19/47
Господарський суд Чернігівської області
14000 , м. Чернігів
просп. Миру, 20 тел. 17-88-53
Іменем України
РІШЕННЯ
7 квітня 2009 року Справа № 19/47
Позивач: Приватне підприємство "Укр-Транс",
вул. Київська, 10, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500.
Відповідач: Державне підприємство „Дослідне господарство "Прогрес", вул. Гедройця 4, с. Прогрес, Козелецький район, Чернігівська область, 17030.
Про: стягнення заборгованості у розмірі 293713,97 грн.
Суддя Л.Р. Кочергіна
Представники сторін:
від позивача: Карпенко В.К., довіреність № 3 від 03.04.2009 року,
від відповідача: не з'явився.
Приватним підприємством „Укр-Транс” (надалі –ПП „Укр-Транс”) подано позов про стягнення з Державного підприємства „Дослідне господарство „Прогрес” (надалі –ДП ДГ „Прогрес”) 384293,0 грн. неустойки по Договору від 24.07.2008 року та зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості за поставлений товар.
Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.
Відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи, оскільки ухвала про порушення провадження у справі надіслано відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві та отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 1203016.
Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
07.04.2009 року, на підставі ст.22 Господарсько процесуального кодексу України, позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог. В зазначеній заяві позивач просить стягнути з відповідача 234325,0 грн. боргу який виник на підставі договору від 24.07.2008 року, 26244,40 грн. інфляційних нарахувань, 4718,60 грн. процентів річних та пені в розмірі 28425,97 грн.
Вказана заява прийнята судом, а відтак рішення приймається з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив наступне:
24 липня 2008 року між ПП „Укр-Транс” (Продавець) та ДП ДГ „Прогрес” (Покупець) укладено договір купівлі - продажу (далі –Договір).
Відповідно до пункту 1 Договору, Продавець зобов'язався продати Покупцеві нафтопродукти (наді - Товар), а останній зобов'язався прийняти та оплатити його відповідно до умов зазначеного Договору. Асортимент, ціна та кількість товару визначається сторонами або їх представником на кожну окрему партію рахунками –фактурами або витратними накладними.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Покупець здійснює розрахунок за кожну партію поставленого Товару на протязі 7 днів з дня його отримання (за дату отримання товару приймається дата поставлена у видатковій накладній) або по попередній оплаті на вимогу Продавця, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, в липні 2008 року позивач передав, а відповідач прийняв Товар на суму 234325,0 грн., що підтверджується копією накладної №172.
Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 234325,0 грн. Факт наявності боргу підтверджується підписаним сторонами по справі актом звірки розрахунків (а.с. 14).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи наведене, вимога позивача щодо стягнення суми боргу у розмірі 234325,0 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Відповідно до положень п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.
Згідно п. 7.4. Договору, за прострочення оплати Покупець повинен сплатити на користь Продавця пеню у розмірі 1% від вартості Товару за кожен день прострочення платежу.
Разом з тим, при розрахунку пені, позивач врахував вимоги Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” щодо обмеження розміру пені, яка підлягає стягненню, подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період за який стягується пеня.
Відтак, позивач обґрунтовано просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 28425,97 грн., що розрахована виходячи із розміру подвійної облікової ставки Національного банку України що діяла у період з серпня 2008 року по лютий 2009 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Відтак, позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача проценти річних у розмірі 4718,60 грн. та 26244,40 грн. інфляційних нарахувань за період з 06.08.2008 року по 07.04.2009 рік.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2937,10 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство "Прогрес", (вул. Гедройця 4, с. Прогрес, Козелецький район, Чернігівська область, 17030; р/р 260008661 Чернігів ОДВАТ „Райффайзенбанк „Аваль”, МФО 353348, код ЄДРПОУ 32859018) на користь Приватного підприємства "Укр-Транс", (вул. Київська, 10, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500; р/р 260078400 Чернігів ОДВАТ „Райффайзенбанк „Аваль”, МФО 353348, код 34209036,) 234325,0 грн. боргу, 28425,97 грн. пені, 4718,60 грн. грн. процентів річних, 26244,40 грн. інфляційних нарахувань, 2937,10 грн. державного мита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Л.Р. Кочергіна
08.04.09
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2009 |
Оприлюднено | 19.05.2009 |
Номер документу | 3595296 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні