ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" грудня 2013 р. м. Київ К/800/12976/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фулл контакт ком'юнікейшенз»
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013
у справі № 2а-4299/12/1070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фулл контакт ком'юнікейшенз»
до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фулл контакт ком'юнікейшенз» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби № 0000652310 від 24.07.2012.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав ненадання позивачем під час проведення перевірки та після її закінчення у повному обсязі та належній формі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 постанову суду першої інстанції скасовано; у задоволенні позову відмовлено, з мотивів не підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Флайт Медіа» та відсутності під час проведення перевірки оригіналів податкових накладних, виписаних контрагентами : ТОВ «Табаско Гроуп», ПП «Фріланс», ТОВ «Італграфік».
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Фулл контакт ком'юнікейшенз» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 25.06.2010 по 31.03.2012, складено акт № 973/23-2/37145740 від 10.07.2012, в якому зафіксовані порушення: п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 501 929,92 грн.
На підставі результатів вказаної перевірки, 24.07.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000652310 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 554 726,08 грн., в т.ч.: 501 929,92 грн. основного платежу та 52 796,16 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Підставою для нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість стало відображення в податковому кредиті податкових накладних, отриманих від контрагента ТОВ «Флайт Медіа» з ознаками «фіктивності» за червень 2011 року в сумі 117 467,18 грн., за липень 2011 року в сумі 107 314,01 грн., за серпень 2011 року в сумі 103 866,63 грн.; відображення в податковому кредиті сум податку на додану вартість згідно податкових накладних, оригінали яких відсутні, в результаті чого встановлено розбіжність між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом: з ТОВ «Табаско Гроуп» податкова накладна № 6 від 31.01.2011 на суму ПДВ 2 613,87 грн., з ПП «Фріланс» податкова накладна № 262 від 04.02.2011 та № 263 від 21.02.2011 на суму ПДВ - 55 254,03 грн., з ТОВ «Італграфік» податкова накладна № 10 від 16.05.2011 на суму ПДВ 115 414,20 грн.
Також судами встановлено, що 04.05.2011 між ТОВ «Фулл контакт ком'юнікейшенз» (замовник) та ТОВ «Флайт Медіа» (виконавець) було укладено договір про надання послуг № 040511, за умовами якого виконавець зобов'язується виконати роботи/надати послуги замовнику в порядку, в строки і відповідно до умов, визначених в цьому Договорі, а замовник прийняти і сплатити надані роботи/послуги. Види робіт та послуг конкретизуються та визначаються сторонами в окремих додаткових угодах, які підписуються ними та є невід'ємними частинами даного договору. В додаткових угодах також визначається строк виконання робіт/надання послуг, їх вартість, та інші умови за погодженням сторін.
Висновки контролюючого органу щодо цієї угоди ґрунтуються на матеріалах перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі, викладених в акті № 60/23/23-3/35998554 від 08.02.2012 про те, що у ТОВ «Флайт Медіа» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, кількість працівників на підприємстві - 4 особи - не може фізично здійснювати роботу у обсязі, який відповідав би сумі задекларованого підприємством доходу. Крім того, відповідачем зроблено висновки про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Флайт Медіа» на підставі оперативного відпрацювання контрагентів ТОВ «Флайт Медіа», а саме одного із його постачальників - ПП «Альта Петунт», яке не знаходиться за місцем реєстрації та директор якого заперечує свою причетність до господарської діяльності названого підприємства.
Вирішуючи дану справу по суті, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з п. п. 198.1, 198.2 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 ПК України).
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Як встановлено судами обох інстанцій, під час проведення перевірки у позивача були відсутні оригінали податкових накладних на підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість по господарських операціях з контрагентами: ТОВ «Табаско Гроуп», ПП «Фріланс», ТОВ «Італграфік».
Однак, визнаючи правомірним податкове повідомлення-рішення в частині визначення суми грошового зобов'язання, нарахованого за результатами господарських операцій позивача з ТОВ «Флайт Медіа», суди обох інстанцій обмежились висновком податкового органу, що ґрунтувався на акті перевірки ТОВ «Флайт Медіа».
В даному ж випадку, суди попередніх інстанцій, у відповідності до вимог ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України, не дослідили обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентом - ТОВ «Флайт Медіа», а саме: можливостей контрагента позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні виконаних робіт/наданих послуг, з відповідним документальним підтвердженням.
Однак, встановлення даних обставин має важливе значення для правильного вирішення даної справи.
Слід також зазначити, що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, слід врахувати, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.
Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фулл контакт ком'юнікейшенз» задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 та постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2013 |
Оприлюднено | 12.12.2013 |
Номер документу | 35944875 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Кошіль В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні