Ухвала

від 03.12.2013 по справі 764/4282/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

03.12.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц/797/2840/2013р. Головуючий в першій

інстанції Фисюк О.І.

Категорія 51 Доповідач в апеляційній

інстанції Саліхов В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Саліхова В.В.,

суддів - Єфімової В.О., Моцного М.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 21 серпня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року позивач ОСОБА_4 звернулась до місцевого суду з позовом до відповідача Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, в якому просила стягнути з останнього на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з невиконанням рішення суду про поновлення на роботі за період з 01.11.2012 року по 31.01.2013 року у сумі 3474,66 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що Наказом відповідача від 30.05.2012 року № 202/К позивач звільнена з посади на підставі п.4 ст.40 КЗпП України. Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 30.11.2012 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 18.02.2013 року, вищевказаний наказ скасовано, а на Східно-Чорноморське державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, покладено обов'язок поновити ОСОБА_4 на посаді головного фахівця з охорони праці. В процесі примусового виконання вищевказаного рішення відповідач згідно свого Наказу № 65/К від 31.01.2013 року поновив позивача на колишній посаді з 30.05.2012 року. Проте, оплата вимушеного прогулу за період затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за два місяці, тобто за період з 01.11.2012 року по 31.01.2013 року, останнім до теперішнього часу не здійснена. ОСОБА_4 вважає, що після винесення Апеляційним судом м. Севастополя ухвали від 18.02.2013 року, якою підтверджена правильність розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 82,73 грн., у Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, були відсутні правові підстави для затримки виплати останнього за час невиконання судового рішення про поновлення на роботі, а тому позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з невиконанням рішення суду про поновлення на роботі за період з 01.11.2012 року по 31.01.2013 року у сумі 3474,66 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 21.08.2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання по скасування вказаного рішення суду через його незаконність та необґрунтованість, з ухваленням нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що відповідач не прийняв належних заходів щодо виконання рішення суду від 30.11.2012 року (в частині негайного поновлення на роботі), правовими наслідками чого є виплата компенсації за час такої затримки у розмірі 3474,66 грн. за 42 робочих дня, що передбачено статтею 236 КЗпП України.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду апеляційної скарги сповіщалися належним чином, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь головуючого, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у судовому засіданні не було встановлено провини позивача у несвоєчасному виконанні відповідачем рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 30.11.2012 року щодо поновлення позивачки на роботі, а тому підстав для стягнення з останнього середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.

З таким висновком місцевого суду колегія суддів погодитись не може на підставі наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 працювала у відповідача головним фахівцем управління з охорони праці. Наказом від 30.05.2012 року вона була звільнена з роботи на підставі п.4 ст.40 КЗпП України. Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 30.11.2012 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 18.02.2013 року, вищевказаний наказ скасовано, а позивача поновлено на роботі з 30.05.2012 року та стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. Проте, зазначений заробіток за період з 01.12.2012 року по 31.01.2013 року і до теперішнього часу відповідачем не виплачено.

Відповідно до ст.236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Аналіз вищезгаданої статті КЗпП України дає можливість зробити висновок про те, що нею визначено обов'язок, а не право виконати рішення суду, яке звернуто до негайного виконання. Про бажання позивача бути поновленим на роботі свідчить його звернення, тому, в даному випадку, відсутні будь-які поважні причини, які б унеможливлювали виконати рішення суду у добровільному порядку.

Колегія суддів, перевіривши розрахунки середнього заробітку позивача, виходячи з розміру з денного заробітку 82 грн. 73 коп., який було встановлено на підставі вищезгаданого рішення, що набрало законної сили та, враховуючи період невиплати з 01.12.2012 року по 31.01.2013 року (82,73 грн. х (21 день + 21 день ) = 3474,66 грн., погоджується з сумою заробітку, визначеного ОСОБА_4, в зв'язку з чим вважає, що останній підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що ст.236 КЗпП України визначено, що формою судового рішення, яке виноситься за наслідками розгляду вимоги про оплату вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі є ухвала, але, незважаючи на дані приписи, суд першої інстанції оформив його у вигляді рішення суду.

На вищевикладене, суд першої інстанції належної уваги не звернув та дійшов до неправильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження та спростовують висновки оскаржуваного рішення, які зроблені з порушенням норм матеріального права, без повного та всебічного дослідження представлених доказів.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.1,4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.315, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 21 серпня 2013 року скасувати.

Винести ухвалу, на підставі якої позов ОСОБА_4 до Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі задовольнити.

Стягнути з Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (код ЄДРПОУ 35014808) на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 3474 грн. (три тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 66 коп.

Стягнути з Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (код ЄДРПОУ 35014808) на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ В.В.Саліхов

Судді: /підпис/ М.В.Моцний

/підпис/ В.О.Єфімова

Згідно оригіналу:

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя В.В.Саліхов