Рішення

від 06.05.2009 по справі 8/98-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/98-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "06" травня 2009 р.                                                       по справі  № 8/98-38

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Столяр”, м. Луцьк до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод будівельних конструкцій”, м. Луцьк

про стягнення 276 390 грн. 29 коп.

                                                                                        Суддя  Кравчук А.М.

Представники:

Від позивача: Вознік О.М. – директор,  Щербюк О.Ю., довіреність

№05/10-08 від 05.10.2008 року

Від відповідача: Делідон І.М., довіреність від 20.01.2009 року  

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України  роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі

ст. 22 ГПК України  роз'яснено процесуальні права та обов'язки  сторін.

Ухвалою суду від 22.01.2009 року призначено у справі судову бухгалтерську експертизу та провадження у справі зупинено. Ухвалою суду від 09.04.2009 року провадження у справі поновлено.

          Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Столяр"  звернувся в господарський суд з позовом від 17.10.2007 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій"   276390, 29 грн. заборгованості за поставлені товари.

         Згідно висновку експертизи №0049 документально підтверджуються в бухгалтерському обліку відповідача господарські операції стосовно отримання останнім від позивача товарно – матеріальних цінностей за період з 01.07.2006 року по 01.09.2007 року на загальну суму 349 730 грн. 06 коп. Підтвердити заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 276 390 грн. 29 коп. станом на 01.10.2007 року експерту не надається можливим у зв'язку з відсутністю первинних документів, що підтверджують господарські операції щодо розрахунків.

         З дослідницької частини експертизи вбачається наявність узгодженої сторонами заборгованості відповідача в сумі 252 753 грн. 25 коп. станом на 30.11.2006 року згідно акта звірки – картки контрагенти  за листопад 2006 року. Щодо взаєморозрахунків між сторонами за період з 30.11.2006 року по 01.10.2007 року за даними актів звірок, представлених обома сторонами, виявлена розбіжність в сумі заборгованості на 82 984 грн. 58 коп.

         Представник позивача у поясненні від 21.04.2009 року вказану розбіжність пояснює безпідставним посиланням відповідача на довідку ЧВС №34848 від 30.04.2007 року, згідно якої останній зменшує свою кредиторську заборгованість на суму 80 648 грн. 25 коп., відображенням позивачем послуг, наданих відповідачем по сушці деревини на суму 2 310 грн. 01 коп. 19.12.2007 року, невірним відображенням відповідачем суми отриманих ТМЦ на 26 грн. 32 коп.  

         В судовому засіданні 23.04.2009 року позивач подав заяву №13 про уточнення позовних вимог із врахуванням висновку експертизи та просить стягнути з відповідача 278 430 грн. 28 коп. згідно розрахунку: 252 753 грн. 25 коп. (заборгованість  відповідача перед позивачем станом на 30.11.2006 року, що є узгодженою згідно висновку експертизи та акта звірки – картки контрагенти  за листопад 2006 року) + 212 728 грн. 26 коп.  (вартість поставленого товару за період з 01.12.2006 року по 01.09.2007 року) + 9 000 грн. 00 коп. (оплата позивачем рахунку за спожиту відповідачем електроенергію згідно банківської виписки від 29.05.2007 року) – 169 000 грн. 00 коп. (оплата, проведена відповідачем) – 27 051 грн. 23 коп. (вартість послуг, наданих відповідачем).

         У клопотанні про уточнення позовних вимог від 06.05.2009 року позивач зазначає, що додатком №3 до висновку експертизи №0049 заборгованість за даними ТзОВ «Столяр» становить 279 439 грн. 13 коп., за даними ТзОВ «ЗБК» - 196 454 грн. 55 коп., розбіжність становить 82 984 грн. 58 коп. Оскільки розбіжність в сумі

2 310 грн. 01 коп. (за грудень 2006р.) та 21 грн. 28 коп. (за січень 2007р.) позивачем визнається, останній просить стягнути з відповідача 277 107 грн. 84 коп.

(279 439 грн. 13 коп. – 2 310 грн. 01 коп. – 21 грн. 28 коп.).

         Відповідач у відзиві на позовну заяву №393 від 07.11.2007 року (Т.1 а. с. 116-117) поставку товару позивачем та його отримання не заперечує, проте позовну заяву вважає передчасною та безпідставною, оскільки «позивачем не наведено жодного доказу про те, що сторонами за усним правочином було обумовлено саме суму платежів та строки, отже, й некоректно зроблений розрахунок позовних вимог».

         В судовому засіданні 06.05.2009 року представник відповідача поставку товарно – матеріальних цінностей позивачем не заперечувала, проте позовні вимоги не визнала в повному обсязі. Як на підставу заперечень посилається на невідповідність підписів Радюк В.А. в частині накладних, щодо інших накладних жодних пояснень не надала. На запитання суду щодо суми товарно – матеріальних цінностей, отриманих від позивача та неоплачених на день розгляду справи, відповіді не отримано.

         У клопотанні (вх. №01-28/6776 від 06.05.2009 року) представник відповідача просить призначити у справі судову почеркознавчу експертизу підпису Радюк В.А., оскільки  вважає, що на накладних, на які посилається позивач, містяться підписи невідомих осіб, що не збігаються із підписами Радюк В.А., на ім'я якої були видані довіреності.

         Клопотання представника відповідача судом відхилено як необгрунтоване, оскільки факт отримання товару від позивача відповідачем не заперечується, згідно пояснень представника відповідача в судовому засіданні довіреності, що видані  на ім'я Радюк В.А., відповідачем не анульовані, в правоохоронні органи з приводу отримання товару невідомими особами відповідач не звертався.

         Згідно довідки позивача (Т.3 а. с. 100) за особистими вказівками директора ТзОВ «ЗБК» Іванішина Л.В., який є співвласником ТзОВ «Столяр», продукція, виготовлена ТзОВ «Столяр», на центральний склад ТзОВ «ЗБК» не поступала, а відгружалась безпосередньо на об'єкти будівництва, про її отримання підписувались прораби. В кінці місяця отримувалось доручення за підписом кладовщика центрального складу ТзОВ «ЗБК» Радюк В.А. на отримання всієї продукції на всю суму за поточний місяць.

       Зазначені накладні були предметом дослідження при проведенні судової бухгалтерської експертизи.

       Отримання товару за довіреністю на ім'я Радюк В.А. іншою особою свідчить лише про порушення сторонами порядку відпуску товарно – матеріальних цінностей, Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Міністерством фінансів України 16.05.1996р. №99, та не спростовує факту отримання товарів.

        Невідповідність підпису Радюк В.А. на накладних та довіреностях представник позивача не заперечує.

        В судовому засіданні 06.05.2009 року оголошувалась перерва до 16 год 00 хв. за усним клопотанням представника позивача для подання ним уточненого розрахунку суми боргу.

        Згідно уточненого розрахунку позивача від 06.05.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 277 107 грн. 84 коп., зокрема, 190 973 грн.

00 коп. (заборгованість відповідача станом на 01.07.2006 року) + 352 292 грн. 80 коп. (вартість поставленого відповідачу товару за період з 01.07.2006 року по 01.10.2007 року) +  9 000 грн. 00 коп. (оплата позивачем рахунку за спожиту відповідачем електроенергію згідно банківської виписки від 29.05.2007 року) – 275 157 грн.

96 коп. (оплата, проведена відповідачем).

        Представник відповідача в судове засідання після оголошення перерви не з'явилась.

         Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

                                                  в с т а н о в и в:

        Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю "Столяр" за період: липень 2006 року - серпень 2007 року відпустив відповідачу – товариству з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" товар по довіреностях згідно накладних (Т.1 а. с. 11-86, Т.3 а. с. 50-90) на суму 349 730 грн. 06 коп.

       Факт отримання відповідачем від позивача товарно – матеріальних цінностей за період з 01.07.2006 року по 01.09.2007 року на загальну суму 349 730 грн. 06 коп. підтверджується накладними, довіреностями (Т.1 а. с. 11-86, Т.3 а. с. 50-90),  висновком експертизи №0049 від 31.03.2009 року (Т.4 а. с. 4-7), додатком №1 до висновку експертизи (Т.4 а. с. 8-12), карткою: контрагенти, актами звірки взаєморозрахунків.

       Зазначені у розрахунку позивача накладні №№12, 13, 18, 19 від 28.09.2007 року на суму 2 562 грн. 74 коп. не взяті судом до уваги, оскільки не були предметом позову, позовні вимоги пред'явлені за період з 01.07.2006 року по 01.09.2007 року, відсутні в матеріалах справи, довіреності по зазначених накладних позивачем не подані.

       Крім того, 30.05.2007 року позивачем було перераховано відповідачу 9 000 грн. 00 коп. за спожиту відповідачем електроенергію згідно банківської виписки від 30.05.2007 року (Т.5 а. с. 116).

      В зазначений період відповідачем перераховано позивачу та надано послуг на суму 272 353 грн. 13 коп., та у вересні 2007 року перераховано 2 804 грн. 83 коп., а всього розрахунок  проведено на суму 275 157 грн. 96 коп., що стверджується          платіжними дорученнями (Т.2 а. с. 1-167),рахунками – фактурами та накладними (Т.5 а. с. 117-136), журналом проводок ТзОВ «ЗБК» (Т.3 а. с. 115), підписаними сторонами актами звірки взаєморозрахунків.

              З зазначеної суми 190 973 грн. 00 коп. позивачем правомірно зараховано на погашення боргу станом на 01.07.2006 року (дана сума є узгодженою згідно висновку експерта №0049 від 31.03.2009 року, додаток №2 (Т.4 а. с. 13), в платіжних дорученнях у графі призначення платежу зазначені рахунки, які до матеріалів справи відповідачем не додані, згідно пояснень представника позивача ТзОВ «Столяр» не виписувались, зазначені безпідставно.  

               Залишок коштів в сумі 84 184 грн. 46 коп. врахований у взаєморозрахунках спірного періоду.

               Зарахування коштів на борги попередніх періодів погоджувалося сторонами, що стверджується підписаним сторонами актом звірки за листопад 2006р. (Т.1

       а. с. 106), заборгованість по якому  в сумі 252 753 грн. 25 коп. згідно висновку експерта (Т.4 а. с. 6) є узгодженою, актами звірки, підписаними ТзОВ «ЗБК» за 2004 рік (Т.1 а. с. 127-132), 2005 рік (Т.1 а. с. 133-140), 2006 рік (Т.1 а. с. 141-146), 2007 рік (Т.1 а. с. 147-149).

      Згідно висновку експертизи (відомість експертного дослідження взаєморозрахунків між ТзОВ «ЗБК» та ТзОВ «Столяр» за період з 01.12.2006р. – 01.10.2007р., додаток №3, Т.4 а. с. 18-24) виявлені розбіжності у взаєморозрахунках сторін на суму 82 984 грн. 58 коп., зокрема, позивачем не враховані накладна №0001094 від 19.12.2006р. на суму 2 310 грн. 01 коп. – сушка деревини (п.5 відомості), 5 грн. 04 коп. згідно накладної №13 від 23.01.2007р. (п. 31 відомості), накладна №0000115 від 31.01.2007р. (п. 36 відомості), довідка ЧВС №34848 від 30.04.2007р. на суму 80 648 грн. 25 коп.

       Накладна №0001094 від 19.12.2006р. на суму 2 310 грн. 01 коп. врахована позивачем в уточненому розрахунку у грудні 2006р., 21 грн. 28 коп.  – рахунок – фактура №000115 від 30.01.2007 року - за січень 2007р., на суму 5 грн. 04 коп. - відповідачем допущена описка в зарахуванні суми за накладною №13 від 23.01.2007р. (Т.1 а. с. 25), сума 80 648 грн. 25 коп. правомірно не врахована позивачем, оскільки довідка ЧВС №34848 від 30.04.2007р. в матеріалах справи відсутня, згідно пояснень представника відповідача – це довідка головного бухгалтера ТзОВ «ЗБК» Чиранюк Віри Сергіївни, відповідно до якої сума боргу 80 648 грн. 25 коп. значиться поза межами позовної давності.

      Позовна заява подана в межах позовної давності за період з 01.07.2006 року по 01.09.2007 року.

       Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також  з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Між сторонами зобов'язання виникли на підставі вищезазначених накладних.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Строк виконання зобов'язання ні в накладних,  ні в  довіреностях  не був визначений, письмовий договір між сторонами не укладався, тому позивач в порядку ст. 530 ЦК України року направив відповідачу претензію від 27.09.2007 року (Т.1 а. с. 107-111), що залишена без відповіді і задоволення.

       У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

      Відповідач товари отримав, проте розрахунку належним чином не провів.

      Відповідно до ст. 32 ГПК України  доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

      Відповідно до ст. ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень ;обставини справи, які відповідно до законодавство повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.; господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.  

      Позивачем на підставі первинних документів (накладних, довіреностей) доведений факт поставки товарно – матеріальних цінностей у період з 01.07.2006р. по 01.09.2007р. на суму 349 730 грн. 06 коп.

     Відповідач оплату товару належними доказами не довів.

     Заборгованість відповідача становить 274 545 грн. 10 коп. (349 730 грн. 06 коп. - вартість поставленого відповідачу товару за період з 01.07.2006 року по 01.09.2007 року +  9 000 грн. 00 коп. - оплата позивачем рахунку за спожиту відповідачем електроенергію згідно банківської виписки від 29.05.2007 року  – 84 184 грн.

96 коп. - оплата, проведена відповідачем), підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення, оскільки згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України,

ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

       У позові на суму 2 562 грн. 74 коп. слід відмовити.

       Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог по сплаті державного мита в сумі  

2 745 грн. 45 коп., 116 грн. 91 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також 4 700 грн. 00 коп. витрат за проведення експертизи   (платіжне доручення №18 від 16.02.2009р.) відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на нього.

Відповідно до підпункту „а” пункту 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, державне мито сплачується у розмірі: „із заяв майнового характеру – 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.

Ціна позову – 278 430 грн. 28 коп. Позивач платіжними дорученнями №111 від 15.10.2007 року, №№44, 45 від 28.04.2009 року сплатив державне мито в сумі

3 528 грн. 40 коп. Таким чином, 744 грн. 10 коп. державного мита підлягає поверненню позивачу як зайве сплачене.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

       2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Завод будівельних конструкцій”, м. Луцьк, пр. Комунальний,4, код 23251236,  р/р 260023818 в АППБ «Аваль» м. Луцьк, МФО 303569  на  користь товариства з обмеженою відповідальністю “Столяр”, м. Луцьк, пр. Комунальний, 4, код 30659117, р/р2600130016968 в УСБ, МФО 303019

        - 274 545 грн. 10 коп. основного боргу,  2 745 грн. 45 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 116 грн. 91 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, 4 700 грн. 00 коп. витрат за проведення експертизи, а всього: 282 107 грн. 46 коп. (двісті вісімдесят дві тисячі  сто сім грн. 46 коп.).

        3. У позові на суму 2 562 грн. 74 коп. відмовити.

        4. Державному казначейству України повернути  товариства з обмеженою відповідальністю “Столяр”, м. Луцьк, пр. Комунальний, 4, код 30659117, р/р2600130016968 в УСБ, МФО 303019

- 744 грн. 10 коп. (сімсот сорок чотири грн. 10 коп.) державного мита, зайве сплаченого платіжними дорученнями №№44, 45 від 28.04.2009 року (оригінали платіжних доручень знаходиться у справі № 8/98-38).

 4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                           А.М. Кравчук

Повний текст рішення

підписаний 12.05. 2009 року

                               Суддя                                                      Кравчук Антоніною Михайлівною