Постанова

від 14.04.2009 по справі 2/303-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/303-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "14" квітня 2009 р.                                                           Справа № 2/303-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Пасічник С.С.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                   Щепанської Г.А.

при секретарях                                                            Жарській І.В. ,                    Сташкевич М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Бовкун А.С. - представника за довіреністю №4164-НЮ від 10.11.2008р.

(присутньої в засіданні суду 03.03.2009р., 24.03.2009р. та 09.04.2009р.),

від ВАТ "Західенерго" НАК "Енергетична компанія України": Кабанця Р.І. - представника за довіреністю №08-34 від 05.01.2009р. (присутнього в засіданні суду 03.03.2009р., 24.03.2009р. та 09.04.2009р.),

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Західенерго", м.Львів

на рішення господарського суду Вінницької області

від "20" листопада 2008 р. у справі № 2/303-07 (суддя Мельник І.Ю.)

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", м.Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" НАК "Енергетична компанія України" в особі Ладижинської теплоелектростанції, м.Ладижин Вінницької області

про стягнення 7776 грн. штрафу

з перервами в засіданні суду згідно ст.77 ГПК України з 03.03.2009р. по 24.03.2009р., з 24.03.2009р. по 09.04.2009р. та з 09.04.2009р. по 14.04.2009р.,  

ВСТАНОВИВ:

18.05.2007р. на станцію Чернігів Південно-Західної залізниці зі станції Ладижин Одеської залізниці надійшов вагон №97268437 по накладній №41344610 з вантажем - попіл кам'яновугільний, відправником якого є Ладижинська ТЕС (т.2, а.с.7).

Згідно вказаної накладної та дорожньої відомості №41344610  перевізна плата становить 1555,20 грн. (т.2, а.с.8).

Під час надходження вантажу на станцію Чернігів Південно-Західної залізниці в перевізних документах було виявлено неправильне зазначення адреси одержувача, а саме: в накладній №41344610 вантажоодержувачем було зазначено "ТОВ"Інтершляхбуд", м. Чернігів".

Однак, в договорі про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №6384503  від 18.01.2007р. вказано адресу ТОВ "Інтершляхбуд" - м.Чернігів, вул.Михайло-Коцюбинське шосе (т.2, а.с.10).

Про виявлене порушення працівниками станції був складений акт загальної форми від 21.05.2007р. №13 про неправильне зазначення адреси одержувача в накладній №41344610.

За вказаних обставин, Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Ладижинської теплоелектростанції 7776,00 грн. штрафу (т.1, а.с.2-4).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.10.2007р. (т.1, а.с.1) було порушено провадження у справі № 2/303-07, а ухвалою суду від 07.11.2007р. (т.1, а.с.21), залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 05.02.2008р.(т.1, а.с.50-51), провадження у справі було припинено у зв'язку з тим, що відповідач по справі - Ладижинська ТЕС не є юридичною особою, а є структурним підрозділом ВАТ "Західенерго".

Вказану ухвалу та постанову Житомирського апеляційного господарського суду було скасовано Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2008р. (т.1, а.с.71-75), а справу передано до суду першої інстанції для розгляду по суті.

При цьому, в постанові Вищий господарський суд України зазначив, що у разі сумніву щодо правового статусу Теплоелектростанції суд мав витребувати відповідні докази, як це передбачено ст.ст.38,65 ГПК України, та у випадку необхідності здійснити процесуальні дії, передбачені ст.24 ГПК України, а не припиняти провадження у справі з формальних підстав, чим фактично обмежено право суб'єкта звернення у здійсненні прав, передбачених ст.ст.8,55 Конституції України.

Ухвалою Верховного Суду України від 10.07.2008р. (т.1, а.с.82)  відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 24.04.2008р. у справі 2/303-07 за касаційною скаргою відповідача.

Ухвалою місцевого господарського суду від 21.10.2008р. (т.2, а.с.159-160) на підставі ст.24 ГПК України здійснено заміну неналежного відповідача  по справі - Ладижинської ТЕС на належного - ВАТ "Західенерго" НАК "Енергетична компанія України" в особі Ладижинської теплоелектростанції та здійснено розгляд справи за місцем знаходження вказаного структурного підрозділу юридичної особи.

При цьому, в тексті вказаної ухвали (мотивувальної частини) зазначено про наведене, проте, в її резолютивній частині відповідачем зазначено ВАТ "Західенерго" НАК "Енергетична компанія України" без "в особі Ладижинської ТЕС", що суд розцінює як описку, яка підлягає виправленню у відповідності до приписів ст.89 ГПК України.

Крім того, судом апеляційної інстанції було досліджено надані представником відповідача довіреності від 03.01.2007р. №31-08 та від 02.01.2008р. №08-07, видані ВАТ "Західенерго" НАК "Енергетична компанія України" керівнику Ладижинської теплоелектростанції Данченку О.К. (т.3, а.с.25,28), а також Статут та Положення підрозділу.

Згідно п.8.4 Положення про відокремлений підрозділ ВАТ "Західенерго" "Ладижинська теплова електростанція" директор останнього представляє структурну одиницю від імені ВАТ "Західенерго", діючи на підставі довіреності.

З вищевказаних довіреностей вбачається, що в 2007р. (на час звернення до суду з позовом) директору Ладижинської теплоелектростанції Данченку О.К. було надано, зокрема, право вести справи від імені ВАТ "Західенерго" в усіх судах, передбачених Законом України "Про судоустрій", з правом вчинення всіх процесуальних дій, передбачених законодавством України, й лише в 2008р. такого права керівнику підрозділу вже надано не було.

Відповідно до п.1 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 28.07.1994р. №02-5/492 "Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб" (з наступними змінами) коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно  здійснення  у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною  особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку  керівникові  цього  підрозділу, й при цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

За п.4 цього ж Роз'яснення, якщо позов поданий до юридичної особи в господарський суд за місцезнаходженням відособленого підрозділу, якому надане право здійснювати від імені юридичної сторони повноваження сторони зі справи, то господарський суд розглядає спір по суті.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на приписи ч.3 ст.17 ГПК України, згідно якої справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом правомірно та у відповідності до чинного законодавства було здійснено заміну відповідача у даній справі, а також розглянуто справу за місцезнаходженням структурного підрозділу - Ладижинської ТЕС Відкритого акціонерного товариства "Західенерго".

Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.11.2008р. (т.2, а.с.175-176) у справі №2/303-07 позов Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (м.Київ) до Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" НАК "Енергетична компанія України" в особі Ладижинської теплоелектростанції (м.Ладижин Вінницької області) про стягнення 7776,00 грн. штрафу задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 7776,00 грн. штрафу,            102,00 грн. витрат з державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство "Західенерго" звернулось до суду з апеляційною скаргою (т.3, а.с.2-4), в якій просить його скасувати повністю з наведених у скарзі підстав та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, Відкрите акціонерне товариство "Західенерго" зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права й неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, зокрема:

- місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні було невірно зазначено назву відповідача, хоча в матеріалах справи наявні копія Статуту останнього та копія довідки про включення його до ЄДРПОУ;

- судом не було враховано, що ст.118 Статуту залізниць України визначає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, проте, зола кам'яновугільна не відноситься до вантажу, який заборонено до перевезення, і не потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, а згідно ст.122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується  штраф  у  розмірі згідно  із статтею 118 цього Статуту й при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли, однак, у накладній №41344610 всі відомості зазначені вантажовідправником правильно, вантаж було отримано одержувачем вчасно і без претензій, при цьому, для перевізника суттєвим є зазначення коду одержувача, а неповне зазначення поштової адреси останнього не має суттєвого значення для виконання договору перевезення, оскільки вантаж було отримано одержувачем на станції Чернігів;

- в п.6 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" передбачено, що у розгляді справ про стягнення штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями, а згідно ст.ст.118, 122 Статуту та ст.551 ЦК України й ст.233 ГК України суд при прийнятті рішення про стягнення штрафу має право зменшувати його розмір з урахуванням всіх конкретних обставин справи, чого однак не було зроблено місцевим господарським судом;

- крім того, судом першої інстанції не було взято до уваги та надано належної правової оцінки доводам відповідача, викладеним у відзиві та додаткових поясненнях на позов, а також було неправильно застосовано норми ст.ст.118,122 Статуту залізниць України.

Представник ВАТ "Західенерго" НАК "Енергетична компанія України" в засіданні суду 03.03.2009р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, вказавши, що вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням усіх обставин справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення - яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу №22/3-юр від 19.02.2009р. (т.3, а.с.14-16) та його представник в засіданні суду 03.03.2009р. заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що:

- у перевізних документах Ладижинська ТЕС у графі "його поштова адреса" зазначила поштову адресу вантажоодержувача: "м.Чернігів", що не відповідає фактичній адресі одержувача вантажу - ТОВ "Інтершляхбуд", яка зазначена в договорі №6384503 від 18.01.2007р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, - м.Чернігів, вул.Михайло Коцюбинське шосе, 3;

- при прибутті вагону на станцію призначення і виявленні неправильно зазначеної у накладній адреси одержувача, керуючись ст.ст.122, 129 Статуту залізниць України, п.п. 2.1 і 5.5 Правил оформлення перевізних документів, станцією призначення було складено акт №13 від 21.05.2007р., яким засвідчено факт неправильного зазначення адреси одержувача відправником вантажу;

- крім того, посилання скаржника на можливість зменшення судом розміру штрафу, викладене в апеляційній скарзі, не може бути прийнята судом до уваги, оскільки в суді першої інстанції таке клопотання відповідачем не заявлялось та не обґрунтовувалось, а тому згідно ст.101 ГПК України це питання не може розглядатись у суді апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми (форму затверджено наказом Мінтрансу України від 19.11.1998р. № 460), який оформлений відповідно до вимог Статуту та який надається залізниці відправником разом з вантажем при відправленні.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644, на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції відправки накладну.

Згідно п.1.3 Правил оформлення перевізних документів усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Пункт 2.1 Правил передбачає, що в графі "Його поштова адреса" вантажовідправником має бути зазначена його поштова адреса з назвою міста або населеного пункту, району, вулиці, номера будинку.

У п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів зазначено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно з п.122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно ст.129 Статуту залізниць України акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

В даному випадку, як встановлено судом, вантажовідправник неправильно зазначив адресу одержувача в залізничній накладній №41344610, тобто вказав лише місто, не зазначивши вулиці та номеру будинку, про що станцією Чернігів був складений акт загальної форми від 21.05.2007р. №13.

Відповідно до статті 921 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній; залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей.

За ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується  штраф  у  розмірі  згідно  із статтею 118 цього Статуту й при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно ст.118 Статуту залізниць України штраф визначено у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до накладної №41344610 сума провізної плати, нарахованої відправнику по станції відправлення, складає 1555,20 грн., а тому відповідно до розрахунку позивача, який суд вважає обґрунтованим, розмір штрафу складає 7776,00грн.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 20.11.2008р. у даній справі є обґрунтованим та законним, а тому його слід залишити без змін.

Доводи ж апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" є непереконливими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому вказану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Що ж до посилань скаржника на Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", яке передбачає можливість зменшення судом розміру штрафу, то слід вказати, що будь-яких клопотань з цього приводу ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції не заявлялось, а для зменшення розміру штрафу з власної ініціативи колегія суддів не вбачає підстав.

Також не приймаються до уваги як підстава для скасування оскарженого рішення посилання скаржника в апеляційній скарзі на невірне зазначення судом найменування відповідача - НАК "Енергетична компанія України" Відкрите акціонерне товариство "Західенерго", оскільки фактично судом було помилково змінено порядок написання власних назв; слід було вказувати - ВАТ "Західенерго" НАК "Енергетична компанія України", проте це не може вплинути на суть прийнятого рішення, але підлягає виправленню як описка відповідно до ст.89 ГПК України.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                               

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 20.11.2008р. у справі №2/303-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" (м.Львів) - без задоволення.

2. Справу №2/303-07 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Пасічник С.С.

судді:

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Щепанська Г.А.  

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - ЗАТ "Західенерго",

4 - Ладижинська ТЕС,

5 - в наряд