Рішення

від 23.03.2009 по справі 39/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/113

23.03.09

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібокомбінат Львів»

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «МВБ Плюс»

про                     стягнення 205365,78 грн.

Суддя  Гумега О.В.

Представники:

Від позивача          Богданов О.В. –пред. за довіреністю

Від відповідача     Мехтієв В.Б. –пред. за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, пені та 3% річних у розмірі 205365,78 грн., згідно укладеного Договору поставки продукції № ХКЛ-784-8 від 20.05.08 р., яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору щодо проведення своєчасної та повної оплати за поставлену продукцію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.09 р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 23.03.09 р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву від 23.03.09 р. № 6, в якому визнав суму заборгованості станом на 23.03.09 р. у розмірі 173801,01 грн. та повідомив, що претензій до позовної заяви не має.  

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В  судовому  засіданні,  призначеному на 23.03.09  року,  за  згодою  представників  сторін, оголошувалися  вступна  та  резолютивна частини  рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи,  суд

                                                      ВСТАНОВИВ:

20 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібокомбінат Львів»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МВБ Плюс»(відповідач) був укладений Договір поставки продукції № ХКЛ-784-8 (далі –Договір), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання на умовах і протягом дії цього Договору поставити (передати) відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити хлібобулочні, кондитерські вироби та інші продукти харчування (далі –продукція).

Асортимент та кількість продукції визначається сторонами у Замовленні на поставку партії продукції, яка здійснюється по кожній окремій партії продукції за тел./факсом (0322) 97-72-71 (п. 2.1. Договору).

Ціна по кожній окремій партії продукції зазначається позивачем у товарно-транспортних накладних на продукцію, підпис яких уповноваженим представником відповідача свідчить про погодження сторонами ціни переданої продукції (в тому числі ПДВ) (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.2. Договору, загальна сума цього Договору сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленої продукції протягом дії цього Договору та узгодженої на неї ціни відповідно до накладних.  

Згідно п. 4.1. Договору, поставка продукції відповідачу згідно із Замовленням здійснюється протягом наступного дня, після погодження позивачем Замовлення.

В період з 19 червня 2008 року по 27 жовтня 2008 року позивачем було поставлено відповідачу продукцію на суму 192593,09 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними на перевезення хлібопекарної продукції від 19.06.08 № гэХ-00060128, від 19.06.08 № гэХ-00060129, від 19.06.08 № гэХ-00060130, від 20.06.08 № гэХ-00061060, від 30.07.08 № еэХ-00115403, від 30.07.08 № гэХ-00091167, від 30.07.08 № гэХ-00091168, від 30.07.08 № гэХ-00091169, від 19.09.08 № еэХ-00162717 та видатковою накладною від 27.10.08 № еРН-000201, належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.  

Порядок та терміни проведення оплати сторони обумовили в Розділі 5 Договору.

Відповідно до п. 5.2. Договору, відповідач здійснює попередню оплату замовленої продукції, відповідач оплачує вартість поставленої продукції протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту передачі йому продукції, відповідно до умов розділу 4 цього Договору.

Згідно ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.          

Відповідач, порушуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та вимоги вищевказаних норм закону, не провів своєчасної та повної оплати за поставлену продукцію.

Відповідач частково виконав умови Договору та перерахував на рахунок позивача за одержану продукцію грошові кошти у розмірі 13792,08 грн.

Таким чином, сума основного боргу на момент розгляду справи в суді становить 178801,01 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 25 листопада 2008 року, підписаного представниками обох сторін та завіреного відбитками їх печаток, належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи.

Судом встановлено факт здійснення передачі продукції відповідачу, а також факт часткової оплати відповідачем за поставлену продукцію. Таким чином, відповідач визнав факт поставки продукції та своє зобов'язання щодо його оплати. Доказів про те, що зазначене зобов'язання відповідачем виконане у повній мірі суду не надано.

Крім того, відповідач у судовому засіданні визнав заборгованість за отриману продукцію.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав умови договору, здійснивши поставку обумовленої продукції, а відповідач в повному обсязі свої зобов'язання по оплаті не виконав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовну вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми основної заборгованості у розмірі 178801 (сто сімдесят вісім тисяч вісімсот одна) грн. 01 коп. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частина 1 ст. 229 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п. 9.2. Договору, у випадку прострочення термінів платежу відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у вказаному періоді) від вартості простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір пені за весь час існування заборгованості за розрахунком позивача становить 19055 (дев'ятнадцять тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 13 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача борг з урахуванням інфляційних та 3 % річних.

Розмір інфляційних втрат за розрахунком позивача становить 6436,83 грн., а 3% річних від простроченої суми становить 1072,81 грн.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення відповідачем строків оплати за отриману продукцію, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь пені за весь час існування заборгованості у розмірі 19055,13 грн., інфляційних втрат у розмірі 6436,83 грн. та 3% річних від простроченої суми  у розмірі 1072,81 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МВБ Плюс»(04205, м. Київ, пр-т. Оболонський, 18; код ЄДРПОУ 35623609; р/р 260033001125301 в АКБ «Київ», МФО 320605), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібокомбінат Львів»(79034, м. Львів, вул. Карбишева, б. 9, кв. 13; код ЄДРПОУ 35720919; п/р 26005010004475 в філії ТзОВ «УніКредит Банк»в м. Києві, МФО 300744) 178801 (сто сімдесят вісім тисяч вісімсот одна) грн. 01 коп. заборгованості, 19055 (дев'ятнадцять тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 13 коп. пені,  6436 (шість тисяч чотириста тридцять шість) 83 коп. інфляційних,  1072 (одна тисяча сімдесят дві) грн. 81 коп. 3% річних, 2053 (дві тисячі п'ятдесят три) грн. 66 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати  наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                          Гумега  О.  В.

Дата  підписання  рішення

27.03.2009  року