Постанова

від 04.12.2013 по справі 6/80-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Справа № 6/80-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М. суддів:Коваленка В. М., Короткевича О. Є.(доповідач у справі) розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 року у справі№ 6/80-10 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп доТовариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-2000" пробанкрутство за відсутності явки в судове засідання учасників провадження у справі,

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.05.2011 року по справі №6/80-10 (суддя Гордієнко М.І.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест - 2000". Ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю "Еверест - 2000" - як юридичну особу. Провадження у справі - припинено. Вимоги кредиторів не задоволені за недостатністю майна банкрута, вважаються погашеними. Після винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута ліквідатор зобов'язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 року ухвалу господарського суду Сумської області від 12.05.2011 року скасовано, а провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-2000" припинено, як безпідставно припинено.

Не погоджуючись з винесеною постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 10.10.2013 року, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 10.10.2013 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 5 Закону передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом та іншими законодавчими актами України .

Розділом VI "Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Згідно з частиною 1 статті 52 Закону, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, законодавець передбачив наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 52 Закону, що не вимагає від ініціюючого кредитора доведення сукупності зазначених підстав. При цьому, вимоги ініціюючого кредитора повинні бути безспірними (підтвердженими виконавчими документами), однак розмір таких вимог не визначається відповідно до приписів статті 6 Закону, про що роз'яснено пунктом 104 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про банкрутство" №15 від 18.12.2009 року.

Згідно з частиною 3 статті 6 Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Абзацом 8 статті 1 Закону передбачено, що безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

При цьому, безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство. Перелік цих документів міститься в пункті 8 статті 7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ініціюючий кредитор звернувся до суду зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 52 Закону, зазначивши, що є заборгованість перед ініціюючим кредитором УПФУ в м. Конотоп - 7264,93 грн., безспірність вимог якого підтверджується постановою про відкриття виконавчого ВП №18384 від 01.04.2010р. щодо стягнення боргу в сумі 5012,84 грн., відкритого на виконання вимоги №Ю-134/5 виданого 05.03.2010 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що правові підстави для порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника відсутні з огляду на те, що вимога про сплату боргу, видана органом Пенсійного фонду України, не є виконавчим документом, тому не може вважатися належним доказом безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника.

Також апеляційним судом встановлено, що ініціюючий кредитор, звертаючись зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, не надав суду належних доказів відсутності боржника за його місцезнаходженням так як дані про місцезнаходження боржника надано не на момент порушення провадження у справі про банкрутство.

Окрім того в матеріалах справи наявний відзив боржника на заяву, в якому зазначено що підприємство працює, подає звіти до контролюючих органів та просив суд припинити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-2000".

З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що ініціюючий кредитор, звертаючись до суду зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника, не довів наявності спеціальних підстав, передбачених статтею 52 Закону, зокрема, факту відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про безпідставність порушення провадження у справі про банкрутство за особливостями згідно зі статтею 52 Закону з підстав недоведення ініціюючим кредитором наявності спеціальних підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів статей 111 5 , 111 7 ГПК України, погоджується з висновками апеляційного суду та не вбачає підстав для скасування прийнятої у справі постанови від 10.10.2013 року.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп та Конотопському районі залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 року у справі № 6/80-10 залишити без змін.

Головуючий: Б. М. Поляков

Судді: В. М. Коваленко

О. Є. Короткевич