Рішення

від 15.04.2009 по справі 5020-9/137

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-9/137

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"15" квітня 2009 р. справа № 5020-9/137

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна-лізингова компанія “Рента”

(65029, місто Одеса, вулиця Коблевська, 2/4, офіс 1)

(65029, місто Одеса, вулиця Вапняна, 54А)

до приватного підприємства “С.Т.К. Капітель”

(99055, місто Севастополь, проспект Генерала Острякова, 171 кв. 1)

(99045, місто Севастополь, вулиця Рєпіна, 15 офіс 6)

про стягнення 70941,20 грн.

Суддя Рибіна С.А.

За участю представників сторін:

позивач – Денисенко Л.М., довіреність №19/09/08 від 20.10.2008;

відповідач – Палій А.А., довіреність №10, від 15.04.2009.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна-лізингова компанія “Рента” - звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідача –Приватного підприємства “С.Т.К. Капітель” - про стягнення заборгованості в розмірі 70941,20 грн., у тому числі основна сума заборгованості 52333,22грн., пеня у розмірі 1648,51грн., 3% річних у розмірі 206,06грн., інфляційне відшкодування у розмірі 16753,41грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором лізингу автотранспортного засобу №36/01/07-Л від 06 березня 2007 року, крім того позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на все майно та на розрахункові рахунки, які належать відповідачу –приватному підприємству “С.Т.К. Капітель”.

Відповідач позов визнав частково, вважає, що стягненню підлягає основна сума боргу, обґрунтування міститься у відзиві на позов (а.с.46-47).

За клопотанням сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані докази, вивчивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна-лізингова компанія “Рента” та приватним підприємством “С.Т.К. Капітель” був укладений договір фінансового лізингу автотранспортного засобу №36/01/07-Л (далі - Договір) (а.с.24-37).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна-лізингова компанія “Рента” зобов'язується передати у фінансовий лізинг майно, яке зазначено у заявці лізингоотримувача на отримання майна у лізинг –Специфікація (Додаток №1 до Договору - а.с.35) з можливістю подальшої передачі права власності на це майно Лізингоотримувачу –приватному підприємству “С.Т.К. Капітель” - у порядку, передбаченому Договором та діючим законодавством.

Відповідно до п.2.2.1. Лізингоотримувач зобов'язаний прийняти та належним чином використовувати об'єкт лізингу за прямим призначенням.

Відповідно до п.2.2.3 Договору, Лізингоотримувач у встановлений строк та у повному обсязі повинен сплачувати лізингові та інші платежі, згідно умов Договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна-лізингова компанія “Рента” виконало свої обов'язки за Договором у повному обсязі, що підтверджується актом прийому –передачи від 06 березня 2007 року (а.с.38-39).

Відповідач приватне підприємство “С.Т.К. Капитель”, в порушення пункту 2.2.3 Договору, не виконав свої зобов'язання за Договором, а саме не сплачував лізингові та інші платежі у встановлені строки та в об'ємі, встановленому в Договорі.

Відповідач приватне підприємство “С.Т.К. Капитель”, в порушення пункту 2.2.3 Договору, не виконав свої зобов'язання за Договором, а саме не сплачував лізингові та інші платежі у встановлені строки та в об'ємі, встановленому в Договорі.

Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду.

Суд визнав вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково  наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач просить стягнути на його користь загальну суму заборгованості за Договором фінансового лізингу автотранспортного засобу №36/01/07-Л у розмірі 52333,22грн.

Відповідач вимоги в цієї частині визнає.

Суд, керуючись частиною п'ятою статті 78 Господарського процесуального кодексу України, визнає вимоги в цієї частині такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 15.04.2009 позовні вимоги в частині стягнення інфляційного відшкодування, 3% річних та пені залишені судом без розгляду відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 52333,22грн.

Суд, розглянув клопотання позивача про забезпеченням позову шляхом накладення арешту на все майно та на розрахункові рахунки, які належать відповідачу –приватному підприємству “С.Т.К. Капітель”, ухвалою господарського суду мста Севастополя від 15.04.2009 відмовив в його задоволенні.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, на користь позивача підлягає стягненню державне мито та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,  суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства "С.Т.К. Капитель” (99055,   м. Севастополь, пр.Ген.Острякова, 171-1, код ЄДРПОУ 33647083, р/р 260023619 в Севастопольській філії “Райфайзен Банк Аваль”, МФО 324504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-лізингова компанія “Рента”" (65006, м. Одеса, вул. Вапняна, 54А, код ЄДРПОУ 33085814, р/р 26004244001 в ВАТ “МТБ” м. Іллічівськ, МФО 328168) заборгованість в розмірі 52946,85грн., у тому числі основна заборгованість у розмірі 52333,22грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 523,33грн.  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 90,30грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                             підпис                                                                С.А. Рибіна

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

21.04.2009

Розсилка:

1. ТОВ “Інвестиційно-лізингова компанія “Рента”

65006, м. Одеса, вул. Вапняна, 54А

65029, м. Одеса, вул. Коблевська, 2/4, оф.1

2. ПП “С.Т.К. Капитель”

99055, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 171-1

99045, м. Севастополь, вул. Репіна, 15 оф.6

3. справа