12/182/23-12/198/24
08.05.09
УКРАЇНА
Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 77-99-18
Іменем України
РІШЕННЯ
05 травня 2009 року Справа № 12/182/23-12/198/24
За первісним позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз", вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, 1). Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 04116 м. Київ, вул. Шолуденка, 1;
2). Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6;
3). Дочірня компанія „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, 01021, м. Київ, вул. Узвіз Кловський, 9/1;
Відповідач за первісним позовом: Державне підприємство "Новоборовицький спиртовий завод", вул. Заводська, 11, с. Нові Боровичі, Щорський район, Чернігівська область, 15214
Третія особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1).Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіонпостач" 01023, м. Київ, вул. Ш.Руставелі, 39/41,оф. 806
2). Закрите акціонерне товариство „Укргаз-Енерго”, 01004, м. Київ, вул.. Червоноармійська, Басейна, 1/3-2, оф. G-1;
Предмет спору: про стягнення заборгованості 286746,02 грн.
За зустрічним позовом: Державного підприємства „Новоборовицький спиртзавод”
вул. Заводська, 1, с. Нові Боровичі, Щорський райн, Чернігівська область, 15214
Відповідач за зустрічним позовом: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021
Предмет спору: про визнання недійсним правочину
Суддя Лавриненко Л.М.
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Чернинська Л.М. довіреність № 18/38 від 19.01.2009 представник
1).третя особа на стороні позивача ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України": Левченко О.Є. довіреність № 193/10 від 26.12.2008 року
2).третя особа на стороні позивача НАК "Нафтогаз України": Чеботарьова І.Г.- довіреність № 14-4 від 14.01.09р.
3). третя особа на стороні позивача ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України": не з"явився
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): Костирко Ю.В. довіреність № б/н від 03.12.2008 представник
третя особа на стороні відповідача ТОВ "Межрегіонпостач": Стецина І.В. - довіреність № 77 від 12.12.2008 представник, 05.05.09р. в судове засідання не з”явився
третя особа на стороні відповідача ЗАТ "Укргаз-Енерго": Каменчук В.О. – довіреність № 4д -08 від 29.12.08р., 05.05.09р. в судове засідання не з'явився
Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви з 23.04.09р. по 05.05.09р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
СУТЬ СПОРУ:
Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" подано первісний позов до Державного підприємства "Новоборовицький спиртзавод" про стягнення 226 966 грн. 73 коп. боргу, 14 298 грн. 90 коп. витрат від знецінення грошей на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з 09.04.08р. по 30.09.08р., 3898 грн. 85 коп. 3% річних з прострочення платежу за період з 09.04.08р. про 03.11.08р., 25 693 грн. 87 коп. пені за прострочення виконання зобов'язання за період з 09.04.08р. по 09.10.08р. та 15 887 грн. 67 коп. штрафу в розмірі 7% від суми заборгованості, згідно Договору № 01-ПР-Щ/196 від 01.03.2008 року.
Ухвалою суду від 07.11.2008 року було порушено провадження у справі з присвоєнням порядкового № 12/182.
Відповідач в поданому 04.12.2008 року відзиві на позов проти заявлених позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що договір № 01-ПР-Щ/196 від 01.03.2008 року є недійсним, оскільки в ньому відсутні істотні умови договору та він не відповідає вимогам ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст.638 Цивільного кодексу України. Відповідно до акту приймання передачі за березень 2008р. позивачем було саме протранспортовано відповідачеві саме 183,028 тис.м.куб, а про те, що позивач водночас є і постачальником вказаного газу в акті не зазначено. Постачальником природного газу в березні 2008р. для ДП „Новоборовицький спиртзавод” було ТОВ "Міжрегіонпостач", відповідно до договору постачання природного газу № 07\08 від 21.12.07р. з яким і були проведені розрахунки за спожитий природний газ в повному обсязі.
Ухвалою суду від 04.12.2008 року, судом, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, за власною ініціативою було залучено до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ТОВ "Міжрегіонпостач" 01023, м. Київ, вул. Ш.Руставелі, 39/41,оф. 806, та Дочірню компанію "Газ України" НАК "Нафтогаз України" м. Київ, вул.Шолуденка, 1, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Відповідачем по справі № 12/182 - Державним підприємством "Новоборовицький спиртзавод" подано зустрічний позов до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" про визнання недійсним договору поставки природного газу № 01-ПР-Щ/196 від 01.03.2008 року.
Ухвалою суду від 09.12.2008 року зустрічна позовна заява була прийнята до розгляду та об"єднана з первісною позовною заявою за № 12/182-12/198.
В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог завод посилається на те, що договір поставки природного газу № 01-ПР-Щ/196 від 01.03.2008 року є таким, що суперечить чинному законодавству та підлягає визнанню недійсним , оскільки в ньому відсутні істотні умови визначені ст. 180 Господарського кодексу України та ст. 638 Цивільного кодексу України. Також примірник договору наданий позивачем не відповідає примірнику договору, який є у заводу в частині підп.5.1 та дати укладення.
Відповідач за зустрічним позовом - Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" у поданому відзиві на зустрічний позов проти зустрічного позову заперечує та вказує на те, що п. 11.1. Договору № 01-ПР-Щ/196 від 01.03.2008 року визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і поширюється на відносини між сторонами, які виникли з 01.03.2008 року по 31.03.2008 року включно, а в частині розрахунків за газ –до їх повного здійснення. Ціна газу, який поставляється регулюється централізовано на державному рівні слідуючими нормативними актами: постановою КМУ від 29.04.2006 року № 605 „Про деякі питання діяльності НАК „Нафтогаз України”, постановою НКРЕ від 21.06.2007 року № 818 „Про затвердження тарифів на транспортування природного газу розподільчими трубопроводами та остачання природного газу за регульованим тарифом для ВАТ „Чернігівгаз”, постановою НКРЕ від 21.06.2007 року № 775 „Про затвердження тарифів на транспортування природного газу”, постановою КМУ від 11.06.2005 року № 442.
В судовому засіданні 16.12.2008 року позивач за зустрічним позовом - ДП "Новоборовицький спиртзавод" в поданих письмових додаткових поясненнях зазначив, що станом на час проведення оплати за природний газ, спожитий ДП "Новоборовицький спиртзавод" у березні 2008 року та прийнятті Постанови КМУ від 05.03.2008 року № 163, підприємство не мало належних доказів того, що ВАТ „Чернігівгаз” може бути новим кредитором у даному зобов'язанні. За таких обставин, на думку відповідача за первісним позовом, ТОВ „Міжрегіонпостач” має бути залучено до участі у даній справі, в якості співвідповідача, як особа, котрій ДП "Новоборовицький спиртзавод" оплатив вартість спожитого у березні 2008 року природного газу. Дане клопотання було відхилено судом у зв'язку з необґрунтованістю.
Представник ТОВ „Міжрегіонпостач” в судовому засіданні 16.12.2008 року пояснив, що в березні 2008р. він здійснював постачання природного газу ДП "Новоборовицький спиртзавод" за рахунок газу, придбаного ним у Укргазенерго. Реєстри на транспортування газу в березні 2008р. підписані між Укртрансгазом і Укргазенерго.
Ухвалою суду від 16.12.2008 року, судом відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, за власною ініціативою було залучено до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом,
1). Національну акціонерну компанію „Нафтогаз України” 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6;
2). Об'єднане диспетчерське управління ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, 01021, м. Київ, вул. Узвіз Кловський, 9/1;
3) Дочірню Компанію „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, 01021, м. Київ, вул. Узвіз Кловський, 9/1;
та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом: ЗАТ „Укргазенерго”, 01004, м. Київ, вул.. Червоноармійська, Басейна, 1/3-2, оф. G-1.
Ухвалою суду від 16.12.2008 року за клопотанням сторін було продовжено термін розгляду справи до 28.02.2009 року.
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) "Новоборовицький спиртовий завод" 20.01.2008 року в додаткових поясненнях посилається на те, що у господарському договорі, що укладається між постачальником газу та підприємством –кінцевим споживачем, така умова, як ціна, має бути визначена обов'язково, незважаючи на те, за яким тарифом здійснюється постачання газу. Таким чином, твердження ВАТ „Чернігівгаз” про необов'язковість вказання у господарському договорі на поставку природного газу ціни, є безпідставним.
Третя особа на стороні позивача - Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в поданих в судове засідання 20.01.2008 року письмових поясненнях посилається на ту обставину, що відповідно до абзацу 2 постанови Кабінету Міністрів України № 163 від 05.03.2008 року „Про реалізацію імпортованого природного газу на території України”, з 01.03.2008 року імпортований природний газ реалізується в Україні Національною акціонерною компанією України „Нафтогаз України” та її Дочірньою компанією „Газ України” за умови проведення споживачами стовідсоткової оплати використаного природного газу. Дочірня компанія "Газ України" передала для подальшої реалізації ВАТ „Чернігівгаз” для потреб промислових споживачів у травні 2008 року з ресурсу березня 2008 року 1 532,812 тис.куб.м. природного газу, що підтверджується копією акту приймання-передачі газу від 31.05.2008 року, доданої до матеріалів справи. Згідно ОДУ ДК „Укртрансгаз” ліміти для потреб підприємства ДП „Новоборовицький спиртовий завод” виділялись з ресурсів імпортованого природного газу НАК „Нафтогаз України”.
В письмових поясненнях, поданих 20.01.2008 року, третя особа на стороні позивача - Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” з позовними вимогами за первісним позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз до Державного підприємства "Новоборовицький спиртовий завод про стягнення заборгованості 286746,02 грн. погоджується та зазначає, що оскільки НАК „Нафтогаз України”, починаючи з 01.03.2008 року є єдиним на території України імпортером природного газу та відповідно до укладених контрактів, повинна вчасно та в повній мірі розраховуватись з постачальником за отриманий газ, Компанія зацікавлена в тому, щоб споживачі природного газу розраховувались з дочірніми підприємствами компанії, підприємствами по газопостачанню та газифікації у встановлені договорами поставки строки.
В поданих 20.01.2008 року письмових поясненнях, Об'єднане диспетчерське управління ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” зазначило, що не має документального підтвердження наявності у ВАТ „Чернігівгаз” обсягів природного газу для оформлення поставки ДП „Новоборовицький спиртзавод” в березні 2008 року, оскільки невідомо чи отримувало ВАТ „Чернігівгаз” від ДК „Газ України” природний газ з ресурсів НАК „Нафтогаз України” для реалізації ДП „Новоборовицький спиртзавод” в березні 2008 року. В умовах, що склалися, Об'єднане диспетчерське управління ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” не може достовірно назвати підприємство, яке здійснило поставку газу ДП „Новоборовицький спиртзавод” в березні 2008 року до вирішення питання щодо розподілу природного газу між НАК „Нафтогаз України”та ЗАТ „УКРГАЗ-ЕНЕРГО”.
В поданих 20.01.2009 року поясненнях ЗАТ "Укргазенерго” вказує на ту обставину, що Закритим акціонерним товариством повністю виконано зобов'язання перед ТОВ „Міжрегіонпостач” по Договору поставки природного газу № 392/77/П(р)-07 від 27.06.2007 року, що підтверджується документально. Також ЗАТ "Укргазенерго” повідомляє про те, що ЗАТ "Укргазенерго” реалізовувало природний газ отриманий за зовнішньо-економічними контрактами, відповідно ЗАТ "Укргазенерго” не мало потреби у відборі природного газу з ПСГ ДК „Укртрансгаз”.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Об'єднане диспетчерське управління ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” в поданих 03.02.2009 року письмових поясненнях зазначила, що ДК „Укртрансгаз”, а ні її філія не може достовірно підтвердити, яке саме підприємство здійснило поставку газу для ДП „Новоборовицький спиртзавод” в березні 2008 року, оскільки до цього часу не вирішено, по не залежним від ДК „Укртрансгаз” причинам, питання щодо розподілу природного газу між НАК „Нафтогаз України” та ЗАТ „Укргаз-Енерго”. В березні 2008 року не оформлялось актами відбору із ПСГ ДК „Укртрансгаз” газ ЗАТ „Укргазенерго” та ДК „Газ України”.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”, 03.02.2009 року надала письмове клопотання про залучення до матеріалів справи письмових доказів на підтвердження того, що ліміт природного газу на березень 2008 року для ДП „Новоборовицький спиртзавод” було виділено з ресурсів НАК „Нафтогаз України” через її Дочірню компанію „Газ України. Крім того зазначила, що відповідно до акту № 3 від 10.04.2008 року технічного приймання газу за березень 2008 року весь природний газ, що надійшов на кордон України у березні 2008 року, був переданий (розподілений) лише для НАК „Нафтогаз України”, а не для будь-якого іншого постачальника. Безпосереднім власником ресурсу імпортованого природного газу, призначеного для реалізації промисловим підприємствам України, у березні 2008 року була лише НАК „Нафтогаз України” та її Дочірня компанія „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, якій цей обсяг газу був переданий.
Ухвалою суду від 03.02.2009 року, Об”єднане диспетчерське управління” ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” було виключено з учасників процесу по даній справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.
В поданих поясненнях до початку судового засідання 17.02.2009 року Об'єднане диспетчерське управління ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” вказує на те, що станом на 16.02.2009 року не має документального підтвердження обсягів природного газу, використаного ДП „Новоборовицький спиртзавод” в березні 2008 року, а також документального підтвердження наявності у ВАТ „Чернігівгаз” обсягів природного газу для оформлення поставки ДП „Новоборовицький спиртзавод” в березні 2008 року. При цьому Об'єднане диспетчерське управління ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” просить суд прийняти до уваги попередні пояснення ДК „Укртрансгаз” в особі Об'єднаного диспетчерського управління надані від 12.01.2009 року № 64-24/2 та від 27.01.2009 року № 64-112/2.
До початку судового засідання 17.02.2009 року від Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” надійшло письмове клопотання про залучення до матеріалів справи доказів митного оформлення природного газу, отриманого по договору № 06/08-44 від 18.03.2008 року, а саме митну декларацію № 124000002/9/020004 з доповненням до неї.
Клопотання ДП „Новоборовицький спиртзавод” про призначення судово-технічної експертизи було відхилено судом у зв'язку з необґрунтованістю та недоцільністю.
ТОВ „ Міжрегіонопостач” –третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача надала письмові пояснення по справі в яких вказує на те, що між ними та ДП „Новоборовицький спиртзавод” було укладено договір на постачання газу. Вказаний обсяг газу ними було отримано з ресурсів ЗАТ „ Укргаз –Енерго”, і в межах виділених лімітів ТОВ „ Міжрегіонопостач” поставка газу була здійснена ДП „Новоборовицький спиртзавод”, за який завод розрахувався в повному обсязі з ТОВ „ Міжрегіонопостач”.
24.02.09р. ЗАТ „ Укргаз –Енерго” надав по справі ці ж самі пояснення, що і 20.01.09р.
В судовому засіданні 27.02.09р. ЗАТ „ Укргаз –Енерго” були надані суду копії митних декларацій № 124000002\8\001013 на 1800000 тис.куб.м і № 124000002\8\001012 на 1500000 тис.куб.м.
Ухвалою заступника голови суду від 27.02.09р. за поданням судді Лавриненко було продовжено строк вирішення даного спору до 27.03.09р.
В судовому засіданні 19.03.09р. ЗАТ „ Укргаз –Енерго” було подано клопотання про залучення до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Компанії "ROSUKRENERGO AG", яке відхилено судом.
НАК „Нафтогаз України” було заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи розрахункового балансу надходження та розподілу природного газу по Україні на березень 2008р.
Ухвалою суду від 19.03.09р. за клопотанням сторін було продовжено термін розгляду справи до 01.07.09р. у зв'язку з необхідністю направлення запиту до Державної митної служби України, в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.
Від Державної митної служби України надійшли письмові пояснення, в яких Державна митна служба України вказує на те, що Єдиним імпортером (отримувачем) природного газу, що ввозився в Україну протягом 2008р. була Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”. Митне оформлення імпортованих НАК „Нафтогаз України” 5280698,906 тис.куб.м. природного газу здійснено в повному обсязі за вантажними митними деклараціями № 124000002\9\020004 від 29.01.09р. та № 124000002\9\020010 від 12.02.09р.
В поданих 05.05.2009 року додаткових поясненнях Державне підприємство „Новоборовицький спиртзавод” звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2003 року № 1958, встановлено механізм здійснення митного контролю та митного оформлення природного газу під час його переміщення через митний кордон України. Зазначений пунктом також визначено поняття „тимчасова декларація”, на підставі якої газ пропускається через митний кордон України в спрощеному порядку для вільного обігу. Так тимчасова митна декларація нарівні з вантажною митною декларацією та періодичною митною декларацією є підставою для переміщення природного газу через митний кордон України. Якщо переміщення газу на підставі тимчасової декларації, періодичної митної декларації або вантажної митної декларації не відбулося, ці декларації анулюються в установленому Держмитслужбою порядку. Відомостей про анулювання митний декларацій № 124000002/8/001013 від 29.02.2008 року і № 124000002/8/001012 від 28.02.08р. Державною службою не надано, як не надано і копій документів, на підставі яких здійснювалося розмитнення природного газу згідно означених декларацій. Крім того, Державне підприємство „Новоборовицький спиртзавод” посилається на позицію, викладену в листі ДМСУ від 12.02.2008 року № 10/2-2/270, згідно якої тимчасова митна декларація сама по собі є лише дозволом митного органу на переміщення товарів через митний кордон України, як таким (а в загальному контексті листа це слід розуміти, як посилання на абсолютну неможливість фактичного переміщення природного газу через митний кордон України на підставі такого документу), не узгоджується з позицією вищевикладеного.
Також Державне підприємство „Новоборовицький спиртзавод” надав суду додаткові пояснення стосовно обґрунтування своєї правової позиції по даній справі, посилаючись на те, що заперечення Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз” на зустрічний позов є необґрунтованим та помилковим, оскільки наявність встановлених державними органами загальних механізмів регулювання цін на природний газ в жодному випадку не може бути підставою для не визначення сторонами договору поставки природного газу, який є господарським договором, такої істотної умови договору, як ціна, та відміняти дану умову. В своїх додаткових поясненнях ДП „Новоборовицький спиртзавод” також спростовує позицію Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз” щодо необов'язковості зазначення у господарському договорі на поставку газу такої істотної умови як ціна, підкреслює, що ціна газу, що поставляється, регулюється централізовано постановою КМУ від 29.04.2006 року № 605 „Про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”. Однак, за змістом п. 1 постанови, в редакції спірних правовідносин (березень 2008 року), встановленим централізовано, на певних рівнях, є лише граничні ціни на природний газ. Так, даною постановою врегульовано питання діяльності Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”., про порядок укладення господарських договорів між організаціями –постачальниками природного газу та споживачами, у даній постанові не йдеться. Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) зазначає, що по даній справі ВАТ по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз” не надав належних доказів того, що ВАТ „Чернігівгаз” дійсно спочатку придбало певний обсяг природного газу (який потім могло б поставити ДП „Новоборовицький спиртзавод”), що свідчить про те, що жодних дій будь-якого характеру на виконання спірного Договору ДП „Новоборовицький спиртзавод” ніколи не вчиняло.
В судовому засіданні 05.05.2009 року представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Державного підприємства „Новоборовицький спиртзавод” надав письмове клопотання про витребування у Відкритого акціонерного товариства „Газпром” (вул. Намьоткіна, 16, м. Москва, Російська федерація, 117997, ГСП-7), інформації відносно того, чи переміщувався природний газ через митний кордон України постачальником –компанією "ROSUKRENERGO AG" в березні 2008 року для закритого акціонерного товариства „Укргазенерго”, а якщо так, то в яких саме обсягах даний газ переміщувався.
Крім того, представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Державного підприємства „Новоборовицький спиртзавод” також надав письмове клопотання про витребування від Державної митної служби України на підтвердження або спростування власне факту переміщення природного газу через митний кордон України постачальником –компанією "ROSUKRENERGO AG" в березні 2008 року для закритого акціонерного товариства „Укргазенерго”, в обсягах, визначених документами, відповідно до п. 12 Порядку митного контролю і митного оформлення природного газу, які були надані митним органам України ЗАТ „Укренерго” для митного оформлення газу згідно митних декларацій № 124000002/8/001013 від 29.02.2008 року і № 124000002/8/001012 від 28.02.08р., інформації про результати контролю за обсягами природного газу, переміщеного через митний кордон України, за означений звітний період.
Дані клопотання Державне підприємство „Новоборовицький спиртзавод” зокрема мотивує тим, що з метою повного та всебічного з'ясування обставин даної справи, для підтвердження або спростування факту переміщення природного газу через митний кордон України постачальником –компанією "ROSUKRENERGO AG" в березні 2008 року для закритого акціонерного товариства „Укргазенерго”, в обсягах, визначених документами відповідно до п. 12 Порядку митного контролю і митного оформлення природного газу, котрі були надані митним органам України ЗАТ „Укренерго” для митного оформлення газу згідно митних декларацій № 124000002/8/001013 від 29.02.2008 року і № 124000002/8/001012 від 28.02.08р. необхідно звернутися до компетентних організації країни, з якої безпосередньо мав надійти природний газ у березні 2008 року для забезпечення споживачів України, трубопровідним транспортом через митний кордон України, від компанії "ROSUKRENERGO AG" для отримувача за зовнішньоекономічним контрактом - ЗАТ „Укргазенерго”, а саме: до ВАТ „Газпром”.
Представники позивача , третіх осіб НАК „Нафтогаз України” та ДК „Газ України”, які були присутні в судовому засіданні 05.05.09р. проти клопотання відповідача заперечували.
Подані клопотання Державного підприємства „Новоборовицький спиртзавод” були відхилені судом у зв'язку з тим, що на ЗАТ „Укренерго”, ні відповідачем не надано суду доказів, які підтверджують виникнення між ЗАТ „Укренерго” та компанією "ROSUKRENERGO AG" правовідносин щодо поставки газу в березні 2008р.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, присутніх в судовому засіданні 05.05.2009 року, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
За первісним позовом:
Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
01.03.2008 року між сторонами було укладено договір поставки природного газу № 01-ПР-Щ/196.
Відповідно до пункту 1.1. договору, в разі підтвердження ресурсу природного газу постачальник (позивач за первісним позовом) зобов'язується передати у власність покупцю (відповідачу за первісним позовом), а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ.
У відповідності до п.1.2 договору, постачальник передає за цим договором газ імпортного походження, отриманий за договором поставки природного газу між ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та постачальником.
Пунктом 2.1. Договору сторони визначили обсяг газу, який підлягає передачі в березні 2008 році в обсязі 200 тис. куб.м.
Відповідно до частини другої п. 3.9. Договору приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцю у відповідному місяці поставки оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі актів приймання-передачі обсягів газу між постачальником та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником.
Пунктом 3.11. Договору передбачено, що акт приймання-передачі обсягів споживання природного газу з вказаними нарахуваннями сторони підписують до 2 числа місяця наступного за звітним.
Пунктом 5.1. Договору поставки природного газу № 01-ПР-Щ/196, сторони визначили, що ціна 1000,0куб.м.газу, згідно Постанови КМУ № 1401 від 19.12.2007 року складає 934,70 грн., крім того ПДВ –186,94 грн., тариф на постачання природного газу, згідно Постанови НКРЕ № 818 від 21.06.2007 року –30,60 грн., крім того ПДВ –6,12 грн., цільова надбавка 4% згідно Постанови КМУ № 1401 від 19.12.2007 року., 37,39 грн. крім того ПДВ –7,48 грн. Вартість транспортування 1000,0куб.м.газу магістральними мережами, згідно постанови НКРЕ № 775 від 21.06.2007 року становить: 30,70 грн., крім того ПДВ –6,14 грн. Разом до сплати за 1000,0куб.м.газу –1240,07 грн., в т.ч. ПДВ –206,68 грн.
У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Як вбачається із матеріалів справи позивач виконав взяті на себе зобов'язання та поставив відповідачу у березні 2008р. природний газ в обсязі 183,028тс.куб.метрів газу на загальну суму 226966 грн. 73 коп.
Пунктом 6.1. Договору сторони визначили порядок оплати спожитого природного газу, а саме: оплата за газ проводиться виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника вартості запланованих на наступний місяць обсягів газу за наступним графіком:
- до 17 числа місяця, що передує місяцю поставки –100% вартості запланованих обсягів газоспоживання на наступний місяць. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 8 числа місяця, наступного за звітним, таким чином: якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати є меншою ніж вартість природного газу, вказаного в акті приймання-передачі природного газу, то покупець сплачує різницю на розрахунковий рахунок постачальника.
- якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати перевищує вартість природного газу в акті приймання-передачі природного газу надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата за постачання природного газу на поточний місяць. Оплата за березень 2008 року здійснюється покупцем шляхом перерахування на рахунок постачальника 100% вартості обсягів газу, запланованих для поставки в березні, протягом двох банківських днів з моменту укладення цього Договору.
Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, попередню оплату за газ, який підлягав поставці в березні 2008р. не здійснив.
Поставка газу позивачем здійснювалась без отримання суми попередньої оплати.
Обсяг газу, який було поставлено позивачем відповідачеві в березні 2008р. підтверджується актом приймання –передачі протранспортованого природного газу за березень 2008 року, який підписаний повноважними представниками обох сторін та скріплений печатками.
В порушення п.п.3.9 та 3.11 договору, відповідач акт приймання - передачі газу за березень 2008р. не підписав.
Позивачем 15.08.08р. було направлено відповідачеві акт приймання передачі газу за березень 2008р. на суму 226966 грн. 73 коп., рахунок фактуру № СФгаз -08155 від 01.07.08р. на суму 226966 грн. 73 коп. та лист керівнику з вимогою здійснити оплату спожитого у березні 2008р., що підтверджується фіскальним чеком від 15.08.08р. та описом вкладень в цінний лист, копії яких додані до матеріалів справ.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки поставка газу позивачем здійснювалась без отримання суми попередньої оплати, а тому суд доходить висновку, що сторонами не визначено кінцевий строк оплати газу, поставленого без отримання суми попередньої оплати.
В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний був розрахуватись за спожитий природний газ протягом семи днів з моменту направлення позивачем 15.08.08р. вимоги, тобто до 22.08.08р. включно.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу своєчасно не виконав, заборгованість за спожитий природний газ в березні 2008р. становить 226 966 грн. 73 коп.
Посилання відповідача та третіх осіб ТОВ "Міжрегіонпостач" і ЗАТ „ Укргаз –Енерго” на те, що постачальником природного газу в березні 2008р. для ДП „Новоборовицький спиртзавод” здійснювалось ТОВ "Міжрегіонпостач" з ресурсів ЗАТ „Укргаз –Енерго”, відповідно до договору постачання природного газу № 07\08 від 21.12.07р. відповідачем були проведені розрахунки за спожитий природний газ в повному обсязі , судом до уваги не може бути прийнято з наступних підстав.
Так дійсною 21.12.07р. між ДП „Новоборовицький спиртзавод” та ТОВ "Міжрегіонпостач” було укладено договір № 07\08 постачання природного газу та додаткова угода № 3 від 26.02.0р. до договору № 07\08 постачання природного газу, згідно яких "Міжрегіонпостач” взяло на себе зобов'язання поставити ДП „Новоборовицький спиртзавод” в березні 2008р. природний газ в об'ємі 100 тис.куб.метрів з ресурсів ЗАТ „ Укргаз –Енерго”.
ДП „Новоборовицький спиртзавод” та ТОВ "Міжрегіонпостач” було підписано акт приймання передачі природного газу від 31.03.08р. на суму 234653,9 грн., в якому вказано, що ДП „Новоборовицький спиртзавод” отримало природний газ в березні 2008р. з ресурсів ЗАТ „ Укргаз – Енерго”.
Відповідно до умов вказаного договору, ДП „Новоборовицький спиртзавод” здійснило ТОВ "Міжрегіонпостач” оплату в повному обсязі в сумі 234653,9 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 232 від 31.03.08р. на суму 160000 грн. № 184 від 20.03.08р. на суму 150000 грн., доданих до матеріалів справи.
27 червня 2007р. між ТОВ "Міжрегіонпостач” та ЗАТ „ Укргаз –Енерго” також було укладено договір № 392\77\П(р)-07 поставки природного газу та додаткова угода № 9 від 22.02.08р. до договору 392\77\П(р)-07 поставки природного газу , відповідно до яких ЗАТ „ Укргаз –Енерго” взяло на себе зобов'язання поставити ТОВ "Міжрегіонпостач” у березні 2008р. 29 000000 ку.м.газу. 31.03.08р. були підписані акти приймання передачі газу в березні 2008р. в обсязі 456,597 тис.куб.метрів та в обсязі 21357,173 тис.куб.м.між ТОВ "Міжрегіонпостач” та ЗАТ „ Укргаз –Енерго”.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Статтею 658 Цивільного кодексу України передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Таким чином із аналізу вищевикладених норм чинного законодавства слідує, що право поставки товару належить власнику товару.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 163 від 05.03.2008 року „Про реалізацію імпортованого природного газу на території України”, було постановлено, що з 01.03.2008 року імпортований природний газ реалізується в Україні Національною акціонерною компанією України „Нафтогаз України” та її дочірньою компанією „Газ України” за умови проведення споживачами стовідсоткової оплати використаного природного газу, тобто єдиним постачальником природного газу в Україні визначено Національну акціонерну компанію України „Нафтогаз України” та її Дочірню компанію „Газ України”.
Статтею 6 Закону України „ Про нафту і газ” визначено, що Кабінет Міністрів України та інші уповноважені на це органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику в нафтогазовій галузі та здійснюють управління нею.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України „Про забезпечення споживачів природним газом” від 27 грудня 2001 р. N 1729, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 41 від 06.01.08р., визначено, що потреба в природному газі всіх категорій споживачів за виключенням населення, забезпечується з імпортних ресурсів газу Н АК „Нафтогаз України” .
Пунктом 4 Порядку забезпечення споживачів природним газом, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1729, визначено, що Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” є суб'єктом господарювання, що розробляє на кожний місяць розрахунковий (плановий) баланс надходження та розподілу природного газу в Україні.
Указом Президента від 14.02.2008р. № 122\2008 „ Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01.02.08р. „Про заходи щодо стабілізації фінансового стану НАК „Нафтогаз України” та ситуації на ринку природного газу НАК „Нафтогаз України” визнано головним уповноваженим суб'єктом з формування і розпорядження ресурсами природного газу, що використовується для задоволення потреб кінцевих споживачів , у томі числі промислових.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року № 163 визначено, що з 1 січня 2008 р. центрально - та середньоазійський природний газ, який надходить в газотранспортну систему України від компанії "РосУкрЕнерго АГ", використовується виключно для задоволення потреб споживачів України в обсягах відповідно до балансу надходження та розподілу природного газу на 2008 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 р. N 57 ; з 1 березня 2008 р. імпортований природний газ реалізується в Україні Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її Дочірньою компанією "Газ України" за умови проведення споживачами стовідсоткової оплати використаного природного газу.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" визначена єдиним імпортером природного газу на території України , та на неї чинним законодавством покладено обов'язок розробки та складання розрахункового (планового) балансу надходження та розподілу природного газу в Україні та вирішення питання щодо включення такого балансу планових розподілів обсягів, що надаються постачальниками природного газу.
14.03.2008 року між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” та компанією "ROSUKRENERGO AG" було укладено контракт купівлі-продажу природного газу № 14/198/08, відповідно до якого компанія "ROSUKRENERGO AG" передала для НАК „Нафтогаз України” в березні 2008р. 5 280 698 906 куб.м. імпортованого природного газу, що підтверджується актом № 03/08- RUE від 23.04.2008 року, актом № 3 від 10.04.08р. та актом № 3 технічного приймання газу за 2008р. від 10.04.08р., які підписані представниками НАК „ Нафтогаз України”, ВАТ „Газпром”, компанії "ROSUKRENERGO AG", та ДК „Укртрансгаз” НАК „ Нафтогаз України” , яке підтвердило технічне приймання газу в обсязі 5280698906 куб.м., призначеного покупцю, у свої газотранспортні мережі.
Митне оформлення вказаного газу було здійснено в повному обсязі за вантажними митними деклараціями № 124000002\9\020004 від 29.01.09р. та № 124000002\9\020010 від 12.02.09р., що підтверджується копіями вказаних митних декларацій доданих до матеріалів справи та письмовими поясненнями, наданими Державною Митною службою України від 15.04.09р.,в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, на виконання ухвали господарського суду від 19.03.09р. по справі № 12\182\23-12\198\24.
18.03.2009 року між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” (постачальник) та Дочірньою компанією „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (покупець) був укладений договір поставки природного газу промисловим споживачам № 06/08-44. Відповідно до вказаного договору НАК „Нафтогаз України” передав, а ДК „Газ України” прийняв з ресурсів березня 2008 року для потреб промислових споживачів імпортний природний газ на загальну суму 50537757,84 грн., що підтверджується підписаним актом № 03\08-НГУ-ІМП\П-8 приймання-передачі природного газу від 31 травня 2008р., копія якого додана до матеріалів справи.
В свою чергу , 26.03.08р. між ДК „Газ України” та ВАТ Чернігівгаз”, було укладено договір № 06\08-427 поставки газу для реалізації промисловим споживачам та додаткові угоди до нього від 31.03.08р. та 30.05.08р., згідно яких ВАТ „Чернігівгаз” отримало від ДК „Газ України” імпортний газ з ресурсу березня 2008р. в обсязі 1532,812 тис.м.куб. на суму 1775732,06 грн., що також підтверджується підписаним між сторонами актом приймання передачі природного газу від 31.05.08р., копія якого додана до матеріалів справи.
Також як вбачається із наданих ВАТ „ Чернігівгаз” на лютий та березень 2008р. лімітів природного газу для промисловості та реєстру фактично про транспортованих обсягів природного газу газовими мережами ВАТ „ Чернігівгаз” підприємствам, що уклали договори з ВАТ „ Чернігівгаз” з ресурсу ДК „ Газ України” в березні 2008р., В березні 2008р. ДП „ Новоборовицький спиртзавод” в березні 2008р. було поставлено 183,028 тис.куб.м. імпортного природного газу з ресурсу ДК „ Газ України”.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України „Про затвердження прогнозного балансу надходження та розподілу природного газу на 2008 рік” від 9 січня 2008 р. N 57-р, було затверджено прогнозований баланс надходження та розподілу природного газу на 2008 рік, до якого було також включено також імпортний газ в обсязі 55000 млн. куб.метрів, в тому числі для споживачів України 5842| млн. куб.метрів.
НАК „Нафтогаз України”, згідно п. 4 Порядку забезпечення споживачів природним газом, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1729, було також затверджено розрахунковий баланс надходження та розподілу природного газу по Україні на березень 2008р.
Ні в прогнозованому балансі надходження та розподілу природного газу на 2008 рік, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України „Про затвердження прогнозного балансу надходження та розподілу природного газу на 2008 рік” від 9 січня 2008 р. N 57-р, ні в розрахунковому балансі надходження та розподілу природного газу по Україні на березень 2008р., затвердженому НАК „Нафтогаз України”, не включено ресурс імпортного газу на березень 2008р. ЗАТ „ Укргаз- Енерго”.
У відповідності до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування і не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд неодноразово вимагав від ЗАТ „Укргаз –Енерго” надання доказів, які підтверджували б факт виникнення між ним та компанією "ROSUKRENERGO AG" правовідносин щодо поставки імпортного природного газу в березні 2008р. на територію України, але ЗАТ „Укргаз-Енерго” витребуваних судом доказів не надало, а представник в судовому засіданні пояснив, що дані документи містять комерційну таємницю, а тому не можуть бути надані суду.
Надані ТОВ „Міжрегіонпостач” та ЗАТ „Укргаз-Енерго” акт надходження та фактичного розподілу обсягів природного газу з ресурсу ЗАТ „ Укргаз- Енерго” за березень 2008р. та реєстр фактично про транспортованих обсягів природного газу газовими мережами ВАТ „ Чернігівгаз” підприємствам, що уклали договори з ТОВ „Міжрегіонпостач” з ресурсу ЗАТ „Укргаз-Енерго” в березні 2008р., в яких вказано про те, що ДП „ Новоборовицький спиртзавод” рипмав від ТОВ „ Міжрегіонтпостач” 183,028 тис.куб.метрів газу в березні 2008р. з ресурсу ЗАТ „ Укргаз –Енерго” не можуть бути прийняті судом до уваги, як належні докази отримання відповідачем природного газу з ресурсів ЗАТ „Укргаз-Енерго”, оскільки вказані документи не підписані ні ВАТ „Чернігівгаз”, підприємством, яке здійснювало транспортування природного газу, і не погоджені НАК „Нафтогаз України”, головним уповноваженим суб'єктом з формування і розпорядження ресурсами природного газу, що використовується для задоволення потреб кінцевих споживачів , у томі числі промислових .
Посилання ЗАТ „Укргаз-Енерго” на реєстр фактично про транспортованих обсягів природного газу магістральними газопроводами ДК „Укртрансгаз” в березні 2008р. з ресурсів ЗАТ „Укргаз- Енерго” та акт № 15\08 здачі-прийомки послуг з транспортування газу від 31.05.08р. як на факт постачання природного газу в березні 2008 року з ресурсу ЗАТ „Укргаз-Енерго”, судом до уваги також не може бути прийнято, оскільки вказаним реєстром та актом підтверджуться факт надання саме послуг з транспортування обсягів газу згідно з договором №117-36/14/66/Тр-07 від 28.02.2007р. про надання послуг з траснпортуівання природного газу, як зазначено в цих документах, а не факт поставки природного газу з ресурсу ЗАТ „Укргаз-Енерго”.
Надані ЗАТ „Укргаз-Енерго” митні декларації № 124000002\8\001013 від 28.02.08р. та № 124000002\8\001013 від 29.02.08р., на розмитнення ЗАТ „Укргаз-Енерго” у березні 2008 року імпортованого природного газу в обсязі 3 300 000 тис. куб.м., відправником якого є компанія "ROSUKRENERGO AG", також не можуть бути прийняті судом до уваги, як підтвердження факту отримання газу від компанії "ROSUKRENERGO AG", оскільки як зазначено у письмових поясненнях, наданих Державною Митною службою України від 15.04.09р.,в порядку ст.. 38 Господарського процесуального кодексу України , на виконання ухвали господарського суду від 19.03.09р. по справі № 12\182\23-12\198\24, декларації № 124000002\8\001013 від 28.02.08р. та № 124000002\8\001013 від 29.02.08р. є тимчасовими, і оформлені Енергетичною регіональною митницею відповідно до вимог Митного кодексу України та Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.03р. № 1958, та є виключно дозволом митного органу на фактичне переміщення природного газу в Україну і не містять відомостей про фактично переміщений обсяг газу.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що ЗАТ „Укргаз-Енерго” не надало суду належних доказів, які підтверджують поставку йому компанією "ROSUKRENERGO AG" природного газу в березні 2008р. та наявність у нього ресурсів газу в березні 2008р. для виконання взятих на себе зобов'язань щодо поставки природного газу в березні 2008р. ТОВ „Міжрегіонпостач”. Відповідно і відсутні докази, які підтверджують, що фактичне постачання природного газу відповідачу здійснювало в березні 2008р. ТОВ „Міжрегіонпостач” на виконання укладеного між ними договору.
Таким чином, власником ресурсу імпортованого природного газу, призначеного для реалізації промисловим підприємствам України, у березні 2008 року була НАК „Нафтогаз України”, яка передала цей газ для реалізації Дочірній компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, а Дочірня компанія „Газ України” НАК „Нафтогаз України” в свою чергу передало ВАТ „ Чернігівгаз”, яке і здійснило поставку природного газу, ДП „Новоборовицький спиртзавод” в березні 2008р., на виконання взятих на себе зобов'язань по договору № 01-ПР-Щ\196 від 01.03.08р.
Таким чином, у відповідача виникли зобов'язання по оплаті придбаного природного газу у березні 2008 року саме перед ВАТ „Чернігівгаз”.
За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 226966 грн. 73 коп. за газ спожитий в березні 2008р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% відсотки річних з простроченого платежу в сумі 3898 грн. 85 коп. за період з 09.04.2008 року по 03.11.2008 року та 14 298 грн. 90 коп. витрат від знецінення грошей на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з 09.04.2008 року по 30.10.2008 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних з простроченої суми. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Приймаючи до уваги, що акт приймання передачі газу за березень 2008р. на суму 226966 грн. 73 коп. та рахунок фактуру № СФгаз -08155 від 01.07.08р. на суму 226966 грн. 73 коп. були направлені позивачем відповідачеві лише 15.08.08р. і строк оплати настав 22.08.098р., а прострочка оплати виникла з 23.08.08р., відповідно інфляційні втрати підлягають стягненню за період з 01.09.08р.по 30.09.08р. в сумі 2496 грн. 63 коп., та три відсотки річних за період з 23.08.08р. по 03.11.08р. в сумі 1358 грн.08 коп.
Позивач просить також стягнути з відповідача пеню в сумі 25 693 грн. 87 коп. за прострочку виконання зобов'язання за період з 09.04.2008 року по 09.10.2008 року, відповідно до частини першої п. 7.2. Договору та 15 887 грн. 67 коп. штрафу в розмірі 7% від суми заборгованості, відповідно до частини другої п. 7.2. Договору.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Пунктом 7.2. договору поставки природного газу № 01-ПР-Щ/196 передбачено, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1. даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника за весь час прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
За прострочку платежу понад 30 днів Покупець додатково повинен сплатити штраф постачальнику у розмірі 7% від суми заборгованості.
У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини.
Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Приймаючи до уваги, що Постанова Кабінету Міністрів України № 163, якою НАК „Нафтогаз України” визначено єдиним імпортером природного газу з березня 2008р. на території України, була прийнята лише 05.03.08р.; поставку газу ВАТ „Чернігівгаз” в березні 2008р. здійснювало для відповідача без отримання суми попередньої оплати, передбаченої договором; митне оформлення імпортованого НАК „Нафтогаз України” в березні 2008р. природного газу здійснено в повному обсязі за вантажними митними деклараціями лише у січні та лютому 2009 року; а також враховуючи невизначеність між НАК „Нафтогаз України” та закритим акціонерним товариством „Укргаз–Енерго” хто з них є постачальником імпортованого природного газу у березні 2008р. на момент його отримання відповідачем, суд доходить висновку про відсутність вини відповідача у прострочці оплати отриманого природного газу в березні 2008р., а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 25693 грн. 87 коп. за період прострочки з 09.04.08р. по 09.10.08р. та штрафу в сумі в сумі 15887 грн. 67 коп. задоволенню не підлягають.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2283 грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита та 93 грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За зустрічними позовними вимогами:
Зустрічні позовні вимоги ДП „Новоборовицький спиртзавод” про визнання недійсним договору на постачання природного газу № 01-ПР-Щ\196 від 01.03.08р., який було укладено між ВАТ „Чернігівгаз” та ДП „Новоборовицький спиртзавод” задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги для чинності правочину а саме: Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частина перша ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Аналогічна норма міститься і в ст. 180 Цивільного кодексу України.
Як встановлено судом, укладений між сторонами договір на постачання природного газу № 01-ПР-Щ\196 від 01.03.08р. по своїй правовій природі є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України , договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
В примірнику договору на постачання природного газу № 01-ПР-Щ\196 від 01.03.08р., копія якого надана ВАТ „ Чернігівгаз” до матеріалів справи, а огляд оригіналу було здійснено в судому засіданні, вказано, що датою його укладення є 01.03.08р. В розділі 2 договору п.2.1. сторони передбачили обсяг постачання газу лише на березень 2008р. Та п.11.1 договору визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписаний повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і поширюється на відносини між сторонами, які виникли з 01.03.08р. по 31.03.08р. включно, а частині розрахунків за газ – до їх повного здійснення.
Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
В силу ч. 1 та ч. 4 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
В преамбулі договору на постачання природного газу № 01-ПР-Щ\196 від 01.03.08р. сторонами встановлено, що при його виконанні сторони керуються Законом України „ Про нафту і газ”, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.01р. № 1729 „Про забезпечення споживачів природним газом” з наступними змінами і доповненнями, „Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України”, затвердженим наказом Держкомнафтогазу України від 01.11.94р. № 355, іншими нормативними документами, які регламентують поставку та розподіл природного газу.
Статтею 7 Закону України „ Про нафту і газ” визначено, що до одних із основних завдань державного регулювання нафтогазової галузі відноситься забезпечення проведення цінової та тарифної політики в нафтогазовому комплексі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2006 р. N 605 „ Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" зі змінами та доповнення, встановлено, що з 1 січня 2008 р. граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат на його реалізацію Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" на рівні 934,7 гривні за 1 тис. куб. метрів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2005р. N 442 „Про затвердження Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ” зі змінами та доповнення, встановлено збір в розмірі 4 % для промислових та інших суб'єктів господарювання та їх відокремлених підрозділів, що використовують природний газ.
Постановою НКРЕ від 21.06.07р. № 818 „ Про затвердження тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ВАТ „Чернігівгаз”, тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами встановлено в розмірі 65,60 грн. за 1000 куб.м. газу (без врахування ПДВ), а тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом у розмірі 30,60 грн. за 1000 куб.м. газу (без врахування ПДВ), та в свою чергу Постановою НКРЕ від 21.06.07р. № 775 „ Про затвердження тарифів на транспортування природного газу”, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами встановлено в розмірі 30 грн. 70 коп. за 1000 куб.м. газу (без врахування ПДВ). Вказані тарифи діяли протягом березня 2008р.
В примірнику договору на постачання природного газу № 01-ПР-Щ\196 від 01.03.08р., наданого ВАТ „ Чернігівгаз” в п.5.1. сторони визначили, що ціна 1000,0куб.м.газу, згідно Постанови КМУ № 1401 від 19.12.2007 року складає 934,70 грн., крім того ПДВ –186,94 грн., тариф на постачання природного газу, згідно Постанови НКРЕ № 818 від 21.06.2007 року –30,60 грн., крім того ПДВ –6,12 грн., цільова надбавка 4% згідно Постанови КМУ № 1401 від 19.12.2007 року., 37,39 грн. крім того ПДВ –7,48 грн. Вартість транспортування 1000,0куб.м.газу магістральними мережами, згідно постанови НКРЕ № 775 від 21.06.2007 року становить: 30,70 грн., крім того ПДВ –6,14 грн. Разом до сплати за 1000,0куб.м.газу –1240,07 грн., в т.ч. ПДВ –206,68 грн.
Таким чином ціна в договорі була визначена, у відповідності до вищевказаних нормативних актів.
За таких обставин, твердження ДП „ Новоборовицький спиртзавод” про те, що в договорі на постачання природного газу № 01-ПР-Щ\196 від 01.03.08р. відсутні істотні умови, а саме ціна природного газу і дата укладення договору, є безпідставні і судом до уваги не можуть бути прийняті.
Редакція п. 11.1 примірника договору на постачання природного газу № 01-ПР-Щ\196 від 01.03.08р., який надав ВАТ „Чернігівгаз” відповідає редакції п.11.1. примірнику договору на постачання природного газу, який знаходиться у ДП „Новоборовицький спиртзавод”.
Відсутність у примірнику договору на постачання природного газу № 01-ПР-Щ\196 від 01.03.08р., який знаходиться у ДП „Новоборовицький спиртзавод”, дати його укладення і ціни природного газу, не є підставою для визнання вказаного договору недійсним.
Не може бути прийнято судом до уваги і твердження ДП „Новоборовицький спиртзавод” про те, що оскільки вказаний договір підписаний факсиміле, а не особисто керівником, то він також є недійсним.
В судовому засіданні, представник ДП „Новоборовицький спиртзавод” підтвердив, що договір на постачання природного газу № 01-ПР-Щ\196 від 01.03.08р. підписано в.о. директора Кирилюком О.І. шляхом поставлення факсиміле.
Факсиміле виготовляється за замовленням особи, на чий підпис воно виготовлено. Відповідно відповідальність за його використання і зберігання несе особа, за чиїм підписом виготовлено факсиміле. Підпис здійснений за допомогою факсиміле має такі ж правові наслідки, як і підпис виконаний власноручно.
Як слідує із договору на постачання природного газу № 01-ПР-Щ\196 від 01.03.08р., підпис в.о. директора Кирилюком О.І. шляхом поставлення факсиміле підтверджений також печаткою ДП „Новоборовицький спиртзавод”.
Доказів, які підтверджують, що факсиміле підпису в.о. директора Кирилюк О.І. було викрадено чи загублено, та використовувалось невідомими особами, ДП „Новоборовицький спиртзавод” суду не надано.
З урахування вищевикладеного, суд доходить висновку, що укладений між сторонами договір на постачання природного газу № 01-ПР-Щ\196 від 01.03.08р. відповідає вимогам чинного законодавства і підстави для визнання його недійсним відсутні.
Керуючись ст. ст. 180,193, 230, 231, 232,265, Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 215, 525, 526, 530, 546, 549, 631, 632, 638, 640, 614, 625, 655, 691, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1.Первісні позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Новоборовицький спиртовий завод", вул. Заводська, 11, с. Нові Боровичі, Щорський район, Чернігівська область, 15214 (п/р 26005000001001 в ЧДАТ „Індекс-банк” м. Чернігів, МФО 343273, ОКПО 33954625, ІНН 339546225227, СВ-во № 33758649) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз", вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021 (р/р № 260010100066 ТОВ КБ „Фінансова ініціатива” м. Київ, МФО 380054, код 03358104) 226966 грн. 73 коп. боргу, 1358 грн. 08 коп. 3% річних., 2496 грн. 63 коп. інфляційних нарахувань, 2283 грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита та 93 грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.
3. В решті первісних позовних вимог відмовити.
4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
СУДДЯ Л.М. Лавриненко
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 08 .05. 2009 року.
СУДДЯ Л.М. Лавриненко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2009 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3590001 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Лавриненко Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні