Постанова

від 24.02.2014 по справі 914/4314/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2014 р. Справа № 914/4314/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Гриців В.М.

Хабіб М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Пустомитівської центральної районної лікарні за № 3304 від 18.12.2013р. (вх. № 05-05/2885/13 від 24.12.2013р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.12.2013р.

у справі № 914/4314/13

за позовом: Спільного словацько-українсько-торгово-виробничого підприємства «Промед», СПТОВ «Промед»

до відповідача: Пустомитівської центральної районної лікарні

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління державної казначейської служби України у Пустомитівському районі Львівської області

про стягнення 1700625,18 грн.,

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Левицький Є.В. - представник (довіреність № 207 від 31.01.2014р.);

від третьої особи: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.12.2013р. у справі №914/4314/13 (суддя Кидисюк Р.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з Пустомитівської центральної районної лікарні на користь Спільного словацько-українського-торгово-виробничого підприємства з обмеженою відповідальністю «Промед» 1560000,00 грн. основного боргу, 13534,52 грн. 3% річних, 34012,50 грн. судового збору та 500,00 грн. понесених витрат на оплату послуг адвоката. В решті позовних вимог - відмовлено.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відповідач належно не виконав свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару, в результаті чого непогашеною залишилась заборгованість в сумі 1560000,00 грн. Суд визнав правомірним нарахування позивачем відповідачу 13534,52 грн. 3% річних від простроченої суми. Позовна вимога про стягнення з відповідача 127090,66 грн. збитків не підлягає до задоволення з тих підстав, що понесені позивачем витрати в сумі 127090,66грн. по сплаті відсотків за договором про відкриття кредитної лінії від 28.03.2013р. не є збитками в розумінні статей 22 ЦК України та 224 ГК України. Одночасно, беручи до уваги складність справи та обсяг наданих адвокатських послуг, суд дійшов висновку про часткове відшкодування позивачу понесених витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 500,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права. Визнає борг перед позивачем в сумі 1560000,00 грн. Звертає увагу на те, що райлікарня є бюджетною організацією і фінансується з місцевого бюджету. Стверджує, що Пустомитівська центральна районна лікарня свої зобов'язання по укладеному з позивачем договору виконала, в кінцевому результаті виставила платіжні доручення на оплату вартості цифрового рентгенівського апарату для дослідження грудної клітини, але Управління державної казначейської служби не перерахувало коштів позивачу, що призвело до нарахування та стягнення оскаржуваним рішенням суду 13534,52 грн. 3% річних, 34012,50 грн. - судового збору та 500,00 грн. - понесених витрат на оплату послуг адвоката. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 03.12.2013р. у справі №914/4314/13 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 13534,52 грн. 3% річних, 34012,50 грн. судового збору та 500,00 грн. понесених витрат на оплату послуг адвоката. Прийняти нове рішення, яким стягнути з Пустомитівської центральної районної лікарні на користь Спільного словацько-українсько-торгово-виробничого підприємства «Промед», СПТОВ «Промед» 1560000,00грн. основного боргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду є законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування - відсутні. Зазначає, що посилання відповідача на відсутність коштів на оплату 3% річних та судових витрат не є підставою для звільнення від виконання договірних зобов'язань. Просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 03.12.2013р. у справі №914/4314/13, а апеляційну скаргу Пустомитівської центральної районної лікарні - без задоволення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління державної казначейської служби України у Пустомитівському районі Львівської області у відзиві на апеляційну скаргу вважає необґрунтованими вимоги скаржника. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Пустомитівської ЦРЛ.

Позивач та третя особа не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.02.2014р. та ознайомлення позивача 03.02.2014р. під розписку з датою наступного судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 03.12.2013р. у справі №914/4314/13, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2012 року між Пустомитівською центральною районною лікарнею (замовник) та Спільним словацько-українсько-торгово-виробничим підприємством з обмеженою відповідальністю «Промед» (учасник) укладено договір № 16, за умовами якого учасник зобов'язується поставити замовнику устаткування медичне, хірургічне, ортопедичне (апарат рентгенівський цифровий для дослідження грудної клітини) ДКПП (016-97) 33.10.1 (надалі товар), а замовник - прийняти та оплатити такий товар (а.с. 11-15).

Найменування, номенклатура та загальна кількість товару визначена сторонами у специфікації (додатку № 1) до цього договору (п. 1.2 договору).

В пункті 3.1 договору зазначено, що вартість товару становить 1590000,00 грн., у тому числі ПДВ - 0,00 грн.

Розділом 4 договору передбачено порядок здійснення оплати, а саме: оплата товару замовником здійснюється шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок учасника, згідно виставленого рахунку. Розрахунок з учасником замовник проводить протягом 30 календарних днів з дня отримання товару, та з моменту підписання видаткової накладної.

Згідно п. 5.7 договору приймання та передача товару оформлюється видатковою накладною, яка підписується матеріально-відповідальними особами учасника та замовника.

Права та обов'язки сторін встановлені розділом 6 договору.

Відповідно до п. 6.1 договору замовник зобов'язаний оплачувати товар учасника на підставі накладної та/або рахунку-фактури з відтермінуванням платежу не більше 30 календарних днів; приймати поставлений товар згідно видаткової накладної.

Учасник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором та надати всі супровідні документи, в тому числі ті, що підтверджують якість поставленого товару. Зобов'язання учасника (крім зобов'язань щодо кількості та якості товару) вважаються виконаними у повному обсязі з моменту поставки, пуско-налагодження, введення в експлуатацію товару та проведення інструктажу персоналу методам роботи у місці експлуатації

В пункті 7.1 договору зазначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами України та цим договором.

У відповідності до п.п.9.1-9.2 договору у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.

Згідно п.10.1 договір про закупівлю набирає чинності з моменту підписання та діє до кінця грудня 2013 року.

Згідно розділу 12 договору невід'ємною частиною цього договору є додаток № 1 специфікація до договору.

В додатку № 1 специфікація до договору від 29.12.2012р. сторони визначили найменування, номенклатуру, загальну кількість та ціну товару, а саме: апарат рентгенівський цифровий для дослідження грудної клітини - флюорограф цифровий «ОКО», ЗАТ «НДВКР «Електрон», Росія, 1 шт., загальною вартістю 1590000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 0,00 грн.) (а.с.16).

В додатковій угоді б/н і дати до договору № 16 від 29.12.2012р. сторони, зокрема, погодили, що учасник повинен провести пусконалагоджувальні роботи, введення в експлуатацію товару та інструктаж персоналу методам роботи в місці експлуатації у строк до 31.12.2013р. Термін чинності додаткової угоди - до 31.12.2013р. Додаткова угода є невід'ємною частиною договору № 16 від 29.12.2012р. (а.с.17).

Договір № 16 від 29.12.2012р., додаток № 1 специфікація та додаткова угода до нього підписані та скріплені печатками сторін, що свідчить про погодження ними всіх істотних умов даного договору.

З метою виконання зобов'язань по договору № 16 від 29.12.2012р. позивач уклав договір поставки № 13/05 від 17.01.2013р. з ЗАТ "НДВК "Електрон", за умовами якого постачальник (ЗАТ "НДВК "Електрон") зобов'язується здійснити поставку медичного обладнання (апарат рентгенівський цифровий для дослідження грудної клітини ФЦ - «ОКО»), монтаж і пуско-налагоджувальні роботи, а замовник (СП ТОВ «Промед») зобов'язується оплатити, забезпечити приймання і умови для монтажу вказаного обладнання (а.с.24-28).

Відповідно до п.2.1 договору поставки № 13/05 від 17.01.2013р. загальна вартість вказаного договору складає 182500,00 доларів США.

Згідно з п. 2.2 оплата по вказаному договору здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку: на умовах 100% оплати банківським переказом протягом 65 днів з моменту поставки згідно п.3.4 договору.

В пункті 2.4 договору поставки зазначено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань по оплаті згідно п.2.2 вказаного договору, замовник надає постачальнику забезпечення у вигляді банківської гарантії на суму 182500,00 доларів США. Оригінал банківської гарантії надається постачальнику не пізніше 10 днів до дати поставки обладнання, згідно п.3.2 вказаного договору.

Відповідно до п.2.4. з метою забезпечення виконання зобов'язань по оплаті згідно п.2.2. вказаного договору, замовник надає постачальнику забезпечення у вигляді банківської гарантії на суму 182500,00 (сто вісімдесят дві тисячі п'ятсот) доларів США. Оригінал банківської гарантії надається постачальнику не пізніше 10 (десяти) днів до дати поставки обладнання, згідно з п.3.2. вказаного договору.

З метою виконання зобов'язань по договору поставки № 13/05 від 17.01.2013р. позивач уклав з ПАТ «ПроКредит Банк» договір про відкриття кредитної лінії №105.43778/FW105.729 від 28.03.2013р., за умовами якого кредитор (ПАТ «ПроКредит Банк») відкриває позичальнику (СП ТОВ «Промед») відновлювальну кредитну лінію, у межах та на умовах якої зобов'язується надати позичальнику кредит у дні, сумі та на строк, визначені позичальником, а позичальник зобов'язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредиту, своєчасно та належно здійснювати погашення кредиту, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, що передбачені рамковою угодою та цим договором (а.с.32-34).

Строк дії ліміту суми кредитної лінії - з 29.03.2013р. по 30.09.2013р. включно. Розмір ліміту - 1440000,00 грн. (п. 2.1 договору про відкриття кредитної лінії).

В пункті 2.2 зазначено, що розмір процентів за користування кредитом становить 24% річних.

Відповідно до п. 7 договору про відкриття кредитної лінії погашення процентів здійснюється у перший банківський день кожного календарного місяця користування кредитом, а у випадку повного погашення кредиту - у день повного погашення.

Згідно ВМД від 22.05.2013р. апарат рентгенівський цифровий для дослідження грудної клітини ФЦ - «ОКО» поставлено позивачу (а.с.29).

Наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 26.07.2013р. та від 29.07.2013р. підтверджується факт здійснення позивачем оплати поставленого йому товару в повному обсязі (а.с.30-31).

На виконання договірних зобов'язань по укладеному з відповідачем договору №16 від 29.12.2012р., позивач поставив відповідачу товар (апарат рентгенівський цифровий для дослідження грудної клітини ФЦ - «ОКО») вартістю 1590000,00 грн., що підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною № п-00000009 від 12.06.2013р. (а.с.18).

В листі за № 129/22-11 від 11.09.2013р., адресованому відповідачу, позивач зазначив, що станом на 11.09.2013р. не отримав жодної гривні за поставлене медичне обладнання загальною вартістю 1590000,00 грн. Одночасно звернув увагу на те, що з березня 2013 року СП «Промед» щомісячно сплачує згідно договору з АТ «ПроКредит Банк» відсотки за користування кредитом у розмірі 29900,00 грн., а тому вимушений звернутись до суду. Вказав, що в позовній заяві буде вимагати погасити, крім основної заборгованості, також і відсотки, сплачені банку за користування кредитом (а.с.21).

В листі-відповіді за № 2701 від 23.09.2013р. відповідач запропонував позивачу звернутись з листами до голови Пустомитівської РДА з питань оплати наявної заборгованості по договору № 16 від 29.12.2012р., покликаючись на те, що Пустомитівська ЦРЛ є бюджетною організацією, яка фінансується з місцевого бюджету (а.с.22).

З наявної в матеріалах справи банківської виписки від 30.09.2013р. вбачається, що відповідач частково виконав вищевказану вимогу позивача щодо сплати заборгованості за отриманий товар, перерахувавши позивачу 30000,00 грн. (а.с.43). Неоплаченою залишилась заборгованість в розмірі 1560000,00 грн.

Позивач стверджує, що на момент закінчення терміну дії договору про відкриття кредитної лінії № 105.43778/FW105.729 від 28.03.2013р., відповідач не виконав своїх зобов'язань по оплаті отриманого товару, у зв'язку з чим СП ТОВ "Промед" був вимушений поновити кредитний договір з 16.10.2013р. (а.с.35-37) та понести витрати в сумі 29150,00 грн. у вигляді комісії. Зокрема, позивач за період з липня по жовтень 2013 року сплатив відсотки по кредитному договору в сумі 127090,66 грн. (а.с.38-42).

В листі за № 2910 від 17.10.2013р. відповідач пропонував позивачу з питань оплати заборгованості звернутись до Управління Державної казначейської служби України у Пустомитівському районі (а.с.23).

В матеріалах справи відсутні й суду не надані докази погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в розмірі 1560000,00 грн. за отриманий по договору №16 від 29.12.2012р. апарат рентгенівський цифровий для дослідження грудної клітини ФЦ - «ОКО», що слугувало підставою звернення СПТОВ «Промед» до місцевого господарського суду з даним позовом. В позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 1560000,00 грн. основного боргу, 13534,52 грн. 3% річних та понесені ним збитки в сумі 127090,66 грн.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним:

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

В частині 1 статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В ході розгляду апеляційної скарги Пустомитівської центральної районної лікарні колегією суддів встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору №16 від 29.12.2012р. позивач в червні 2013 року поставив відповідачу товар (апарат рентгенівський цифровий для дослідження грудної клітини ФЦ - «ОКО») вартістю 1590000,00 грн., що підтверджується вищеописаною, належним чином оформленою видатковою накладною № п-00000009 від 12.06.2013р.

Відповідач оплатив отриманий товар частково в сумі 30000,00 грн., неоплаченим залишився борг в розмірі 1560000,00 грн.

Проаналізувавши вищенаведені приписи ЦК України та оцінивши докази у справі, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 1560000,00 грн. боргу.

В апеляційній скарзі відповідач визнає факт наявності боргу перед позивачем в розмірі 1560000,00 грн., не оскаржує рішення суду щодо стягнення вказаного боргу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В пункті 7.1 договору № 16 від 29.12.2012р. зазначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами України та цим договором.

Відповідно до розрахунку позовних вимог, позивач нарахував відповідачу за період з 12.07.2013р. по 23.10.2013р. 3% річних в сумі 13534,52 грн.

Зважаючи на те, що відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань сторони погодили в укладеному договорі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задоволив дану вимогу позивача та стягнув з відповідача 3% річних в сумі 13534,52 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 127090,66 грн. збитків, слід зазначити наступне.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Судом встановлено, що між сторонами виникли відносини купівлі-продажу на підставі укладеного між ними договору № 16 від 29.12.2012р., яким, зокрема, передбачено відповідальність сторін за неналежне виконання договірних зобов'язань. Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідач не може нести відповідальність за зобов'язаннями позивача перед третіми особами, які виникли внаслідок господарської діяльності самого позивача. Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що договір про відкриття кредитної лінії № 105.43778/FW105.729 від 28.03.2013р. було укладено на виконання договору поставки № 16 від 29.12.2012р.

Враховуючи вищевказані обставини, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні про те, що понесені позивачем витрати в сумі 127090,66 грн. по сплаті відсотків за договором про відкриття кредитної лінії №105.43778/FW105.729 від 28.03.2013р., не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України та ст.ст.224, 225 ГК України.

Колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 500,00 грн. понесених витрат на оплату послуг адвоката, враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 48 ГПК України витрати за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

В частині 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" зазначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.2,3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Закон не містить іншого порядку визначення розміру коштів за послуги адвоката.

Витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в даному спорі (4000,00 грн.) позивач підтверджує наступними документами: рахунком № 23/10-2013 від 23.10.2013р. на суму 4000,00 грн., платіжним доручення № 218 від 29.10.2013р. на суму 4000,00 грн., банківською випискою від 29.10.2013р., довіреністю від 23.10.2013р., свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю № І203 від 15.10.1998р. (а.с.44-47, 72).

Враховуючи вищевказане, складність даної справи та обсяг наданих адвокатських послуг, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставно частково задоволив вимогу позивача та стягнув з відповідача 500,00 грн. вказаних витрат.

Твердження апелянта про те, що Пустомитівська ЦРЛ свої зобов'язання по укладеному з позивачем договору виконала, виставила платіжні доручення на оплату вартості отриманого медичного обладнання, але Управління Державної казначейської служби не перерахувало коштів позивачу, що призвело до нарахування, зокрема, 3% річних, є безпідставними. Як вбачається з матеріалів справи, прострочення виконання грошового зобов'язання та несвоєчасний розрахунок з позивачем дійсно зумовлені відсутністю коштів, які повинні були надійти від Державної казначейської служби (у межах бюджетних призначень), однак наведене не звільняє від цивільної відповідальності відповідача, оскільки зобов'язаною стороною за договором № 16 від 29 грудня 2012 року є саме він, а не третя особа в даній справі.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно положень ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Львівської області від 03.12.2013р. у справі №914/4314/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Гриців В.М.

Хабіб М.І.