Рішення

від 30.03.2009 по справі 22/255

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/255

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/255

30.03.09

За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Яворівський завод «Металопластмас»

до                    Закритого акціонерного товариства «Оболонь»

про                    стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:                    Черник В.М. (довіреність № 13 від 15.01.2009р.);

від відповідача:          Вознюк В.А. (довіреність № 44/0/25-09 від 24.02.2009р.);

30.03.2009р. у судовому засіданні, за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Яворівський завод «Металопластмас»(надалі ВАТ «Яворівський завод «Металопластмас», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Оболонь»(надалі ЗАТ «Оболонь», відповідач) 179 080, 20 грн. основного боргу, 58 835, 60 грн. пені.

В ході розгляду справи, позивачем позовні вимоги уточнювались, згідно з заявою (вих. 50 від 27.03.2009р.) на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача боргу в розмірі 45 085, 01 грн., пені в розмірі 21 410, 56 грн., інфляційних втрат в розмірі 11 876, 04 грн., 3% річних в розмірі 2 925, 14грн..  

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором на поставку товару № 0031-ОПП від 17.01.2008р. не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати поставленого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків та 3% річних.  

Відповідач відзив на позов не надав, в судовому засіданні представник зазначав про наявність заборгованості позивача перед позивачем та об'єктивні обставини, що перешкоджали здійсненню розрахунків за договором.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2008р. між ЗАТ «Оболонь»та ВАТ «Яворівський завод «Металопластмас»укладено договір на поставку товару № 0031-ОПП за яким останнє зобов'язувалось передати у власність покупця, а покупець (відповідач у справі) прийняти на своєму складі та оплатити товар з наступними характеристиками: найменування товару: плівка термозбігова, прозора, товщина 85 мк., ГОСТ 25951-83; одиниця виміру товару: метри квадратні; кількість товару : п'ять мільйонів метрів квадратних.

Згідно п. 3.1 договору товар постачальник зобов'язаний поставити з 17 січня 2008р. по 31 грудня 2008р..

Поставлений в межах договору товар згідно з накладною № 740 від 11.06.2008р. на суму 216 800, 64 грн. оплачений відповідачем частково, банківські виписки, платіжні доручення, які підтверджують надходження коштів в оплату товару залучені до матеріалів справи.

За умовами договору (п. 5.1.1 розділу 5) оплата за товар здійснюється в національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника по факту поставки протягом 30 банківських днів за кожну поставлену партію товару.

Заборгованість за поставлений за договором товар станом на день вирішення спору складає 45 085, 01 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості  відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 5.1.1 Договору № 0031-ОПП від 17.01.2008р. строк виконання зобов'язань щодо оплати товару переданого згідно видаткової накладної № 740 від 11.06.2008р., станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 30 банківських днів з моменту передачі товару –24.07.2008р..

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 45 085, 01 грн. свідчить, зокрема акт звірки за період з 01.01.2008р. по 28.02.2009р. підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств та залучений до матеріалів справи в оригіналі.

Враховуючи відсутність доказів оплати поставленої продукції згідно вказаної видаткової накладної на повну суму поставленого товару, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі заявленому до стягнення визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 6.4 Договору № 0031-ОПП від 17.01.2008р. у разі порушення терміну оплати за товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,2% від суми несвоєчасно сплаченого товару за кожен день розстрочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем з урахуванням строку настання платежу та частково здійсненою оплатою боргу, за обліковою ставкою 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р. за період 6 місяців  - в межах строку встановленого законом, та складає 21 410, 56 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення наведений в заяві про уточнення позовних вимог за вих. 17 від 26.01.2009р.).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням суми боргу за поставлений товар у відповідних періодах, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 11 876, 04 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 2 925, 14 грн. здійсненими за період прострочення станом на 22.01.2009р. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Заявлені позовні вимоги відповідачем  не спростовані, контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 0031-ОПП від 17.01.2008р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором, суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 2 152, 92 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Оболонь»(04655, м. Київ, вул. Богатирська 3, р/р 26001000050001 в Оболонській філії АТ «Укрінбанк»м. Києва, МФО 322993, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 05391057) на користь Відкритого акціонерного товариства «Яворівський завод «Металопластмас»(81000, Львівська обл., м. Яворів, вул. Маковея 62, р/р 26008010982 Відділення № 5 у м. Яворів ПЛФ ВАТ «Кредобанк», МФО 325365, ідент. код 00334037) 45 085, 01 грн. (сорок п'ять тисяч вісімдесят п'ять гривень 01 копійку) основного боргу, пені в розмірі 21 410, 56 грн. (двадцять одну тисячу чотириста десять гривень 56 копійок), інфляційних збитків в розмірі 11 876, 04 грн. (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят шість гривень 04 копійки), 3% річних в розмірі 2 925, 14 грн. (дві тисячі дев'ятсот двадцять п'ять гривень 14 копійок).

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Оболонь»(04655, м. Київ, вул. Богатирська 3, р/р 26001000050001 в Оболонській філії АТ «Укрінбанк»м. Києва, МФО 322993, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 05391057) на користь Відкритого акціонерного товариства «Яворівський завод «Металопластмас»(81000, Львівська обл., м. Яворів, вул. Маковея 62, р/р 26008010982 Відділення № 5 у м. Яворів ПЛФ ВАТ «Кредобанк», МФО 325365, ідент. код 00334037) 2 152, 92 грн. (дві тисячі сто п'ятдесят дві гривні 92 копійки) витрат по сплаті державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 06.04.2009