Рішення

від 09.12.2013 по справі 20/362

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 20/362 09.12.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 20/362

за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", м. Львів,

до Державного підприємства з комплектної поставки устаткування "Укренергокомплект", м. Київ,

про стягнення 1 000 000 грн.,

за участю представників:

позивача - Лозовицького М.С. (довіреність від 22.05.2013 №79);

відповідача - не з'явився.

Відкрите акціонерне товариство "Західенерго" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (далі - ПАТ "ДТЕК Західенерго") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства з комплектної поставки устаткування "Укренергокомплект" (далі - ДП "Укренергокомплект") 1 000 000 грн. примусової оплати десяти векселів номіналом по 100 000 грн., придбаних у футбольного клубу "Прикарпаття" (далі - ФК «Прикарпаття») за договором купівлі-продажу цінних паперів від 19.09.2000 № 64-09/00 (далі - Договір).

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.06.2003 у справі № 20/362, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2003, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2003 зазначені судові рішення скасовано; справу № 20/362 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2004 у справі № 20/362, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2004, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2004 судові рішення попередніх інстанцій скасовано; справу № 20/362 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Підставами для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів зі справи стало те, що останніми:

- не враховано, що вексельним законодавством не передбачено можливості векселедавцем продовжувати строк оплати векселя;

- не надано оцінки, що вексельне законодавство не виключає можливості внесення до векселя змін, які стосуються обсягу та характеру відповідальності осіб, що поставили свої підписи на векселі;

- не досліджено правовідносини сторін у зв'язку з вчиненням індосаменту.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2004 (суддя Шкурат А.М.) прийняв справу до свого провадження.

13.12.2004 ухвалою господарського суду міста Києва провадження у справі зупинено до винесення господарським судом міста Києва ухвали попереднього засідання у справі № 46/680-б про банкрутство ДП "Укренергокомплект".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2013 (суддя Пінчук В.І.) провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 10.10.2013.

ПАТ "ДТЕК Західенерго" 10.10.2013 подало суду пояснення до позову, в яких зазначає про те, що вексельне законодавство не виключає можливості внесення до векселів змін, які стосуються обсягу та характеру відповідальності осіб, які поставили свої підписи на векселі; векселедержатель зберігає протягом трирічного терміну позовної давності право вимоги проти векселедавця простого векселя і в тому разі, коли вексель не був опротестований; строк позовної давності слід відрахувати від дати, яку відповідачем було зазначено як граничний строк виконання ним зобов'язання перед позивачем - 31.12.2001.

10.10.2013 ухвалою господарського суду міста Києва замінено позивача - відкрите акціонерне товариство "Західенерго" (далі - ВАТ "Західенерго") на його правонаступника - ПАТ "ДТЕК Західенерго".

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 22.10.2013 у зв'язку з задоволенням заяви судді Пінчука В.І. про самовідвід призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатом якого справу передано на розгляд судді Марченко О.В.

Ухвалою від 24.10.2013 суддя Марченко О.В. прийняла справу до свого провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2013 відкладено розгляд справи на 09.12.2013.

У судовому засіданні 09.12.2013 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвали господарського суду міста Києва від 24.10.2013 та від 18.11.2013 було надіслано відповідачу на юридичну адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал. Проте до суду повернувся конверт з адреси відповідача з відміткою пошти про повернення «за закінченим встановленого строку зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 09.12.2013 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Підставами для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів зі справи стало те, що останніми:

- не враховано, що вексельним законодавством не передбачено можливості векселедавцем продовжувати строк оплати векселя;

- не надано оцінки, що вексельне законодавство не виключає можливості внесення до векселя змін, які стосуються обсягу та характеру відповідальності осіб, що поставили свої підписи на векселі;

- не досліджено правовідносини сторін у зв'язку з вчиненням індосаменту.

Відповідно до частини першої статті 111 12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

У новому розгляді справи господарським судом міста Києва встановлено таке.

10.09.2000 ФК «Прикарпаття» (продавець) та ПАТ "ДТЕК Західенерго" (покупець, попередня назва ВАТ "Західенерго") укладено Договір, за умовами якого:

- продавець реалізує, а покупець купляє у продавця векселі у кількості 10 (десять) штук, емітовані ДП "Укренергокомплект" номіналом по 100 000 грн. на суму 1 000 000 грн. з дисконтом 50% (пункт 1.1 Договору);

- продавець зобов'язаний в одноденний термін після виконання умов пункту 2.5 Договору передати покупцю вексель згідно з актом приймання-передачі векселів, що є невід'ємною частиною Договору (пункт 2.1 Договору);

- продавець зобов'язаний:

передати покупцю право власності на векселі з моменту підписання акта приймання-передачі (пункт 2.2 Договору);

після підписання Договору перерахувати продавцю обумовлену дисконтовану вартість векселів: 500 000 грн. на його розрахунковий рахунок (пункт 2.5 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань до 31.12.2000 (пункт 4.1 Договору).

Відповідно до акта приймання-передачі векселів ФК «Прикарпаття» передав ПАТ "ДТЕК Західенерго" такі векселі: № 3223240271; № 3223240272; № 3223240273; № 3223240274; № 3223240275; № 3223240276; № 3223240277; № 3223240278; № 3223240279; № 3223240280; номіналом по 100 000 грн., а всього 1 000 000 грн.

Позивачем зазначено, що векселі зі строком оплати за пред'явленням до 13.10.1999 були пролонговані ДП "Укренергокомплект" до 31.12.2001; вказані векселі відповідачем не опротестовувалися.

Статтею 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (далі - Закон) зазначено, що вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до статті 69 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі від 06.07.1999, затвердженого Женевською конвенцією 1930 року (далі - Уніфікований закон), у разі зміни тексту переказного векселя, особи, які поставили свої підписи після цієї зміни, зобов'язані згідно зі змістом зміненого тексту; особи, які поставили свої підписи до цієї зміни, зобов'язані згідно зі змістом первісного тексту.

Разом з тим, Уніфікований закон та Положення про переказний і простий вексель (затверджене постановою ЦВК і РНК СРСР від 07.08.1937 № 104/1341, далі - Положення) не містить будь-яких обмежень щодо кола осіб, які мають право вносити зміни до тексту переказного векселя. Таке обмеження почало діяти лише з 04.05.2001, тобто з дня набрання законної сили Закону України «Про вексельний обіг в Україні», статтею 13 якого встановлено, що зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього Закону.

Статтею 53 Уніфікованого закону встановлено, що після закінчення строків, встановлених: для пред'явлення переказного векселя зі строком платежу за пред'явленням або у визначений строк від пред'явлення; для здійснення протесту у неакцепті або у неплатежі; для пред'явлення для платежу у разі застереження "обіг без витрат", держатель втрачає свої права регресу проти індосантів, проти трасанта і проти інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта. У разі непред'явлення для акцепту протягом строку, обумовленого трасантом, держатель втрачає своє право регресу у неакцепті, а також у неплатежі, якщо тільки із змісту умови не випливає, що трасант лише мав на увазі звільнити себе від відповідальності за акцепт. Якщо застереження про строк для пред'явлення міститься в індосаменті, то тільки індосант може посилатися на нього.

Згідно з частиною першою статтею 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту; строку платежу; платежу; права регресу у разі неплатежу; платежу у порядку посередництва; копій; змін; позовної давності; неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків.

Відповідно до частини другої статті 78 Уніфікованого закону прості векселі зі строком платежу у визначений строк від пред'явлення повинні бути протягом строків, встановлених статтею 23, пред'явлені векселедавцю для відмітки. Перебіг строку починається від дати відмітки, підписаної векселедавцем на векселі. Відмова векселедавця зробити датовану відмітку повинна бути засвідчена протестом (стаття 25), дата якого є початком строку від пред'явлення.

Статтею 34 Положення встановлено, що переказний вексель строком за пре'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

Оскільки прості векселі № 3223240271, № 3223240272, № 3223240273, № 3223240274, № 3223240275, № 3223240276, № 3223240277, № 3223240278, № 3223240279, № 3223240280 мають дату складання 13.10.1998, то вони мали бути пред'явленні до сплати до 13.10.1999.

Отже, після закінчення строку платежу та невчинення протесту в неплатежі до 13.10.1999, векселі втратили вексельну силу, однак у векселедавця залишився обов'язок сплати боргу, вказаного у простих векселях, на підставі цесії протягом 3 (трьох) років з дня настання строку платежу.

Таким чином, з моменту закінчення строку платежу спірні векселі набули силу документа, що підтверджує боргове зобов'язання, яке було передано в порядку цесії.

Пунктом шостим статті 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (далі - Закон) встановлено, що індосант - власник ордерного цінного паперу (його уповноважена особа), який вчиняє індосамент. Індосамент може бути повним (іменним) - виписаним на ім'я (найменування) конкретної особи або бланковим (на пред'явника) - виписаним без зазначення імені (найменування) особи.

Згідно зі статтею 4 Закону права, посвідчені ордерним цінним папером, передаються шляхом вчинення на цьому папері індосаменту, але індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, щодо якої має бути здійснене виконання зобов'язань) або ордерним (із зазначенням такої особи).

Зобов'язання ПАТ "ДТЕК Західенерго" перед ДП "Укренергокомплект" виникли на підставі індосаменту відповідно до норм вексельного права, а не на підставі договірних правовідносин.

З векселів вбачається, що до них вносились зміни, шляхом вчинення написів «пролонговано», останній раз - до 31.12.2001.

Відповідно до статті 20 Уніфікованого законуіІндосамент, вчинений після настання строку платежу, має ті самі наслідки, що й індосамент, вчинений до настання строку платежу. Однак індосамент, вчинений після протесту в неплатежі або після закінчення строку, встановленого для вчинення протесту, має лише наслідки звичайної цесії. Якщо протилежне не буде доведено, недатований індосамент вважається вчиненим на векселі до закінчення строку, встановленого для здійснення протесту.

Частиною 20 Положення індосамент, здійснений після строку платежу, має ті самі наслідки, що і попередній індосамент. Однак індосамент, здійснений після протесту в неплатежі або після закінчення строку, встановленого для здійснення опротестування, має наслідки лише звичайної цесії. Оскільки протилежне не буде доведено, недатований індосамент вважається здійсненим до закінчення строку, встановленого для здійснення опротестування.

В свою чергу статті 16, 77 Уніфікованого закону закріплюють, що особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим.

Разом з тим, частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Як встановлено статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Таким чином, ПАТ "ДТЕК Західенерго" є векселедержателем 10 векселів на суму 1 000 000 грн. та відповідно до Уніфікованого закону має право вимагати оплати векселів з ДП "Укренергокомплект", як векселедавця.

З урахуванням наведеного господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 1 000 000 грн.

У пункті 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства з комплектної поставки устаткування "Укренергокомплект" (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 11/8; ідентифікаційний код 00132842) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства ДТЕК "Західенерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15; ідентифікаційний код 23269555) 1 000 000 (один мільйон) грн. заборгованості; 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. державного мита з позовної заяви; 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. державного мита з апеляційної скарги та 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. державного мита з касаційної скарги.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.12.2013.

Суддя О. Марченко