Постанова

від 13.11.2013 по справі 813/6564/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 року № 813/6564/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сидор Н.Т.,

за участі секретаря судових засідань Цар Х.М.,

представника позивача Куксова В.Г.,

представника відповідача Рождественської Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Тел-САТ» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 12.08.2013 року №0001472210/2242,

в с т а н о в и в :

Спільне українсько-польське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Тел-САТ» (надалі СП ТзОВ «Тел-САТ») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 12.08.2013 року № 0001472210/2242.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги СП ТзОВ «Тел-САТ» зазначає, що не погоджується з висновками викладеними в акті №155/22-10/20024178 від 31.07.2013 року, складеному за результатами планової виїзної перевірки СП ТзОВ «Тел-САТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, на підставі якого було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Зазначає, що, у періоді, який перевірявся, підприємство мало фінансово-господарські відносини із ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ТзОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «Нові Технології ТПВ», ПП Пірует», ТзОВ «Укрміксі», ТзОВ «ТПК Груп». Відповідно, до складу валових витрат підприємством було включено товарно-матеріальні цінності (далі - ТМЦ), які отримало підприємство від вищевказаних контрагентів у періоді з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, що підтверджуються відповідними договорами, видатковими накладними, податковими накладними і розрахунками до них, а також платіжними документами та іншими доказами, що долучені до матеріалів справи. Вказує, що вказані документи є первинними у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та є підставою для віднесення вартості ТМЦ до складу валових витрат. Вважає, що податковим органом при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення неправомірно покладено на позивача вину за відсутність в його контрагентів економічних ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності, подання та формування звітності його контрагентами ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ТзОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «Нові Технології ТПВ», ПП Піруєт», ТзОВ «Укрміксі», ТзОВ «ТПК Груп» - податкових зобов'язань, дотримання правил подання звітності тощо, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення, які мають місце у його контрагентів.--- Підприємство вважає обґрунтованим віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних, одержаних від ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ТзОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «Нові Технології ТПВ», ПП Піруєт», ТзОВ «Укрміксі», ТзОВ «ТПК Груп». Усі умови необхідні та передбачені Податковим кодексом України щодо формування податкового кредиту в господарських операціях із контрагентами дотримані, жодна з вимог ПК України не порушена.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених в письмових запереченнях на позовну заяву. Покликаються на те, що проведеною перевіркою встановлено, що позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість. В ході проведення перевірки використано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2011 року № 1707/22.8/35691490 про неможливість проведення перевірки контрагента ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» (код ЄДРПОУ 37241554) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту податку на додану вартість за період з 01.08.2010 року по 31.03.2013 року, відповідно до якого встановлено нікчемність правочинів ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» за вказаний період. Також ДПІ зазначає, що позивачем під час перевірки не представлено жодного документа, який би засвідчував переміщення товару по операціях з ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп». Позивачем проведено аналіз податкової звітності по контрагенту ТзОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд» (код ЄДРПОУ 33499358), на підставі чого, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність складових приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім цього, відповідачем отримано від ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС акт від 16.05.2013 року № 1689/22-8/33499358 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 р. по 24.11.2011 р. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності контрагента ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» (код за ЄДРПОУ 37635291) встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського чи технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товару. Також, від ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС отримано акт від 17.05.2013 року № 1691/22.8/37635291 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2011 р. по 30.04.2012 р. Податковим органом також проведено аналіз податкової звітності контрагента ТзОВ «Нові технології» (ЄДРПОУ 35921869) відповідно до якого інформація про чисельність працюючих на підприємстві відсутня. Також, отримано від ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС отримано акт від 08.11.2012 року № 4723/22-1/35921869 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Нові технології» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за травень, червень, липень 2012 р. Податковим органом встановлено, що відсутня будь-яка інформація про наявність складових приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства у контрагента ТзОВ «ТПК Груп» (ЄДРПОУ 38148831). Отримано від ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС акт від 03.04.2013 року № 1239/22-2/38148831 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «ТПК Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків. Аналогічна ситуація і з контрагентом ПП «ПІРУЕТ» (ЄДРПОУ 35009709). Будь-яка інформація про наявність складових приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства відсутня. Позивачем встановлено розбіжність по податковому кредиту з контрагентом ПП «ПІРУЕТ» на суму ПДВ 1630,02 грн. Податковим органом, щодо кожного контрагента зроблено висновок про відсутні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні в достатній кількості штатні працівники і фахівці, які б приймали участь у здійснені операцій з об'ємних поставок матеріалів, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами та позивачем. Також відповідач вказує на те, що у позивача відсутні необхідні первинні документи (товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, акти списання матеріалів тощо. Тому відповідач вважає, що операції з вказаними підприємствами фактично не здійснювались, а документи в яких вони відображені складені виключно з метою заниження об'єктів оподаткування. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка ОСОБА_5, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області було проведено планову виїзну позапланову перевірку спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Тел-САТ» (ЄДРПОУ 20024178) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої було складено Акт за № 155/22-10/20024178 від 31.07.2013р.

За результатами вказаного Акту перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 155/22-10/20024178 від 31.07.2013 р. було прийнято податкове повідомлення рішення від 12.08.2013 року № 0001472210/2242, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 251668 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 57858 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу наведені в акті перевірки про відображення позивачем у податковій звітності господарських операцій, які фактично не відбулися з контрагентами ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ТзОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «Нові Технології ТПВ», ПП Піруєт», ТзОВ «Укрміксі», ТзОВ «ТПК Груп».

Відповідно до відомостей вказаних в акті перевірки ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» станом на час (24.07.2013року) проведення перевірки перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києві. Основним видом діяльності ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» є будівництво будівель. Також ДПІ встановила, що враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) у ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності даним товариством.

З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2011 року між СП ТзОВ «Тел-САТ» та ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» було укладено договір поставки №0103-1 товару згідно накладних, що є невід'ємною частиною договору. Пунком 3.1. Договору передбачено, що загальна кількість товару, що підлягає поставці, одиниці вимірювання, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами погоджується між сторонами і визначаються накладними, які невід'ємною частиною договору.

Факт отримання товарів СП ТзОВ «Тел-САТ» від ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» підтверджується видатковими накладними, а саме: видатковою накладною №01/04-09 від 01.04.2011 року, видатковою накладною №04/05-08 від 04.05.2011 року, видатковою накладною №1/06-21 від 01.06.2011 року, видатковою накладною №1/07-14 від 01.07.2011 року.

На підтвердження використання отриманого товару (відповідно до представлених видаткових накладних) СП ТзОВ «Тел-САТ» в своїй господарській діяльності надано розхідні накладні та податкові накладні, які наявні в матеріалах справи.

Розрахунки за отриманий від ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» товар відбулися у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується платіжним дорученням проведеного банком № 600 від 01.08.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 519 від 08.07.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 523 від 11.07.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 342 від 05.05.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 351 від 06.05.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 268 від 06.04.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 443 від 07.06.2011 р.

Як встановлено судом, за результатами придбання позивачем товарів у ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп», останнім виписані наступні податкові накладні: податкова накладна № 1 від 01.03.2011 року на загальну суму 14557,55 грн., податкова накладна № 10 від 01.04.2011 року на загальну суму 44814,76 грн., податкова накладна № 21/ від 04.05.2011 року на загальну суму 14434,33 грн., податкова накладна № 01 від 01.06.2011 року на загальну суму 37846,27 грн., податкова накладна № 15 від 01.07.2011 року на загальну суму 30664,66 грн. На підставі відповідних податкових накладних, які виписані зазначеним контрагентом за результатами придбання, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 23719,60 грн.

Відповідно до відомостей вказаних в акті перевірки ТзОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд» станом на час (24.07.2013року) проведення перевірки перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києві. Основним видом діяльності ТзОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд» є будівництво будівель. Також ДПІ встановила, що враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) у ТзОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності даним товариством.

На підтвердження проведення господарських операцій між СП ТзОВ «Тел-САТ» та ТзОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд» позивачем подано договір купівлі-продажу від 01.08.2011 року № 317. Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язується отримати товар від ТзОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд» в асортименті, кількості, за цінами та в строки зазначені в накладних, що є невід'ємною частиною договору. Пунком 3.1. Договору передбачено, що загальна вартість договору визначається сумую загальних вартостей товару, що вказані в накладних.

Факт отримання товарів СП ТзОВ «Тел-САТ» від ТзОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд» підтверджується видатковими накладними, а саме: видатковою накладною № 01/08-11 від 01.08.2011 року, видатковою накладною № 01/09-25 від 01.09.2011 року, видатковою накладною № 03/10-28 від 03.10.2011 року.

На підтвердження використання отриманого товару (відповідно до представлених видаткових накладних) СП ТзОВ «Тел-САТ» в своїй господарській діяльності надано розхідні накладні та податкові накладні, які наявні в матеріалах справи.

Розрахунки за отриманий від ТзОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд» товар відбулися у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується платіжним дорученням проведеного банком № 863 від 02.11.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 864 від 02.11.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 781 від 05.10.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 782 від 05.10.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 689 від 02.09.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 696 від 05.09.2011 р.

За результатами придбання позивачем товарів у ТзОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд», останнім виписані наступні податкові накладні: податкова накладна № 11 від 01.08.2011 року на загальну суму 63129,48 грн., податкова накладна № 41 від 01.09.2011 року на загальну суму 50956,30 грн., податкова накладна № 45 від 03.10.2011 року на загальну суму 43672,70 грн. На підставі відповідних податкових накладних, які виписані зазначеним контрагентом за результатами придбання, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 26293,08 грн.

Відповідно до відомостей вказаних в акті перевірки ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» станом на час (24.07.2013року) проведення перевірки перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києві. Основним видом діяльності ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» є будівництво будівель. Також ДПІ встановила, що враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) у ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності даним товариством.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» та СП ТзОВ «Тел-САТ» укладено договір поставки № 77 від 01.11.1011 року. Розділом 2 вказаного договору передбачено, що асортимент, кількість та ціна товару визначається в накладних, які є невід'ємною частиною договору. А загальна вартість договору визначається сумую загальної вартості товару, що вказані в накладних.

Факт отримання товарів СП ТзОВ «Тел-САТ» від ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» підтверджується видатковими накладними, а саме: видатковою накладною № 29/11-06 від 29.11.2011 року, видатковою накладною № 1/11-10 від 01.11.2011 року, видатковою накладною № 9/12-07 від 09.12.2011 року, видатковою накладною № 9/12-08 від 09.12.2011 року, видатковою накладною № 9/12-06 від 09.12.2011 року, видатковою накладною № 7/12-12 від 07.12.2011 року, видатковою накладною № 7/12-13 від 07.12.2011 року, видатковою накладною № 7/12-14 від 07.12.2011 року, видатковою накладною № 7/12-15 від 07.12.2011 року, видатковою накладною № 5/12-12 від 05.12.2011 року, видатковою накладною № 5/12-13 від 05.12.2011 року, видатковою накладною № 5/12-14 від 05.12.2011 року, видатковою накладною № 1/12-20 від 01.12.2011 року, видатковою накладною № 1/12-21 від 01.12.2011 року, видатковою накладною № 28/02-03 від 28.02.2012 року, видатковою накладною № 27/02-01 від 27.02.2012 року, видатковою накладною № 6/02-05 від 06.02.2012 року, видатковою накладною № 31/01-01 від 31.01.2012 року, видатковою накладною № 27/01-01 від 27.01.2012 року, видатковою накладною № 25/01-01 від 25.01.2012 року, видатковою накладною № 13/01-02 від 13.01.2012 року, видатковою накладною № 12/01-01 від 12.01.2012 року.

На підтвердження використання отриманого товару (відповідно до представлених видаткових накладних) СП ТзОВ «Тел-САТ» в своїй господарській діяльності надано розхідні накладні та податкові накладні, які наявні в матеріалах справи.

Розрахунки за отриманий від ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» товар відбулися у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується платіжним дорученням проведеного банком № 143 від 06.03.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 128 від 27.02.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 70 від 01.02.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 69 від 01.02.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 68 від 01.02.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 34 від 13.01.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 35 від 13.01.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 36 від 13.01.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 34 від 13.01.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 25 від 12.01.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 26 від 12.01.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 27 від 12.01.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 28 від 12.01.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 29 від 12.01.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 18 від 11.01.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 19 від 11.01.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 20 від 11.01.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 21 від 11.01.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 11 від 10.01.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 12 від 10.01.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 12 від 10.01.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 13 від 10.01.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 14 від 10.01.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 15 від 10.01.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 943 від 29.11.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 944 від 29.11.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 945 від 29.11.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 946 від 29.11.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 1030 від 28.12.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 1031 від 28.12.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 1032 від 28.12.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 1033 від 28.12.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 1034 від 28.12.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 1023 від 27.12.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 1024 від 27.12.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 1025 від 27.12.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 1015 від 26.12.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 1016 від 26.12.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 1017 від 26.12.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 1018 від 26.12.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 1006 від 23.12.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 1007 від 23.12.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 1008 від 23.12.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 1009 від 23.12.2011 р.

За результатами придбання позивачем товарів у ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», останнім виписані наступні податкові накладні: податкова накладна № 128 від 05.12.2011 року на загальну суму 156593,94 грн., податкова накладна № 129 від 05.12.2011 року на загальну суму 88948,34 грн., податкова накладна № 197 від 07.12.2011 року на загальну суму 55662,74 грн., податкова накладна № 198 від 07.12.2011 року на загальну суму 66557,60 грн., податкова накладна № 241 від 09.12.2011 року на загальну суму 87570,70 грн., податкова накладна № 243 від 09.12.2011 року на загальну суму 87887,90 грн., податкова накладна № 23 від 01.12.2011 року на загальну суму 72090,16 грн., податкова накладна № 262 від 13.01.2012 року на загальну суму 2602,15 грн., податкова накладна № 231 від 12.01.2012 року на загальну суму 3855,36 грн., податкова накладна № 481 від 25.12.2012 року на загальну суму 7485,84 грн., податкова накладна № 521 від 27.01.2012 року на загальну суму 20000,00 грн., податкова накладна № 604 від 31.12.2011 року на загальну суму 37068,54 грн., податкова накладна № 24 від 01.12.2011 року на загальну суму 43702,42 грн., податкова накладна № 130 від 05.12.2011 року на загальну суму 24974,16 грн., податкова накладна № 473 від 28.02.2012 року на загальну суму 29658,83 грн., податкова накладна № 451 від 27.02.2012 року на загальну суму 1862,54 грн., податкова накладна № 113 від 06.02.2012 року на загальну суму 26201,32 грн., податкова накладна № 242 від 09.12.2011 року на загальну суму 46150,01 грн., податкова накладна № 244 від 09.12.2011 року на загальну суму 46125,68 грн., податкова накладна № 196 від 07.12.2011 року на загальну суму 54626,10 грн., податкова накладна № 195 від 07.12.2011 року на загальну суму 78776,23 грн., податкова накладна № 1046 від 29.11.2011 року на загальну суму 84889,43 грн., податкова накладна № 13 від 01.12.2011 року на загальну суму 23806,57 грн. На підставі відповідних податкових накладних, які виписані зазначеним контрагентом за результатами придбання, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 191182,76 грн.

Відповідно до відомостей вказаних в акті перевірки ТзОВ «Нові Технології ТПВ» станом на час (24.07.2013року) проведення перевірки перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києві. Основним видом діяльності ТзОВ «Нові Технології ТПВ» є будівництво житлових і нежитлових будівель. Також ДПІ встановила, що враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) у ТзОВ «Нові Технології ТПВ» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності даним товариством.

На підтвердження проведення господарських операцій позивачем до матеріалів справи долучено договір поставки № 010312 від 01.03.2012 року укладений між ТзОВ «Нові Технології ТПВ» та СП ТзОВ «Тел-САТ». Відповідно до умов даного договору поставки асортимент, кількість та ціна товару визначається в накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Факт отримання товарів СП ТзОВ «Тел-САТ» від ТзОВ «Нові Технології ТПВ» підтверджується видатковими накладними, а саме: видатковою накладною № 17/05-07 від 17.05.2012 року, видатковою накладною № 24/05-03 від 24.05.2012 року, видатковою накладною № 27/06-03 від 27.06.2012 року.

На підтвердження використання отриманого товару (відповідно до представлених видаткових накладних) СП ТзОВ «Тел-САТ» в своїй господарській діяльності надано розхідні накладні та податкові накладні, які наявні в матеріалах справи.

Розрахунки за отриманий від ТзОВ «Нові Технології ТПВ» товар відбулися у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 360 від 29.05.2012 року, платіжним дорученням проведеного банком № 443 від 03.07.2012 р.

За результатами придбання позивачем товарів у ТзОВ «Нові Технології ТПВ», останнім виписані наступні податкові накладні: податкова накладна № 615 від 27.06.2012 року на загальну суму 6154,80 грн., податкова накладна № 552 від 24.05.2012 року на загальну суму 859,99 грн., податкова накладна № 378 від 17.05.2012 року на загальну суму 4509,02 грн. На підставі відповідних податкових накладних, які виписані зазначеним контрагентом за результатами придбання, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 1920,63 грн.

Відповідно до відомостей вказаних в акті перевірки ПП «Пірует» станом на час (24.07.2013року) проведення перевірки перебуває на обліку у ДПІ у Франківському районі м. Львова. Основним видом діяльності ПП «Пірует» є будівництво будівель. Також ДПІ встановила, що враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) у ПП «Пірует» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності даним товариством.

З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2011 року між СП ТзОВ «Тел-САТ» та ПП «Пірует» було укладено договір поставки № 04/01-2011 товару згідно накладних, що є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п. 3.1 зазначеного договору поставка товару здійснюється щомісячно окремими партіями в узгоджених між сторонами обсягах.

Факт отримання товарів СП ТзОВ «Тел-САТ» від ПП «Пірует» підтверджується видатковими накладними, а саме: видатковою накладною № 04/01-03 від 04.01.2011 року, видатковою накладною № 01/02-06 від 01.02.2011 року.

На підтвердження використання отриманого товару (відповідно до представлених видаткових накладних) СП ТзОВ «Тел-САТ» в своїй господарській діяльності надано розхідні накладні та податкові накладні, які наявні в матеріалах справи.

Розрахунки за отриманий від ПП «Пірует» товар відбулися у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 184 від 04.03.2011 року, платіжним дорученням проведеного банком № 92 від 04.02.2011 р., платіжним дорученням проведеного банком № 91 від 04.02.2011 р.

За результатами придбання позивачем товарів у ПП «Пірует», останнім виписані наступні податкові накладні: податкова накладна № 127 від 01.02.2011 року на загальну суму 9780,13 грн., податкова накладна № 3 від 04.01.2011 року на загальну суму 32608,04 грн. На підставі відповідних податкових накладних, які виписані зазначеним контрагентом за результатами придбання, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 1630,02 грн.

Відповідно до відомостей вказаних в акті перевірки ТзОВ «УКРМІКСІ» станом на час (24.07.2013року) проведення перевірки перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м.Києві. Основним видом діяльності ТзОВ «УКРМІКСІ» є оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами. Також ДПІ встановила, що враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) у ТзОВ «УКРМІКСІ» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності даним товариством.

Позивачем на підтвердження проведення господарських операцій СП ТзОВ «Тел-САТ» з ТзОВ «Укрміксі» подано договір купівлі-продажу № 01112012 від 01.11.2012 року. Згідно умов даного договору покупець передає товар позивачу в асортименті, кількості, за цінами та в строки зазначені у накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Факт отримання товарів СП ТзОВ «Тел-САТ» від ТзОВ «Укрміксі» підтверджується видатковою накладною № 05/11-01 від 05.11.2012 року.

На підтвердження використання отриманого товару (відповідно до представлених видаткових накладних) СП ТзОВ «Тел-САТ» в своїй господарській діяльності надано розхідні накладні та податкові накладні, які наявні в матеріалах справи.

Розрахунки за отриманий від ТзОВ «Укрміксі» товар відбулися у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 773 від 15.11.2012 року.

За результатами придбання позивачем товарів у ТзОВ «Укрміксі», останнім виписана податкова накладна № 71 від 05.11.2012 року на загальну суму 7920,30 грн. На підставі відповідної податкової накладної, яка виписана зазначеним контрагентом за результатами придбання, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 1320,05 грн.

Відповідно до відомостей вказаних в акті перевірки ТзОВ «ТПК Груп» станом на час (24.07.2013року) проведення перевірки перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м.Києві. Основним видом діяльності ТзОВ «ТПК Груп» є виробництво м'яса. Також ДПІ встановила, що враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) у ТзОВ «ТПК Груп» відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності даним товариством.

З матеріалів справи вбачається, що 25.07.2012 року між СП ТзОВ «Тел-САТ» та ТзОВ «ТПК Груп» було укладено договір поставки № 250712 товару згідно накладних, що є невід'ємною частиною договору.

Факт отримання товарів СП ТзОВ «Тел-САТ» від ТзОВ «ТПК Груп» підтверджується видатковими накладними, а саме: видатковою накладною № 03/10-02 від 03.10.2012 року, видатковою накладною № 28/09-01 від 28.09.2012 року, видатковою накладною № 24/09-01 від 24.09.2012 року, видатковою накладною № 27/08-02 від 27.08.2012 року, видатковою накладною № 1/08-02 від 01.08.2012 року.

Розрахунки за отриманий від ТзОВ «ТПК Груп» товар відбулися у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 672 від 03.10.2012 року, платіжним дорученням проведеного банком № 669 від 28.09.2012 р., платіжним дорученням проведеного банком № 613 від 04.09.2012 р.

За результатами придбання позивачем товарів у ТзОВ «ТПК Груп», останнім виписані наступні податкові накладні: податкова накладна № 61 від 03.10.2012 року на загальну суму 15504,54 грн., податкова накладна № 611 від 28.09.2012 року на загальну суму 3008,81 грн., податкова накладна № 491 від 24.09.2012 року на загальну суму 7782,34 грн., податкова накладна № 551 від 27.08.2012 року на загальну суму 3240,00 грн., податкова накладна № 2 від 01.08.2012 року на загальну суму 4059,41 грн. На підставі відповідних податкових накладних, які виписані зазначеним контрагентом за результатами придбання, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 5599,19 грн.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зі змісту та оформлення долучених до матеріалів справи копій первинних документів, які підтверджують факт проведених СП ТзОВ «Тел-САТ» господарських операцій з ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ТзОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «Нові Технології ТПВ», ПП Пірует», ТзОВ «Укрміксі», ТзОВ «ТПК Груп» - договорів, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних не вбачається їх невідповідності вимогам, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також суд відхиляє покликання відповідача на розбіжності у програмному продукті «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», оскільки саме по собі посилання на існування таких розбіжностей не може слугувати належними і допустимим доказом по справі. Інших доказів, які б підтверджували існування таких розбіжностей та підстав їх виникнення відповідачем надано не було. Окрім того, платник податків (позивач) не може відповідати за податкові зобов'язання іншого платника податків, і вплинути на це ніяк не може. Така позиція знаходить своє підтвердження також у практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22.01.2009 року у справі «БУЛВЕС проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань з визначення чи сплати податку.

Обґрунтовуючи правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач покликається на дані викладені в акті перевірки ТзОВ «Тел-Сат» про перебування у провадженні слідчого відділу ДПС у Хмельницькій області кримінальної справи по обвинуваченні засновників та директорів контрагентів позивача щодо вчиненні злочинів передбачених Кримінальним кодексом України за фактом вчинення фіктивного підприємництва.

Проте, ці дані не можуть бути взяті судом до уваги, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Статтею 62 Конституції України обумовлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

У свою чергу, ч. 4 ст. 70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає сумнів.

За таких умов суд вважає, що посилання відповідача на вказану кримінальну справу як на доказ безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентами є безпідставними та не заслуговують на увагу.

Доказом вини посадових осіб підприємств може бути лише вирок суду, постановлений у кримінальній справі. Однак, відповідачем не було надано суду вироку, з якого б можливо було встановити вину чи інші преюдиційні факти. Відповідач лише посилається на пояснення посадових осіб, відібрані під час досудового розслідування. Проте з таких пояснень не можна встановлювати вину особи у зайнятті фіктивним підприємництвом.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Оцінюючи посилання відповідача на те, що ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних вказують на безтоварність господарських операцій спростовується наступним.

Що стосується спільного наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29.12.1995р. №488/346 (надалі - Наказ №488/346), то.

Відповідно до ст. 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Порядок державної реєстрації нормативно-правових актів та їх оприлюднення врегульований Указом Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 року.

Спільний наказ Мінтрансу та Мінстату від 29.12.1995р. №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» не було зареєстровано в Міністерстві юстиції України та не було опубліковано в офіційному друкованому органі. Тому такий наказ в силу указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 року не набув силу нормативно-правового акта, не є обов'язковим для учасників господарських відносин та жодних прав та обов'язків не породжує.

Що стосується спільного наказу Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 07.08.1996р. №228/253 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.08.1996р. за №483/1508 (надалі - Наказ №228/253), суд зазначає наступне.

14.06.2006р. в Офіційному віснику України, 2006р., №22 (ст.1700) було опубліковано Висновок № 10/68 про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта [щодо наказу від 07.08.96 N 228/253 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи"]".

З даного висновку вбачається, що Міністерством юстиції України прийнято рішення про державну реєстрацію спільного наказу Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 07.08.1996 № 228/253 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.96 за № 483/1508 (із змінами), скасувати. Виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів 31.05.2006 року.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що Наказ №228/253 втратив чинність 31.05.2006 р.

Натомість правила перевезення вантажів у випадку залучення до такого перевезення перевізників врегульовано наказ Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", зареєстрований в міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568 (надалі - Наказ №363).

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом№363 товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Згідно із п. п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Проте, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» від 05.07.2011 р. у текстах Закону України «Про автомобільний транспорт», Закону України «Про дорожній рух» та Закону України «Про міліцію» було вилучено посилання на подорожні листи будь-яких автотранспортних засобів, у тому числі вантажних автомобілів.

За таких умов складання подорожніх листів не є обов'язковим для суб'єктів господарювання.

З вищенаведеного аналізу вбачається, що товарно-транспортні накладні повинні складатися у випадку, коли сторони по господарській операції залучають для перевезення вантажу, що є предметом даної операції, підприємство-перевізник. Проте, такі товарно-транспортні накладні не посвідчують факту передавання товару та не використовуються підприємствами, що є сторонами по договору купівлі-продажу, для бухгалтерського обліку. Товарно-транспортні накладні використовуються лише у бухгалтерському обліку підприємства, що здійснювало перевезення, оскільки у зв'язку з відміною подорожніх листів підприємства-перевізники можуть використовувати товарно-транспортні накладні для списання паливно-мастильних матеріалів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що вартість перевезення не входила до загальної суми товару, кредит не відносився до сплати, тому товарно-транспортні накладні не були обов'язковими. Крім того, показав, що на період господарської діяльності, яка перевірялася податковим органом, в них були складські приміщення в м. Львові на вул. Олесницького, 28 площею 2000 кв. м. Більшість контрагентів в телефонному режимі погоджували домовленості. Передоплати не проводились.

Факт наявності у позивача складських приміщень підтверджується долученими до матеріалів справи правовстановлюючих документів на право власності на нежитлові будівлі, розташовані в м. Львові на вул. Є.Олесницького,28.

Крім того, згідно договору поставки №07-02/01-1 від 01.02.2007 року, укладеного між СП ТзОВ «Тел-САТ» та ТзОВ «Мікро-Ф», акту прийому-передачі №07-02/21-1 від 21.02.2007 року, видаткової накладної №МВ-0000308 від 21.02.2007 року, позивач придбав автонавантажувач Toyota 7FGL15, який використовував у своїй діяльності в якості розвантажування товару.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені ПК України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма ПК України пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 ПК України встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.

Згідно підпункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст.ст.46-49 ПК України, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагенти позивача в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

На викладені обставини також звертає увагу Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" проти Болгарії" (заява № 3991/03).

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства та належного ведення господарської діяльності іншим суб'єктом господарювання, вартість яких включена до витрати платника податків, а сума ПДВ - до податкового кредиту.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи проаналізовані норми права та представлені первинні документи суд приходить до висновку, що операції за тим її змістом, що відображено в документах податкового, бухгалтерського обліку відбулася, що позивач правомірно сформував у період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року податковий кредит та валові витрати по договірних відносинах з ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ТзОВ «Будівельно-торгова компанія Євробуд», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «Нові Технології ТПВ», ПП Піруєт», ТзОВ «Укрміксі», ТзОВ «ТПК Груп».

З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються достатніми доказами та свідчать про обґрунтованість позовних вимог, відповідачем не доведено правомірність прийнятого спірного податкового повідомленння - рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 12.08.2013 року № 0001472210/242 та не надано доказів, які б спростовували доводи позивача. А тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

На підставі ст.94 КАС України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення, прийняте Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 12.08.2013 року №0001472210/2242.

Стягнути з Державного бюджету України на користь спільного українсько-польського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Тел-САТ» (79021, м. Львів, вул. Симона Петлюри, 34, код ЄДРПОУ 20024178) судові витрати у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 15.11.2013 року.

Суддя Сидор Н.Т.