Рішення

від 05.03.2009 по справі 47/109

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/109

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  47/109

05.03.09

За позовомП'ятого воєнізованого гірничорятувального загону

ДоДержавного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, Вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація »

Простягнення 17 783,59 грн.                                                                      Суддя Станік С.Р.

Представники:Від позивача:Від відповідача:

Міськів С.С. –представник Баранік О.С. –представникОлійник А.Р. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 14263,93 грн. основної заборгованості по Договору № 377 42Д/08 від 08.05.2008, 3519,66 грн. –штрафних санкцій, а також витрат по сплаті державного мита -177,84 грн.  та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2009 було порушено провадження у справі № 47/109 та призначено розгляд справи на 05.03.2009.

В судовому засіданні 05.03.2009 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов Договору № 377 42Д/08 від 08.05.2008 не було здійснено оплату за виконані позивачем роботи, оскільки позивачем було виконано робіт на загальну суму 14263,93 грн., які відповідачем були прийняті, але не оплачені. Таким чином, заборгованість, яку позивач просив стягнути з відповідача судовому порядку, складає  14263,93 грн. Також, позивач просив суд стягнути 3519,66 грн. штрафних санкцій за порушення відповідачем умов  Договору № 377 42Д/08 від 08.05.2008 щодо стоків оплати виконаних робіт.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.03.2009 визнав наявність основної заборгованості в сумі 14263,93 грн. по  Договору № 377 42Д/08 від 08.05.2008. Відповідач у письмовому відзиві на позов також зазначав про те, що основна заборгованість по зазначеному Договору –існує, але відповідач заперечує нарахування  штрафних санкцій в розмірі 3519,66 грн. на підставі п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.   

Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          08.05.2008 між позивачем –П'ятим воєнізованим гірничорятувальним загоном, як виконавцем, та відповідачем –ДП «По ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укруглеторфреструктуризація», як замовником,  було укладено Договір № 377 42Д/08 на виконання технічних та виробничо-профілактичних послуг (далі –Договір № 377 42Д/08 від 08.05.2008), відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання по проведенню послуг технічного та виробничо-профілактичного призначення на л.ш. Ворошилівська, а замовник зобов'язався прийняти виконану роботу та оплатити її у відповідності до умов договору.

          Умовами Договору № 377 42Д/08 від 08.05.2008 сторони погодили, що замовник зобов'язаний проводити оплату за надані послуги шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця на протязі 30 календарних днів з дня надання рахунків та актів наданих послуг (п. 3.3).

          Відповідно до Акту від 20.05.2008 до Договору № 377 42Д/08 від 08.05.2008 на суму 6240,73 грн., Акту від 21.05.2008 до Договору № 377 42Д/08 від 08.05.2008 на суму 5515,73 грн., Акту від 08.07.2008 до Договору № 377 42Д/08 від 08.05.2008 на суму 2507,47 грн., підписаних повноважними представниками позивача (виконавця) та відповідача ( замовника) і посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали були досліджені судом в судовому засіданні по справі), загальна вартість виконаних позивачем, та прийнятих відповідачем робіт по вищевказаних Актах склала –14263,93 грн.

          Згідно рахунків № 479 на суму 6240,73 грн., № 480 на суму 5515,73 грн., № 613 на суму 2507,47 грн., позивачем було виставлено відповідачу до оплати загалом 14263,93 грн. виконаних робіт відповідно по Акту від 20.05.2008 до Договору № 377 42Д/08 від 08.05.2008 на суму 6240,73 грн., Акту від 21.05.2008 до Договору № 377 42Д/08 від 08.05.2008 на суму 5515,73 грн., Акту від 08.07.2008 до Договору № 377 42Д/08 від 08.05.2008 на суму 2507,47 грн.

01.08.2008 позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 1128/4 з вимогою розрахуватися за виконані позивачем роботи по Договору № 377 42Д/08 від 08.05.2008, яка відповідачем була отримана, про що свідчить поштове повідомлення про вручення з відповідними відмітками пошти.

Як зазначав позивач у позові, відповідач відповіді на вищевказану претензію № 1128/4  від 01.08.2008  - не надав, суму заборгованості за  Договором № 377 42Д/08 від 08.05.2008- не погасив.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Вимогами статті 892 Цивільного кодексу України визначено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник(виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Згідно з ч.1 статті 894 Цивільного кодексу України, виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні та технологічні роботи.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як виконавець, умови Договору № 377 42Д/08 від 08.05.2008 виконав у повному обсязі: ним було виконано обсяг робіт, передбачений умовами зазначеного Договору загалом на суму 14263,93 грн., що підтверджується відповідними Актами від 20.05.2008 на суму 6240,73 грн., Акту від 21.05.2008 на суму 5515,73 грн., Акту від 08.07.2008 на суму 2507,47 грн. Відповідач, як замовник, свої зобов'язання за   № Договором № 377 42Д/08 від 08.05.2008 щодо оплати виконаних позивачем робіт загалом на суму 14263,93 грн.  –не виконав, оплата виконаних позивачем робіт загалом на суму 14263,93 грн. здійснена ним не була, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі  14263,93 грн. по Договору № 377 42Д/08 від 08.05.2008, а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані, але не оплачені відповідачем роботи на суму 14263,93 грн. по Договору № 377 42Д/08 від 08.05.2008 -  законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми штрафних санкцій (0,1% пені та 7% штрафу) на підставі частини другої статті 231 Господарського кодексу України в розмірі 3519,66 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по  оплаті  виконаних робіт за  Договором № 377 42Д/08 від 08.05.2008.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Чатиною другою статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, судом встановлено, що частина друга статті 231 Господарського кодексу України не передбачає підстав для нарахування 0,1% пені та 7% штрафу саме на суму грошової заборгованості, яка виникла внаслідок прострочення виконання саме грошового зобов'язання (у даному випадку 14263,93 грн. по Договору № 377 42Д/08 від 08.05.2008), а передбачає нарахування 0,1% пені та 7% штрафу виключно щодо вартості товарів (робіт, послуг) з яких допущено прострочення. А враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання свого  грошового зобов'язання в сумі 14263,93 грн. по Договору № 377 42Д/08 від 08.05.2008, а не зобов'язання щодо поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг (як передбачено імперативною нормою частини другої статті 231 Господарського кодексу України), суд дійшов висновку, що підстави для нарахування позивачем відповідачу 0,1% пені та 7% штрафу) на підставі частини другої статті 231 Господарського кодексу України в розмірі 3519,66 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по  оплаті  виконаних робіт за  Договором № 377 42Д/08 від 08.05.2008 –відсутні.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми штрафних санкцій (0,1% пені та 7% штрафу) на підставі частини другої статті 231 Господарського кодексу України в розмірі 3519,66 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по  оплаті  виконаних робіт за  Договором № 377 42Д/08 від 08.05.2008 –не є обґрунтованими, не були доведені належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме в сумі основного боргу - 14263,93 грн. по Договору № 377 42Д/08 від 08.05.2008. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу  України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з  Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфобудівних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»(код ЄДРПОУ 35703830, місцезнаходження: 03142 м. Київ, пр. Академіка Палладіна, 46/2), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь  П'ятого воєнізованого гірничорятувального загону (код ЄДРПОУ 00159396, місцезнаходження: 94500, Луганська обл., м. Красний Луч, вул. Орджонікідзе, 20) суму заборгованості в розмірі –14263 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят три) грн. 93 коп., а також 142 (сто сорок дві) грн.64 коп., витрат по сплаті державного мита та 94 (дев'яносто чотири) грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.