cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.12.2013 р. Справа № 914/4314/13
За позовом: Спільного словацько-українського-торгово-виробничого підприємства з обмеженою відповідальністю «Промед», м. Київ
до: Пустомитівської центральної районної лікарні, м. Пустомити Львівської області
за участю третьої особи: Управління Державної казначейської служби України у Пустомитівському районі Львівської області, м. Пустомити Львівської області
про: стягнення 1 700 625,18 грн.
Суддя Кидисюк Р.А.
Секретар Емха Л.М.
Представники сторін:
від позивача: Суздальцев В.В. (довіреність б/н від 27.11.2013 року)
від відповідача: Левицький Є.В. - провідний юрисконсульт (довіреність № 3171 від 27.11.2013 року)
від третьої особи: не з'явився
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 03.12.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Спільного словацько-українського-торгово-виробничого підприємства з обмеженою відповідальністю «Промед» до Пустомитівської центральної районної лікарні за участю третьої особи Управління Державної казначейської служби України у Пустомитівському районі Львівської області про стягнення 1 700 625,18 грн.
Ухвалою суду від 18.11.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 03.12.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору № 16 від 29.12.2012, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 1 560 000,00 грн. основного боргу, 13 534,52 грн. 3 % річних та понесені ним збитки в сумі 127090,66 грн.
Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 18.11.2013 року виконав, подав через канцелярію суду клопотання (вх.№51367/13 від 03.12.2013) про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема, обґрунтування завдання збитків відповідачем, в якому зазначив, що у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань по оплаті товару позивач був змушений сплачувати відсотки по кредитному договору укладеному з метою виконання зобов'язань по договору поставки обладнання №13/05 від 17.01.2013 з ЗАТ «НДВК «Електрон». Окрім того, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення заперечив з підстав, наведених у відзиві (вх.№50598/13 від 28.11.2013) на позовну заяву. Зокрема, зазначив, оплату за апарат рентгенівський цифровий для дослідження грудної клітини повинне провести Державне казначейство, відтак, на нього покладається відповідальність за невиконання Договору.
Третя особа явки повноважного представника не забезпечила, вимог ухвали суду від 18.11.2013 не виконала.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
29.12.2012 року між Пустомитівською центральною районною лікарнею (Замовник) та Спільним словацько-українсько-торгово-виробничим підприємством з обмеженою відповідальністю «Промед» (Учасник) укладено Договір № 16, згідно з п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Учасник зобов'язався поставити Замовнику устаткування медичне, хірургічне, ортопедичне (Апарат рентгенівський цифровий для дослідження грудної клітини) ДКПП (016-97) 33.10.1 (Товар), а Замовник - прийняти та оплатити такий Товар.
На виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято апарат рентгенівський цифровий для дослідження грудної клітини ФЦ-«ОКО», вартістю 1590000,00 грн.,що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №п-00000009 від 12.06.2013 року.
Відповідно до п.3.1. Договору вартість товару становить 1590000 (один мільйон п'ятсот дев'яносто тисяч) гривень 00 коп.
Згідно п.4.2. розрахунок з Учасником Замовник проводить протягом 30 календарних днів з дня отримання Товару, та з моменту підписання видаткової накладної.
В порушення умов Договору відповідачем не було оплачено поставлений товар. У зв'язку з чим позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про оплату заборгованості (вих.№129/22-11 від 11.09.2013). У відповідь на отриману вимогу Пустомитівська центральна районна лікарня надіслала лист, в якому визнала факт існування заборгованості, проте повідомила, що оплату суми боргу не провело Державне казначейство (лист вих.№2701 від 23.09.2013).
30.09.2013 року в рахунок погашення заборгованості на рахунок позивача було перераховано 30 000,00 грн.
17.10.2013 року відповідачем було надіслано на адресу позивача повторний лист про часткове перерахування грошових коштів та пропозицією звернутись з питань заборгованості до Державної казначейської служби.
Проте, позивач зазначив, що попередні звернення до Державної казначейської служби позитивних результатів не дали, а лише підтвердили факт перебування грошових коштів на рахунках казначейства (лист вих.12-45/178 від 23.07.2013, №14-08/2671-19087 від 21.08.2013).
З метою виконання зобов'язань по договору № 16 від 29.12.2012 року позивачем було укладено Договір поставки № 13/05 від 17.01.2013 року з ЗАТ «НДВК «Електрон».
Відповідно до п.2.1. Договору поставки № 13/05 від 17.01.2013 року загальна вартість договору складає 182 500,00 (сто вісімдесят дві тисячі п'ятсот) доларів США.
Згідно з п.2.2. оплата по вказаному договору здійснюється Замовником (позивачем) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в наступному порядку: на умовах 100% оплати банківським переказом протягом 65 (шістдесяти п'яти) днів з моменту поставки згідно п.3.4. Договору.
Так, згідно ВМД від 22.05.2013 обладнання було поставлено позивачу, та згідно платіжних доручень від 29.07.2013 позивачем здійснено оплату Товару в повному обсязі.
Згідно з п.2.4. з метою забезпечення виконання зобов'язань по оплаті згідно п.2.2. вказаного Договору, Замовник надає Постачальнику забезпечення у вигляді Банківської гарантії на суму 182500,00 (сто вісімдесят дві тисячі п'ятсот) доларів США. Оригінал Банківської гарантії надається Постачальнику не пізніше 10 (десяти) днів до дати поставки обладнання, згідно з п.3.2. вказаного Договору.
З метою виконання зобов'язань по Договору №13/05 від 17.01.2013 року, 28.03.2013 року позивачем було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №105.43778/FW105.729 з ПАТ «ПроКредит Банк» терміном на шість місяців.
Як зазначає позивач, у зв'язку з тим, що відповідачем порушено умови договору, у позивача була відсутня можливість своєчасно виконати зобов'язання з погашення заборгованості по кредитному договору, тому СП ТОВ «Промед» змушений сплачувати відсотки по кредитному договору до повного виконання своїх зобов'язань відповідачем.
Відповідно до п.7 Кредитного договору погашення процентів здійснюється у перший банківський день кожного календарного місяця користування кредитом, а у випадку повного погашення кредиту - у день повного погашення.
Оскільки термін оплати відповідачем по Договору настав 12.07.2013 (п.4.2.) позивач вважає, що за період після настання строку оплати останній зобов'язаний відшкодувати завдані позивачеві втрати, які понесені ним у зв'язку з оплатою відсотків по кредитному договору. В зв'язку з тим, що на момент закінчення терміну дії кредитної лінії (28.09.2013), відповідач не виконав свої зобов'язання, СП ТОВ «Промед» був вимушений поновити Кредитний Договір з 16.10.2013 року та понести витрати в сумі 29150,00 грн. у вигляді комісії. Зокрема, відповідно до платіжних доручень позивачем за період липень-жовтень 2013 року сплачено відсотки по кредитному договору в сумі 127090,66 грн., зокрема 01.08.2013 - 29760,00 грн., 02.09.2013 - 30720,00 грн., 01.10.2013 - 26043,33 грн., 14.10.2013 - 8725,97 грн., 16.10.2013 - 167,32 грн., 16.10.2013 - 1077,37 грн., 16.10.2013 - 1446,67 грн., 16.10.2013 - 350,00 грн. - комісія банку по обновленому кредиту, 16.10.2013 - 28800,00 грн. - комісія банку по обновленому кредиту.
Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 560 000,00 грн. основного боргу, 13 534,52 грн. 3 % річних, та понесені ним збитки в сумі 127090,66 грн.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.
Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято апарат рентгенівський цифровий для дослідження грудної клітини ФЦ-«ОКО», вартістю 1590000,00 грн.,що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №п-00000009 від 12.06.2013 року. Відповідачем частково оплачено поставлений товар на суму 30000,00 грн. Відтак, сума основного боргу, що підлягає до стягнення, становить 1560000,00 грн.
Згідно з п.7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами України та цим Договором.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як вбачається з матеріалів справи прострочення виконання грошового зобов'язання та несвоєчасний розрахунок з контрагентом зумовлені відсутністю коштів, які повинні були надійти від Державної казначейської служби (у межах бюджетних призначень), однак наведене не звільняє від цивільної відповідальності саме відповідача. Натомість спори, у яких містяться позовні вимоги про дії та бездіяльність органів державної влади в частині невиконання грошових зобов'язань і які носять адміністративний-правовий характер непідвідомчі господарським судам, тобто можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Отже, відповідачем правомірно здійснено нарахування відповідачу 13534,52 грн. 3 % річних.
Що стосується стягнення збитків в сумі 127090,66 грн., то слід зазначити наступне.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, під збитками розуміються, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з вимогами ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Між сторонами виникли відносини купівлі-продажу на підставі укладеного між ними Договору № 16 від 29.12.2012. Положеннями даного Договору, зокрема, передбачена відповідальність сторін в разі невиконання ними зобов'язань за Договором. Відтак, відповідач не може нести відповідальність за зобов'язаннями позивача перед третіми сторонами, які виникли внаслідок господарської діяльності позивача. Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що Договір про відкриття кредитної лінії №105.43778/FW105.729 від 28.03.2013 укладався на виконання договору поставки № 16 від 29.12.2012.
Отже, понесені позивачем витрати в сумі 127090,66 грн. по сплаті відсотків за Договором про відкриття кредитної лінії №105.43778/FW105.729 від 28.03.2013 не є збитками в розумінні статтей 22 ЦК України та 224 ГК України, а стосуються зобов'язань позивача за кредитним договором, який не має відношення до спірного договору поставки. А тому позовна вимога про стягнення з відповідача 127090,66 грн. збитків не підлягає до задоволення.
Що стосується стягнення з відповідача понесених позивачем 4 000,00 грн. витрат на оплату адвокатських послуг, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.6.3. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
В якості підтвердження понесених витрат позивачем до позовної заяви долучено копії рахунку №23/10-2013 на суму 4000,00 грн., платіжного доручення №218 від 29.10.2013 року на суму 4000,00 грн., довіреності від 23.10.2013 року, свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю №І203 від 15.10.1998.
Беручи до уваги складність справи та обсяг наданих адвокатських послуг, суд дійшов висновку про часткове відшкодування позивачу понесених витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 500,00 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки спір виник з вини відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 34012,50 грн. слід покласти на нього в повному обсязі.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 22, 526, 530, 610, 612, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193, 224 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Пустомитівської центральної районної лікарні (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, 7; р/р 35417003006304, МФО 825014; ідентифікаційний код 01998035) на користь Спільного словацько-українського-торгово-виробничого підприємства з обмеженою відповідальністю «Промед» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 3; р/р 26006401307717 у АТ «ОТП Банк» в м. Києві, МФО 300528; ідентифікаційний код 14350525) 1 560 000,00 грн. основного боргу, 13 534,52 грн. 3 % річних, 34012,50 грн. судового збору, 500,00 грн. понесених витрат на оплату послуг адвоката.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
4. В решті позовних вимог - відмовити.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.12.2013 р.
Суддя Кидисюк Р.А
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2013 |
Оприлюднено | 12.12.2013 |
Номер документу | 35937626 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Кидисюк Р.А
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні