Постанова

від 03.03.2009 по справі 6/212/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/212/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2009 р. Справа №  6/212/08

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Робоча, 2-а.

до відповідачаВідкритого акціонерного товариства «Чорноморсуднопроект», м. Миколаїв, вул. Бузніка, 5.

про стягнення заборгованості в сумі 125 381,75 грн.

                                                                                 Суддя        Ткаченко О.В.

                                                                                  Секретар  Засядівко О.О.

Представники:

Від позивача          Стрекалова А.П.  

Від відповідачаСавченко В.М.

Предмет спору: Позивач звернувся до суду з позовом  та просить стягнути з відповідача 125 381,75 грн. заборгованості зі сплати витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з квітня 2003 року по березень 2008 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст. 24 Закону України  «Про наукову і науково-технічну діяльність»від 13.12.1991 року № 1977-ХІІ та на п. 3 Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 13.12.2000 року № 1826.

Позивачем до судового засідання було надано клопотання від 17.02.2009 року № 4108/07 про поновлення строку звернення до суду в частині стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці наукової пенсії за період з квітня 2003 року по березень 2007 року. В обґрунтування клопотання зазначає, що передбачений ст. 99 КАС України річний строк для звернення до адміністративного суду повинен обчислюватись з 18.05.2007 року –дня, коли позивач отримав копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.04.2007 року про залишення без змін рішення господарського суду Миколаївської області від 30.03.2005 року та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2005 року. Оскільки в процесі даного судового розгляду розглядалась позовна заява УПФУ до ВАТ «Чорноморсуднопроект»щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці наукової пенсії за період з березня 2002 року по березень 2003 року та досліджувались питання правонаступництва відповідача.

Відповідач проти позову заперечував, вказуючи у відзиві від 05.05.2008 року № 332, що він не є правонаступником підприємства, в якому працювали зазначені пенсіонери, а правонаступництво ВАТ «Чорноморсуднопроект»з ЦКБ «Чорноморсуднопроект»відсутнє. Крім того, відповідач заперечує обов'язковість фінансування такої різниці між сумою пенсій та зазначає про відсутність механізму фінансування та сплати даної різниці.

Згідно наданого листа від 03.03.2009 року № 1/03 відповідач заперечує проти поновлення строку звернення до суду з позовом та зазначає, що таку причину пропуску строку звернення до суду з позовом, як розгляд Вищим адміністративним судом іншої справи, не можна вважати поважною.   

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив.

Відповідач, зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Колишнім працівникам позивача, а саме Чечуліну В.М., Каменському Л.І., Лужецькому О.П., Каменецькому Ю.Т., Руденко Ю.Г., Щередіну В.М., Кірчеву Г.Г., Шостаку В.П., Сисюкіну М.М., Козлову С.М., призначено пенсії згідно Закону України  «Про наукову і науково-технічну діяльність»від 13.12.1991 року № 1977-ХІІ, що підтверджується наданими копіями розпоряджень (а.с. 183, 188, 193, 197, 201, 205, 209, 212, 217, 222).

Як вбачається з наданого розрахунку та копій повідомлень про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України “Про науково-технічну діяльність”, і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, ( а.с. 16 - 181) відповідач має заборгованість по відшкодуванню витрат виплаченої пенсії за період з квітня 2003 року по березень 2008 року в сумі 125 381,75 грн.

  Відповідно до абз. 2  п. 13 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 –ІV від 09.07.2003р., ст. 24 Закону України від 13.12. 1991 року „Про наукову і науково-технічну діяльність ” різниця між  сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії,  обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових   (науково-педагогічних)    працівників    інших державних  підприємств,  установ,  організацій та вищих навчальних закладів  III-IV  рівнів  акредитації  -  за  рахунок  коштів  цих підприємств,  установ,  організацій  та  закладів,  а також коштів державного бюджету  у  порядку,  визначеному  Кабінетом  Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженої Постановою КМУ  від 24.03.2004 року № 372,     фінансування  різниці  у  розмірі  пенсії осіб,  які мають науковий  стаж  роботи  на  кількох  підприємствах,  в  установах, організаціях   та   вищих   навчальних   закладах   III-IV  рівнів акредитації  незалежно  від  форми  власності   та   фінансування, здійснюється   пропорційно  зарахованому  для  призначення  пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування,  визначених законодавством для відповідних підприємств,  установ,  організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Відповідно до п. 4 вищевказаного Порядку, у  разі  ліквідації  або  зміни   власника   підприємства, установи,  організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця  у  розмірі  пенсії  фінансується  за  рахунок коштів  їх  правонаступників.  

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.03.2005 року у справі № 1/43 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2005 року у справі № 1/43, залишеними без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.04.2007 року, встановлено факт правонаступництва ВАТ «Чорноморсуднопроект»після УЦКБ «Чорноморсуднопроект»та ЦКБ «Чорноморсуднопроект».

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.

Враховуючи викладене, факт правонаступництва  ВАТ «Чорноморсуднопроект»після УЦКБ «Чорноморсуднопроект»та ЦКБ «Чорноморсуднопроект»не підлягає доказуванню, а, відповідно, заперечення відповідача в цій частині  судом до уваги не приймаються.

Таким чином, законодавчими актами саме на відповідача покладається обов'язок відшкодування витрат на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковому працівнику, та сумою пенсії, обчисленої на загальних підставах.

У відповідності до п. 5 вищевказаного Порядку розмір  витрат на фінансування різниці у  розмірі пенсії за рахунок  коштів  державних  небюджетних   підприємств,   установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на  рік  органами  Пенсійного  фонду  до 20 січня  поточного  року  та  протягом  10 днів з дня призначення пенсії   відповідно   до   Закону   України   "Про    наукову    і науково-технічну  діяльність"  (  1977-12  ),  про що відповідному підприємству,   установі,   організації   або   закладу    відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

    Зазначені підприємства,   установи,  організації  та  заклади самостійно визначають суму,  що підлягає до сплати у розрахунку на місяць,  та  щомісяця  до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці  у  розмірі  пенсії,  призначеної  у минулому та поточному роках.

Таким чином, з огляду на викладене, не можуть бути прийняті до уваги заперечення відповідача стосовно відсутності встановлення обов'язковості фінансування такої різниці між сумою пенсій та відсутності механізму фінансування та сплати даної різниці.

У судовому засіданні було встановлено, що починаючи з 31.03.2007 року по 31.03.2008 року (день звернення до суду з позовом) розмір коштів для фінансування різниці між сумою пенсій, що мав бути сплачений відповідачем, становить  21 963,52 грн.

Встановивши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково з огляду на наступне.

 З 01.09.05 набрав чинності Кодекс Адміністративного судочинства України.  У відповідності до ч. 6 прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, справи підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

 Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач 31.03.2009 року звернувся до суду з позовом про стягнення 125 381,75 грн. заборгованості зі сплати витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з квітня 2003 року по березень 2008 року.

При цьому позивач клопоче поновити строк для звернення до суду з позовом, зазначаючи, що річний строк для звернення до адміністративного суду повинен обчислюватись з 18.05.2007 року –дня, коли позивач отримав копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.04.2007 року про залишення без змін рішення господарського суду Миколаївської області від 30.03.2005 року та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2005 року.

Проте суд вважає клопотання позивача таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Приписами п. 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженої Постановою КМУ  від 24.03.2004 року № 372, передбачений обов'язок підприємств, установ, організацій по перерахуванню органу Пенсійного фонду органу Пенсійного фонду кошти для фінансування різниці  у  розмірі  пенсії щомісяця  до 25 числа. Такі самі положення містяться в приписах Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000  № 1826.

Таким чином, після спливу цього строку в разі невиконання підприємством, установою, організацією свого обов'язку щодо перерахування відповідних коштів для фінансування різниці між сумою пенсій, а саме щомісяця 25  числа позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а, відповідно, з 26 числа щомісяця в нього виникало право на звернення до суду з позовом за захистом своїх порушених прав.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на судовий розгляд аналогічної справи № 1/47, оскільки ця обставина не позбавляла його можливості звернутись до суду з позовом за захистом свого порушеного права.

 Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.

Таким чином, позивачем пропущено річний строк звернення до суду з позовом про стягнення  103 418,23 грн. заборгованості зі сплати витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з квітня 2003 року по березень 2007 року.

Враховуючи, що представник відповідача наполягає на застосуванні передбаченого ст. 99 КАС України строку, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 21963,52 грн. витрат на виплату пенсій, що мали бути сплачені відповідачем з урахуванням річного строку звернення до суду, а саме з 31.03.2007 року по 31.03.2008 року (день звернення до суду з позовом).

  Керуючись ст.ст. 94, 161-163 КАС України,  господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Чорноморсуднопроект», м. Миколаїв, вул. Бузніка, 5, ЄДРПОУ 14308782 на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Робоча, 2-а, ЄДРПОУ 20916468  21963,52 грн. заборгованості  по відшкодуванню витрат на виплату пенсій.

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом  десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В.Ткаченко