12/182/23-12/198/24
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2009 № 12/182/23-12/198/24
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі
за участю представників:
від позивача – Чернинська Л.М.,
від відповідача – Костирко Ю.В.,
від третіх осіб на стороні позивача:
1. ДК „Газ України” - Жигадло І.Б.,
2. НАК „Нафтогаз України” - не з'явився,
3. ДК „Укртрансгаз” - Шикиринець Р.І.,
від третіх осіб на стороні відповідача:
1. ТОВ „Міжрегіонпостач” - Чертов М.І.,
2. ЗАТ „Укргаз-Енерго” - Каменчук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Новоборовицький спиртовий завод”
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.05.2009
у справі № 12/182/23-12/198/24 (суддя
за первісним позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз”
до Державного підприємства „Новоборовицький спиртовий завод”
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
1.Дочірня компанія „Газ України”
2.Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”
3. Дочірня компанія „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
1.Товариство з обмеженою відповідальністю „Міжрегіонпостач”
2.Закрите акціонерне товариство „Укргаз-Енерго”
про стягнення заборгованості 286746,02грн.
та за зустрічним позовом Державного підприємства „Новоборовицький спиртовий завод”
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз”
про визнання недійсним правочину
Постанова прийнята 07.07.2009 у зв'язку з оголошенням перерви у судовому засіданні 30.06.2009 відповідно до ст. 77 ГПК України.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” звернулось до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства „Новоборовицький спиртовий завод” 226 966,73 грн. основного боргу, 14 298,90 грн. індексу інфляції за період з 09.04.2008 по 30.09.2008, 3 898,85 грн. 3 % річних за період з 09.04.2008 по 03.11.2008, 25 693,87 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання за період з 09.04.2008 по 09.10.2008 та 15 887,67 грн. штрафу в розмірі 7 % від суми заборгованості згідно договору № 01-ПР-Щ/196 від 01.03.2008.
Державним підприємством „Новоборовицький спиртовий завод” подано зустрічний позов про визнання недійсним договору поставки природного газу № 01-ПР-Щ/196 від 01.03.2008.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.05.2009 у справі № 12/182/23-12/198/24 первісні позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ДП „Новоборовицький спиртовий завод” на користь ВАТ „Чернігівгаз” 226 966,73 грн. боргу, 1358,08 грн. 3 % річних, 2496,63 грн. інфляційних нарахувань, 2283,25 грн. витрат по сплаті державного мита та 93,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті первісних позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство „Новоборовицький спиртовий завод” (в особі директора підприємства Кирилюка О.І.) звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою. Також апеляційну скаргу від Державного підприємства „Новоборовицький спиртовий завод” подала представник Костирко Ю.В. Враховуючи те, що однією і тією ж стороною по справі оскаржено рішення, подана другою апеляційна скарга фактично є доповненням до першої.
В апеляційній скарзі ДП „Новоборовицький спиртовий завод” просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.05.2009 у справі № 12/182/23-12/198/24 та постановити нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов – задовольнити в повному обсязі. Підставами для скасування рішення відповідач вважає порушення та неправильне застосування норм матеріального права, а також порушення норм процесуального права.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників, встановив наступне:
01.03.2008 між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” як постачальником та Державним підприємством „Новоборовицький спиртовий завод” як покупцем укладено договір поставки природного газу № 01-ПР-Щ/196.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що в разі підтвердження ресурсу природного газу постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору постачальник передає за цим договором газ імпортованого походження, отриманий за договором поставки природного газу між ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та постачальником.
Пунктом 2.1 договору сторони, обумовивши, що постачальник передає покупцеві у 2008 році газ для власних потреб, визначили його обсяг лише щодо березня місяця, а саме в обсязі 200 тис. куб.м.
Пунктом 3 договору встановлено порядок та умови постачання, приймання та обліку газу. Так, відповідно до п. 3.2 договору покупець до 18 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає постачальнику належним чином оформлену заявку для включення її до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки. Плановий обсяг поставки вважається попередньо підтвердженим постачальником з моменту включення заявки до планового розподілу газу філії „Об'єднане диспетчерське управління” ДК „Укртрансгаз” на відповідний місяць поставки. Покупець не має права відмовитись від приймання узгодженого сторонами планового обсягу поставки після включення заявки до планового розподілу ОДУ на відповідний місяць поставки.
Відповідно до частини другої п. 3.9 договору приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі актів приймання-передачі обсягів газу між постачальником та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником.
Акт приймання-передачі обсягів споживання природного газу з вказаними нарахуваннями сторони підписують до 2 числа місяця наступного за звітним (п. 3.11 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору ціна на газ природний за 1000,0 м. куб., згідно постанови КМУ № 1401 від 19.12.2007 складає: 934,70 грн., крім того ПДВ – 186,94 грн., тариф на постачання природного газу, згідно постанови НКРЕ № 818 від 21.06.2007 – 30,60 грн., крім того ПДВ – 6,12 грн., цільова надбавка 4 % згідно постанови КМУ № 111 від 27.02.2008 – 37,39 грн., крім того ПДВ – 7,48 грн. Вартість транспортування 1000,0 м. куб. газу магістральними газопроводами згідно постанови НКРЕ № 775 від 21.06.2007 становить: 30,70 грн., крім того ПДВ – 6,14 грн. Разом до сплати за 1000,0 м. куб. газу – 1240,07 грн., в т.ч. ПДВ – 206,68 грн.
Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата за природний газ проводиться виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника вартості запланованих на наступний місяць обсягів газу за наступним графіком:
- до 17 числа місяця, що передує місяцю поставки – 100 % від вартості запланованих обсягів газоспоживання на наступний місяць;
- Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний період) до 8 числа місяця, наступного за звітним, таким чином: якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати є меншою ніж вартість природного газу, вказаного в акті приймання-передачі природного газу, то покупець сплачує різницю на розрахунковий рахунок постачальника; якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати перевищує вартість природного газу в акті приймання-передачі природного газу надлишок перерахованих грошових кошів зараховується як попередня оплата за постачання природного газу на поточний місяць. Оплата за березень 2008 року здійснюється покупцем шляхом перерахування на рахунок постачальника 100 % вартості обсягів газу, запланованих для поставки в березні, протягом двох банківських днів з моменту укладення цього договору.
Згідно п. 6.2 договору при невиконанні покупцем вимог, передбачених у п. 6.1 договору, постачальник має право обмежити постачання газу покупцеві або припинити у встановленому законодавством порядку.
Пунктом 11.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і поширюється на відносини між сторонами, які виникли з 1 березня 2008 року до 31 березня 2008 року включно, а в частині розрахунків за газ – до їх повного здійснення.
Таким чином, із умов договору слідує, що він укладений лише щодо поставки газу у березні 2008 р. і реалізується сторонами при підтвердженні ресурсу природного газу, наданні покупцем постачальнику належним чином оформленої заявки, оформленні приймання-передачі газу відповідним актом не пізніше 02.04.2008, а також сплатою покупцем 100 % вартості обсягів газу, запланованих для поставки, не пізніше 04.03.2008.
Суд першої інстанції зробив висновок, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання та поставив відповідачу у березні 2008 р. природний газ в обсязі 183,028 тис.куб.м. на загальну суму 226 966,73 грн. Суд також зазначив, що обсяг газу, який було поставлено позивачем відповідачеві у березні 2008 р. підтверджується актом приймання-передачі протранспортованого природного газу за березень 2008 р. Оскільки позивач 15.08.2008 направив відповідачу акт приймання-передачі газу за березень 2008 р. на суму 226 966,73 грн., рахунок-фактуру № СФгаз-08155 від 01.07.2008 на суму 226 966,73 грн. та лист керівнику з вимогою здійснити оплату газу, спожитого у березні 2008 р., судом першої інстанції зроблено висновок, що у відповідача виник обов'язок відповідно до ст. 530 ЦК України оплатити отриманий природний газ протягом семи днів з моменту направлення позивачем 15.08.2008 вимоги, тобто до 22.08.2008 включно.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Так, в матеріалах справи містяться два примірники акту приймання-передачі протранспортованого природного газу за березень 2008 р., надані позивачем (а.с. 14 т.І) та відповідачем (а.с. 127 т. І), які містять розбіжності в частині зазначення постачальника газу. У примірнику акта позивача як постачальника вказано ВАТ „Чернігівгаз”, а примірнику акту відповідача такі відомості відсутні.
Із змісту цього акту приймання-передачі протранспортованого природного газу за березень 2008 р., підписаного представниками Щорського УГГ ВАТ „Чернігівгаз” та ДП „Новоборовицький спиртовий завод” та скріпленого печатками підприємств, слідує, що в березні місяці 2008 року з 01.03.2008 по 31.03.2008 включно Щорське УГГ ВАТ „Чернігівгаз” протранспортувало, а ДП „Новоборовицький спиртовий завод” прийняло в загальному обсязі 183,028 тис.м.куб. газу. Про те, що ВАТ „Чернігівгаз” (в особі Щорського УГГ ВАТ „Чернігівгаз”) також є ще й постачальником даного об'єму природного газу в акті приймання-передачі протранспортованого природного газу за березень 2008 р. не йдеться.
Як встановлено вище, відповідно до положень п. 3.9 договору підтвердженням поставки позивачем газу відповідачу є підписаний сторонами акт приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.
Позивач лише 15 серпня 2008 р. надіслав відповідачу для підписання акт прийому-передачі природного газу, датований 01.07.2008.
Однак, відповідач не підписав зазначений акт прийому-передачі природного газу, посилаючись на те, що постачання природного газу в березні 2008 р. для ДП „Новоборовицький спиртовий завод” здійснювалось ТОВ „Міжрегіонпостач” з ресурсів ЗАТ „Укргаз-Енерго” відповідно до договору постачання природного газу № 07/08 від 21.12.2007, і відповідачем проведені розрахунки за спожитий природний газ в повному обсязі.
Згідно п. 1.1 договору постачання природного газу № 07/08 від 21.12.2007, укладеного між ТОВ „Міжрегіонпостач” як постачальником та Державним підприємством „Новоборовицький спиртовий завод” як покупцем, ТОВ „Міжрегіонпостач” зобов'язалось поставити відповідачу природний газ ресурсу ЗАТ „Укргаз-Енерго”, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити природний газ на умовах договору в січні 2008 року в об'ємі 400,000 тис.куб.метрів.
28.01.2008 між ТОВ „Міжрегіонпостач” та ДП „Новоборовицький спиртовий завод” було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 07/08 від 21.12.2007, згідно якої ТОВ „Міжрегіонпостач” передає, а відповідач приймає та оплачує природний газ в лютому 2008 р. в об'ємі 150,000 тис. куб.м. з ресурсу ЗАТ „Укргаз-Енерго”.
26.02.2008 між ТОВ „Міжрегіонпостач” та ДП „Новоборовицький спиртовий завод” було укладено додаткову угоду № 3 до договору № 07/08 від 21.12.2007, згідно якої ТОВ „Міжрегіонпостач” передає, а відповідач приймає та оплачує природний газ в березні 2008 р. в об'ємі 100,000 тис. куб.м. з ресурсу ЗАТ „Укргаз-Енерго”.
31.03.2008 між ТОВ „Міжрегіонпостач” та ДП „Новоборовицький спиртовий завод” підписано акт приймання-передачі об'ємів природного газу, в якому вказано, що ДП „Новоборовицький спиртовий завод” отримало природний газ в березні 2008р. з ресурсів ЗАТ „Укргаз-Енерго” в обсязі 183,028 тис.куб.метрів вартістю 234 653,90 грн. У Акті зазначено, що він є підставою для взаєморозрахунків за договором № 07/08 від 21.12.2007. Також ТОВ „Міжрегіонпостач” було виписано видаткову накладну № РН-0000070 від 31.03.2008 р. на суму 234 653,90 грн.
ДП „Новоборовицький спиртовий завод” сплатив ТОВ „Міжрегіонпостач” вартість газу в повному обсязі платіжними дорученнями №232 від 31.03.2008 на суму 160 000 грн. та № 184 від 20.03.2008 на суму 150 000 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, 27.06.2007 між ТОВ „Міжрегіонпостач” та ЗАТ „Укргаз-Енерго” було укладено договір № 392/77/П (р)-07 поставки природного газу та додаткова угода № 9 від 22.02.2008 до договору № 392/77/П (р)-07 поставки природного газу, згідно яких ЗАТ „Укргаз-Енерго” взяло на себе зобов'язання поставити ТОВ „Міжрегіонпостач” у березні 2008 р. 29 000 000 куб.м. газу. 31.03.2008 були підписані акти приймання-передачі газу в березні 2008 р. в обсязі 456,597 тис.куб.метрів та в обсязі 21357,173 тис.куб. м. між ТОВ „Міжрегіонпостач” та ЗАТ „Укргаз-Енерго”.
Суд першої інстанції, зазначаючи, що право поставки товару належить власнику товару, не прийняв до уваги посилання відповідача про поставку природного газу ТОВ „Міжрегіонпостач” з ресурсів ЗАТ „Укргаз-Енерго”, та на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України № 163 від 05.03.2008 „Про реалізацію імпортованого природного газу на території України”, ст. 6 Закону України „Про нафту і газ”, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України „Про забезпечення споживачів природним газом” від 27.12.2001 № 1729, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №41 від 06.01.2008, Указу Президента від 14.02.2008 3 1222/2008 „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01.02.2008 „Про заходи щодо стабілізації фінансового стану НАК „Нафтогаз України” та ситуації на ринку природного газу” зробив висновок, що єдиним імпортером природного газу на території України з 1 березня 2008 р. визначена НАК „Нафтогаз України”.
Так, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 163 від 05.03.2008 „Про реалізацію імпортованого природного газу на території України” з 1 січня 2008 р. центрально- та середньоазійський природний газ, який надходить в газотранспортну систему України від компанії „РосУкрЕнерго АГ”, використовується виключно для задоволення потреб споживачів України в обсягах відповідно до балансу надходження та розподілу природного газу на 2008 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 р. № 57; з 1 березня 2008 р. імпортований природний газ реалізується в Україні Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” та її дочірньою компанією „Газ України” за умови проведення споживачами стовідсоткової оплати використаного природного газу; у разі коли обсягів центрально- та середньоазійського природного газу, який надходить в газотранспортну систему України, недостатньо для задоволення потреб споживачів України, Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” використовує ресурси власного природного газу, що перебувають на зберіганні в підземних сховищах її дочірньої компанії „Укртрансгаз”. Зобов'язано Національну акціонерну компанію „Нафтогаз України” відповідно до Угоди про врегулювання відносин у газовій сфері від 4 січня 2006 р. проводити розрахунки з компанією „РосУкрЕнерго АГ” або закритим акціонерним товариством „Газпром експорт” за прийнятий на кордоні з Російською Федерацією центрально- та середньоазійський природний газ виходячи з його ціни у 2008 році 179,5 долара США за 1 тис. куб. метрів.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 163 від 05.03.2008 „Про реалізацію імпортованого природного газу на території України” зобов'язано Державну митну службу проводити починаючи з 1 березня 2008 р. попереднє митне оформлення природного газу, який надходить в газотранспортну систему України для задоволення потреб споживачів України, виключно Національній акціонерній компанії „Нафтогаз України” за ціною 179,5 долара США за 1 тис. куб. метрів.
Однак, відповідно до частини другої статті 9 Митного кодексу України нормативно-правові акти, крім законів, з питань митної справи набирають чинності через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування.
І крім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2008 у справі № 8/199 визнано протиправним та скасовано п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 163 від 05.03.2008 „Про реалізацію імпортованого природного газу на території України”.
Отже, постановою Кабінету Міністрів України № 163 від 05.03.2008 „Про реалізацію імпортованого природного газу на території України” визначено умову, за якої Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” та її дочірня компанія „Газ України” реалізують в Україні з 1 березня 2008 р. імпортований природний газ, такою умовою є стовідсоткова оплата споживачами використаного природного газу.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не здійснював оплату вартості газу позивачеві, оскільки оплачував його вартість ТОВ „Міжрегіонпостач”, а тому позивач згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України № 163 від 05.03.2008 та умов пункту 6.1 договору поставки природного газу № 01-ПР-Щ/196 від 01.03.2008 міг здійснювати поставку природного газу у березні 2008 р. лише після того, як відповідач до 04.03.2008 сплатив 100 % вартості, запланованих для поставки, обсягів газу.
14.03.2008 між НАК „Нафтогаз України” та компанією „РосУкрЕнерго АГ” було укладено контракт купівлі-продажу природного газу № 14/198/08, згідно умов якого компанія „РосУкрЕнерго АГ” зобов'язалась передати, а НАК „Нафтогаз України” - прийняти в період з 1 січня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. природний газ та оплатити його згідно умов договору. 10.04.2008 між ВАТ „Газпром” та НАК „Нафтогаз України” підписано акт № 3 про транспортування природного газу. Також 10.04.2008 між компанією „РосУкрЕнерго АГ”, НАК „Нафтогаз України” та ДК „Укртрансгаз” підписано акт № 3 технічного приймання газу в березні 2008 р., а 23.04.2008 між цими ж особами підписано акт № 03/08-RUE здачі приймання-природного газу за результатами поставки у березні 2008 р.
18.03.2008 між НАК „Нафтогаз України” та ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” укладено договір поставки природного газу промисловим споживачам № 06/08-44 у 2008 році.
Акт № 03/08-НГУ-ІМП/П-8 приймання-передачі імпортованого природного газу з ресурсів березня 2008 р. підписаний між НАК „Нафтогаз України” та ДК „Газ України” лише 31 травня 2008 р.
26.03.2008 між ДК „Газ України” та ВАТ „Чернігівгаз” укладено договір поставки природного газу, пунктом 2.1 якого встановлено, що постачальник передає покупцю газ в обсязі 0,00 (нуль) куб. м. протягом періоду з 1 березня 2008 р. до 31 березня 2008 року включно.
31.03.2008 між ДК „Газ України” та ВАТ „Чернігівгаз” укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки природного газу № 06/08-427 від 26.03.2008, якою доповнено п.2.1 договору абзацом наступного змісту постачальник передає покупцю газ в обсязі до 2 775,000 тис.м.куб. протягом періоду з 1 квітня 2008 р. до 30.04.2008 включно.
30.05.2008 між ДК „Газ України” та ВАТ „Чернігівгаз” укладено додаткову угоду № 2/1 до договору поставки природного газу № 06/08-427 від 26.03.2008, якою доповнено п.2.1 договору підпунктом 2.1.1 в наступній редакції: „постачальник додатково передає покупцю газ в обсязі до 1 532,812 тис.м.куб. з ресурсу березня 2008 року”.
31.05.2008 між ДК „Газ України” та ВАТ „Чернігівгаз” підписано Акт прийому-передачі природного газу, згідно якого ДК „Газ України” передала, а ВАТ „Чернігівгаз” прийняло у травні 2008 р. імпортований природний газ з ресурсу березня 2008 р. у обсязі 1 532,812 тис.м.куб.
Вищенаведеним підтверджується, що протягом періоду з 1 березня 2008 р. до 31 березня 2008 року ДК „Газ України” не передавала, а ВАТ „Чернігівгаз” не приймало імпортований природний газ, а отже ВАТ „Чернігівгаз” не могло поставити у спірний період (березень 2008 р.) ДП „Новоборовицький спиртовий завод” природний газ, вартість якого просить стягнути у позові.
Крім того, щодо митного оформлення природного газу необхідно зазначити наступне.
Порядок митного контролю та митного оформлення природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом (далі по тексту - Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 № 1958.
Так, відповідно до п. 1 Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу цей Порядок установлює механізм здійснення митного контролю і митного оформлення природного газу під час його переміщення через митний кордон України.
Згідно п. 2 вказаного Порядку під поняттям тимчасова декларація розуміють письмову заяву за встановленою формою, яка подається митному органу особою, уповноваженою на декларування газу, що переміщується через митний кордон України, і містить відомості про обсяг газу, мету його переміщення, інші дані, потрібні для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, на підставі якої газ пропускається через митний кордон України в спрощеному порядку для вільного обігу.
Пунктом 3 Порядку встановлено, що переміщення газу трубопровідним транспортом через митний кордон України здійснюється на підставі оформленої митним органом тимчасової декларації, періодичної митної декларації або зареєстрованої ним вантажної митної декларації.
Згідно п. 22 Порядку переміщення природного газу через митний кордон України здійснюється перевізником тільки протягом зазначеного у тимчасовій декларації, періодичній митній декларації або вантажній митній декларації періоду поставки.
Судом першої інстанції встановлено, що митне оформлення імпортованого природного газу НАК „Нафтогаз України” було здійснено в повному обсязі за вантажними митними деклараціями № 124000002/9/020004 від 29.01.2009 та № 124000002/9/020010 від 12.02.2009. Проте, судом не враховано часу такого оформлення, так як митне оформлення імпортованого природного газу НАК „Нафтогаз України” здійснено лише в січні-лютому 2009 року, а спірні обсяги газу ДП „Новоборовицький спиртовий завод” отримувало в березні 2008 р.
В матеріалах справи містяться митні декларації № 124000002/8/001012 від 28.02.2008 та № 124000002/8/001013 від 29.02.2008 на розмитнення ЗАТ „Укргаз-Енерго” у березні 2008 р. імпортованого природного газу в обсязі 3 300 000 тис.куб.м., відправником якого є компанія „РосУкрЕнерго АГ”.
Судом першої інстанції не прийнято до уваги зазначені митні декларації № 124000002/8/001012 від 28.02.2008 та № 124000002/8/001013 від 29.02.2008 як підтвердження факту отримання газу ЗАТ „Укргаз-Енерго” від компанії „РосУкрЕнерго АГ”, оскільки згідно пояснень Державної митної служби України від 15.04.2009 вказані декларації є тимчасовими, і оформлені Енергетичною регіональною митницею відповідно до вимог Митного кодексу України та Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 № 1958 та є виключно дозволом митного органу на фактичне переміщення природного газу в Україну і не містять відомостей про фактично переміщений обсяг газу.
Але місцевим господарським судом не враховано положення п. 23 Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, згідно якого, якщо переміщення газу на підставі тимчасової декларації, періодичної митної декларації або вантажної митної декларації не відбулося, ці декларації анулюються в установленому Держмитслужбою порядку.
Доказів анулювання митних декларацій № 124000002/8/001012 від 28.02.2008 та № 124000002/8/001013 від 29.02.2008 Державною митною службою України не надано.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що природний газ, вказаний у зазначених деклараціях, оформлених ЗАТ „Укргаз-Енерго”, фактично так і не був переміщений через митний кордон України та доставлений до кінцевих споживачів.
Крім того, представником відповідача надані докази, які свідчать про постачання ТОВ „Міжрегіонпостач” природного газу і в квітні 2008 р. Державному підприємству „Новоборовицький спиртовий завод”. Так, представником відповідача надано додаткову угоду № 1 від 28.03.2008 до договору № 06/08-П від 28.01.2008, акти приймання-передачі об'ємів природного газу від 30.04.2008, акт № ОУ-0000062 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2008, видаткову накладну № РН-0000090 від 30.04.2008, платіжне доручення № 338 від 29.04.2008 про перерахування відповідачем ТОВ „Міжрегіонпостач” 100 000,00 грн. за природний газ згідно договору № 07/08 від 21.12.2007, а також акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ „Міжрегіонпостач” та Державним підприємством „Новоборовицький спиртовий завод” станом на 01.05.2008.
Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що Відкритим акціонерним товариством „Чернігівгаз” не доведено факту поставки природного газу Державному підприємству „Новоборовицький спиртовий завод” у березні 2008 року за договором поставки природного газу № 01-ПР-Щ/196від 01.03.2008, тому відсутні підстави для задоволення первісного позову про стягнення з відповідача на користь позивача 226 966,73 грн. основного боргу, 14 298,90 грн. індексу інфляції, 3 898,85 грн. 3 % річних, 25 693,87 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання та 15 887,67 грн. штрафу в розмірі 7 % від суми заборгованості.
В той же час колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання недійсним договору поставки природного газу № 01-ПР-Щ/196 від 01.03.2008, укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Чернігівгаз” та Державним підприємством „Новоборовицький спиртовий завод”.
Державне підприємство „Новоборовицький спиртовий завод” у зустрічній позовній заяві зазначає, що договір поставки природного газу № 01-ПР-Щ/196 від 01.03.2008 не відповідає вимогам ст. 180 ГК України, ч. 1 ст. 638 ЦК України, оскільки при його підписанні сторонами фактично не було досягнуто згоди відносно його істотних умов, а саме щодо ціни та моменту його укладення. Також примірник договору наданий позивачем не відповідає примірнику договору, який є у відповідача в частині п.п 5.1 договору та дати його укладення.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно положень статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
В примірнику оспорюваного договору, наданого позивачем, вказано, що датою його укладення є 01.03.2008. Пунктом 2.1 договору визначено обсяг постачання природного газу в березні місяці 2008 року.
Пунктом 11.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і поширюється на відносини між сторонами, які виникли з 1 березня 2008 року до 31 березня 2008 року включно, а в частині розрахунків за газ – до їх повного здійснення.
Отже, сторонами визначено строк протягом, якого вони повинні здійснювати свої права та виконувати обов'язки за договором поставки природного газу № 01-ПР-Щ/196 від 01.03.2008.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
В преамбулі договору на постачання природного газу № 01-ПР-Щ/196 від 01.03.2008 сторонами встановлено, що при його виконанні сторони керуються Законом України „Про нафту і газ”, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1729 „Про забезпечення споживачів природним газом” з наступними змінами і доповненнями, „Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України”, затвердженим наказом Держкомнафтогазу України від 01.11.1994 № 355, іншими нормативними документами, які регламентують поставку та розподіл природного газу.
Відповідно до ст. 7 Закону України „Про нафту і газ” до одних із основних завдань державного регулювання нафтогазової галузі відноситься забезпечення проведення цінової та тарифної політики в нафтогазовому комплексі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 № 605 „Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, із змінами та доповнення, встановлено, що з 1 січня 2008 р. граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат на його реалізацію Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” на рівні 934,7 гривні за 1 тис. куб. метрів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2005 № 442 „Про затвердження Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ” зі змінами та доповнення, встановлено збір в розмірі 4 % для промислових та інших суб'єктів господарювання та їх відокремлених підрозділів, що використовують природний газ.
Постановою НКРЕ від 21.06.2007 № 818 „Про затвердження тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ВАТ „Чернігівгаз”, тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами встановлено в розмірі 65,60 грн. за 1000 куб.м. газу (без врахування ПДВ), а тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом у розмірі 30,60 грн. за 1000 куб.м. газу (без врахування ПДВ), та в свою чергу постановою НКРЕ від 21.06.2007 № 775 „Про затвердження тарифів на транспортування природного газу”, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами встановлено в розмірі 30 грн. 70 коп. за 1000 куб.м. газу (без врахування ПДВ). Вказані тарифи діяли протягом березня 2008р.
В примірнику договору на постачання природного газу № 01-ПР-Щ/196 від 01.03.2008, наданого ВАТ „Чернігівгаз” в п.5.1 сторони визначили, що ціна 1000,0 куб.м.газу, згідно постанови КМУ № 1401 від 19.12.2007 складає 934,70 грн., крім того ПДВ –186,94 грн., тариф на постачання природного газу, згідно постанови НКРЕ № 818 від 21.06.2007 – 30,60 грн., крім того ПДВ – 6,12 грн., цільова надбавка 4% згідно постанови КМУ № 1401 від 19.12.2007, 37,39 грн. крім того ПДВ –7,48 грн. Вартість транспортування 1000,0 куб.м.газу магістральними мережами, згідно постанови НКРЕ № 775 від 21.06.2007 становить: 30,70 грн., крім того ПДВ – 6,14 грн. Разом до сплати за 1000,0куб.м.газу –1240,07 грн., в т.ч. ПДВ –206,68 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що ціна в договорі була визначена у відповідності до нормативних актів.
Відсутність у примірнику договору на постачання природного газу № 01-ПР-Щ/196 від 01.03.2008, який знаходиться у ДП „Новоборовицький спиртзавод”, дати його укладення і ціни природного газу, не може бути підставою для визнання вказаного договору недійсним.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору поставки природного газу № 01-ПР-Щ/196 від 01.03.2008.
У зв'язку з зазначеним, апеляційна скарга Державного підприємства „Новоборовицький спиртовий завод” підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.05.2009 у справі № 12/182/23-12/198/24 - зміні.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 3 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Новоборовицький спиртовий завод” задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.05.2009 у справі № 12/182/23-12/198/24 змінити.
3. В задоволенні первісного позову Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” відмовити повністю.
4. В іншій частині рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.05.2009 у справі № 12/182/23-12/198/24 залишити без змін.
5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз” (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, р/р № 260010100066 в ТОВ КБ „Фінансова ініціатива” м. Київ, МФО 380054, код 03358104), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства „Новоборовицький спиртовий завод” (15214, Чернігівська область, Щорський район, с. Нові Боровичі, вул. Заводська, 1, р/р 2600573003296 у відділенні ВАТ „Ощадбанк” № 3274 в м. Щорсі, МФО 343240, код 00375303) 1433,73 грн. витрат по сплаті держмита за подання апеляційної скарги.
6. Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.
7. Матеріали справи № 12/182/23-12/198/24 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2009 |
Оприлюднено | 01.08.2009 |
Номер документу | 4176823 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Кошіль В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні