Рішення

від 27.03.2009 по справі 22/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/27

27.03.09

За позовом    Приватного підприємства «Фінпап Україна»

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Альфа»

про                  стягнення заборгованості            

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:       Рєзнік О.І. (довіреність від 18.11.2008р.);

від відповідача:  не з'явились;

В судовому засіданні 27.03.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Фінпап Україна»(надалі ПП «Фінпап Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Альфа»(надалі ТОВ «Видавнича група «Альфа», відповідач) боргу за поставлений товар в сумі 25 192, 40 грн..

В ході розгляду справи, позовні вимоги були уточнені, згідно поданої в судовому засіданні заяви, на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача боргу в розмірі 23 692, 40 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не у повному обсязі виконані  зобов'язання щодо оплати поставленого товару згідно видаткових накладних наведених у позовній заяві. У зв'язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 25.03.2009р. наявна у матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 24.02.2009р..

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу купівлі-продажу паперу, ПП «Фінпап Україна»на користь ТОВ «Видавнича група «Альфа»було передано товару вартістю 42 329, 98 грн..  

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України  правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Вчинення відповідного правочину підтверджується видатковими накладними № ФПУ-045/05 від 18.07.2008р. на суму 244, 04 грн., № ФПУ-031/09 від 26.06.2008р. на суму 1 163, 48 грн., № ФПУ-056/17 від 15.08.2008р. на суму 24 003 грн., № ФПУ-025/12 від 18.06.2008р. на суму 1 092 грн., № ФПУ-008/06 від 23.05.2008р. на суму 2 594, 65 грн., № ФПУ-023/02 від 13.06.2008р. на суму 998, 57 грн., № ФПУ-024/07 від 17.06.2008р., № ФПУ-047/07 від 22.07.2008р. на суму 497, 99 грн., № ФПУ-003/20 від 14.05.2008р. на суму 3 593, 47 грн., № ФПУ-003/05 від 12.05.2008р. на суму 1 670, 28 грн., № ФПУ-002/36 від 08.05.2008р. на суму 558 грн., № ФПУ-002/35 від 08.05.2008р. на суму 725, 10 грн., які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи.

Товар відповідачем отримано на підставі довіреностей серії НБЛ № 539349 від 11.07.2008р., серії НБЛ № 539336 від 23.06.2008р., серії НБЛ 539380 від 15.08.2008р., серії НБЛ № 539330 від 18.06.2008р., серії НБЛ № 539314 від 23.05.2008р., серії НБЛ № 539327 від 11.06.2008р., серії НБЛ № 539327 від 11.06.2008р., серії ЯОЧ № 715342 від 08.05.2008р., серії ЯОЧ № 715347 від 12.05.2008р., серії НБЛ № 539301 від 14.05.2008р..

В рахунок оплати за переданий товар відповідачем здійснено перерахування 1 163, 48 грн. 11.07.2008р., 742, 03 грн. –05.08.2008р., 1 670, 28 грн. –12.05.2008р., 998, 57 грн., 2 594, 65 грн. –19.06.2008р., 558 грн., 725, 10 грн. –08.05.2008р., 3 593, 47 грн. –22.05.2008р., 1 092 грн. –24.06.2008р., 4 000 грн. –15.10.2008р., 500 грн. –18.12.2008р., 1 000 грн. –11.12.2009р. (банківські виписки залучені до матеріалів справи), заборгованість підприємства станом на час розгляду справи складає 23 692, 40 грн., доказів на спростування вказаної суми боргу суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір, фактично є договором купівлі-продажу, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з претензією про погашення заборгованості № 10 від 04.11.2008р. у якій просив сплатити суму основного боргу в розмірі 25 192, 40 грн. (поштова квитанція № 9345 від 27.11.2008р. з описом-вкладенням до цінного листа у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи). Строк виконання зобов'язань по оплаті переданого товару (паперу)  згідно видаткових накладних № ФПУ-045/05 від 18.07.2008р., № ФПУ-031/09 від 26.06.2008р., № ФПУ-056/17 від 15.08.2008р., № ФПУ-025/12 від 18.06.2008р., № ФПУ-008/06 від 23.05.2008р., № ФПУ-023/02 від 13.06.2008р., № ФПУ-024/07 від 17.06.2008р., № ФПУ-047/07 від 22.07.2008р., № ФПУ-003/20 від 14.05.2008р., № ФПУ-003/05 від 12.05.2008р., № ФПУ-002/36 від 08.05.2008р., № ФПУ-002/35 від 08.05.2008р. настав 04.12.2008р., заборгованість відповідача станом час вирішення спору, а також і на день подання позову 23 692, 40 грн. (остання оплата відповідачем проведена 18.12.2008р., а позовну заяву подано 19.01.2009р.).

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів перерахування у повному обсязі коштів за переданий папір згідно видаткових накладних № ФПУ-045/05 від 18.07.2008р., № ФПУ-031/09 від 26.06.2008р., № ФПУ-056/17 від 15.08.2008р., № ФПУ-025/12 від 18.06.2008р., № ФПУ-008/06 від 23.05.2008р., № ФПУ-023/02 від 13.06.2008р., № ФПУ-024/07 від 17.06.2008р., № ФПУ-047/07 від 22.07.2008р., № ФПУ-003/20 від 14.05.2008р., № ФПУ-003/05 від 12.05.2008р., № ФПУ-002/36 від 08.05.2008р., № ФПУ-002/35 від 08.05.2008р., обов'язок по оплаті яких виник у відповідача згідно надісланої претензії, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита сплачені позивачем в розмірі 236, 92 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України. Часткове погашення заборгованості в сумі 1 500 грн. (11.12.2008р., 18.12.2008р.) здійснено відповідачем ще до подання позовної заяви до суду (позов подано 19.01.2009р.).

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на відповідача в силу положень ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача 3 023, 09 грн. витрат за надану правову допомогу задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Договір про надання юридичних послуг № 31-р від 18.11.2008р. не є фінансовим документом, що підтверджує сплату витрат на адвоката, і сам договір укладено позивачем з Приватним підприємством «Ареопаг»яке не є адвокатом в розумінні наведених положень.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Альфа»(03115, м. Київ, пр-т. Перемоги 136, к. 34, р/р 260040106072 в ЗАТ «ПроКредитБанк»у м. Києві, МФО 320984, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34834021) на користь Приватного підприємства «Фінпап Україна» (02002, м. Київ, вул. М. Раскової 19, р/р 26001013888151 в Подільському відділенні Укрсоцбанку в м. Києві, МФО 322012, ідент. код 35821893) 23 692, 40 грн. (двадцять три тисячі шістсот дев'яносто дві гривні 40 копійок) основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Альфа»(03115, м. Київ, пр-т. Перемоги 136, к. 34, р/р 260040106072 в ЗАТ «ПроКредитБанк»у м. Києві, МФО 320984, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34834021) на користь Приватного підприємства «Фінпап Україна» (02002, м. Київ, вул. М. Раскової 19, р/р 26001013888151 в Подільському відділенні Укрсоцбанку в м. Києві, МФО 322012, ідент. код 35821893)  236, 92 грн. (двісті тридцять шість гривень 92 копійки) витрат на оплату державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат сплачених за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                       Р.І. Самсін

                                                                                    дата підписання рішення  31.03.2009