Рішення

від 02.12.2013 по справі 919/1258/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 рокусправа № 919/1258/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма "Акватория-порт" (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 41)

до державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт"

(99011, м. Севастополь, вул. Нахимова,3)

державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

(01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14)

про усунення перешкод в здійсненні діяльності, усунення перешкод в користуванні майном та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Плієва Н.Г.

за участю:

представника позивача - Бондаря В.І., довіреність №1-юр від 12.11.2013;

представника відповідача (державного підприємства "Адміністрація морських портів України") - Дем'яненко В.Ю., довіреність № 343 від 13.08.2013

представник відповідача (державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт") - не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фирма "Акватория-порт" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" (відповідач-1) та державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (відповідач-2) про усунення перешкод в здійсненні діяльності, усунення перешкод в користуванні майном та зобов'язання вчинити певні дії.

Просить зобов'язати відповідачів усунути перешкоди в здійсненні позивачем спільної діяльності в області комплексного обслуговування суден різного призначення, організації перевалки експортно-імпортних та транзитних вантажів, зокрема, брухту та відходів чорних металів, їх накопичування і зберігання на території перевантажного комплексу в районі частини причалу № 50 довжиною 157 метрів в м. Інкерман Балаклавського району м. Севастополя по вул. Сімферопольське шосе, 10 на підставі договору про спільну діяльність № 10/213а від 22.02.2001, у тому числі усунути перешкоди в користуванні майном, яке було передано сторонами в спільну діяльність:

- частиною причалу № 50 довжиною 157 метрів;

- стендом «А»;

- приміщенням метрології;

- вантажним майданчиком 14300 кв.м. у причалу № 50;

- частиною складу балонів;

- колонкою електропостачання на причальній стінці;

- вантажозахватними траверсами в кількості 4 шт;

- залізничною колією довжиною 850 м;

- столами металевими в кількості 2 шт;

- випрямлячем ВДГ-206;

- випрямлячем ВДГ-303;

- станцією для зарядки акумуляторів;

- краном портальним «Кировець» - КПП-10/30/10;

- вагами АЦ-30,

а також забезпечити доступ морських судів до причалу № 50, проїзду автотранспорту на територію перевантажного комплексу, допуск працівників ТОВ «Фирма «Акватория-порт» на територію перевантажного комплексу, здійснити підключення перевантажного комплексу електроенергією та водою, виконати інші умови та зобов'язання за договором про спільну діяльність № 10/213а від 22.02.2001.

Позовні вимоги до відповідача-1 обґрунтовані наявністю між позивачем та державним підприємством «Севастопольський морський торговельний порт» договору про спільну діяльність від 22.02.2001 з подальшими змінами. Вимоги до державного підприємства "Адміністрація морських портів України" обґрунтовані тим, що внаслідок реорганізації Державного підприємства «Севастопольський морський торговельний порт» частина функцій з управління майном передана до знов створеного підприємства - відповідача-2.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 30.10.2013 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 14.11.2013.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався та у судових засіданнях 28.11.2013 і 29.11.2013 оголошувалась перерва, відповідно, до 29.11.2013 і 02.12.2013.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з викладених у позові підстав, на задоволенні позову наполягав.

Представник відповідача - державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на позов. Вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки термін дії договору, на підставі якого позивач користувався майном, вже закінчився. Крім того, вважає безпідставними вимоги до державного підприємства "Адміністрація морських портів України", оскільки останнє не знаходиться з позивачем у договірних відносинах.

Представник відповідача - державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" - у судове засідання 02.12.2013 після перерви не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

У судовому засіданні 29.11.2013 проти задоволення позовних вимог заперечувала, зазначивши, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки договір про спільну діяльність припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Враховуючи, що відповідно до положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка представників сторін у судове засідання - це право, а не обов'язок, явка представника відповідача-1 у судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності не з'явившегося представника відповідача на підставі наявних в ній доказів у відповідності до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання представника відповідача-1 від 02.12.2012 ЮС-б/н про відкладення розгляду справи судом не розглядалось, оскільки було передано через канцелярію суду вже після проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

22.02.2001 між Державним підприємством "Чорноморський науково-дослідний інститут суднобудування"(далі- ДП "ЧНДІС", інститут) і товариством з обмеженою відповідальністю "Фирма "Акватория-Порт"(далі -ТОВ "Фирма Акватория-Порт", порт) було укладено договір про спільну діяльність № 10/213а (далі -Договір) відповідно до розділу 1 якого учасники здійснюють спільну діяльність з метою отримання прибутку в області комплексного обслуговування суден різного призначення, організації перевантаження експортно-імпортних і транзитних вантажів, в тому числі брухту та відходів чорних металів, їх накопичення та зберігання на території ДП "ЧНДІС" в Інкерманській бухті м. Севастополя (а.с. 11-13).

Відповідно до пункту 2.1. Інститут передає для спільної діяльності портальний кран "Ганц" з підкрановими коліями; металевий склад-док; 50 % щитового будинку; приміщення метрології для розміщення працівників митниці і інших контролюючих служб; мікроавтобус РАФ; частину мілководної набережної причалу № 50 довжиною 157 метрів; вантажний майданчик 1800 кв.м. у залізничній гілці; вантажний майданчик 14300 кв. м. біля причалу; колонки електропостачання на причальній стінці (2 шт);

Згідно з п. 2.2 Договору ТОВ "Фирма Акватория-Порт" передає для спільної діяльності наступне майно: вантажозахватні траверси (4 шт); кран КС-5363Е; кран КС 5363, залізничну колію довжиною 320 метрів; залізничну колію довжиною 850 метрів; столи металеві (з/д) - 2 шт; випрямляч ВДГ -206; випрямляч ВДГ-303; такелажне обладнання (траверси, спецодяг); станцію для зарядки акумуляторів.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2. Договору керівництво спільною діяльністю, ведення бухгалтерського балансу, укладення договорів із замовниками та контрагентами доручається ТОВ "Фирма "Акватория-Порт".

Пунктом 5.5. Договору сторони узгодили, що прибуток, отриманий внаслідок спільної діяльності, за наслідками квартального звіту розподіляється в наступному порядку: інститут - 50 %, порт - 50 %.

Обов'язки сторін узгоджені у розділі 4 Договору. Зокрема, до зобов'язань відповідача-1 віднесено забезпечення спільної діяльності електроенергією, водою та телефонним зв'язком; забезпечення у встановленому порядку допуск на територію відповідача-1 працівників порту, його замовників і контрагентів, а також майна, вантажів і транспорту у забезпечення спільної діяльності (п. 4.3.1., 4.3.6 Договору).

До вищезазначеного Договору сторонами також було укладено додаткові угоди № 1 від 04.03.2003, № 2 від 05.04.2003, № 3 від 01.02.2005, № 4 від 10.09.2007, № 5 від 26.09.2008, № 6 від 14.05.2009, № 7 від 30.09.2010, якими договір доповнювався, чи змінювалась редакція його окремих пунктів.

Додатковою угодою від 01.11.2003 № 1 розділ 2 Договору викладено в іншій редакції. Відповідно до п. 2.1 Додаткової угоди Інститут передає для спільної діяльності наступне майно:

- портальний кран «Ганц», інв. № 2274;

- стенд «А» інв. № 2984;

- частину мілководної набережної інв. № 317 довжиною 157 м;

- автомобіль «РАФ» 2203 інв. № 2934.

Інститут надає для спільної діяльності:

- вантажний майданчик (14300 кв.м.) у причалу;

- частину складу балонів інв. № 2526 у відповідності до схеми;

- колонки електропостачання на причальній стінці (2 шт).

Згідно з п.2.2. Додаткової угоди Порт передає для спільної діяльності наступне майно:

- вантажозахватні траверси (4 шт);

- кран КС-5363 інв № 7;

- кран КС-5363Е інв. № 10;

- залізнична колія довжиною 850 м інв. № 1;

- столи металеві (з/д) - 2 шт;

- випрямляч ВДГ-206;

- випрямляч ВДГ-303;

- станція для зарядки акумуляторів інв. № 5;

- кран портальний «Криовец - КПП-10/30/10» інв.. № 17»

- ваги АЦ-30 інв. № 19.

Угодою № 4 від 10.09.2007 визначено, що Державне підприємство "Севастопольський морський торговельний порт" є правонаступником за зобов'язаннями ДП "Чорноморський науково-дослідний інститут суднобудування".

Додатковою угодою № 7 від 30.09.2010 сторони вивели з сумісної діяльності мікроавтобус РАФ, інвентарний № 2934, залишковою вартістю 0,00 грн і портальний кран «Ганц», інвентарний № 2274, залишковою вартістю 0,00 грн.

Строк дії та порядок розірвання договору сторони узгодили у розділі 6 Договору. Згідно з п.6.1. Договору він діє з часу підписання протягом 10 (десяти) років до лютого місяця 2011 року і автоматично пролонговується на такий же строк, якщо ні одна зі сторін за місяць до закінчення строку дії даного Договору не заявить у письмовому вигляді про відмову від участі у ньому.

Додатковою угодою № 8 від 28.01.2011 було продовжено строк дії договору про спільну діяльність до 01.07.2011, проте, додатковою угодою № 9 від 11.04.2011 додаткова угода № 8 була скасована.

Позивач зазначає, що протягом першого півріччя 2011 року сторони визнавали дію Договору та здійснювали спільну діяльність за його умовами, проте с середини 2011 року відповідач-1 став протиправно перешкоджати позивачу виконувати роботи в межах договору про спільну діяльність та почав чинити перешкоди у допуску працівників позивача на територію перевантажного комплексу причалу № 50. Крім того, відповідачем було здійснено відключення електроенергії об'єктів, які використовувалися у спільній діяльності, зупинено приймання вантажів. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин у справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень статей 15 та 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист її цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом.

Згідно з пунктом другим частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З наведеною нормою узгоджується стаття 20 Господарського кодексу України.

В силу статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як слідує з матеріалів справи, між позивачем та відподвчем-1 у справі було укладено договір про спільну діяльність.

Частинами 1, 2 статті 1130 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ч. 2 ст. 1131 ЦК України).

Як вже зазначалось, відповідно до пункту 6.1. Договору він діє з часу підписання протягом 10 (десяти) років до лютого місяця 2011 року і автоматично пролонговується на такий же строк, якщо ні одна зі сторін за місяць до закінчення строку дії даного Договору не заявить у письмовому вигляді про відмову від участі у ньому.

Договір може бути розірваним достроково з наступних причин:

- за обопільною згодою сторін;

- при невиконанні однією із сторін взятих на себе зобов'язань та умов договору (п. 6.2 Договору).

У пункті 6.3 Договору сторони узгодили, що розірвання договору з ініціативи однієї з сторін можливо лише в судовому порядку не раніше закінчення строку дії договорів, укладених Портом в межах спільної діяльності з контрагентами та замовниками. Сторона, яка заявила про розірвання договору, повинна попередити іншу сторону не менш ніж за шість місяців письмово.

Судом встановлено, що 21.09.2010 за вих. № Юр-2437 ДП «Севастопольський морський торговельний порт» направило на адресу позивача пропозицію, якою повідомило ТОВ «Фирма «Акватория-Порт» про розірвання договору про спільну діяльність № 10/213а від 22.02.2001 з додатковими угодами до нього. Крім того, відповідач-1 повідомив позивача, що у відповідності до пункту 6.1 Договору він немає наміру пролонговувати даний Договір після закінчення строку його дії. Одночасно з цією пропозицією відповідачем-1 на адресу позивача було надіслано два екземпляри додаткової угоди про розірвання Договору.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів регламентовано статтею 188 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до положень частин другої та третьої вказаної статті сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частина 4 статті 188 Господарського кодексу України).

Як встановлено у судовому процесі позивач не підписував додаткову угоду про розірвання Договору та у судовому порядку Договір також розірвано не було.

Відповідно до пункту 6.5. Договору у разі розірвання договору сторони зобов'язані провести взаєморозрахунки, отримати майно, передане на правах загальної часткової власності у спільну діяльність, у справному технічному стані.

Судом встановлено, що до даного часу майно, яке передавалось позивачем у спільну діяльність ним не отримано за актом приймання-передачі та перебуває на території перевантажного комплексу в м. Інкерман.

Твердження відповідачів, що договір припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено спростовуються наступними обставинами.

Як вбачається з матеріалів справи додатковою угодою № 8 від 28.01.2011 було продовжено строк дії договору про спільну діяльність до 01.07.2011.

Додатковою угодою № 9 від 11.04.2011 додаткова угода № 8 була скасована.

Отже, аналізуючи дії відповідача-1 щодо направлення позивачу пропозиції про розірвання договору, укладення додаткової угоди про продовження строку дії договору та її подальше скасування суд дійшов висновку, щодо недосягнення згоди сторін у розумінні статті 188 Господарського кодексу України на розірвання Договору, отже, за таких обставин договір є продовженим на такий же строк, тобто до 22.02.2021 згідно з пунктом 6.1. Договору.

Доводи відповідача-1, що договір припинив свою дію у лютому 2011 спростовуються матеріалами справи які свідчать, що факт наявності договірних відносин між сторонами визнавався відповідачем-1 протягом першого півріччя 2011 року. Дана обставина підтверджується претензією ДП «Севастопольський морський торговельний порт» № ДГ-249 від 01.02.2012 щодо сплати заборгованості (а.с.30); претензією ДП «Севастопольський морський торговельний порт» ДГ-1191 від 12.05.2011 щодо компенсації податку за землю за березень 2011 року (а.с. 37); листом вих. № ПК/1-1334 від 27.05.2011 з вимогою надати у відповідності до пункту 4.4.4. Договору на узгодження договори, укладені з ТОВ «Крим-Сплав» і ТОВ «Мортрансмаркет-Юг» (а.с. 38), листом № ТX-1437 від 10.06.2011 з пропозицією виконати вимоги Регістру судноплавства України щодо ремонту причалу № 50 (а.с. 39); листом № ТХ-1457 від 10.06.2011 про експлуатацію причалу № 50 (а.с. 40), актами звірення взаєморозрахунків (а.с. 46, 47).

Крім того, факт здійснення сторонами спільної діяльності за Договором у першому півріччі 2011 року також знайшов відображення у судових рішеннях господарського суду міста Севастополя, які набрали законної сили у справах № 5020-378/2012 та № 919/91/13-г за позовом ДП «Севастопольський морський торговельний порт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фирма «Акватория-Порт» про стягнення збитків та заборгованості.

Враховуючи, що договір про спільну діяльність є продовженим до 22.02.2021, у вставленому законом порядку його розірвано не було, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог.

Разом з тим судом встановлено, що Розпорядженням Кабінету Міністрів №133-р від 04.03.2013 було погоджено пропозицію Міністерства інфраструктури щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них відповідно розподільних балансів; утворення внаслідок виділу державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

Згідно з Додатком до вказаного Розпорядження Державне підприємство «Севастопольський морський торговельний порт» віднесено до державного підприємства морського транспорту, що підлягає реорганізації.

Відповідно до Наказу Міністерства інфраструктури України №163 від 19.03.2013 «Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - Наказ № 163) реорганізовано Державне підприємство «Севастопольський морський торговельний порт» шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них та утворено внаслідок виділу державне підприємство «Адміністрація морських портів України».

Пунктом 3 Наказу № 163 установлено, що Адміністрація морських портів України є правонаступником державних підприємств морського транспорту, прав, та обов'язків відповідно до розподільчих балансів.

Аналогічне положення щодо правонаступництва закріплено у пункті 3.2. Статуту відповідача-2, зареєстрованого 02.03.2013 та затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України № 642 від 29.08.2013 (а.с.147- 167).

У судовому засіданні встановлено, та не спростовувалось представниками відповідачів, що на виконання Наказу № 163, майно, яке було передано у спільну діяльність відповідачем-1 за актом приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань від 13.06.2013 було передано державним підприємством «Севастопольський морський торговельний порт» державному підприємству «Адміністрація морських портів України».

В той же день 13.06.2013 за актом приймання-передачі № 13 ДП «Адміністрація морських портів України» передало вказане майно Севастопольській філії ДП «Адміністрація морських портів України», яка не являється юридичною особою.

Отже, на час розгляду справи повноважною особою, яка розпоряджається майном, переданим у спільну діяльність за договором № 10/213а відповідачем-1 від 22.02.2001 є Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Севастопольської філії. Територія та всі основні фонди, які використовувались сторонами Договору у спільній діяльності віднесені до відання відповідача-2, який є правонаступником відповідача-1 за Договором про спільну діяльність.

Відповідно до пункту 6.9 Договору у разі реорганізації чи ліквідації однієї із сторін, зобов'язання по даному договору переходять правонаступнику у відповідності до діючого законодавства, що спростовує доводи відповідача-2 про безпідставність вимог до нього.

За таких обставин суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Севастопольської філії, як до сторони, до якій перешли вісі права та обов'язки за договором від 22.02.2001 про спільну діяльність.

У задоволенні позову до ДП «Севастопольський морський торговельний порт» суд відмовляє з вище зазначених підстав.

На підставі наведеного, керуючись статями 43, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов до державного підприємства "Адміністрація морських портів України" задовольнити.

Зобов'язати державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Севастопольської філії (ідентифікаційний код 38727770, 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 38728470, 99011 м. Севастополь, площа Нахімова, 5) усунути перешкоди в здійсненні товариством з обмеженою діяльністю «Фирма «Акватория-Порт» (ідентифікаційний код 20675771, 99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 41) спільної діяльності в області комплексного обслуговування суден різного призначення, організації перевалки експортно-імпортних та транзитних вантажів, зокрема, брухту та відходів чорних металів, їх накопичування і зберігання на території перевантажного комплексу в районі частини причалу № 50 довжиною 157 метрів в м. Інкерман Балаклавського району м. Севастополя по вул. Сімферопольське шосе, 10 на підставі договору про спільну діяльність № 10/213а від 22.02.2001, у тому числі усунути перешкоди в користуванні майном, яке було передано сторонами в спільну діяльність:

- частиною причалу № 50 довжиною 157 метрів;

- стендом «А»;

- приміщенням метрології;

- вантажним майданчиком 14300 кв.м. у причалу № 50;

- частиною складу балонів;

- колонкою електропостачання на причальній стінці;

- вантажозахватними траверсами в кількості 4 шт;

- залізничною колією довжиною 850 м;

- столами металевими в кількості 2 шт;

- випрямлячем ВДГ-206;

- випрямлячем ВДГ-303;

- станцією для зарядки акумуляторів;

- краном портальним «Кировець» - КПП-10/30/10;

- вагами АЦ-30

а також забезпечити доступ морських судів до причалу № 50, проїзду автотранспорту на територію перевантажного комплексу, допуск працівників ТОВ «Фирма «Акватория-порт» на територію перевантажного комплексу, здійснити підключення перевантажного комплексу електроенергією та водою.

У задоволенні позову до державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" відмовити.

Повне рішення складено 09.12.2013.

Суддя підпис Н.Г. Плієва

Розсилка:

1. товариство з обмеженою відповідальністю "Фирма "Акватория-порт"

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 41) - нарочно

2. державне підприємство "Севастопольський морський торговельний порт"

(99011, м. Севастополь, вул. Нахимова,3) - нарочно

3. державне підприємство "Адміністрація морських портів України"

(01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14) - простим