Рішення

від 13.04.2009 по справі 53/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/133

13.04.09

За позовом  Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Стандарт»   

до Закритого акціонерного товариства «Український Страховий капітал»

про стягнення 92 228,08 грн.

                                                                                     Суддя           Грєхова О. А.

Представники:

Від позивача Яровенко С.М. –представник по довіреності від 05.01.2009р.

Від відповідача Руденко К.М. –представник по довіреності від 25.12.2008р. № 24/12/08

СУТЬ СПОРУ :          

          Заявлено позов про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Український Страховий капітал»заборгованості за Договором про співпрацю в галузі факультативного перестрахування в розмірі 92 228,08 грн. основного боргу.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підстав укладеного між сторонами договору № ФП 2007/06 про співробітництво в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) від 25.07.2007р. відповідач зобов'язався перерахувати відповідну частину страхового відшкодування в межах прийнятого на себе ліміту відповідальності, обумовленого конкретним договором перестрахування (ретроцесії) протягом 15 банківських днів з дня отримання від позивача документів. Однак, відповідач в порушення п. 3.3.3 договору № 2007/06 частину страхового відшкодування не перерахував, чим порушив умови договору.   

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2009р. порушено провадження по справі № 53/133, розгляд справи призначено на 02.03.2009р.

Ухвалою суду від 12.02.2009р. відмовлено позивачу по справі в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В судовому засіданні 02.03.2009р. оголошено перерву до 23.03.2009р.

11.03.2009р. позивач через відділ Діловодства Господарського суду міста Києва подав уточнення позовних вимог, а саме позивач заявив про зменшення позовних вимог і розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 91 868,08 грн. (сума основного боргу).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Судове засідання по справі № 53/133, призначене на 16.03.2009р. не відбулося, оскільки суддя, що розглядає дану справу, з 11.03.2009р.  по 24.03.2009р. включно, перебувала на лікарняному.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2009р. у зв'язку з виходом судді з лікарняного, справа № 53/133 призначена до розгляду по суті на 13.04.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 13.04.2009р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім того, представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав заяву про збільшення розміру позовних вимог до 95 734,09 грн. в тому числі: 91 868,08 грн. основний борг та 3 866,01 грн. пеня.

Враховуючи положення ст.. 22 ГПК України суд приймає заяву поповича про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.04.2009р. проти вимог позивача заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, представник відповідача зазначив, що відповідно до п. 3.1.6 Договору № ФП 2007/06 від 27.05.2007р. позивач зобов'язаний узгоджувати з відповідачем прийняття будь-якого рішення стосовно страхового випадку, якщо частка відповідальності відповідача у ризику дорівнює або більше ніж 40% відповідальності за об'єктом страхування з яким стався такий випадок. Позивач же, в порушення п. 3.1.6 Договору № ФП 2007/06, виплатив страхові відшкодування по страхових випадках без узгодження з відповідачем, в результаті чого позивачу було відмовлено у сплаті своєї частки страхового відшкодування на підставі п. 4.6 Договору № ФП 2007/06.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.04.2009р. за згодою представників сторін, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

25 липня 2007р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія  «Стандарт»та Закритим акціонерним товариством «Український Страховий капітал»був укладений Договір № ФП  2007/06 про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) (далі Договір № ФП  2007/06).

         Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору № ФП  2007/06, предметом договору є угода про порядок і умови співпраці в галузі  факультативного перестрахування (ретроцесії) ризиків.

          Даний Договір є основним документом, який регулює та визначає принципи взаємодії Сторін у сфері факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права і обов'язки при укладенні та виконанні договорів факультативного перестрахування, взаємну відповідальність Сторін, порядок врегулювання збитків та вирішення спірних питань (п. 1.2 Договору № ФП  2007/06).

Згідно з п. 2.1 Договору пропозиція конкретного ризику у перестрахування здійснюється шляхом надання Перестрахувальнику за допомогою поштового, факсимільного, електронного зв'язку ковер-ноти, що містить умови прийому-передачі частини відповідальності, порядок взаєморозрахунків, порядок на Сторонами, якщо умови та порядок відрізняються від положень даного Договору, інші умови.

Ковер-нота (ковер-Нот) –форма конкретного договору факультативного перестрахування (ретроцесії) у вигляді документа –підтвердження факту розміщення передаючого стороною та прийняття приймаючою стороною запропонованого в перестрахування (ретроцесію) ризику (п. 1.4 Договору № ФП 2007/06).

          09 жовтня 2007р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія  «Стандарт»та гр.. Легкоступ Наталією Костянтинівною був укладений Договір № 0301-062 добровільного страхування наземного транспорту, на підставі якого був застрахований автомобіль ЗАЗ TF55YO, 2007р. випуску, д.н.з. АА 7858 ЕК, № кузова Y6DTF55Y070000996.

         Страхова сума, згідно з вказаним Договором страхування складає 56 700,00 грн.

          09 жовтня 2007р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія  «Стандарт»та ТОВ «Агро-Альфа» був укладений Договір № 0301-063 добровільного страхування наземного транспорту, на підставі якого був застрахований автомобіль SKODA OKTAVIA TOUR, 2007р. випуску, д.н.з. ВІ 7191 АМ, № кузова ТМВDX41UX8B007169.

         Страхова сума, згідно з вказаним Договором страхування складає 108 000,00 грн.

          18 грудня 2007р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія  «Стандарт»та Закритим акціонерним товариством «Гадячсир»був укладений Договір № 0301-072 добровільного страхування наземного транспорту, на підставі якого були застраховані автомобілі згідно з Додатком до «Заяви про страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів».

         Страхова сума, згідно з вказаним Договором страхування складає 5 342 441,52 грн.            

В п 1.6 Договору № ФП  2007/06 передбачено, що кожна із сторін, що підписала даний Договір має право приймати і передавати ризики у факультативне перестрахування (ретроцесію) у визначеній долі, керуючись інтересами обох Сторін. Конкретний договір факультативного перестрахування (ковер-нота) є юридичним документом, невід'ємним доповненням даного  Договору, що регулює перестрахування конкретного ризику.

09 жовтня 2007р. між позивачем та відповідачем укладений ковер-нот №  007 відповідно до Договору № ФП 2007/06 про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії),  на підставі якого відповідач прийняв у перестрахування ризик пошкодження чи знищення транспортного засобу  (автомобіля  ЗАЗ TF55YO, д.н.з. АА 7858 ЕК), внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди, протиправних дій третіх осіб, інших випадкових подій та незаконного заволодіння транспортним засобом.  

Відповідальність перестраховика (відповідача), відповідно до даного ковер-ноту № 007 від 09.10.2007р. складає 90% відповідальності за об'єктом страхування, за яким настав страховий випадок.

09 жовтня 2007р. між позивачем та відповідачем укладений ковер-нот №  006 відповідно до Договору № ФП 2007/06 про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії),  на підставі якого відповідач прийняв у перестрахування ризик пошкодження чи знищення транспортного засобу  (автомобіля  SKODA OKTAVIA TOUR, д.н.з. ВІ 7191 АМ), внаслідок: дорожньо-транспортної пригоди, протиправних дій третіх осіб, інших випадкових подій та незаконного заволодіння транспортним засобом.  

Відповідальність перестраховика (відповідача), відповідно до даного ковер-ноту № 006 від 09.10.2007р. складає 90% відповідальності за об'єктом страхування, з яким настав страховий випадок.

11 січня 2008р. між позивачем та відповідачем укладений ковер-нот №  018 відповідно до Договору № ФП 2007/06 про співпрацю в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії), на підставі якого відповідач прийняв у перестрахування ризик пошкодження чи знищення транспортних засобів  згідно з Додатком до «Заяви про страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів», внаслідок: дорожньо–транспортної пригоди, протиправних дій третіх осіб, інших випадкових подій та незаконного заволодіння транспортним засобом.  

Відповідальність перестраховика (відповідача), відповідно до даного ковер-ноту № 018 від 11.01.2008р. складає 90% відповідальності за об'єктом страхування, з яким настав страховий випадок.

         07 листопада 2008р. до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Стандарт»з заявою № 189-1  про виплату страхового відшкодування звернувся страхувальник за договором добровільного страхування наземного транспорту директор ТОВ «Агро-Альфа»гр.. Кобзуненко О.О.

Підставою для звернення останнього до позивача  з заявою  про виплату страхового відшкодування стала дорожньо-транспортна пригода, яка трапилась 25.07.2008р. о 22 год. 30 хв. на 220-му км. автодороги Кролевець-Пирятин.  

Внаслідок ДТП були завдані механічні пошкодження застрахованому позивачем автомобілю   SKODA OKTAVIA TOUR, д.н.з. ВІ 7191 АМ.

          На виконання умов договору № 0301-063, на підставі заяви страхувальника № 189-1 від 07.11.2008 р. про виплату страхового відшкодування, звіту № 0709 про незалежну оцінку майна: (визначення розміру матеріального збитку) автомобіля  SKODA OKTAVIA TOUR д.н.з. ВІ 7191 АМ та страхового акту № 08/11/07/0301-063 від 07.11.2008р. про настання збитку позивач виплатив власнику застрахованого автомобіля  (SKODA OKTAVIA TOUR, д.н.з. ВІ 7191 АМ) ТОВ «Агро-Альфа»страхове відшкодування в розмірі 78 853,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.11.2008р.

           Виплата страхового відшкодування страхувальнику, згідно розрахунку позивача була здійснена наступним чином:

           94 696,25 грн. (розмір збитку) –15 303,19 грн. (розмір залишків) –540,00 грн. (франшиза) = 78 853,06 грн.

           До Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Стандарт»з заявою про виплату страхового відшкодування звернулася страхувальник за договором добровільного страхування наземного транспорту гр.. Легкоступ Наталія Костянтинівна.

Підставою для звернення останньої до позивача  з заявою  про виплату страхового відшкодування стала дорожньо–транспортна пригода, яка трапилась 20.08.2008р. о 09 год. 25 хв.  

Внаслідок ДТП були завдані механічні пошкодження застрахованому позивачем автомобілю   ЗАЗ TF55YO, д.н.з. АА 7858 ЕК.

          На виконання умов договору № 0301-062, на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування, висновку спеціаліста № 646 експертного авто товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 21.08.2008р.  та страхового акту № 08/10/06/0301-062 від 06.10.2008р. про настання збитку позивач виплатив власнику застрахованого автомобіля  (ЗАЗ TF55YO, д.н.з. АА 7858 ЕК) гр.. Легкоступ Наталії Костянтинівні страхове відшкодування в розмірі 6 509,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 146 від 13.10.2008р.

           Виплата страхового відшкодування страхувальнику, згідно розрахунку позивача була здійснена наступним чином:

           6 629,50 грн. (розмір збитку) –120,00 грн. (франшиза) = 6 509,50 грн.

              17 листопада 2008р. до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Стандарт»з заявою № 900 про виплату страхового відшкодування звернувся страхувальник за договором добровільного страхування наземного транспорту директор ЗАТ «Гадячсир».

Підставою для звернення останнього до позивача  з заявою  про виплату страхового відшкодування стала дорожньо-транспортна пригода, яка трапилась 14.10.2008р. о 07 год. 30 хв.   

Внаслідок ДТП були завдані механічні пошкодження застрахованому позивачем автомобілю   ЗАЗ 110307-42, д.н.з. ВІ 1554 АО.

          На виконання умов договору № 0301-072, на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування, звіту № 0810 про незалежну оцінку майна: (визначення розміру матеріального збитку) автомобіля ЗАЗ 110307 та страхового акту № 08/11/17/0301-056 від 17.11.2008р. про настання збитку позивач виплатив власнику застрахованого автомобіля  (ЗАЗ 110307-42, д.н.з. ВІ 1554 АО) ЗАТ «Гадячсир»страхове відшкодування в розмірі 16 713,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 677 від 17.11.2008р.

Виплата страхового відшкодування страхувальнику, згідно розрахунку позивача була здійснена наступним чином:

20 252,88 грн. (розмір збитку) –3 409,14 грн. (розмір залишків) –130,65 грн. (франшиза) = 16 713,09 грн.

29.07.2008р., 20.08.2008р., 15.10.2008р. позивач листами № 098, 121, 150 повідомив відповідача про настання страхового випадку з проханням узгодити подальші дії при врегулюванні даних страхових випадків. Вказані листи відповідач отримав 29.07.2008р., 20.08.2008р. та 15.10.2008р., про що свідчить відмітка на повідомленнях за Вх. № 730, 815, 914 (копії в матеріалах справи).

03.12.2008р., 05.12.2008р.  позивач листами № 178, 180, 181 повідомив відповідача про розмір його частки у відшкодуванні із додаванням всіх необхідних документів. Вказані листи відповідач отримав 08.12.2008р., про що свідчить відмітка на вказаних листів за Вх. № 1034, 1035, 1033 (копії в матеріалах справи).

Відповідно до п.3.3.3 Договору  Перестраховик (відповідач) має право вимагати від перестрахувальника (позивача) надати інші документи або пояснення, що стосуються страхового випадку. Така вимога має бути направлена не пізніше 5-ти днів, з дня отримання Перестраховиком (відповідачем) документів по страховому випадку від Перестрахувальника (позивача). Відсутність такої вимоги в зазначений термін означає згоду та визнання  Перестраховиком (відповідачем) страхового випадку.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у встановлений Договором  п'ятиденний термін не направлявся відповідачу запит про надання додаткових документів.

Посилання відповідача на направлення позивачу відмови у сплаті частки страхового відшкодування судом не приймається до уваги, оскільки лист від 12.12.2008р. № 1266, на який посилається відповідач, відправлений позивачу з простроченням встановленого Договором терміну про що свідчить дата відправки 16.12.2008р. проставлена на повідомленні про вручення поштового рекомендованого відправлення, належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи (оригінал оглянутий в судовому засіданні).   

Відповідно до п. 3.3.3 Договору відповідач зобов'язаний перерахувати  позивачу  відповідну частку страхового відшкодування в межах прийнятого на себе ліміту відповідальності, протягом 15 банківських днів, з дня отримання від позивача документів. Зобов'язання відповідача, щодо страхового відшкодування позивачу у випадку настання страхового випадку також передбачені у Ковер-нотах.

Таким чином,  згідно з умовами Договору та Ковер-нотів відповідач зобов'язаний був перерахувати частку страхового відшкодування на рахунок позивача не пізніше 26.12.2008р.     

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву до уваги судом не приймаються як необґрунтовані, виходячи з наступного.

В п. 3.1.6 Договору № ФП 2007/06 сторони погодили, що позивач зобов'язаний узгоджувати з відповідачем прийняття будь-якого рішення стосовно страхового випадку, якщо частка відповідальності відповідача у ризику дорівнює або більше ніж 40% відповідальності за об'єктом страхування з яким стався такий випадок.

29.07.2008р., 20.08.2008р., 15.10.2008р. позивач листами № 098, 121, 150 повідомив відповідача про настання страхового випадку з проханням узгодити подальші дії при врегулюванні даних страхових випадків. Вказані листи відповідач отримав 29.07.2008р., 20.08.2008р. та 15.10.2008р., про що свідчить відмітка на повідомленнях за Вх. № 730, 815, 914 (копії в матеріалах справи).

Однак, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували намір відповідача взяти участь у прийнятті рішень стосовно страхових випадків, які стались.

Майже через два місяці після повідомлення відповідача про настання страхових випадків та про розмір його частки у відшкодуванні, відповідач з посиланням на п. 4.6 Договору № ФП 2007/06 відмовив у виплаті своєї частки страхового відшкодування.

Відповідно до п. 4.6 Договору № ФП 2007/06 підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування позивачу є: порушення страхувальником Правил страхування оригінального страховика і обов'язків, передбачених оригінальним договором страхування (страховим полісом); порушення перестрахувальником обов'язків, передбачених цим договором і конкретними договорами факультативного перестрахування; порушення перестрахувальником (страхувальником) ст.. 21, ст.. 36 Закону України «Про страхування».

Матеріали справи доказів будь-яких поршень з боку позивача не містять. За таких обставин суд дійшов висновку про безпідставність відмови відповідача у виплаті своєї частки страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов'язку щодо вчасної оплати за поставлений товар, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі  91 868,06 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

         Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 3 866,01 грн. слід зазначити наступне.

          Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з пункту 3.7 Договору № ФП 2007/06 у випадку порушення однією із сторін умов розрахунків, визначених умовами цього договору та конкретними договорами факультативного перестрахування (ретроцесії), винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі подвійної облікової ставки  Національного Банку України, яка діятиме в період, коли вступить в силу умова оплати пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення, за умови, що чинним законодавством на цей час не буде передбачено інше.  

Судом встановлено, що відповідач прострочив перерахування своєї частки страхового відшкодування, тобто дії відповідача є порушенням умов договору, отже є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

За таких обставин, враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в сумі 3 866,01 грн.

          Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

          Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

          За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Український страховий капітал»(01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2-А, Н. П. № 43; ідентифікаційний код 23707357, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Стандарт»(01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6 корпус “В”, кімн. 1305 А; ідентифікаційний код 31306275) 91 868 (дев'яносто одна тисяча вісімсот шістдесят вісім) грн.. 08 коп., 3 866 (три тисячі вісімсот шістдесят шість) грн.. 01 коп., державне мито в сумі 957 (дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 34 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                   Грєхова О.А.