Рішення

від 19.01.2009 по справі 6/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/231

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.09                                                                                 Справа № 6/231

Суддя  Василенко Т.А.,   розглянувши матеріали за позовом

Відкритого акціонерного товариства “Біолік”, м. Ладижин Вінницької області

до Товариства  з обмеженою відповідальністю “Українська фармацевтична компанія”, м. Луганськ

про стягнення 16 170 грн. 04 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –Алатирєва Г.М., дов. №5 від 16.01.09;

від відповідача –не прибув;

                                     в с т а н о в и в:

        Обставини  справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 16 170 грн. 04 коп., в тому числі: борг –12 689 грн. 04 коп., пеня –3 481 грн. 00 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання тричі не з'явився, про причини неприбуття не повідомив. Також в матеріалах справи відсутні будь-які б докази які б свідчили про зміну останнім юридичної адреси, у зв'язку з чим, усі процесуальні документи направлялися відповідачу за адресою -  м. Луганськ, 6-й Лутугінський проїзд, б.3.

Представник позивача в судовому засіданні подав  перерахунок пені, за яким загальна сума пені склала 1 379 грн. 85 коп.

Дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:

           02.01.07 між ВАТ «Біолік» (позивач у справі)  та  ТОВ «Луганська фармацевтична компанія»(відповідач у справі) був укладений договір на поставку лікарський засобів № 30, за умовами якого  позивач  зобов'язався поставити відповідачу відповідний товар, а останній -  прийняти та оплатити товар на умовах договору.

           На виконання умов вказаного договору, позивач поставив відповідачу відповідну продукцію на загальну суму 16 762  грн. 48 коп., яку відповідач  оплатив частково, у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 12 689 грн. 04 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь. Окрім цього, позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 3 481 грн. 00 коп.

           Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи позивача у їх сукупності,  суд, прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як було вказано вище, між сторонами у справі укладено договір поставки № 30 від 02.01.07, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу відповідну продукцію, а останній –прийняти та оплати її на умовах договору.

Пунктом 4.1 договору сторони узгодили, що оплата товару здійснюється відповідачем по факту поставки товару на склад відповідача або не пізніше 30 календарних днів з моменту його одержання.

Із матеріалів справи, а саме: товаротранспортних накладних №№276, 277 від 23.10.07 податкової накладної  № 426, довіреності на ім'я Москіт І.В. (арк. справи  10-14) а також розрахунку позивача  вбачається, що ним, на виконання умов договору, поставлено товар відповідачу на  загальну суму  16 762 грн. 48 коп., який останній оплатив частково, у зв'язку з чим залишилась заборгованість на  суму 12 689 грн. 04 коп.

З метою отримання вказаної заборгованості позивач направив відповідачу претензію від 29.09.08, яка останнім не оплачена та не опорена.

Відповідачем вказані обставини не спростовані.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 12 689 грн. 04 коп. є обгрунтованими та підтверджені матеріалами справи їх слід задовольнити.

Щодо стягнення пені в сумі  3 481 грн. 00 коп. слід визначити таке.

Пунктом 5.2 договору №30 сторони передбачили, що  у випадку, коли оплата не здійснена в термін, обумовлений даним договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) за кожен день прострочення, до моменту повного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті.

Позивачем первісно розрахунок пені здійснений за період  з 23.11.07 по 01.11.08 (214 днів прострочки) на загальну суму 3 481 грн. 00 коп., а потім наданий розрахунок за період з 23.11.07 по 23.06.08 (153 дня прострочення) на суму 1 379 грн. 85 коп.

  Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При  цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахування наведених положень законодавства нарахування позивачем пені в сумі 1 379 грн. 85 коп. є обґрунтованим і позовні вимоги в цій частині слід задовольнити. У задоволенні решти вимог щодо пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно обґрунтованих та задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44,49,75,82,84,85  Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

в и р і ш и в:

           1.  Позов задовольнити частково.

           2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська фармацевтична компанія», м. Луганськ, 6-й Лутугінський проїзд, б.3, код 31139532, на користь:

- Відкритого акціонерного товариства «Біолік», м. Ладижин Вінницької області, вул. Леніна, 118, код 00479712, борг в сумі 12 689 грн. 04 коп., пеню в сумі 1 379 грн. 85 коп.,   витрати по сплаті державного мита у сумі  140  грн. 68 коп. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу  у сумі  102 грн. 67 коп., видати наказ позивачу.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання -  20.01.2009.

Суддя                                                                                               Т.А.Василенко

             Помічник судді                                                                                          Т.В.Шкуть