Рішення

від 16.04.2009 по справі 11/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.09                                                                                 Справа № 11/53

За позовом Комунального підприємства “Житлосервіс “Добробут”,                       м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-фінансова компанія “Донбаспромсировина”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 4489 грн. 32 коп.    

суддя  Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.                 

в присутності представників сторін:

від позивача  - Мова В.І., дов. б/н від 05.01.2008;

від відповідача –Тверітніков С.В., директор згідно протоколу № 1 від 01.03.2005., паспорт серії ЕМ № 263386 виданий Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області 22.07.1999

          За клопотанням відповідача від 12.03.2009 на підставі приписів ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 36 від 02.10.2006  в сумі 4489 грн. 32 коп.

Представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

В обґрунтування позову позивач послався на факт невиконання відповідачем у  справі зобов'язань за укладеним з позивачем договором оренди нежитлового приміщення № 36 від 02.10.2006 та наявність заборгованості з орендної плати  у розмірі 4489 грн. 32 коп.  

Письмовим відзивом від 12.03.2009 (а.с. 25-26)  на позовну заяву відповідач проти позову заперечив, посилаючись на такі обставини:

- впродовж дії договору оренди за домовленістю сторін позивачем відвідачеві систематично направлялися рахунки із зазначенням суми належної до сплати орендної плати;

- строк дії договору № 36 від 02.10.2006  з урахуванням умов пункту 10.4 вказаного договору його сторонами продовжувався та закінчився з моменту отримання 27.12.2007 особисто директором відповідача листа позивача про припинення дії договору;

- відповідач був згоден на припинення договору оренди у зв'язку із закінченням строку його дії та до 29.12.2007 підготував об'єкт оренди до здачі, як цього вимагав позивач;

- 28.12.2007 всі меблі та техніка були вивезені з приміщення, що було предметом укладеного сторонами договору оренди, але до 29.12.2007 позивач відмовлявся приймати від відповідача орендоване приміщення, не пояснюючи причину відмови;

- листом від 22.09.2008 відповідач  звернувся до позивача з проханням прийняти об'єкт оренди і  тільки 13.10.2008 вказане нежитлове приміщення було передане позивачеві за відповідним актом приймання-передачі;

- відповідач не зміг користуватися об'єктом оренди з 27.12.2007, оскільки підготував вказане приміщення до передачі позивачеві, тому з 27.12.2007 не повинен сплачувати орендну плату.

Дослідивши обставини справи, вислухавши представників сторін, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд встановив таке.

02.10.2006 між позивачем та відповідачем у справі  був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 36 (а.с. 8-10) (далі за текстом –договір оренди), у відповідності з умовами якого відповідачеві (орендатору) було передане в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул.. Автомобільна, буд. 9, загальною площею  107,8 кв. м, яке знаходиться на балансі КП «Житло сервіс «Добробут», для розміщення офісу. Вказане нежитлове приміщення було передане відповідачеві за складеним та підписаним повноважними представниками обох сторін договору актом приймання –передачі від 02.10.2006 (а.с. 12).

Додатковою угодою № 1 до договору оренди його сторони виклали пункт 5.1 договору в новій редакції та встановили, що орендна плата за нежитлове приміщення встановлюється у розмірі 8 відсотків від вартості приміщення, визначеної експертним шляхом; розмір орендної плати за жовтень 2006 року складає  234 грн. 03 коп. (а.с. 13).

Відповідно до умов пункту 5.4 договору орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 10-го числа наступного місяця з урахуванням  індексу інфляції на розрахунковий рахунок Орендодавця (позивача).

Умовами пункту 10.1 договору оренди сторони встановили строк дії договору –з 02.10.2006 по 28.09.2007, та разом з цим пунктом 10.4 визначили, що договір припиняється по закінченню строку, на який він був укладений; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається подовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідачем до матеріалів справи надано лист  позивача № 1216 від 27.12.2007  (а.с. 29) із повідомленням про закінчення строку дії договору та з вимогою про повернення орендованого приміщення.

Також відповідачем надані адресовані позивачеві листи (за вх. № 1163 від 22.09.2008 та за вх. 1499 від 10.10.2008) із вимогою про прийняття об'єкту оренди. Факт отримання вказаних листів  відповідача позивачем не заперечується.

13.10.2008 сторонами договору оренди був складений Акт  прийняття –передачі нежитлового приміщення (а.с. 34), згідно з яким позивачеві відповідачем був повернутий об'єкт оренди.

Згідно з наданим позивачем у справі розрахунком суми позову заборгованість з орендної плати склалася за період з дати укладення договору оренди до моменту складення сторонами договору акту приймання –передачі об»єкту оренди від відповідача  позивачеві.

Загальна сума орендної плати, що підлягала сплаті за договором, складає             7343 грн. 73 коп.

Відповідачем за вказаний у позові період було сплачено орендну плату у загальному розмірі 2854 грн. 41 коп., внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість у  розмірі 4489 грн. 32 коп.

Контррозрахунок суми позову відповідачем  під час судового розгляду справи не наданий.

Встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судових засіданнях під час судового розгляду справи представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона  посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Під час судового розгляду даної справи судом встановлено, що правовідносини сторін у справі ґрунтуються на умовах укладеного ними договору оренди та регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна», іншими законодавчими актами, що регулюють орендні правовідносини, та відповідними локальними нормативно-правовими актами.

Об'єкт оренди переданий позивачем відповідачеві за відповідним актом приймання-передачі.

Згідно умов пункту 10.1 договору оренди строк його сторонами був встановлений з 02.10.2006 до 28.09.2007.

Судом встановлено, що 27.12.2007 позивачем відповідачеві було надіслано листа з повідомленням про припинення дії договору оренди у зв'язку із закінченням строку його дії.

Вказаний лист позивачем відповідачеві було надіслано через три місяці після закінчення строку дії договору, в той час як умовами пункту 10.4 договору оренди  договір вважається продовженим за відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.  Згідно умов пункту 10.4 договору у місячний строк з моменту закінчення строку дії договору листа про припинення дії договору на адресу відповідача надіслано не було, факт надсилання позивачем такого листа з порушенням встановленого договором місячного терміну не свідчить про припинення дії договору, тому строк дії договору був продовжений на термін, зазначений у пункті 10.1 договору, та на тих самих умовах.

З урахуванням викладеного правовідносини сторін за договором оренди припинилися за двосторонньою згодою  у момент складання та підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди, а саме 13.10.2008, а тому  обов'язок відповідача сплачувати орендну плату за договором також припинився з моменту складання вказаного акту.

У період, що зазначений позивачем у позовній заяві, а саме з 02.10.2007 по  18.09.2008 відповідач повинен був сплачувати позивачеві орендну плату  в обумовленому договором розмірі.

          В обґрунтування доводів про фактичне звільнення орендованого приміщення відповідач надав до матеріалів справи лист –заявку № 1 від 27.12.2007 (а.с. 30)  про надання автомобільного транспорту для здійснення перевезення вантажу з маршрутом: м. Сєвєродонецьк, вул. Автомобільна –сел. Сиротино, склад. Також відповідачем від 28.12.2007 наданий акт виконаних робіт про надання транспортних послуг згідно заявки № 1 від 27.12.2007.

З урахуванням приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України факт вивезення  певного майна з орендованого приміщення не може бути прийнятий судом як доказ того, що об'єкт оренди відповідачем після 28.12.2007 не використовувався.  

Посилання відповідача на приписи ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, є необґрунтованим, оскільки певне майно з орендованого приміщення було вивезене під час дії договору оренди з власної волі відповідача.   Таким чином, застосування до правовідносин сторін за договором оренди вказаної норми є неможливим.

Згідно з приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з приписами ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу і інших актів законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами  п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні 16.04.2009 позивачем суду надано чіткий розрахунок суми позову, з якого вбачається, що сума заборгованості з орендної плати складає 4063 грн. 01 коп.,  426 грн. 31 коп. складає заборгованість відповідача  зі сплати орендної плати за землю.

Відповідно до умов пункту 2.8 договору відповідач повинен був самостійно вносити плату за землю в розмірі земельного податку з розрахунку частки  площі земельної ділянки та ї грошової оцінки відповідно до чинного законодавства.

До суми позову як заборгованість з орендної плати позивачем включено й суми земельного податку, який повинен був сплатити відповідач під час дії договору, а саме 426 грн. 31 коп., проте вимога про стягнення даної суми заявлена саме як вимога про стягнення заборгованості з орендної плати, що не відповідає фактичним обставинам справи.

З урахуванням викладеного вище, а також підстав позову, зазначених позивачем,  обґрунтованою та такою, що відповідає фактичним обставинам справи, є вимога про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі                4063 грн. 01 коп.

За таких обставин позов слід задовольнити частково, а саме у частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 4063 грн. 01 коп. з віднесенням судових у справі на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників заявника та позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Керуючись ст.ст. 762, 785 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                                  в и р і ш и в :

  1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «Донбаспромсировина», Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Горького, буд. 23, кв. 11, код 32082351, на користь  комунального підприємства «Житлосервіс «Добробут», Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 1, код 25057449, заборгованість з орендної плати у розмірі  4063 грн. 01 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 92 грн. 32 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 106 грн. 80 коп., видати наказ позивачу після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення – 16.04.2009.

Суддя                                                                                           М.О. Москаленко