Рішення

від 16.03.2009 по справі 46/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2009 р.                                                Справа № 46/27

За позовомПриватного підприємства “Будпостач”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр 1000 послуг-буд”

Простягнення 1 110,82 грн.  

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивачаНестеренко О.В.—представник за довіреністю від  11.03.2009 р. № 5

від відповідача не з'явився   

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2008 року Приватне підприємство “Будпостач” передало на вирішення Господарського суду Одеської області позов № 53-Юр від 10.02.2008 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр 1000 послуг-буд” 1 110,82 грн. заборгованості за товар, поставлений відповідно до усної домовленості сторін по накладній 3 016706 від 24.04.2008 р.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду Одеської області № 12/60-08-5243 від 22.12.2008 р.  

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.01.2009 р. справу № 12/60-08-5243 на підставі ст.ст. 15,17 Господарського процесуального кодексу України передано  за підсудністю до Господарського суду міста Києва, оскільки відповідно до довідки статистики місцезнаходженням відповідача є місто Київ.

За резолюцією керівництва Господарського суду міста Києва справу передано на розгляд судді Шабуніну С.В.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2009 р. справу № 12/60-08-5243 прийнято до свого провадження суддею Шабуніним С.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.03.2009 р.

У судове засідання, призначене на 16.03.2009 р., відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвали у справі № 46/27 від 13.02.2009 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та  відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Як слідує з позовної заяви позовні вимоги Приватного підприємства “Будпостач” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр 1000 послуг-буд” 1 110,82 грн. мотивовані невиконання відповідачем обов'язку з оплати переданих йому у власність товарів. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано видаткову накладну, якою стверджується досягнення згоди на купівлю-продаж та передача товарів, рахунок-фактуру, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, претензію про сплату боргу.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до видаткової накладної № 016706 від 24.04.2008 р. на суму 1 110,82 грн. позивачем передано, а відповідачем прийнято у власність товар (фреза діамантова торцева сегмент 125*22,2 мм (14 сегм) Extra для сухої шліфовки бетону) загальною вартістю 1 110,082 грн.  у кількості 3 штуки.  

На підтвердження факту отримання відповідачем спірного товару до позовної заяви приєднано копію довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯЛН № 783558 від 24.04.2008 р.

Як слідує з матеріалів справи видаткова накладна № 016706 від 24.04.2008 р. складена на підставі виписаного відповідачеві рахунку-фактури № 022687 від 24.04.2008 р.  

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Вимогами ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вищевказаної видаткової накладної  позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 1 110,82 грн. Отже, такою накладною сторонами досягнуто згоди щодо виду товару, який підлягає передачі відповідачеві у власність, його кількості, одиниці виміру та ціни.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу (усного договору), оскільки у  позивача  виникли зобов'язання передати відповідачу визначений товар на суму 1 110,82  грн., а у відповідача —прийняти та сплатити грошові кошти (оплатити) його.

За твердженнями позивача, станом на день складання позову від 10.12.2008 р.  відповідач не оплатив вартість переданого йому у власність товар, а тому його заборгованість становить 1 110,82 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач свої зобов'язання  щодо передачі відповідачу товару виконав належним чином, а саме: ним було здійснено передачу вищезазначеного товару у визначеній кількості за вищевказаними первинними документами, а відповідачем прийнято у власність товар.

Разом з тим, всупереч взятому зобов'язанню з оплати переданої позивачем продукції, відповідач не виконав його, оскільки до моменту звернення позивача до суду з даним позовом та порушення провадження у справі не здійснив оплату за товар. Як встановлено судом з матеріалів справи борг відповідача складає 1 110,82 грн. (16 082,40 грн. -1 000,00 грн. - 2 000,00 грн. - 108,76 грн. - 4 554,72 грн.).

04.12.2008 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 47-юр від 01.12.2008 р. з вимогою погасити заборгованість. Відповіді на вказану претензію відповідачем не надано, кошти не перераховано.  

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.  

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з нормами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр 1000 послуг-буд” (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 6, ідентифікаційний код 32960622) на користь Приватного підприємства “Будпостач” (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 7а, к. 319, ідентифікаційний код 24267110) 1 110 (одну тисячу сто десять) грн. 82 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня   його прийняття.

Суддя                                                                                                  С.В. Шабунін

Справа №  46/27

16.03.09