Рішення

від 27.03.2009 по справі 1/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  1/110

27.03.09

За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Металфорс»

Про                              стягнення 23 682,85 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Хілова І.М., довіреність б/н від 23.01.2009р.

від відповідача          не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметал» (далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металфорс»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 23 682,85 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належно виконував умови договору № 295 від 20.02.2008 року.

Ухвалою суду від 04.02.09 порушено провадження у справі № 1/110 та призначено розгляд на 27.03.2009.

27.03.2009р. в судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, також надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Виходячи зі змісту довідки ЄДРПОУ, наданої позивачем, відповідач свого місця реєстрації не змінював, та проаналізувавши поштові відправлення,  можна зробити висновок, що відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі, а отже знав про наявність справи за його участю.

Суд вирішив розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 295 від 20.02.2008р. (далі –договір).

Відповідно до п.1.1 договору відповідач зобов'язався продати і передати у власність позивача брухт і відходи чорних металів,  позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Згідно п.7.2 договору відповідач зобов'язався передати товар протягом 14 днів з моменту отримання попередньої оплати.

На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача 1 915 000,00 грн. а відповідач передав товар на загальну суму 1 711 025,21 грн., про що свідчать платіжні доручення та видаткові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку не передачі товару протягом 14 днів відповідач мав повернути позивачу суму попередньої оплати протягом 2 днів з моменту закінчення цього строку.

Відповідач не виконав договірних зобов'язань, товар на всю суму отриманої попередньої оплати не передав, грошові кошти за недопоставлений  товар не повернув. Відповідач мав повернути 23 682,85 грн.

29.09.2008 року позивач направив відповідачу лист-претензію № 693 з вимогою  повернути грошові кошти за недопоставлений товар, проте відповідач на наведений лист не відреагував.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 23 682,85 грн. боргу.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 655 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів того, що відповідачем повернути кошти за недопоставлений товар суд не надано.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 236,85 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань за договором поставки доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 655 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Металфорс»(03148, м.Київ, вул. Гната Юри 9, код ЄДРПОУ 33600794, р/р 26004010796801 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал» (02160, м.Київ, вул. Каунаська 27,  код ЄДРПОУ 32980869, р/р 26006300008731 в АКБ «Форум»м.Києва) 23 682 (двадцять три тисячі шістсот вісімдесят дві)грн. 85 коп.; 236 (двісті тридцять шість) грн. 85 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                    В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 30.03.2009р.)