Рішення

від 30.07.2007 по справі 2/303-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/303-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.07.07           Справа № 2/303-07.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС», м. Київ До відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Лан», Білопільський район

про стягнення 233160 грн. 00 коп.  

                                                                                          Суддя Соп'яненко О.Ю.

                                                 При секретарі судового засідання Маслову В.В.

За участю представників:

позивача – Старовойтова О.О.

відповідача – не з‘явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 233160 грн. 00 коп., яких 174000 грн. штрафу, 59160 грн. пені за невиконання умов договору купівлі-продажу цукрових буряків № 140/02 від 21.04.2005 р., а також витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує і зазначає, що постановою господарського суду Сумської області від 12.02.2007 р. № 7/174-06 ТОВ «Наш Лан» визнано банкрутом. Поставка цукрового буряку за договором була здійснена на підставі  видаткової накладної № 69 від 31.10.2005 р. в кількості 360,324 тони на загальну суму 75668,10 грн., за видатковою накладною № 75 від 21.11.2005 р. – 342,909 тон цукрового буряку на загальну суму 72010,92 грн.

Позивач надав пояснення стосовно заперечень відповідача, викладених у відзиві, і зазначає, що відповідно до ст. ст. 12, 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов‘язань лише протягом дії мораторію, чи з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом, а в даному випадку штраф нарахований з 2005 р., коли не діяло жодних мораторіїв та обмежень.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

21.04.2005 р. між сторонами по справі був укладений договір № 140/02 купівлі-продажу цукрових буряків, відповідно до п. п. 1.1, 1.3, 3.1.1, 3.1.2 якого продавець (відповідач) зобов‘язується посіяти, виростити на ділянці площею 100 га (поле № 10) цукровий буряк, передати товар в заліковій вазі на призаводський бурякопункт на ТОВ «ЮВС» (Віринський цукровий завод) з вересня 2005 р. по листопад 2005 р. рівними партіями або за пропозицією однієї із сторін за погодженим графіком, а покупець (позивач) приймає та оплачує цукрові буряки, вирощені у 2005 році. Мінімальна кількість продукції, яку продавець зобов‘язується передати покупцю становить 2000 тон.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов‘язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту, що звичайно ставляться.

Згідно п. 3.1.2 договору зобов‘язання продавця вважається виконаним (в частині поставки продукції) в момент передачі продукції покупцю за адресою ТОВ «ЮВС» (Віринський цукровий завод), про що складається відповідний Акт приймання-передачі та накладна на передачу продукції з врахуванням аналізу лабораторії.

Разом з тим, як вбачається з наданих відповідачем видаткових накладних № 69 від 31.10.2005 р., № 75 від 21.11.2005 р., цукровий буряк передавався позивачу не за договором, оскільки в самих накладних № 69 від 31.10.2005 р., № 75 від 21.11.2005 р. не зазначено, що цукровий буряк відпущений за договором № 140/02 від 21.04.2005 р., Акт приймання-передачі продукції сторонами не складався.

Таким чином, підстави вважати, що 703,233 тон цукрового буряку вартістю 147679,02 грн. були відпущені позивачу на підставі договору № 140/02 від 21.04.2005 р. відсутні, в зв‘язку з чим заперечення відповідача в частині належного виконання ним зобов‘язань щодо поставки продукції за договором не приймаються судом.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем умови договору не виконані, поставка 2000 тон цукрового буряку на загальну суму 348000 грн. (з ПДВ) не здійснена.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові  у разі порушення боржником зобов‘язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання.

Відповідно до п. 7.2 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов‘язань до даному договору винна сторона сплачує штраф у розмірі 50% вартості непоставленої продукції, в зв‘язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 174000 грн. штрафу, що складає 50% від суми непоставленого за договором товару, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.10.2006 р. порушено провадження по справі № 7/174-06 про визнання ТОВ «Наш Лан» банкрутом. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов‘язань.

Виходячи з викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 59160 грн. пені, нарахованої відповідно до п. 7.3 договору за період з 21.05.2006 р. по 21.05.2007 р. (365 днів), задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві, спростовуються наведеним вище та матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Лан» (41856, Сумська область, Білопільський район, смт. Ульянівка, вул. Жовтнева площа, 5; код 33429673) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС» (03062, м. Київ, вул. Стрійська, 3; р/р 2600501300036 в Сумській філії ТОВ «Український промисловий банк», МФО 337513, код 21614404) 174 000 грн. штрафу, 1748 грн. 70 коп. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                  СОП‘ЯНЕНКО О. Ю.