Рішення

від 11.02.2009 по справі 3/039-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/039-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" лютого 2009 р.                                                                          Справа № 3/039-08

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу

За позовом:          Баришівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

до відповідачів          1.Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-фінансовий дім “NAVIGATOR”, c. Коржі, Київська область

          2. Приватного підприємства “Племзавод Трубізький”, с. Коржі

          3. Відкритого акціонерного товариства “Коржівське”, с. Коржі

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

          Коржівська сільська рада, с. Коржі

про          визнання права державної власності на об'єкти державного житлового фонду (гуртожиток) та витребування його із чужого незаконного володіння

за участю представників:

від позивача          Осока О.В., за дов. від 10.06.08р. №33, Комарницька О.Б., за дов.           від 12.06.08р. №434,

від відповідача 1          Міщенко О.Є., за дов. від 25.03.08р.

від відповідача 2          не з‘явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належно;

від відповідача 3          не з‘явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належно;

від 3-ї особи           Стомаченко І.В., посв. від 27.03.06р., Братченко І.С., посв. від 26.09.08р.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернувся Баришівський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Фонду державного майна з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “NAVIGATOR” (далі - відповідач) про визнання права державної власності на об'єкти державного житлового фонду (гуртожиток) та витребування його із чужого незаконного володіння.

Свої позовні вимоги прокурор з посиланням на статті 387, 388, 392 Цивільного кодексу України обґрунтовує тим, при створенні ВАТ “Коржівське” на базі майна державного підприємства радгосп-комбінат “Трубізький” та на підставі наказу         РВ ФДМ України по Київській області “Про перетворення радгоспу-комбінату “Трубізький” від 02.08.1996р. за № 7/70-ВП, у органа приватизації не було правових підстав включати до складу майна, що приватизується, спірний гуртожиток. Оскільки, гуртожиток як об'єкт державного житлового фонду, не підлягав приватизації відповідно до Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств”. Також зазначає, що на підставі незаконного рішення Коржівської сільської ради № 167-28-ГУ від 13.12.2005р., Баришівське БТІ сформувало текст свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.12.2005р., яке видано Коржівською сільською радою ВАТ “Коржівське”, котре незаконно набуло право власності на оспорюване майно. Таким чином, оспорюваний гуртожиток вибув з володіння власника цього майна - держави, в особі Регіонального відділення фонду державного майна у Київській області без його волі. В подальшому                              ВАТ “Коржівське”, шляхом укладання договору купівлі-продажу від 23.12.2005р. не маючи на це права, здійснило продаж оспорюваного гуртожитку ПП “Племзавод трубізький”. В свою чергу ПП “Племзавод трубізький” здійснило продаж вказаної будівлі на підставі договору купівлі-продажу від 12.03.07р.                                              ТОВ “ТФД “NAVIGATOR”, котре володіє даним об'єктом на даний час.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.08р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.07.08р., на підставі статті          27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ВАТ “Коржівське”, ПП “Племзавод Трубізький”, Коржівську сільську раду.

02.07.08р. на адресу господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи.

В судовому засіданні від 02.07.08р. представником ПП “Племзавод Трубізький” подано пояснення щодо заявлених позовних вимог, відповідно до яких вирішення питання про визнання права власності на гуртожиток та його витребування залишає на розсуд суду.

Окрім цього, в судовому засіданні від 02.07.08р. від Фонду державного майна України надійшло клопотання про залучення до участі у справі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.08р. відкладено розгляд справи на 17.07.08р., залучено до участі у справі в якості третьої особи №4, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області, викликано в судове засідання для дачі пояснень Президента Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-фінансовий дім” Кудюкіна Павла Вікторовича (07544, Київська обл., Баришівський район, с. Коржі, вул. М.Грушевського, 6).

16.07.08р. на адресу господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в порядку статті 81 ГПК України. Вказане клопотання мотивоване тим, що Фонд державного майна не уповноважений здійснювати функції щодо розпорядження гуртожитком по пров. Шкільний, 1. с. Коржі, Баришівський р-н., Київської обл., і відповідно Баришівський міжрайпрокурор звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України неправильно визначив позивача.

17.07.08р. на адресу господарського суду Київської області від представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області надійшов лист, відповідно до якого останній зазначає про неможливість взяти участь в судовому засіданні 17.07.08р. і просить дану справу без участі представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області не розглядати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.08р. відкладено розгляд справи на 31.07.08р.

31.07.08р. на адресу господарського суду Київської області представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-фінансовий дім “NAVIGATOR” надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю з посиланням на ст. 321, 328, 329, 344 ЦК України та наступних підстав: 1) ТОВ “ТФД “NAVIGATOR”  майно придбав у порядку та на підставах передбачених законом, право власності зареєстрував належним чином, і відповідно законним   власником будівлі гуртожитку, що ходиться в с. Коржі Баришівського району Київської області по провулку Шкільний буд. 1 є ТОВ “ТФД “NAVIGATOR”; 2) відповідач придбав майно за договором купівлі-продажу, що укладений та зареєстрований у встановленому законом порядку у особи чиє право власності було набуте та зареєстровано належним чином, відповідно до         ст. 330 ЦК України ТОВ “ТФД “NAVIGATOR” набуло права власності на спірне майно як добросовісний набувач. 3) Позивач не має права витребувати спірне майно у відповідача, оскільки останній придбав його у ПП “Племзавод Трубізький”, право власності якого було належним чином набуте, зареєстровано та ні ким не оскаржене.

31.07.08р. на адресу господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло доповнення до клопотання про залишення позовної заяви без розгляду поданого до суду 16.07.08р. в порядку статті 81 ГПК України.

31.07.08р. на адресу господарського суду Київської області від прокурора, який бере участь у справі Бондаренка І.В. надійшло клопотання про залучення належного позивача, а саме: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.

31.07.08р. на адресу господарського суду Київської області від Коржівської сільської ради надійшло клопотання про визнання недійсним договору купівлі-продажу гуртожитку від 23.12.05р. укладеного між ВАТ “Коржівське” та                  ПП “Племзавод Трубізький” та клопотання про залучення до участі у даній справі Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Також від Коржівської сільської ради надійшли пояснення датовані 01.07.08р. №145/02.2-27 відповідно до яких Коржівська сільська рада позов Баришівського міжрайонного прокурора про визнання права державної власності на об'єкти державного житлового фонду (гуртожиток) та витребування його із чужого незаконного володіння підтримує в повному обсязі.

В судовому засіданні від 31.07.08р. від представників сторін надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку статті 69 ГПК України, вказане клопотання погоджене прокурором, який бере участь у справі Бондаренком І.В.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.08р. відкладено розгляд справи на 20.08.08р., залишено без задоволення клопотання відповідача датоване про залишення позовної заяви без розгляду, залишено без задоволення клопотання третьої особи №3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу гуртожитку від 23.12.05р. укладеного між ВАТ “Коржівське” та ПП “Племзавод Трубізький” та про залучення до участі у даній справі Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; залучено до участі у справі в якості позивача 2 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області; зобов'язано позивачів уточнити позовні вимоги.

          20.08.08р. на адресу господарського суду Київської області від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області надійшов лист датований 20.08.08р. №14-16-1312 відповідно до якого останнє зазначає:

          Наказом Регіонального відділення від 02.08.1996р. № 7/70-ВП радгосп-комбінат “Трубізький” було перетворено у відкрите акціонерне товариство “Коржівське”. Спірний гуртожиток, що розташований за адресою: пров. Шкільний, 1, с. Коржі, Баришівський район, Київська обл. був включений до статутного фонду товариства відповідно до Закону України “Про приватизацію державного майна”            (в редакції чинній на момент приватизації). Факт включення гуртожитку до статутного фонду ВАТ “Коржівське” вбачається з приватизаційних документів, а саме: відповідно до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу радгосп-комбінату “Трубізький” (затверджений 27.06.1996р., наказом Регіонального відділення № 5 91-ВП), гуртожиток не увійшов до вартості вилученого майна, План приватизації державного майна радгоспу-комбінату “Трубізький” (затверджений наказом Регіонального відділення від 26.07.1996р. № 6/258-ВП) визначає об'єкти, які не підлягають приватизації, об'єкти соціально-побутового призначення та державний житловий фонд, проте спірного гуртожитку серед вказаних об'єктів немає, що свідчить про включення його до статутного фонду акціонерного товариства. Проте, відповідно до ст. 24 Закону України “Про приватизацію державного майна” зазначений гуртожиток міг бути переданий під час приватизації тільки у безстрокове безоплатне користування за умови його цільового використання та належного утримання без права продажу. Тобто, такі об'єкти не можуть бути включені до статутного фонду приватизованого підприємства.

          Упродовж 1993-1999 років не існувало нормативних актів, згідно з якими встановлювався обов'язок та порядок (процедура) передачі житла до комунальної власності. Згідно чинного законодавства України ст. 5 Житлового Кодексу України, Закону України “Про передачу об'єктів права державної і комунальної власності" від 21.12.2000 року №2182 - об'єкти державного і відомчого житлового фонду підлягають поступовій безоплатній передачі до відання місцевих рад у порядку та у строки, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Статтями 127-131 Житлового Кодексу України та пунктом 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 р. №208 гуртожитки віднесено до жилих будинків, спеціально споруджених або переобладнаних для проживання громадян. Житлові будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної у місті ради народних депутатів. Положенням про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будинків в містах і селищах України, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України від 31.12.1991 року №135 гуртожитки також віднесено до жилих будівель призначених для проживання людей. І відповідно зазначає, що  чинним законодавством України гуртожитки відносяться до об'єктів житлового фонду, як державного так і відомчого.

          Частиною 2 статті 3 Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств” в редакції, що діяла на час приватизації, однозначно визначено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів.

          Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” не підлягали приватизації кімнати у гуртожитках, а отже і самі будівлі гуртожитків. Отже, включення будівлі гуртожитку до статутного фонду акціонерного товариства в процесі приватизації - це є приватизація самої будівлі гуртожитку з одночасною приватизацією кімнат у цьому гуртожитку.

          Враховуючи зазначені нормативно-правові акти, Коржівська сільська рада зазначає, що спірний гуртожиток не був включений до переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ “Коржівське”, що є правовстановлюючим документом відповідно до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 37.02.2002р. та просить  визнати право державної власності на будівлю гуртожитку, розташованого за адресою: пров. Шкільний, 1, с. Коржі, Баришівський район, Київська обл.

20.08.08р. в судовому засіданні від представника Фонду державного майна України надійшли пояснення у справі, відповідно до яких останній підтримує позовні вимоги Баришівського міжрайонного прокурора та просить суд винести рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі з підстав викладених в поясненні.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 20.08.08р. відкладено розгляд справи на 04.09.08р., зобов'язано позивачів уточнити позовні вимоги.

26.08.08р. на адресу господарського суду Київської області від Фонду державного майна України надійшли пояснення у справі, відповідно до яких Фонд державного майна України підтримує позовні вимоги Баришівського міжрайонного прокурора та просить суд винести рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі з підстав викладених в поясненні.

          04.09.08р. на адресу господарського суду Київської області від Фонду державного майна України надійшли додаткові пояснення у справі відповідно до яких Фонд державного майна України уточнює позовні вимоги в порядку статті 22 ГПК України та просить суд: 1) визнати недійсним наказ РВ ФДМУ по Київській області №7/70-ВП від 02.08.1996р. в частині включення до об'єкту приватизації гуртожитку за адресою: пров. Шкільний, 1, с. Коржі, Баришівського району, Київської області. 2) визнати неправомірним включення до статутного фонду ВАТ “Коржівське” гуртожитку за адресою: пров. Шкільний, 1, с. Коржі, Баришівського району, Київської області. 3) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.12.05р. укладений між ВАТ “Коржівське” та ПП “Племзавод трубізький”. 4) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 12.03.07р. укладений між                                     ПП “Племзавод трубізький” та ТОВ “NAVIGATOR”. 5) визнати право власності на гуртожиток за адресою: пров. Шкільний, 1, с. Коржі, Баришівського району, Київської області за державою в особі РВ ФДМУ по Київській області. 6) Вилучити з незаконного володіння ТОВ “NAVIGATOR” гуртожиток за адресою: пров. Шкільний, 1, с. Коржі, Баришівського  району, Київської області.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.08р. відкладено розгляд справи на 15.10.08р.

          14.10.08р. на адресу господарського суду Київської області від Фонду державного майна України надійшли уточнення позовних вимог відповідно до яких останній просить суд: 1) визнати недійсним наказ РВ ФДМУ по Київській області №7/70-ВП від 02.08.1996р. в частині включення до об'єкту приватизації гуртожитку за адресою: пров. Шкільний, 1, с. Коржі, Баришівського району, Київської області. 2) визнати неправомірним включення до статутного фонду ВАТ “Коржівське” гуртожитку за адресою: пров. Шкільний, 1, с. Коржі, Баришівського району, Київської області. 3) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.12.05р. укладений між ВАТ “Коржівське” та ПП “Племзавод трубізький”. 4) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 12.03.07р. укладений між                                       ПП “Племзавод трубізький” та ТОВ “NAVIGATOR”.

15.10.08р. на адресу господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-фінансовий дім “NAVIGATOR” надійшло клопотання про застосування строку позовної давності в порядку статті 260, 261 ЦК України, і відповідно просить суд відмовити в позові повністю.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.08р. відкладено розгляд справи на 03.11.08р., зобов'язано сторони надати додаткові докази на підтвердження того, що гуртожиток (який розташований за адресою: пров. Шкільний, 1, с. Коржі, Баришівського району, Київської області) знаходиться у державній власності.

          01.11.08р. на адресу господарського суду Київської області від прокуратури Київської області надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд: 1) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.12.05р. укладений між ВАТ “Коржівське” та ПП “Племзавод трубізький”. 2) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 12.03.07р. укладений між ПП “Племзавод трубізький” та ТОВ “NAVIGATOR”. 3) визнати недійсним свідоцтво про право власності ВАТ “Коржівське” на гуртожиток, розташований за адресою: пров. Шкільний, 1, с. Коржі, Баришівського району, Київської області. 4) визнати право власності на гуртожиток розташований за адресою: пров. Шкільний, 1, с. Коржі, Баришівського району, Київської області за державою в особі РВ ФДМУ по Київській області. 5) Вилучити з незаконного володіння ТОВ “NAVIGATOR” гуртожиток за адресою: пров. Шкільний, 1, с. Коржі, Баришівського  району, Київської області з підстав, викладених в заяві.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.08р. відкладено розгляд справи на 10.11.08р.

10.11.08р. в судовому засіданні представником ТОВ “ТФД “NAVIGATOR” подано додаткові пояснення відповідно до яких відповідач зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав: 1) щодо позовної вимоги про визнання недійсним наказу РВ ФДМУ по Київській області №7/70 - ВП від 02.08.1996 р. в частині включення до об'єкту приватизації гуртожитку за адресою: пров. Шкільний 1, с. Коржі, Баришівського району Київської області відповідач вважає, що зі змісту позову не випливає у чому полягає неправомірність наказу РВ ФДМУ по Київській області №7/70 - ВП від 02.08.1996р. 2) щодо позовної вимоги про визнання неправомірним включення до статутного фонду ВАТ “Коржівське” гуртожитку за адресою: пров. Шкільний 1, с. Коржі, Баришівського району Київської області відповідач вважає, позивач чітко не окреслив свою позицію щодо включення (чи “не включення”) об'єкту нерухомості до статутного фонду ВАТ “Коржівське”, доказів на підтвердження своєї позиції не подав, документів приватизаційної справи, які б могли роз'яснити стан ситуації, на розгляд суду не надав. Також зазначає, що дана позовна вимога не підлягає задоволенню у зв'язку з пропущенням строку позовної давності, 3) щодо позовної вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності ВАТ “Коржівське” на гуртожиток розташований за адресою: пров. Шкільний 1, с. Коржі, Баришівського району Київської області відповідач вважає, що даному випадку одним суб'єктом владних повноважень фактично оскаржуються дії іншого суб'єкта владних повноважень щодо оформлення та видачі свідоцтва про право власності                       ВАТ “Коржівське”, а саме Фондом державного майна України, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області оскаржуються дії Коржівської сільської ради, що згідно п. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України відноситься до компетенції адміністративних судів, і відповідно зазначає, що провадження у даній частині позову має бути припинено відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, 4) щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі продажу від 23.12.2005р., що укладений між ВАТ “Коржівське” та ПП “Племзавод Трубізький” та про визнання недійсним договору купівлі продажу від 12.03.2007р., що укладений між ПП “Племзавод Трубізький” та                                      ТОВ “ТФД “NAVIGATOR” відповідач вважає, що позивачем не зазначено  в чому саме полягає невідповідність зазначених договорів Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, 5) щодо позовної вимоги про визнання права власності на гуртожиток розташований за адресою: пров. Шкільний 1, с. Коржі, Баришівського району Київської області за державою в особі РВ ФДМУ по Київській області відповідач вважає, що позивачем не надано суду правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності держави в особі РВ ФДМ України на спірний об'єкт нерухомості, 6) щодо позовної вимоги про зобов'язання ТОВ “ТФД “NAVIGATOR” повернути гуртожиток розташований за адресою: пров. Шкільний 1, с. Коржі, Баришівського району Київської області державі Україна в особі регіонального відділення ФДМ України по Київській області. Відповідач вважає, що ТОВ “ТФД “NAVIGATOR” майно придбало у порядку та на підставах передбачених законом, право власності зареєструвало належним чином, і відповідно зазначає, що на сьогоднішній день законним власником будівлі гуртожитку, що знаходиться в с. Коржі Баришівського району Київської області по провулку Шкільний буд. 1 є ТОВ “ТФД “NAVIGATOR”. Крім того, зазначає, що навіть за умови відсутності у ВАТ “Коржівське”, а потім і у ПП “Племзавод Трубізький” права продажу спірного майна, відповідно до ст. 330 ЦК України добросовісний набувач - ТОВ “ТФД “NAVIGATOR” набуває право власності на нього, і відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.08р. відкладено розгляд справи на 09.12.08р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.12.08р. відкладено розгляд справи на 11.02.09р., зобов'язано Фонд державного майна України по Київській області надати суду: акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу радгосп-комбінату “Трубізький”(затверджений 27.06.1996р., наказом Регіонального відділення №5 91-ВП); план приватизації державного майна радгосп-комбінату “Трубізький”(затверджений 26.07.1996р., наказом Регіонального відділення №6/258-ВП); передавальний баланс. Залучено Приватне підприємство “Племзавод Трубізький” в якості 2 відповідача, залучено Відкрите акціонерне товариство “Коржівське” в якості 3 відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

          Згідно статуту Відкритого акціонерного товариства “Коржівське”, затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів від 28.03.02р. №4, товариство створене на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 02.08.1996р. №7/70-ВП шляхом перетворення державного підприємства радгоспу –комбінату “Трубізький” у відкрите акціонерне товариство, відповідно до Закону України “Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі”.

          Рішенням Коржівської сільської ради за № 167-28-ГУ від 13.12.2005р., на підставі заяви ВАТ “Коржівське” за № 60 від 07.11.2005р., надано доручення Баришівському БТІ сформувати текст свідоцтва про право власності на гуртожиток, розташований по пров. Шкільний, 1 в с. Коржі Баришівського району на ім'я               ВАТ “Коржівське” та зареєструвати свідоцтво про право власності на вказане майно.

          Коржівська сільська рада при прийнятті рішення про формування тексту свідоцтва про право власності на гуртожиток керувалась Законом України “Про місцеве самоврядування”, яким до делегованих повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування віднесено облік та реєстрацію відповідно до Закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності та Тимчасовим положенням про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України за № 7/5 від 07.02.2002р., відповідно до якого, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам, на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна крім правовстановлювальних документів, передбачених Тимчасовим положенням.

          Вказане рішення ради мотивоване лише поданням ВАТ “Коржівське”, яке містило в собі прохання надати дозвіл на реєстрацію гуртожитку в БТІ. Жодних документів, передбачених Тимчасовим положенням про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, тобто тих що підтверджують їх право власності на будівлю гуртожитку ВАТ “Коржівське” не мало, оскільки дане майно при його створенні, як вказано вище, у власність підприємству не передавалось, що підтверджується, окрім переліку майна яке ввійшло до його статутного фонду при створенні підприємства, також листом Регіонального відділення Фонду державного майна України у Київській області за № 14-15-905 від 24.05.2007.

          На підставі даного рішення Коржівської сільської ради, Баришівське БТІ сформувало текст свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.12.2005р., яке видано Коржівською сільською радою ВАТ “Коржівське”. Таким чином, оспорюваний гуртожиток вибув з володіння власника цього майна - держави, в особі Регіонального відділення фонду державного майна у Київській області, без його волі.

          В подальшому ВАТ “Коржівське”, шляхом укладання договору купівлі-продажу від 23.12.2005р., здійснило продаж оспорюваного гуртожитку                       ПП “Племзавод Трубізький”. В свою чергу ПП “Племзавод Трубізький” здійснило продаж вказаної будівлі на підставі договору купівлі-продажу від 12.03.2007р.           ТОВ “Торгово-фінансовий дім “NAVIGATOR”, котре володіє даним об'єктом на даний час.

          Рішення Коржівської сільської ради за № 216-29-V від 26.03.08р. за результатами розгляду протесту Баришівської міжрайонної прокуратури, скасоване рішенням Коржівської сільської ради за № 167-28-ГУ від 13.12.2005р.

          Право громадян на житло є приоритетним, гарантованим та не відчужуваним (стаття 47 Конституції України).

          З аналізу статті 4 Житлового кодексу УРСР вбачається, що до складу житлового фонду входять жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях. Жилі будинки та жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд.

          Статтями 127-131 Житлового кодексу УРСР та п. 3 Примірного положення що гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР № 208 від 03.06.1986р. передбачено, що гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнанні для цієї мети, жилі будинки.

          Враховуючи, що спірний жилий будинок (гуртожиток) належав правопопередникам відповідача №1 на праві повного господарського відання, його (спірний гуртожиток) слід відносити до об'єктів державного житлового фонду.

          У відповідності з ч. 2 ст. 3 Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств", в редакції, яка діяла на момент приватизації, дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів у тому числі гуртожитків, а також об'єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.

          Виходячи із вищенаведеного, гуртожитки, як об'єкти державного житлового фонду, приватизації не підлягали.

          Зазначена обставина свідчить про незаконність внесення спірного гуртожитку до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства “Коржівське”, так як судом встановлено, що спірний гуртожиток ВАТ “Коржівське” на праві власності не належав.

          Відповідно до ч. 9 статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду”, державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування, згідно з вимогами цього Закону. Вказана стаття також передбачає, що в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки), одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

          Фонд, на виконання п. 2.2. Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 906 від 2002 року (надалі - Порядок), надав ВАТ “Коржівське” перелік нерухомого майна, переданого йому у власність.

          Пунктом 2 Порядку визначена процедура розгляду питання про підтвердження права власності на нерухоме майно. Так, відповідно до п. 2.2. Порядку на вимогу відкритого акціонерного товариства, створеного у процесі приватизації (перетвореного із державного підприємства), державний орган приватизації видає перелік об'єктів нерухомого майна переданого у власність відкритому акціонерному товариству.

          Згідно п. 3.1. Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно проводиться на підставі визначеного ним переліку документів, які підтверджують факт передачі майна у статутний фонд.

          У зазначеному переліку гуртожитки відсутні, тобто вартість гуртожитків до статутного фонду ВАТ “Коржівське” не включалась. Відповідно до вказаного вище, чинним законодавством встановлено власність держави на спірний житловий фонд (гуртожиток), а тому право державної власності на гуртожитки не змінювалося і спірний гуртожиток перебуває у державній власності.

          Визначення вартості статутного фонду господарського товариства, що створюються на основі державного підприємства, здійснюється відповідно до Методики, що затверджується Кабінетом Міністрів і У країни (Постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.1995 року № 36). Оцінці об'єкта передує проведення повної інвентаризації майна підприємства, відповідно до вимог Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 року № 158). Інвентаризаційні описи підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії, які несуть відповідальність за дані, внесені до цих описів.

          Органи приватизації при оцінці майна цілісного майнового комплексу керуються типовими формами документів, затвердженими наказом Фонду державного майна України від 13.06.1994 року № 345 “Про затвердження типових форм Реєстру акцій (паїв, часток), що належать державі у майні господарських товариств”, а саме Додатком № 2 “Відомість вартості державного майна, що не ввійшло в статутний фонд господарського товариства”. Відповідно до пункту 1.3. підпункту “б” вказаного додатку вартість гуртожитків вилучається з акту оцінки вартості Цілісного майнового комплексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та орган місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, у нормах Конституції України, законодавець виділяє такі види власності, як: приватна, державна, комунальна.

Відповідно до п. 1, п. 5 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

          Разом з тим, відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та п. 2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно від 07.02.02р. № 7/5 для виникнення існування, припинення прав власності подаються правовстановлюючі документи, їх копії, а також інші документи.

          Крім того, з аналізу п. 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно від 07.02.02р. № 7/5 також слідує, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності: місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на підставі документів, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна.

          У ст. 18 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” з питань, віднесених до відання органів місцевого самоврядування, на їх вимогу підприємства, установи а організації, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, надають відповідну інформацію. Органи місцевого самоврядування можуть виступити з ініціативою щодо перевірок, а також організовувати проведення перевірок на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади.

          Відповідно до п. 2 роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”, підставами для визначення акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та /або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Гуртожиток розташований за адресою: пров. Шкільний 1, с. Коржі, Баришівського району Київської області, який у процесі перетворення державного підприємства радгоспу –комбінату “Трубізький” у відкрите акціонерне товариство не передавався до комунальної власності, міг залишитися на балансі товариства (оскільки використовувався з метою забезпечення житлом працівників товариства), але права на включення останнього до статутного фонду законодавство не передбачає.

          Вищенаведене дає підстави стверджувати, що видача свідоцтва про право власності на спірний гуртожиток на ім'я ВАТ “Коржівське” та реєстрація свідоцтва про право власності на вказане майно є незаконною і такою, що здійснена з порушенням діючого законодавства.

          Посилання відповідача в обґрунтуванні заперечень проти позовних вимог на пропуск трирічного строку позовної давності не приймається господарським судом до уваги, оскільки відповідно до положень статті 268 Цивільного кодексу України давність не поширюється: 1) на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом; 2) на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу; 3) на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 4) на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право; 5) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування); 6) на вимогу центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, стосовно виконання зобов'язань, що випливають із Закону України “Про державний матеріальний резерв”.

          Згідно ст. 326 Цивільного кодексу України від імені та в інтересах держави і Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

          Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

          Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у раз втрати ним документа, який засвідчує його право власності.          

Що ж стосується договорів купівлі-подажу гуртожитку від 23.12.05р., укладеного між ВАТ “Коржівське” та ПП “Племзавод Трубізький”, від 12.03.07р. укладеного між ПП “Племзавод трубізький” та ТОВ “NAVIGATOR” слід зазначити наступне: підставою для укладення договору від 23.12.05р. стало рішення Коржівської сільської ради від 13.12.05 № 167-28-ІУ, яке в свою чергу скасоване рішенням Коржівської сільської ради за № 216-29-V від 26.03.08р.

З вищезазначених підстав право продажу оспорюваного гуртожитку належало виключно органу приватизації, а не ВАТ “Коржівське”, який був виключно балансоутримувачем цього об'єкту.

Згідно з ч. 7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України та іншими нормативно-правовими актами.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України та іншим актам цивільного законодавства. Відповідно до         ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ст. 236 ЦК України правочин вважається недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнаного судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі України. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Власник, згідно зі ст. 387 ЦК України, має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Главою 32 Цивільного кодексу України встановлено набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, зокрема, згідно з положенням ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події.

Положення цієї глави також застосовується до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією зі сторін у зобов'язанні;                              4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до вимог ст. 1213 зазначеного вище кодексу, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За таких обставин, позовні вимоги Баришівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області з урахуванням заяви прокуратури Київської області про збільшення позовних вимог підлягають задоволенню, а заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, як не обґрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, –

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку гуртожитку від 23.12.05р. укладений між Відкритим акціонерним товариством “Коржівське” (07544, Київська область, Баришівський р-н, с. Коржі, код ЄДРПОУ 00857309) та Приватним підприємством “Племзавод Трубізький” (07544, Київська область, Баришівський р-н, с. Коржі, код ЄДРПОУ 32886476) посвідчений приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу Шемчук М.Ф., зареєстрований в реєстрі за №4833.

3.          Визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку гуртожитку від 19.03.07р. укладений між Приватним підприємством “Племзавод Трубізький” (07544, Київська область, Баришівський р-н, с. Коржі, код ЄДРПОУ 32886476) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгово-фінансовий дім “NAVIGATOR” (07544, Київська область, Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, 40,1 код ЄДРПОУ 32886455) посвідчений приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу Київської області Капишіною Н.М., зареєстрований в реєстрі за №1439.

4.          Визнати недійсним свідоцтво про право власності Відкритого акціонерного товариства “Коржівське” на гуртожиток, розташований за адресою: пров. Шкільний, 1, с. Коржі, Баришівського району, Київської області серії САА №258654 видане Коржівською сільською радою 22.12.05р.

5.           Визнати право власності на гуртожиток розташований за адресою: пров. Шкільний, 1, с. Коржі, Баришівського району, Київської області за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.

6.          Вилучити з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-фінансовий дім “NAVIGATOR” (07544, Київська область, Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, 40,1 код ЄДРПОУ 32886455) гуртожиток за адресою: пров. Шкільний, 1, с. Коржі, Баришівського  району, Київської області.

7.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-фінансовий дім “NAVIGATOR” (07544, Київська область, Баришівський р-н, с. Коржі,                      вул. Промислова, 40,1 код ЄДРПОУ 32886455) в доход Державного бюджету України державне мито у сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. та 118 (сто вісімнадцять гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

           Суддя                                                               Лопатін А.В

Дата підписання: 23.02.09р.