Рішення

від 07.05.2009 по справі 44/94

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

44/94

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.05.09 р.                                                                                                       Справа № 44/94                               

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Реклама, Консалтінг, Сервіс (РКС)» (представник Кубах Є.В., довіреність від 03.01.09 року) до товариства з обмеженою відповідальністю «Борди України» (представник Гуляєв О.О., довіреність від 18.02.08 року), про стягнення суми безпідставно отриманих коштів з урахуванням індексу інфляції 277'466,67 грн. та трьох процентів річних 18'557,64 грн., –    

                                                 ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Реклама, Консалтінг, Сервіс (РКС)» (далі – Орендар) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Борди України» (далі – Орендодавець) про стягнення суми безпідставно отриманих коштів 81'183,37 грн. надмірно внесених за умовами договору суборенди № 25 від 01.10.05 року (далі – Договір), а також інфляційних 34'688,39 грн. та трьох процентів річних 5'984,05 грн.

Позовні вимоги Орендаря ґрунтуються на приписах статей 536, 625 та 1212-1213 ЦК України, зокрема, позивач вважає, що сума 81'183,37 грн. переплачена понад розмір суборендної плати 528'205,01 грн., внесеної згідно умов Договору, тому вказана сума набута Орендодавцем без відповідних підстав та підлягає поверненню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та в порядку статті 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог до 296'024,31 грн. за рахунок збільшення суми безпідставно придбаних коштів до 179'753,71 грн., суми інфляційних до 97'712,96 грн. та вимог щодо сплати трьох процентів річних до 18'557,64 грн.

Представник Орендодавця заперечив проти позову, вказуючи, що сума переплати 179'753,71 грн. була дійсно отримана відповідачем, наразі вказана сума сплачувалася зовсім за іншим правочином – договором суборенди № 71 від 01.01.06 року, причому оплата цієї суми вже врахована при вирішенні господарським судом Донецької області спору у справі № 24/142, як часткова оплата боргу саме за договором суборенди № 71 від 01.01.06 року.

З метою дослідження питань віднесення платежу в сумі 179'753,71 грн. до Договору або іншого правочину, судом в порядку статей 41-42 ГПК України двічі призначалася судова економічна експертиза. Згідно висновків судового експерта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 3361/25 від 07.11.08 року та № 381/24 від 24.02.09 року, в цілому згідно домовленостей за Договором Орендар сплатив Орендодавцеві грошову суму 528'205,01 грн., водночас, на думку експерта, стягувана сума 179'753,71 грн. сплачувалась за іншим правочином – договором суборенди № 71 від 01.01.06 року.

Відповідач висловив згоду з висновками експерта, наразі позивач зазначив, що експерт безпідставно відніс платіж 179'753,71 грн. до оплати за договором суборенди № 71 від 01.01.06 року, оскільки згідно змісту призначення платежу, означені кошти виплачені саме за Договором.

За клопотанням сторін в судове засідання для надання пояснень викликаний судовий експерт Толкачьова О.О., яка наголосила на тому, що платіж у розмірі 179'753,71 грн. згідно платіжних доручень Орендаря №№ 36, 38, 42, 71 та 76 не зважаючи на зміст призначення платежу внесений саме за договором суборенди № 71 від 01.01.06 року, на що вказує аналіз сукупності бухгалтерських документів сторін, у тому числі картка рахунку № 6811 по дебету рахунку 311, акт звірення розрахунків від 01.04.06 року, який складався за договором суборенди № 71 від 01.01.06 року та інш.

В судовому засіданні 07.05.09 року судом досліджено матеріали господарської справи № 24/142 – позовні вимоги, розрахунки боргу, довідки щодо розміру боргу тощо.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, висновки судового експерта та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Орендаря не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки Орендаря та Орендодавця, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором майнового найму (суборенди) рухомого майна, які підпадають під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України.

Таким чином, в силу статті 759 ЦК України, а також розділу 1 Договору, Орендодавець зобов'язався надати, а Орендар – прийняти у строкове платне користування до 31.12.05 року металеві конструкції розміром 6Х3 метри, точна кількість та місцезнаходження яких визначені окремим Переліком.

Факт користування металевими конструкціями протягом строку дії Договору – сторонами не заперечується. Актом прийому-передачі від 31.12.05 року в порядку статті 785 ЦК України позивач повернув наймачеві предмет оренди.

Згідно розділу 3 Договору, розмір щомісячної суборендної плати складає 173'640,80 грн., причому оплата орендної плати провадиться щомісяця, попередньою оплатою 40% суми до 26-го числа поточного місяця та остаточною оплатою 60% суми до 15-го числа місяця, наступного за звітним. Сторони залишили за собою право змінювати розмір орендної плати додатковими угодами до Договору.

Зокрема, протягом трьох місяців дії Договору (з 01.10.05 року до 31.12.05 року), розмір орендної плати тричі визначався додатковими угодами до Договору, зокрема:

ь          додаткова угода № 1 від 01.10.05 року – 174'456,03 грн. за жовтень 2005 року;

ь          додаткова угода № 2 від 01.11.05 року – 178'070,14 грн. за листопад 2005 року;

ь          додаткова угода № 3 від 01.12.05 року – 175'678,84 грн. за грудень 2005 року.

Таким чином, за висновком суду, в цілому за умовами Договору позивач мав сплатити наймодавцю 528'205,01 грн. орендної плати. Означене також виплаває і з двосторонніх актів приймання-передачі послуг за Договором № 0000008 від 31.10.05 року, № 0000013 від 30.11.05 року та № 0000017 від 31.12.05 року.

Означена сума орендної плати 528'205,01 грн. внесена позивачем Орендодавцеві у період з 18.10.05 року до 13.01.05 року включно відповідно до платіжних доручень №№ 286 на суму 90'000 грн., 296 на суму 61'000 грн., 301 на суму 23'456,03 грн., 314 на суму 27'000 грн., 319 на суму 41'000 грн., 322 на суму 23'000 грн., 325 на суму 40'000 грн., 326 на суму 6'000 грн., 333 на суму 23'000 грн., 347 на суму 12'430 грн., 346 на суму 11'500 грн., 345 на суму 18'070,34 грн., 1 на суму 12'000 грн., 3 на суму 2'000 грн., 2 на суму 18'000 грн., 4 на суму 75'000 грн., 5 на суму 16'000 грн., 9 на суму 4'000 грн. та 18 на суму 24'748,64 грн.

З огляду на наведене, суд вважає, що грошове зобов'язання позивача перед Орендодавцем за умовами Договору виконане належним чином та у чіткій відповідності до строків та порядку виплати суборендної плати за умовами розділу 3 Договору.

Водночас, позовні вимоги Орендаря пов'язані з надмірною сплатою грошової суми 179'753,71 грн. за наступними платіжними документами:

ь          платіжне доручення № 36 від 23.01.06 року на суму 20'000 грн.;

ь          платіжне доручення № 38 від 24.01.06 року на суму 50'000 грн.;

ь          платіжне доручення № 42 від 30.01.06 року на суму 36'753,71 грн.;

ь          платіжне доручення № 71 від 15.02.06 року на суму 38'000 грн.;

ь          платіжне доручення № 76 від 24.02.06 року на суму 35'000 грн.

Всі п'ять вищезазначених платіжних доручень містять призначення платежу: „...оплата за послуги згідно договору № 25 від 01.10.05 року...”. При цьому, суд не вважає зазначене призначення платежу вірним, оскільки внесення вказаних коштів провадилось на порушення умов пунктів 3.2.1-3.2.2 Договору щодо строків внесення суборендної плати, окрім того, на момент внесення цих п'яти платежів в сумі 179'753,71 грн. суборендна плата за умовами Договору вже була повністю належним чином виплачена, тому посилання на Договір у призначенні платежу платіжних доручень Орендаря №№ 36, 38, 42, 71 та 76 є помилковим.

За змістом мотивувальної частини висновків судового експерта № 3361/25 від 07.11.08 року та № 381/24 від 24.02.09 року стягувана сума 179'753,71 грн. сплачувалась за іншим правочином – договором суборенди № 71 від 01.01.06 року, на що вказує системний аналіз бухгалтерської документації сторін, у тому числі картки рахунку № 6811 по дебету рахунку 311, акту звірення розрахунків від 01.04.06 року, який складався за договором суборенди № 71 від 01.01.06 року та інш.

На підтвердження цієї позиції судового експерта вказують і матеріали справи господарського суду Донецької області № 24/142 за 2007 рік, зокрема, зміст позовних вимог та заяв про зменшення позовних вимог, розрахунки заборгованості за договором суборенди № 71 від 01.01.06 року, виписка по банківському рахунку (т.2 справи № 24/142 а.с.44-55), довідка про розмір боргу (т.4 справи № 24/142 а.с.121), з яких випливає, що заборгованість в сумі 55'560,37 грн. за договором суборенди № 71 від 01.01.06 року за період з 01.02.06 року до 28.02.06 року склалася з різниці нарахованої плати 283'384,08 грн. та сплачених коштів 231'753,71 грн., причому з оплаченої суми 179'753,71 грн. сплачено за платіжними дорученнями №№ 36, 38, 42, 71 та 76 (призначення платежу – Договір), 30'000 грн. сплачено за платіжним дорученням № 30 (призначення платежу – договір суборенди № 71 від 01.01.06 року) та 22'000 грн. сплачено платіжним дорученням № 22 (призначення платежу – договір суборенди № 71 від 01.01.06 року).

Сума 179'753,71 грн. була врахована Орендодавцем при стягненні з Орендаря за договором суборенди № 71 від 01.01.06 року грошової суми боргу 368'140,98 грн., причому правомірність зазначених позовних вимог підтверджена рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.07 року у справі № 24/142.

Аналогічний аналіз отримав і судовий експерт, досліджуючи бухгалтерські документи сторін.

Вищевказане дає змогу суду зробити категоричний висновок стосовно того, що грошова сума 179'753,71 грн., сплачена Орендарем Орендодавцеві платіжними дорученнями №№ 36, 38, 42, 71 та 76 не є безпідставно отриманою сумою коштів, оскільки підставою для її отримання був договір суборенди № 71 від 01.01.06 року, не зважаючи на помилкове зазначення у призначенні платежу посилання на умови Договору.

Таким чином, позовні вимоги, обґрунтовані нормами статей 1212-1213 ЦК України, не можуть бути задоволені через їх правову безпідставність.

Вимоги щодо стягнення суми інфляційних 97'712,96 грн. та трьох процентів річних 18'557,64 грн. – не можуть бути задоволені не тільки через безпідставність вимог про повернення безпідставно придбаних коштів, але й через те, що нарахування індексу інфляції на безпідставно придбані кошти не визначено нормами чинного законодавства України, а нарахування трьох процентів річних згідно статей 536 та 625 ЦК України здійснюється лише на суми простроченого грошового зобов'язання, а не на суми безпідставно придбаних коштів.

З огляду на наведене, причиною відмови у задоволенні позову є безпідставне зазначення позивачем призначення платежу у розмірі 179'753,71 грн. за платіжними дорученнями №№ 36, 38, 42, 71 та 76 як оплата за Договором, не зважаючи на те, що вказана сума фактично перераховувалась за іншим правочином – договором суборенди ; 71 від 01.01.06 року.

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито, витрати на проведення експертизи та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача.

На підставі ст.ст.16, 525-526, 536, 625, 636, 759-786, 1212-1213 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –   

                                                  ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Реклама, Консалтінг, Сервіс (РКС)» до товариства з обмеженою відповідальністю «Борди України» про стягнення суми безпідставно отриманих коштів з урахуванням індексу інфляції 277'466,67 грн. та трьох процентів річних 18'557,64 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Реклама, Консалтінг, Сервіс (РКС)» на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз суму витрат на проведення судових експертиз № 3361/25 від 07.11.08 року та № 381/24 від 24.02.09 року у загальному розмірі 10'510,08 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано у 4 примірниках:1 –позивачу

2 –відповідачу

3 –ДНДІСЕ 4 –господарському суду Донецької області