Рішення

від 11.12.2013 по справі 904/8027/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.13р. Справа № 904/8027/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евроднепр", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альянс", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Акта Банк", м. Дніпропетровськ

про стягнення 560 555, 56 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: Бердишева О.П. - довіреність № 187/юр від 31.10.2013 року.

від відповідача: Біла С.В. - довіреність № 58 від 25.06.2013 року.

від третьої особи: Панджич В.М. - довіреність від 15.01.2013 року.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Евроднепр" звернулося до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альянс" про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 557440,00 грн. та 3% річних у розмірі 3 115,56 грн.

Відповідач проти позову заперечує, обґрунтовуючи тим, що згідно п.13.2.9 договору страхування № 23.0014048.03 від 01.08.12р. страхувальник зобов'язаний завжди зберігати документи при собі, не залишати ключі та документи в ТЗ навіть при короткостроковому паркуванні ТЗ, тому підставою відмови у виплаті страхового відшкодування є невиконання обов'язків згідно Договору страхування.

Однак, Позивач зазначив, що актом приймання передачі від 11.06.13р. він передав страховику свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і тому, документи, які необхідні для виплати страхового відшкодування були зібрані в повному обсязі.

Представник від третьої особи надав пояснення, в яких позов підтримує в повному обсязі, проти перерахування грошових коштів на користь позивача не заперечував.

Ухвалою суду від 13.11.13р. розгляд справи відкладено на 02.12.13 р.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВРОДІІЕПР» (Позивач, Страховик) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АЛЬЯНС»» (Відповідач, Страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 23.0014048.03 від 01.08.12р. (Договір страхування).

За цим договором страхування відповідач зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити позивачеві або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а позивач зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно тексту пункту III Договору страхування, застрахованим є наступний транспортний засіб: марка, модель - LEXUS LX 570, тип т/з - В4, рік випуску - 2011, реєстраційний номер - АЕ 5777 ВА.

За Договором, одним із застрахованих ризиків є "Викрадення", який застрахований на наступних умовах: Викрадення "Б" з будь-якого місця застраховано в період часу з 00 годин до 24 годин.

Договір набуває чинності з 00 годин дня, наступного за днем сплати страхового платежу, та діє протягом 12 місяців.

В ніч з 28 лютого на 01 березня 2013 року по вул. Волоській в м. Києві відбувся страховий випадок - викрадення застрахованого автомобіля.

Відповідно до п. 16.1. Договору страхування у разі настання події, яка може у подальшому кваліфікуватись як страховий випадок, Страхувальник зобов'язаний:

- протягом одного робочого дня з моменту, коли Страхувальнику стало відомо про подію, яка, згідно з переліком застрахованих ризиків, може бути визнана страховим випадком, відправити Страховику інформацію про цю подію (по факсу, телеграфу, електронною поштою тощо) за формою встановленою Страховиком (п. 16.1.1. Договору страхування);

- при настанні події з числа застрахованих згідно до умов цього Договору, в найкоротший строк повідомити про подію відповідні компетентні органи (МИС, ДАЇ, службу пожежної охорони тощо) про факт настання випадку (п. 16.1.4. Договору страхування);

- передати Страховику документи, які є у Страхувальника, необхідні для виплати страхового відшкодування (п. 16.1.8. Договору страхування).

Також, п. п. 17 та 17.4. Договору страхування визначені документи, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитку для доказу наявності страхового випадку по ризику (Викрадення) транспортного засобу:

-довідка з органів внутрішніх справ із зазначенням повного імені (назви) власника (користувача) транспортного засобу, реквізитів транспортного засобу, місця та часу викрадення машини та її обладнання;

-довідка про відкриття кримінальної справи по факту викрадення транспортного засобу.

На виконання вищезазначених вимог Договору страхування Позивач протягом одного дня повідомив Відповідача про настання страхового випадку разом із Заявою надав Відповідачу усі документи, що підтверджують настання

страхового випадку (а.с.24); повідомив органи МВС про факт настання страхового випадку шляхом подання відповідної заяви (а.с.25).

Відповідно до п. 13.1.3. Частини Б Договору страхування Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування протягом строку, передбаченого цим Договором.

Однак, 15.03.2013 р. листом № 681, відповідач відмовив позивачеві у виплаті страхового відшкодування. Підставою для відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування відповідач зазначив невиконання позивачем п. 13.2.9 та п. 18.14.10 Договору, а саме: ненадання в момент оформлення заяви про настання страхового випадку технічного паспорту на автомобіль.

10.07.2013 року Позивачем були знайдені документи на викрадений автомобіль.

11.07.2013 року Позивач передав Відповідачу оригінал Свідоцтва про реєстрацію викраденого транспортного засобу (а.с.29-30) та листом № 134/юр від 11.07.2013 р. просив повідомити про порядок виплати страхового відшкодування.

Листом № 645 від 22.07.2013 року (а.с.34), Відповідач вдруге відмовив Позивачу у виплаті страхового відшкодування. Відмова мотивована тим, що згідно п. 17.4.1 позивач мав передати технічний паспорт на автомобіль в момент оформлення заяви про настання страхового випадку.

Підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування передбачені ст. 991 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про страхування".

Судом достовірно встановлено, що на час викрадення застрахованого транспортного засобу документи на нього та дублікати ключів не знаходились у автомобілі, а тому суд не може погодитись із доводами Страховика щодо наявності підстав для відмови передбачених п. 13.2.9 та п. 18.14.10 Договору страхування.

Згідно п. 18.1.11, якщо документи передбачені в п. 18.1.1.-18.1.9 цього договору (зокрема технічний паспорт - п. 18.1.3), не надані у повному обсязі, то виплата страхового відшкодування не провадиться до ліквідації цих зауважень. Повідомлення про це Страховик надсилає Страхувальнику протягом 10 робочих дні з дня отримання цих документів.

Листом № 681 від 15.03.2013 р., Відповідач повідомив Позивача про відсутність технічного паспорту та відмовив у виплаті страхового відшкодування.

11.07.13р. позивач, на виконання п. 18.1.11 договору усунув недоліки та зауваження. За актом приймання-передачі передав Відповідачу технічний паспорт на викрадений автомобіль.

Несвоєчасне передання технічного паспорту на автомобіль не зазначено серед підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, передбачених п. 18 Договору, ст. 991 Цивільного кодексу України та ст. 26 Закону України "Про страхування".

Інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору Страхувальником перешкодило Страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

За таких обставин, суд доходить висновку, що підставою для відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування стала невірна юридична оцінка умов договору страхування та неправильне застосування (довільне тлумачення) приписів Цивільного кодексу України та Закону України "Про страхування".

Такої самої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (див. Постанову у справі № 17/39 від 21.08.2008 р.).

Враховуючи вищевикладене, а саме: настання страхового випадку - "викрадення" (незаконне заволодіння ТЗ), повідомлення страхувальником страховика про настання страхового випадку, надання ним всіх необхідних документів зазначених договором і надання інших документів, що обґрунтовують поважність причин несвоєчасного подання технічного паспорту, повідомлення страхувальником правоохоронних органів про вчинення злочину (за яким розпочато кримінальне провадження), суд погоджується з доводами позивача про наявність правових підстав для виплати страхового відшкодування.

Частиною 2 п. 18.5. договору встановлено, що виплата страхового відшкодування за викрадений автомобіль провадиться двома частками: - у розмірі 30 % - протягом 20 робочих днів після порушення кримінальної справи та подання Страхувальником всіх необхідних документів; - 70% - протягом 20 робочих днів після закінчення попереднього слідства але не пізніше 4-х місяців після порушення кримінальної справи.

Всі необхідні документи були подані позивачем 11.07.2013 р. (а.с. 30), а отже, перша частина страхового відшкодування підлягає сплаті не пізніше 08.08.2013 р.

Досудове розслідування за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом LEXUS LX 570 (реєстраційний номер - АЕ 5777 ВА) розпочато 01.03.2013 р.

Пунктом VII Договору страхування, сторонами визначена Страхова сума ТЗ (в редакції додаткової угоди від 25.10.12р до договору страхування № 23.0014048.03 від 01.08.12р.) у розмірі 696 800,00 грн. У випадку настання страхової події, передбаченої п. 10.3.4. Договору (викрадення), встановлена франшиза у розмірі 20 % від страхової суми.

Таким чином, сума страхового відшкодування складає 696 800 - 696800х20% = 557 440,00 грн.

Вигодонабувачем в Договорі зазначено ПАТ "Актабанк".

Згідно ст. 985 ЦК України, Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Згідно п. 13.4.3 Договору, Позивач має право на отримання страхового відшкодування в разі настання страхового випадку.

Згідно п. 18.2 виплата страхового відшкодування здійснюється за вибором Позивача одним із способів передбаченим цим Договором, або їх поєднанням.

Позивачем обрано спосіб стягнення грошових коштів на користь Страхувальника.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, в судовому засіданні проти такого способу виплати страхового відшкодування не заперечував, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив стягнути суму страхового відшкодування на користь Позивача, про, що значено в протоколі судового засідання від 02.12.2013 р. Своїм правом вступу у справу шляхом подання позову до однієї або двох сторін, не скористався.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 557 440,00 грн. є обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 3 115,56 грн. є обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір у сумі 697,95 грн., зайво сплачений згідно платіжного доручення № 319 від 11.10.2013 року, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

Відповідно до п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).

В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до державного бюджету України.

Керуючись статтями 193,275 Господарського Кодексу України, 525,526,530,625,991,985 Цивільного кодексу України статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альянс" (49083, м. Дніпропетровськ, вул.Собінова,б.1, ЄДРПОУ 32495551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Евроднепр" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна,б. 98, ЄДРПОУ 24429899) суму страхового відшкодування в розмірі 557 440,00грн., 3% річних в розмірі 3 115,56 грн. та судовий збір в розмірі 11 211,11 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Евроднепр" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, б. 98, ЄДРПОУ 24429899) із державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у сумі 697,95 грн., перерахований на підставі платіжного доручення №319 від 11.10.2013 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення підписано 09.12.13.

Суддя М.О.Ніколенко