Рішення

від 27.04.2009 по справі 43/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/28

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.04.09 р.                                                                                                       Справа № 43/28                               

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого судді І.В. Зубченко, суддів І.В. Приходько, Л.Ф. Черноти

При секретарі судового засідання Батурської М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька інноваційна компанія”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Старий замок”,                       м. Донецьк

про стягнення основного боргу у сумі 160567,60грн., індексу інфляції у сумі 5780,42грн., 3% річних у сумі 1003,54грн., пені у сумі 61015,46грн.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Сергієнко В.Ю. за дов. №214 від 20.02.09р.

від відповідача: представник не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Донецька інноваційна компанія”,           м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Старий замок”, м. Донецьк про стягнення основного боргу у сумі 160567,60грн., індексу інфляції у сумі 5780,42грн., 3% річних у сумі 1003,54грн., пені у сумі 61015,46грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором підряду №95 від 17.06.08р., в частині сплати вартості поставленого товару та виконаних робіт. Як на правові підстави позову - посилається на ст.ст.525, 526, 625, 886 ЦК України, ст.193, ч.1 ст.222 ГК України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 27.04.09р. (вх.№02-41/18812) визнав позов частково у сумі 145567,60грн. Заперечення відповідача мотивовані тим, що 17.02.09р. ним було здійснено часткове погашення заборгованості у сумі 15000грн., що підтверджується банківською випискою за 17.02.09р. Внаслідок часткової сплати боргу, на думку відповідача, штрафні санкції повинні бути перераховані з урахуванням сплати.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір підряду №95 від 17.06.08р. з додатком, видаткова накладна №РН-31 від 30.09.08р., довідка про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р., акт №1 прийомки виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р., акти звірки взаємних розрахунків станом на 06.11.08р., 18.03.09р., платіжні доручення №142 від 18.06.08р., №181 від 15.08.08р., №199 від 03.10.08р., №59 від 17.02.09р., банківська виписка за 17.02.09р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 01.04.09р., керуючись ст.4-6 ГПК України, справу передано на колегіальний розгляд у теперішньому складі суду.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України та роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.06.08р. між позивачем (підрядником) та відповідачем (замовником) був укладений договір підряду №95. В порядку та на умовах договору підрядник зобов'язується поставити та передати у власність Комплектну насосну станцію GEF PS 214 1400/4000SUMP (під робочу точку Н=24м, Q=25.3 м.куб.), а замовник зобов'язується прийняти та сплатити вартість товару (пункт 1.1. договору). Разом з тим, підрядник зобов'язується виконати комплекс будівельних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт по установці Комплектної насосної станції, згідно проектно-кошторисної документації розробленої “Герц проект” (пункт 1.2. договору).

Відповідно до пункту 1.3. договору підрядник зобов'язується, при передачі замовнику товару, надати останньому товаророзпорядчі документи на товар (видаткову накладну, рахунок-фактуру, акт виконаних робіт та ін.), а також технічні документи.

Комплектність поставки зазначена у додатку №1, який є невід'ємною частиною договору та повинна відповідати проектній документації “Герц-проект” (пункт 3.1. договору).

Загальна вартість договору складає 460447,20грн., у т.ч. ПДВ – 77425,60грн. Вартість товару за договором становить 341680,80грн., у т.ч. ПДВ – 56946,80грн. Вартість будівельних та монтажних робіт за договором становить 83786,40грн., у т.ч. ПДВ – 13964,40грн., вартість пусконалагоджувальних робіт становить 34980грн., у т.ч. ПДВ – 5830грн. (пункти 4.1., 4.2., 4.3. договору).

Згідно до пункту 4.4. договору сплата за поставку обладнання, будівельні, монтажні та пусконалагоджувальні роботи здійснюється покупцем (замовником) в національній валюті України, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (підрядника) у наступному порядку: 50% від вартості обладнання (пункт 4.2. договору) – протягом 3-х днів з моменту підписання договору, 50%, що залишилися від вартості обладнання (пункт 4.2. договору) протягом 3-х днів з моменту поставки та 50% від вартості будівельних та монтажних робіт (пункт 4.3. договору), 50%, що залишилися від вартості будівельних та монтажних робіт (пункт 4.3. договору) та 100% від вартості пусконалагоджувальних робіт – протягом 3-х днів після підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до пункту 5.2. договору підрядник зобов'язується поставити товар протягом 65 днів з моменту здійснення замовником передлати. Відповідно до пункту 5.3. договору підрядник зобов'язується виконати монтажні та будівельні роботи протягом 20 днів з моменту поставки товару, а також надання місця для монтажу.

У пункті 5.4. договору зазначено, що підрядник має право достроково поставити товар та здати роботи замовнику.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами умов договору (пункт 9.1. договору).

Означений договір підписаний уповноваженими особами, як позивача, так і відповідача з прикладанням фірмових печаток підприємств.

Згідно з абз.2 п.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Між сторонами по справі був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України) та правила підряду (глава 61 ЦК України).

Згідно видаткової накладної №РН-31 від 30.09.08р. позивач передав відповідачу насосну станцію (колодязь) GEF PS214 1400/4000 SUM, насос SEV 80.80.75.2.51D, пульт управління LCD 108.400.3.23 DOL (RUS) загальною вартістю 322639,20грн. Відповідачем прийнято означений товар, що підтверджується підписами та печатками сторін на накладній, внаслідок чого обов'язок передачі позивачем товару у загальній сумі 322639,20грн. вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов договору.

Згідно пункту 2.2. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку №КО-1 і №М-20, затвердженої Державним комітетом статистики України від 27.07.98р. №263, накладна є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем та для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та обставини справи, надана позивачем видаткова накладна – є належним доказом здійснення передачі відповідачу товару та прийняття цього товару останнім.

Докази незгоди відповідача з належністю виконання позивачем своїх зобов'язань за договором щодо передачі товару – суду не надані.

Факт виконання підрядних робіт загальною вартістю 145662грн. підтерджується актом №1 прийомки виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. (ф. КБ-2в), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. (ф.КБ-3).

За умовами договору (пункту 4.4.) доказами виконання робіт по договору є акт виконаних робіт, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи. Вказаний акт підписаний 27.10.08р. представниками строін без зауважень та заперечень, що є доказом належного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору.

За нормами статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до пункту 4.4. договору, остаточне право позивача вимагати від відповідача виконання грошового зобов'язання за поставлений товар виникло 02.10.08р. та – грошового зобов'язання за виконані підрядні роботи виникло 29.10.08р.

Проте, свої зобов'язання, як про це заявлено позивачем, відповідач, всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав. Внаслідок чого, за відповідачем нараховується заборгованість у сумі 160567,60грн.

Під час судового розгляду справи, відповідачем подано докази часткової сплати боргу у сумі 15000грн., а саме належним чином засвідчену копію банківської виписки з особового рахунку за 17.02.09р., з відміткою про призначення платежу (а.с.86).

Водночас, відповідно до відзиву на позовну заяву б/н від 27.04.09р. (вх.№02-41/18812), акту звірки взаємних розрахунків станом на 18.03.09р. (а.с.85) відповідач визнав факт наявності у нього заборгованості у сумі 145567,60грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 ГПК України).

За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 145567,60грн. та про припинення провадження у справі №43/28 в частині стягнення боргу у сумі 15000грн.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 1, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що при порушенні строків сплати товару та монтажних робіт, крім передплати, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов'язань, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню у розмірі 61015,46грн. (період нарахування з 01.11.08р. по 15.01.09р.).

Судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок пені, оскільки останнім не прийнято до уваги обмеження граничного розміру відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, встановленого законодавством, а саме розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином розмір пені, який є арифметично вірним складає 8006,67грн.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання також тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України. За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом, сума інфляційних за період листопад 2008р. – грудень 2008р. становить 5780,42грн.; сума 3% річних з простроченої суми за період з 01.11.08р. до 15.01.09р. становить 1003,54грн.

Разом з тим, суд не приймає заперечення відповідача щодо необхідності перерахунку штрафних санкцій, оскільки останні нараховані у період з 01.11.08р. до 15.01.09р. та період листопад 2008р. – грудень 2008р., а часткове погашення суми боргу було здійснено 17.02.09р., тобто після періоду за який позивач нарахував штрафні санкції.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька інноваційна компанія”, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Старий замок”, м. Донецьк про стягнення основного боргу у сумі 160567,60грн., індексу інфляції у сумі 5780,42грн., 3% річних у сумі 1003,54грн., пені у сумі 61015,46грн., підлягають задоволенню частково у сумі 160358,23грн.

Згідно до приписів ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 549-551, 625, 655-697 ЦК України, ст.ст.193, 232 ГК України, ст.ст.1, 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, п.2.2. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку №КО-1 і №М-20, затвердженої Державним комітетом статистики України від 27.07.98р. №263, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька інноваційна компанія”, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Старий замок”, м. Донецьк про стягнення основного боргу у сумі 160567,60грн., індексу інфляції у сумі 5780,42грн., 3% річних у сумі 1003,54грн., пені у сумі 61015,46грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Старий замок” (83025,                 м. Донецьк, вул. Петровського, 74; код ЄДРПОУ 31158712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька інноваційна компанія” (83003, м. Донецьк,             пр. Ілліча, 93; код ЄДРПОУ 33340192) основний борг у сумі 145567,60грн., індекс інфляції у сумі 5780,42грн., 3% річних у сумі 1003,54грн., пеню у сумі 8006,67грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1603,60грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 82,86грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі №43/28 в частині стягнення основного боргу у сумі 15000грн., в зв'язку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

В решті позову відмовити за недоведеністю.

               Головуючий суддя                                                                                                            Зубченко І.В.                               

Судді                           І.В. Приходько

                                                                                                 Л.Ф. Чернота