Рішення

від 09.04.2009 по справі 5020-11/095-2/057

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-11/095-2/057

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"09" квітня 2009 р. справа № 5020-11/095-2/057

За позовом           Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Фенікс”

(03187, м. Київ, пр. Глушакова, 1 а/с 59)

до                     Закритого акціонерного товариства “Севастопольське трансагентство”

(м. Севастополь, вул. Токарева, 18)

про                      стягнення 15047,01 грн.

суддя Н.Г. Шевчук

Представники сторін:

позивач  - не з'явився, ЗАТ “Страхова компанія “Фенікс”;

відповідач - Олейников А.О., довіреність № 46 від 24.03.2009, ЗАТ “Севастопольське трансагентство”;

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Фенікс” (далі –позивач) звернулось до  господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до закритого акціонерного товариства „Севастопольське трансагентство” (далі - відповідач) про стягнення 15047,01 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він відповідно до договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 006/06-Т від 23.02.2006, який був укладений між відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія „Фенікс” та товариством з обмеженою відповідальністю „Бук-Лізінговий дім”, на підставі страхового Акту № 04/11-2006 від 13.11.2006 здійснив виплату страхового відшкодування на користь ТОВ „Бук-Лізінговий дім” у розмірі 39217,96 грн. Частина зазначеної суми у розмірі 24990,00 грн. відшкодована позивачу ВАТ ”Страхова компанія „Універсальна”, тому в порядку регресного позову позивач просить стягнути з відповідача залишок шкоди у розмірі 14227,96 грн., витрати позивача на отримання довідки ДАІ у розмірі 34,05 грн. та витрати позивача на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 785,00 грн.

На виконання розпорядження голови господарського суду міста Севастополя №7 від 14.01.2009, у зв'язку з закінченням строку перебування на посаді судді господарського суду міста Севастополя Дмитрієва В.Є., справа прийнята до провадження суддею Шевчук Н.Г. з привласненням номеру 5020-11/095-2/057.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву (том справи №1, а.с. 81-82), в якому заперечує проти позову, вважаючи, що вина його працівника у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) відсутня, розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню, розрахований невірно, та просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 12.05.2008 у справі призначалась судова автотоварознавча експертиза, яка проведена 14.11.2008 (том справи №2, а.с. 43-48).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.10.2006 приблизно о 22:25 на об'їзній дорозі м. Кіровограда водій Макаров В.М., керуючи транспортним засобом „Вольво” державний номер СН 3539 АВ при проїзді перехрестя з автодорогою м. Кіровоград - м.Кривий Ріг, виконуючи поворот ліворуч, не дав дорогу зустрічному транспортному засобу „Камаз” державний номер 11641 ОН, у результаті чого трапилося зіткнення зазначених автомобілів, та автомобіль „Камаз” державний номер 11641 ОН відкинуло на автомобіль „Камаз” державний номер АА 3410 АЕ, що стояв.

На час вчинення ДТП Макаров В.М. перебував у трудових відносинах з відповідачем та знаходився при виконанні своїх службових обов'язків. Вказані обставини підтверджуються  відповідачем.

За результатами розгляду адміністративної справи відносно водія Макарова В.М. Нахімовським районним судом міста Севастополя 01.12.2006 винесена постанова, відповідно до якої дії водія Макарова В.М. кваліфіковані за статтею 124 Кодексу Украйни про адміністративні правопорушення, водій Макаров В.М. притягнений до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 51,00 грн. (том справи №1, а.с.50).

Також судом встановлено, що 23.02.2006 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю „Бук-Лізінговий дім” укладений договір добровільного страхування автотранспортних засобів № 006/06-Т, за яким позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням  та розпорядженням вантажним автомобілем „Камаз” 53215 державний  номер АА 3410 АЕ з автопричепом НЕФАЗ 8332 державний номер АА 1661 ХХ (том справи №1, а.с. 8-10).

Згідно зі звітом про оцінку шкоди, завданої володільцю транспортного засобу № 254 від 27.10.2006 в результаті ДТП автомобілю „Камаз” 53215 державний  номер АА 3410 АЕ завданий матеріальний збиток у розмірі 39217,96 грн. (том справи №1, а.с. 98-134).

Відповідно до страхового акту № 04/11-2006 від 13.11.2006 (том справи №1, а.с. 12) позивачем сплачена товариству з обмеженою відповідальністю „Бук-Лізінговий дім” сума страхового відшкодування  у розмірі 39217,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1210 від 17.11.2006 (том справи №1, а.с.13).

За твердженням позивача, цивільна відповідальність відповідача застрахована у відкритому акціонерному товаристві „Страхова компанія „Універсальна” відповідно до полісу цивільної відповідальності № ВА/4972446. 07.08.2007 відкрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Універсальна” оплатило позивачу суму матеріальної шкоди у розмірі 24990,00 грн., яка покривалася зазначеним полісом.

06.06.2007 позивачем на адресу відповідача направлена претензія про відшкодування у порядку регресу залишку суми матеріальної шкоди у розмірі 14227,96 грн., витрат на отримання довідки ДАІ у розмірі 34,05 грн. та витрат на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 785,00 грн. (том справи №1, а.с. 59).

Відповідачем зазначені витрати позивача не відшкодовані.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу  України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 1166 цього Кодексу, якою визначено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, встановлено, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша).

Згідно з частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює  підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з вимогами статті 35 Господарського процесуального кодексу України постанова у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для господарського суду у відношенні фактів, які встановлені судом та мають значення для вирішення спору.

Дослідивши постанову суду по адміністративній справі, суд визначив, що постановою Нахімовського районного суду міста Севастополя від 01.12.2006 встановлено, що водій Макаров В.М. винний у ДТП, яке відбулося.

Таким чином, факт вини у скоєнні ДТП водія Макарова В.М. не підлягає доказуванню.

Проте, висновком судової автотоварознавчої експертизи (том справи №2, а.с. 43-48) встановлено, що матеріальний збиток, заподіяний власникові автомобіля марки „Камаз-53215” державний номер АА 3410 АЕ, в результаті ДТП, з технічної точки зору з урахуванням ПДВ –20%, складає 20268,63 грн.

Позивачем не оспорюється факт того, що 07.08.2007 відкрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Універсальна” оплатило позивачу суму матеріальної шкоди у розмірі 24990,00 грн., яка покривалася зазначеним полісом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріальна шкода у розмірі 20268,63 грн., витрати позивача на отримання довідки ДАІ у розмірі 34,05 грн. та витрати позивача на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 785,00 грн. відшкодовані йому у повному обсязі, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Витрати відповідача по оплаті судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 450,72 грн. у порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Відповідач оплатив проведення судової авто товарознавчої експертизи у сумі 450,72 грн., що підтверджується копіями рахунку та банківської виписки (том справи №2, а.с. 65). Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України ці витрати також покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          У задоволенні позову відмовити.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Фенікс”(03187, м. Київ, пр. Глушакова, 1 а/с 59, код ЄДРПОУ 13525951, р/р 265006 в Київській філії ЗАТ „Перший Український Міжнародний банк”, МФО 322755) на користь Закритого акціонерного товариства “Севастопольське трансагентство” (м. Севастополь, вул. Токарева, 18, код ЄДРПОУ 24501155, відомості про рахунки в установах банків відсутні) витрати по оплаті судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 450,72 грн. (чотириста п'ятдесят грн. 72 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                              Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено згідно з вимогами статті

84 Господарського процесуального кодексу

України та підписано 14.04.2009

Розсилка:

1. ЗАТ “Страхова компанія “Фенікс”

(03187, м. Київ, пр. Глушакова, 1 а/с 59)

2. ЗАТ “Севастопольське трансагентство”

(м. Севастополь, вул. Токарева, 18)

3. Справа