Рішення

від 27.04.2009 по справі 13/107-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/107-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.04.09           Справа № 13/107-09.

за позовом:          відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз»

до відповідача:   відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз»

про врегулювання розбіжностей та укладення договору

                                                                         СУДДЯ        ЛИХОВИД Б.І.

За участю представників сторін:

від  позивача:          Єфіменко Л.І., довіреність від 20.11.2008 року № юр-636/д

від відповідача:           Глазунов Д.В., довіреність від 24.12.2008 року № 30/222

В судовому засіданні 23.03.2009 року було оголошено перерву до 13.04.2009 року.

СУТЬ СПОРУ: позивач в позовній заяві просить суд вважати укладеним з 01.01.2009 року договір між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» та ВАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Охтирканафтогаз» про надання послуг з транспортування природного газу для забезпечення потреб організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів та викласти спірні умови договору в редакції ВАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Охтирканафтогаз».

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 20.03.2009 року № 30/783 проти вимог позивача заперечує щодо умов договору, посилаючись на те, що вони суттєво обмежують права товариства і тим самим порушують принцип рівності сторін.

23.04.2009 року позивач подав до суду уточнення до позовної заяви № 24-юр/3286 від 23.04.2009 року, в якому просить суд визнати укладеним з 01.01.2009 року договір між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» та ВАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Охтирканафтогаз» про надання послуг з транспортування природного газу для забезпечення потреб організацій та установ, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів та викласти спірні умови договору в редакції ВАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Охтирканафтогаз», викладеній в уточненнях.

27.04.2009 року відповідач подав до суду заяву, в якій просить суд відмовити позивачу з задоволенні його вимог щодо дати укладення договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2008 року позивачем на адресу відповідача було надіслано проект договору на транспортування природного газу, відповідно до якого позивач, як виконавець, зобов'язувався надати відповідачу, як замовнику, послуги з транспортування природного газу власного видобутку, для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а відповідач зобов'язувався прийняти надані послуги та оплатити їх вартість.

Отримання відповідачем 09.01.2009 року зазначеного проекту договору підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (в справі).

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України, сторона, яка одержала  проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір відповідно до вимог ч. 1 вказаної статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Під час укладення вказаного договору між сторонами виникли розбіжності  стосовно його умов.

Між позивачем та відповідачем було вжито заходи щодо урегулювання розбіжностей шляхом обміну протоколами розбіжностей.

Листом № 30/273/1 від 30.01.2008 року (в справі) відповідач повернув позивачу примірник оформленого договору на транспортування природного газу для забезпечення потреб організацій та установ, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів з протоколом розбіжностей до нього, в якому висловив заперечення стосовно деяких пунктів договору.

В позовній заяві позивач зазначає, що розбіжності, викладені в протоколі розбіжностей, який долучено до примірника договору у переважній більшості є неприйнятними для нього та суперечать чинному законодавству.

Відповідно до позовної заяви, позивач просить суд: вважати укладеним з 01.01.2009 року договір між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» та ВАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Охтирканафтогаз» про надання послуг з транспортування природного газу для забезпечення потреб організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів та викласти спірні умови договору, а саме: п.п.: 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 4.3, 4.5, 5.2, 6.2, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6, 7.2, 7.3, 7.5  в редакції ВАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Охтирканафтогаз».

23.04.2009 року позивачем подано до суду уточнення до позовної заяви № 24-юр/3286 від 23.04.2009 року, в якому зазначає, що в процесі розгляду даної справи сторонами було вжито заходи по добровільному частковому узгодженню умов договору з урахуванням інтересів сторін та відповідно до вимог нормативних актів, що регулюють даний вид правовідносин. Так, в результаті проведених сторонами переговорів більшість спірних пунктів було врегульовано в добровільному порядку, про що підписано протокол узгодження окремих розбіжностей до договору.

Проте, частина пунктів договору залишається неузгодженою сторонами, зокрема це стосується наступних пунктів: п. 6.2, 6.3, 6.4, 6.5 Розділу 6 договору «Порядок та умови проведення розрахунків» та п. 7.2 Розділу 7 Договору «Відповідальність сторін».

Розбіжності полягають в наступному:

Відповідач пропонує викласти п. 6.2 договору таким чином: «Розрахунки за газ здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 247 «Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ населенням та установами і організаціями, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів», постанови НКРЕ від 12.07.2000 року № 759 «Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств» (із змінами і доповненнями, внесеними постановою НКРЕ від 30.09.2005 року № 860), грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Виконавця в частині вартості наданих ним послуг з транспортування газу внутрішньо-промисловими газопроводами з моменту включення його в Алгоритм розподілу коштів, затверджений НКРЕ.  Кошти від проведення централізованих розрахунків в частині фінансування пільг та субсидій населенню з урахуванням тарифів на транспортування природного газу розподільними та магістральними (внутрішньо-промисловими) газопроводами та тарифу на постачання природного газу, розподіляються в процентному відношенні відповідно до нормативу розподілу коштів на чотири частини (газ, тарифи на транспортування розподільними та магістральними (внутрішньо-промисловими) газопроводами, тариф на постачання природного газу).

Позивач вважає, що наведена пропозиція відповідача є неприйнятною і безпідставною, оскільки дія Постанови НКРЕ від 12.07.2000 року «Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств» (Надалі –Постанова № 759) поширюється на власників природного газу, газопостачальні підприємства, газорозподільні підприємства, споживачів природного газу та уповноважені банки, до яких позивач не відноситься.

 Дія Постанови № 759 поширюється також  на газотранспортні підприємства, які здійснюють транспортування природного і нафтового газу магістральними трубопроводами.

 Як вбачається із тексту проекту договору, зокрема п. 1.1, виконавець здійснює транспортування газу по власних газопроводах.

Оскільки позивач здійснює транспортування природного газу своїми внутрішніми трубопроводами, останні відносяться до промислових трубопроводів (приєднаних мереж), а не до магістральних.

Промислові трубопроводи (приєднані  мережі)  -  всі  інші  немагістральні   трубопроводи в межах  виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи,  міські  газопровідні,  водопровідні, теплопровідні, каналізаційні  мережі,   розподільчі  трубопроводи  водопостачання, меліоративні  системи тощо.

Як підтверджується змістом Алгоритму, строки здійснення розрахунків за послуги по транспортуванню природного газу ним  також не передбачені. Такий висновок підтверджується і рішеннями господарських судів України, прийнятими за результатами розгляду аналогічних даному судових спорів (Постанови Вищого господарського суду України від 07.09.2004 року № 12/548, від 17.07.2003 року № 20/581, Постанова Верховного суду України від 02.12.2003 року № 03/302, Постанова Вищого господарського суду України від 30.10.2008 року № 49/35-08).

Враховуючи зазначене, вимоги позивача щодо викладення п. 6.2 договору в наступній редакції: «Оплата послуг Виконавця по транспортуванню газу здійснюється Замовником шляхом внесення не менше 50% оплати за транспортування замовлених на поточний місяць обсягів газу на розрахунковий рахунок Виконавця до 20 числа поточного місяця» є правомірними , обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пункти 6.3 та 6.4 відповідач пропонує виключити з договору.

Вказані пункти, з урахуванням п. 6.2 договору, включено до договору на законних підставах, з метою забезпечення своєчасних розрахунків за отримані послуги та забезпечення фінансових   інтересів надавача послуг.

Позивач вважає, що передплата, як спосіб оплати послуг, передбачених договором відповідає суті відносин, що склались між сторонами, жодним чином не порушує права відповідача та за своїм правовим змістом відповідає вимогам чинного законодавства, що ставляться до правовідносин, пов'язаних з виробленням, постачанням та транспортуванням енергоносіїв, зокрема природного газу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких  умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Отже будь які послуги, передбачені договором повинні сплачуватись своєчасно в терміни, передбачені договором.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених  договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 534 ЦК України, в разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Отже, чинним законодавством України передбачена певна черговість погашення вимог кредиторів, тому позивачем правомірно пропонується саме такий порядок проведення розрахунків та зарахування отриманих коштів.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо викладення п. 6.3 договору в наступній редакції: «Остаточний розрахунок за надані послуги по транспортуванню природного газу у звітному місяці здійснюється Замовником грошовими коштами шляхом перерахування до 10 числа місяця, наступного за звітним на рахунок Виконавця залишкової вартості послуг на підставі акту виконаних робіт по транспортуванню газу, складеному у відповідності до п. 4.1 та тарифу, що зазначений у п. 5.1» та п. 6.4 договору в наступній редакції «Перераховані Замовником кошти направляються для зарахування належного платежу наступним чином: послідовно погашається сума заборгованості попереднього періоду, пеня за цей період, потім платіж за наступний період, пеня на цю заборгованість. Перераховані кошти зараховуються за поточний розрахунковий період тільки після повного погашення суми попереднього боргу»  є правомірними , обґрунтованими та підлягають задоволенню.

П. 6.5 договору відповідач пропонує викласти в наступній редакції: «Припинення зобов'язань за цим договором у формі заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється за взаємною згодою сторін».

Не заперечуючи проти доповнення п. 6.5 даним абзацом, Позивач наполягає на включенні до договору  п. 6.5 в редакції виконавця з включенням до пункту, як доповнення,  пропозиції замовника: «Невиставлення або несвоєчасне виставлення рахунків на оплату не є підставою для затримки чи відмови від розрахунку. Кошти, що надходять від Замовника, у першу чергу спрямовуються на погашення заборгованості за минулі періоди (за умови наявності заборгованості).      Припинення зобов'язань за цим договором у формі заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється за взаємною згодою сторін»

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо викладення п. 6.5 в його редакції є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пункт 7.2 договору в редакції позивача визначає відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідач пропонує вказаний пункт викласти в іншій редакції, яка не передбачає нарахування інфляційних та нарахування 3% річних від простроченої суми, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та викладена з урахуванням порядку проведення розрахунків, передбаченого Алгоритмом, що є неприйнятним для позивача: п. 7.2 «За несвоєчасне перерахування коштів, які фактично надійшли на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Замовник сплачує на користь Виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу»

  Позивач, з урахуванням того, що дане положення договору в його редакції відповідає діючому законодавству (ст.ст.611 та 625 ЦК України), наполягає на включенні до договору п. 7.2 в такій редакції: «За порушення термінів виконання зобов'язань, зазначених у розділі 6 даного договору, Замовник сплачує на користь Виконавця, крім суми заборгованості (з урахуванням індексу інфляції), пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховувалась пеня, а також 3% річних з простроченої суми за весь час прострочення (ст. 611, 625 Цивільного кодексу України)запропонованій редакції Виконавця».

Дана вимога позивача є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В частині викладення п.п.: 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 4.3, 4.5, 5.2, 6.6, 7.3, 7.5 договору між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» та відкритим акціонерним товариством «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» про надання послуг з транспортування природного газу для забезпечення потреб організацій та установ, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів в редакції відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Вимоги позивача щодо визнання укладеним договір між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» та відкритим акціонерним товариством «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» про надання послуг з транспортування природного газу для забезпечення потреб організацій та установ, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів з 01.01.2009 року задоволенню не підлягають, оскільки, дана вимога позивачем не доведена та необґрунтована належним чином, та, відповідно до ч. 2 ст. 187 ГК України, день набрання чинності рішенням суду, яким вирішення питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по державному миту в сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Викласти спірні умови договору між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» та відкритим акціонерним товариством «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» про надання послуг з транспортування природного газу для забезпечення потреб організацій та установ, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів в редакції відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз»:

Викласти п. 6.2 Розділу 6 договору в наступній редакції: «Оплата послуг Виконавця по транспортуванню газу здійснюється Замовником шляхом внесення не менше 50% оплати за транспортування замовлених на поточний місяць обсягів газу на розрахунковий рахунок Виконавця до 20 числа поточного місяця».

Викласти п. 6.3 Розділу 6 договору в наступній редакції: «Остаточний розрахунок за надані послуги по транспортуванню природного газу у звітному місяці здійснюється Замовником грошовими коштами шляхом перерахування до 10 числа місяця, наступного за звітним на рахунок Виконавця залишкової вартості послуг на підставі акту виконаних робіт по транспортуванню газу, складеному у відповідності до п.4.1. та тарифу, що зазначений у п.5.1»

Викласти п. 6.4 Розділу 6 договору в наступній редакції: «Перераховані Замовником кошти направляються для зарахування належного платежу наступним чином: послідовно погашається сума заборгованості попереднього періоду, пеня за цей період, потім платіж за наступний період, пеня на цю заборгованість. Перераховані кошти зараховуються за поточний розрахунковий період тільки після повного погашення суми попереднього боргу».

Викласти п. 6.5 Розділу 6 договору в наступній редакції: «Невиставлення або несвоєчасне виставлення рахунків на оплату не є підставою для затримки чи відмови від розрахунку. Кошти, що надходять від Замовника, у першу чергу спрямовуються на погашення заборгованості за минулі періоди (за умови наявності заборгованості). Припинення зобов'язань за цим договором у формі заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється за взаємною згодою сторін».

Викласти п. 7.2 Розділу 7 договору в наступній редакції: «За порушення термінів виконання зобов'язань, зазначених у розділі 6 даного договору, Замовник сплачує на користь Виконавця, крім суми заборгованості (з урахуванням індексу інфляції), пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховувалась пеня, а також 3% річних з простроченої суми за весь час прострочення (ст.611, 625 Цивільного кодексу України)».

3.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (40021, м. Суми, вул. Огарьова, 21, код 03352432) на користь відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Київська, 119, код 05398533) 85 грн. 00 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

4.          В частині визнання укладеним договір між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» та відкритим акціонерним товариством «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» про надання послуг з транспортування природного газу для забезпечення потреб організацій та установ, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів з 01.01.2009 року – відмовити.

5.          В іншій частині провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України

6.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                             Б.І.ЛИХОВИД

Повний текст рішення підписано 05.05.2009 року.