Постанова

від 24.02.2014 по справі 904/8027/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2014 року Справа № 904/8027/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чоха Л.В., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Ревкова Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Бердишева О.П., представник, дов. № 187/юр від 31.10.13

від відповідача: Пляшешнікова І.М., представник, дов. № 74 від 31.01.14

від третьої особи: Панджич В.М., представник, дов. №б/н від 17.01.14

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альянс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2013 року у справі № 904/8027/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Евроднепр", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альянс", м.Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійнихь вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Акта Банк", м.Дніпропетровськ

про стягнення 560 555, 56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2013р. (суддя Ніколенко М.О.) позов задоволено.

Рішення суду мотивоване наявністю правових підстав для виплати страхового відшкодування, а саме: настання страхового випадку - "викрадення" (незаконне заволодіння ТЗ), виконання позивачем умов договору.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення від 02.12.2013р. та відмовити в позові.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачу обґрунтовано було відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з ненаданням повного пакету документів, що підтверджує настання страхового випадку. Суд безпідставно дійшов висновку про те, що на час викрадення автомобіля документи на нього та дублікат ключів не знаходилися в ньому. Пунктом 17.4.1. договору встановлений обов'язок передати технічний паспорт страховику в момент оформлення заяви про настання страхового випадку. Позивач же передав свідоцтво про реєстрацію автомобіля лише 11.07.2013р. Судом не враховано, що відповідно до п.18.1.11 Договору Страхувальник має право у разі несвоєчасного подання необхідних документів отримати виплату страхового відшкодування після ліквідації даного зауваження, але зазначене відстрочення у наданні документів не відноситься до факту підтвердження настання самого страхового випадку.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні зазначили, що при настанні стразового випадку позивачем були виконані всі умови договору. При складанні акту вилучення документів та ключів від транспортного засобу, знаходячись у стресовому стані, представник позивача помилково зазначив про знаходження технічного паспорту в автомобілі. Як з'ясувалося пізніше технічний паспорт був знайдений пізніше серед інших документів, про що було повідомлено страховика та передано оригінал свідоцтва про реєстрацію. Однак вважає, що рішення суду порушує права ПАТ «АКТАБАНК», оскільки договором саме банк є вигодо набувачем у сумі. що не перевищує заборгованість страхувальника перед банком. При розгляді справи у суді першої інстанції представник третьої особи підтримав позовні вимоги позивача, але не заявляв згоду на перерахування грошових коштів на користь позивача. Прострочена заборгованість позивача за кредитними договорами, які були забезпечені заставою автомобіля, складає 240 000 грн. Господарський суд зробив невірний висновок, пославшись на п.18.2 договору, про виплату відшкодування позивачу, а не третій особі. Просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення змінити, стягнувши суму відшкодування на користь третьої особи - ПАТ «АКТАБАНК».

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що при настанні страхового випадку позивачем були дотриманні умови договору. Технічний паспорт не був своєчасно наданий у зв'язку з тим, що працівник позивача, який керував автомобілем, під час дачі свідчень знаходився в стресовому стані і помилково зазначив, що техпаспорт знаходився в автомобілі. Після знаходження техпаспорта він був переданий відповідачу і з цього моменту у відповідача були відсутні підстави не виплачувати страхове відшкодування. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

01.08.12р між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВРОДІІЕПР» (Страховик) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АЛЬЯНС»» (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 23.0014048.03.

Згідно умов Договору відповідач зобов'язався у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити позивачу або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а позивач зобов'язаний сплатити страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Застрахований транспортний засіб - марка, модель - LEXUS LX 570, тип т/з - В4, рік випуску - 2011, реєстраційний номер - АЕ 5777 ВА.

За цим договором ризик «Викрадення» застраховано на наступних підставах: викрадення з будь якого місця застраховано в період часу з 00 годин до 24 годин.

Згідно розділу VII Договору, в редакції додаткової угоди від 25.10.12р. до договору страхування, страхова сума транспортного засобу - 696 800,00 грн. У випадку настання страхової події, передбаченої п. 10.3.4. Договору (викрадення), встановлена франшиза у розмірі 20 % від страхової суми. Сума страхового відшкодування складає 696 800 - 696800х20% = 557 440,00 грн.

В ніч з 28 лютого на 01 березня 2013р. було викрадено застрахований автомобіль з вул.. Волоської в м.Києві.

Згідно з пунктів 16.1.1., 16.1.4., 16.1.8. Договору страхування, у разі настання події, яка може у подальшому кваліфікуватись як страховий випадок, Страхувальник зобов'язаний протягом одного робочого дня з моменту, коли Страхувальнику стало відомо про подію, яка, згідно з переліком застрахованих ризиків, може бути визнана страховим випадком, відправити Страховику інформацію про цю подію (по факсу, телеграфу, електронною поштою тощо) за формою встановленою Страховиком.

При настанні події з числа застрахованих згідно до умов цього Договору, в найкоротший строк повідомити про подію відповідні компетентні органи (МВС, ДАЇ, службу пожежної охорони тощо) про факт настання випадку. Передати Страховику документи, які є у Страхувальника, необхідні для виплати страхового відшкодування.

Відповідно до п.17.4.Договору, документами, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитку для доказу наявності страхового випадку по ризику (Викрадення) транспортного засобу є:

-довідка з органів внутрішніх справ із зазначенням повного імені (назви) власника (користувача) транспортного засобу, реквізитів транспортного засобу, місця та часу викрадення машини та її обладнання;

-довідка про відкриття кримінальної справи по факту викрадення транспортного засобу.

Як встановлено матеріалами справи позивач своєчасно, відповідно до умов договору повідомив про викрадення автомобіля органи МВС та страховика.

За Актом вилучення документів та ключів від транспортного засобу, що був викрадений, складеного страховиком, позивач передав представнику відповідача один ключ від автомобіля (а.с.25). Другий ключ був вилучений слідчим.

Згідно повідомлення слідчого СВ Подільського РУ ГУМВС України в м.Києві відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.289 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про настання страхового випадку.

Листом від 15.03.2013р. за № 681 відповідач повідомив позивача, що 14.03.2013р. від СВ Подільського РУ ГУМВС України в м.Києві отримав відповідь на свій запит про те, що в процесі допиту представника позивача, як потерпілого, з'ясувалося, що технічний паспорт на транспортний засіб знаходився безпосередньо а автомобілі під час викрадення. Підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування є невиконання обов'язків, передбачених умовами Договору. Пунктом 13.2.9 Договору страхувальник зобов'язався зберігати документи на транспортний засіб при собі (поза транспортним засобом). У зв'язку з цим відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Позивач листом від 11.07.2013р. повідомив відповідача про те, що представник позивача, знаходячись у стресовому стані після викрадення автомобіля та не знайшовши одразу при собі документів на автомобіль, помилково надав слідчому інформацію про знаходження документів в автомобілі. 10.07.2013р. документи були знайдені і оригінал свідоцтва додається до листа. У зв'язку з цим просив долучити оригінал свідоцтва до матеріалів справи за страховим випадком та повідомити про порядок виплати страхового відшкодування.

11.07.2013р. страховиком та страхувальником складено Акт приймання-передачі, за яким страхувальник передав, а страховик прийняв свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Листом від 22.07.2013р. відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи тим, що ним не були виконані обов'язки за договором, що підтверджується повідомленням слідчого від 14.03.2013р., згідно якого технічний паспорт під час викрадення знаходився в автомобілі. Крім того, згідно п.17.4.1 Договору, у разі викрадення транспортного засобу страхувальник зобов'язаний передати технічний паспорт страховику в момент оформлення заяви про настання страхового випадку, що не було виконано.

У зв'язку з відмовою виплати страхового відшкодування позивач звернувся до суду з позовом про стягнення страхового відшкодування в сумі 557 440 грн. та 3% річних в сумі 3 115,56 грн.

Матеріалами справи доведено та сторонами не оспорюється наявність страхового випадку. Спір виник стосовно обґрунтованості в відмові виплати страхового відшкодування. Як вже зазначалося вище, підставою відмови були наступні обставини: знаходження технічного паспорту на автомобіль під час його викрадення безпосередньо в автомобілі та ненадання технічного паспорта в момент оформлення заяви про настання страхового випадку

В пунктах 18.1.1. - 18.1.9. Договору наведено перелік документів, які необхідно надати страховику для виплати страхового відшкодування, серед яких в п.18.1.3. зазначено свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт). Пунктом 18.1.10. встановлено, що якщо документи, зазначені в п.18.1.1. - 18.1.9. цього Договору не надані в повному обсязі або потрібній формі …, то виплата страхового відшкодування не проводиться до ліквідації цих зауважень.

Оскільки 11.07.2013р. відповідачу було надано технічний паспорт на автомобіль (документ який обов'язково має бути наданий, але не був наданий в момент оформлення заяви), то саме з цього моменту у відповідача виникає обов'язок вирішити питання щодо виплати страхового відшкодування.

Відповідно до ст..988, 990 ЦК України, страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк та відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника.

Згідно п.18.5. Договору виплата страхового відшкодування за цим договором проводиться двома частинами: у розмірі 30% суми страхового відшкодування протягом 20 робочих днів після порушення кримінальної справи за фактом викрадення та подання страхувальником всіх необхідних документів; у розмірі 70% страхового відшкодування протягом 20 робочих днів після закінченням попереднього слідства, але не пізніше як через 4 місяці після порушення кримінальної справи.

Статтею 26 Закону України «Про страхування», ст..991 ЦК України, передбачено невичерпний перелік підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, якими є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Пунктом 18.13. Договору сторони обумовили підстави для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування які відповідають вищезазначеним, а також п.18.13.6 передбачили таку підставу, як невиконання страхувальником обов'язків, зазначених у Договорі.

Відмовляючи в виплаті страхового відшкодування відповідач посилався на те, що в момент викрадення технічний паспорт знаходився в автомобілі, що є порушенням умов договору. Однак, як вбачається з листа слідчого та встановлено в ході розгляду справи, факт знаходження технічного паспорта в автомобілі було встановлено лише зі слів представника позивача. І знаходження в подальшому представником позивача технічного паспорту (зі слів представника знаходився у курточці) свідчить про те, що технічного паспорту не було в автомобілі в момент викрадення.

Посилання відповідача на те, що технічний паспорт є документом, що підтверджує настання страхового випадку і у зв'язку з цим на нього не розповсюджується п.18.1.10 Договору не відповідає дійсності.

Пунктом 17.4. Договору сторони встановили перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку по ризику «викрадення». Такими документами є: 1- довідка з органів внутрішніх справ із зазначенням повного імені (назви) власника (користувача) транспортного засобу, реквізитів транспортного засобу, місця та часу викрадення транспортного засобу; 2 - довідка про відкриття кримінальної справи по факту викрадення транспортного засобу.

Наявність лише цих двох документів для підтвердження страхового випадку встановлена і п.11.4. Правил добровільного страхування наземного транспорту № 23.07.06, затверджених головою правління ПРАТ «СК АЛЬЯНС».

Таким чином, технічний паспорт на автомобіль не є документом, що підтверджує настання страхового випадку.

В пункті 17.4.1. договору перелічені документи, серед яких значиться технічний паспорт, які страхувальник зобов'язаний передати страховику в момент оформлення заяви про настання страхового випадку та встановлено, що не виконання цієї умови дає страховику право відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Однак колегія суддів вважає, що даний пункт необхідно розглядати у взаємозв'язку з п.п.18.1 - 18.1.11. договору, і ненадання страхувальником технічного паспорту, є підставою для відмови у виплаті не взагалі, а лише до надання даного паспорту.

Як закон України «Про страхування» так норми ЦК України, що регулюють правовідносини у сфері страхування, пов'язують виплату страхового відшкодування не з наявністю чи відсутністю певних документів, а з настанням страхового випадку. І саме настання страхового випадку є підставою для виплати страхового відшкодування, а відсутність будь-якого необхідного документа може бути підставою лише для відстрочення терміну виплати страхового відшкодування до його надання.

Розмір страхового відшкодування, з урахуванням передбаченої розділом VII договору франзшизи у розмірі 20%, складає 557 440 грн.

Оскільки позивачем останній необхідний документ було надано відповідачу 11.07.2013р., то відповідно до п.18.5 відповідач повинен був здійснити виплату страхового відшкодування до 08.08.2013р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином вимоги позивача про стягнення 3% річних за період з 09.08.2013р. по 15.10.2013р. в сумі 3 115,56грн. є обгрунтованими.

Розділом ІІІ Договору сторони передбачили, що вигодонабувачем за цим договором є ПАТ «АКТАБАНК» в сумі, що не перевищує розмір фактичної заборгованість страхувальника перед банком на момент настання страхової події, в решті частини суми страхового відшкодування - страхувальник.

Господарським судом для вирішення питання щодо виплати страхового відшкодування, в якості третьої особи було залучено ПАТ «АКТАБАНК».

Однак ПАТ «АКТАБАНК», знаючи про наявність спору і про вимогу позивача виплатити йому страхове відшкодування, не звернувся з самостійними позовними вимогами, не надав даних про наявність заборгованості позивача перед банком на момент настання страхової події - на 01.03.2013р. Навпаки, згідно протоколу судового засідання від 02.12.2013р. представник третьої особи підтримав позовні вимоги у повному обсязі, не заперечував проти перерахування грошових коштів та просив стягнути грошові кошти на користь позивача.

За таких обставин господарський суд правильно задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Погоджуючись з рішенням суду колегія суддів звертає увагу й на те, що договором застави від 28.01.2013р., укладеним між позивачем та ПАТ «АКТАБАНК»,а саме п.2.3.3., передбачено захист майнових прав ПАТ «АКТАБАНК» у разі втрати предмета застави.

Надані третьою особою до апеляційної інстанції дані про заборгованість позивача перед банком не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

По-перше, дані докази, що підтверджують заборгованість позивача по кредитам, забезпечених заставою автомобіля, не були надані господарському суду при розгляді справи без поважних причин.

По-друге, третьою особою надані дані щодо заборгованості позивача за кредитними угодами станом на 29.11.2013р., в той час як договором передбачена заборгованість на момент настання страхової події.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити без змін.

Витрати з судового збору покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альянс", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2013 року у справі № 904/8027/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 28.02.2013р.

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

Л.В.Чоха

---

Л.О.Чимбар