Ухвала

від 26.11.2013 по справі 814/2392/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 р.Справа № 814/2392/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Кравченка К.В.,

Градовського Ю.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Роднічок» до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

24.05.2013р. приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Роднічок» (далі - ПСП «Агрофірма «Роднічок») звернулось з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі - ДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення від 16.05.2013р. № 0000192200 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 703 094,25 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 508 845 грн. та штрафними санкціями в розмірі 194 249,25 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що доводи ДПІ про нереальність господарських операції з підприємствами-постачальниками ТОВ «Компанія «Тріадіс», ТОВ «Віртус Транс», ТОВ «Вариант Групп», ФОП ОСОБА_3 є неправомірними, оскільки позивач отримав товар та використав його в своїй господарській діяльності.

ДПІ заперечувала проти позову та зазначала, що позивач безпідставно включив до податкового кредиту суму ПДВ по господарським операціям з зазначеними контрагентами. До таких висновків ДПІ прийшла внаслідок наявності податкової інформації про відсутність реальності вчинення господарських операцій зазначеними контрагентами у перевіряємому періоді. Посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при складанні акту перевірки та прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення, представник ДПІ просив у позові відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року позов задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 6.05.2013р. № 0000192200.

В апеляційній скарзі ДПІ ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачаються з матеріалів справи наступні обставини.

Приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Роднічок» (код ЄДРПОУ 19292651) 08.02.2000р. зареєстровано Жовтневою районною державною адміністрацією у Миколаївській області, взято на податковий облік в органах державної податкової служби, на момент перевірки перебуває на обліку відповідача.

В період з 12 по 16 квітня 2013р. податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПСП «Агрофірма «Роднічок» щодо дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо відображення відносин з контрагентами-постачальниками за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р., за наслідками якої 22.04.2013 року складений акт № 175/22-19292651.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.ст.228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПСП «Агрофірма «Роднічок» з зазначеним в акті перевірки постачальником,

- п.1.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ на суму 240 693 грн.,

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.4 п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 268 152 грн.

До таких висновків ДПІ прийшла через не підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Компанія Тріадіс», ТОВ «Віртус Транс», ТОВ «Вариант Групп», ФОП ОСОБА_3

За висновками акту перевірки 16.05.2013 року ДПІ винесла податкове повідомлення-рішення № 0000192200 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 703 094,25 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 508 845 грн. та штрафними санкціями в розмірі 194 249,25 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не погодився з позицією ДПІ, зазначаючи, що податковим органом не надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ «Компанія Тріадіс», ТОВ «Віртус Транс», ТОВ «Вариант Групп», ФОП ОСОБА_3, або невідповідність змісту укладених між ними договорів дійсним намірам сторін.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх законними та обґрунтованими.

Порядок формування та нарахування податкового кредиту за період, що перевірявся, визначається ст.7 Закону України «По податок на додану вартість» та ст.198 ПК України.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (у разі не отримання податкової накладної).

В частині 2 цього ж пункту зазначено, що платник податку несе відповідальність лише в разі не підтвердження сум податку зазначеними цим пунктом документами на момент проведення перевірки податковим органом.

Під час проведення податковим органом не витребовувалась первинна документація від

ПСП «Агрофірма «Роднічок», про що докладно зазначено судом першої інстанції.

В ході судового розгляду позивачем підтверджений податковий кредит по господарським операціям із зазначеними контрагентами податковими накладними.

ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству вищевказаних первинних документів, а також не заперечує проти того факту, що вказані контрагенти на момент проведення операцій із позивачем мали право на виписку податкових накладних, оскільки були зареєстровані як платник податку на додану вартість.

При цьому, колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Посилаючись на безтоварність господарської операції позивача з ТОВ «Компанія Тріадіс», ДПІ зазначала, що постановою господарського суду Миколаївської області від 07.07.2012р. ТОВ «Тріадіс» визнано банкрутом та розпочата ліквідаційна процедура. В зв'язку із незнаходженням підприємства за місцем реєстрації 20.06.2012р. складений акт № 1299/22-600/36384248 про неможливість проведення перевірки. Крім того, відповідач зазначив про наявність податкової інформації про те, що у жовтні 2010р. ТОВ «Тріадіс» мало взаємовідносини із сумнівними контрагентами-постачальниками ТОВ «Транс Гарант Сервіс», відносно директора якого порушена кримінальна справа за ч.2 ст.205 КК України, та ТОВ «Тес-Юг», що підтверджується актами ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 23.03.2011р. № 987/23-100/36880965, від 09.08.2011р. № 2405/23-100/36880965. За запитами ДПІ встановлено, що ТОВ «Тріадіс» не має транспортних засобів, земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна.

За обставинами справи 01.03.2010р. між позивачем та ТОВ компанія «Тріадіс» укладений генеральний договір № 10/03/01-4, відповідно до якого останній зобов'язується поставити нафтопродукти в кількості та асортименті, що передбачені в видаткових накладних. Аналогічний договір укладений між сторонами 01.03.2011р. (т.5 а.с.171-176).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надані видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на поставку протягом серпня 2010р. - серпня 2011р. дизельного пального, бензину А-76, А-80, а також паспорти якості на дизпаливо (т.3 а.с.125-209). Позивачем за поставлений товар здійснена оплата в безготівковій формі, що підтверджується випискою з рахунку (т.5 а.с.7-9).

Основними видами діяльності позивача є вирощування зернових та технічних культур, овочівництво. Необхідність в отриманні значної кількості паливно-мастильних матеріалів позивач підтверджував обставинами здійснення обробки земельних ділянок власними тракторами, збору врожаю власними комбайнами.

Зазначаючи про фіктивність господарських операцій з ТОВ «Віртус-Транс», ДПІ посилалось на відсутність підприємства за місцезнаходженням, що підтверджено актом ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 24.05.2011р. № 1696/23-100/37206918. Також наявна податкова інформація по взаємовідносинам цього підприємства із сумнівними контрагентами у жовтні-грудні 2010р., такими як ТОВ «ДП Ост-Тон», ТОВ «ФМП-Лак», ТОВ «Гран Агропром», ТОВ «Пі. Джі. Інт.-Груп». Крім того, за результатами аналізу облікової справи підприємства та податкової звітності встановлено, що у ТОВ «Віртус-Транс» відсутні власні, орендовані складські, торгівельні, виробничі та інші приміщення, які необхідні для здійснення підприємницької діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що 06.10.2010р. позивач уклав з ТОВ «Віртус Транс» договір на надання автотранспортних послуг № 6/10, відповідно до якого останній зобов'язується здійснювати автотранспорті послуги з перевозки зерна насипом в бортовому кузові. 17.10.2010р. з цим же підприємством позивач уклав інший договір № РД-17/11/2010 на надання автотранспортних послуг. У додатку № 1 до останнього договору визначений перелік вантажного транспорту, якій буде здійснювати перевезення, вартість послуг та вартість простою (т.5 а.с.10-16).

В підтвердження виконання умов договору позивачем надані акти здачі-прийняття робіт, товарно-транспортні накладні, складені протягом листопада-грудня 2010р., в яких автоперевізником зазначено ТОВ «Віртус Транс» (т.4 а.с.2-89). Позивачем за надані послуги у грудні 2010р. здійснена оплата в безготівковій формі, що підтверджується випискою з рахунку (т.5 а.с.2).

Заперечуючи проти товарності господарської операції позивача із ТОВ «Вариант Групп», податковий орган в акті перевірки зазначав про відсутність підприємства за місцем знаходження, про що 07.11.2012р. ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва складена довідка № 7283/7/07-503. З акту ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва вбачається, що ТОВ «Вариант Групп» мав господарські операції із сумнівним контрагентами постачальниками ПП «Реєстра» та ТОВ «МІГ».

Позивачем на підтвердження дійсності господарської операції з ТОВ «Вариант Групп» наданий договір від 01.08.2011р. № РД-13/11, відповідно до якого останній зобов'язується надати автотранспортні послуги по перевозці плодів томатів. Аналогічні договори укладені 23.07.2012р. № РД-12/12 та 17.08.2012р. № РД-6/2012. У додатках № 1 до укладених договорів визначений вантажний автотранспорт, який здійснює перевезення, додаток № 2 - визначає правила поведінки водіїв під час знаходження на території поля та заводу (т.5 а.с.35-54). Виконання умов договору підтверджується актами здачі-прийомки виконаних робіт, товарно-транспортними накладними, в якому автоперевізником зазначений ТОВ «Вариант Групп» (т.3 а.с.211-229). Позивачем за надані послуги здійснена оплата в безготівковій формі, що підтверджується випискою з рахунку (т.5 а.с.6).

Щодо нереальності господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_3 ДПІ зазначає про наявність податкової інформації про нереальність господарський операцій цього підприємця з контрагентами-постачальниками ТОВ «Скай Групп ЛТД», ТОВ «РА «Луар Медіа Студія», ПП «Агропрайд», у серпні, вересні і грудні 2010р., що підтверджується актом перевірки ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 18.05.2011р. № 556/17-208/НОМЕР_2.

З матеріалів справи вбачається, що 20.07.2010р. між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладений договір № РД-02/10, відповідно до якого останній зобов'язується надати транспортні послуги по перевозці томатів. У додатку № 1 до договору ФОП ОСОБА_3 надає перелік вантажного транспорту, якими буде здійснюватися перевезення. Додаток № 2 до договору встановлює правила поведінки для водіїв під час знаходження на території заводу. Підтверджуючи довготривалі взаємовідносини із зазначеним контрагентом, позивачем надані аналогічні договори на перевезення від 14.10.2008р. та 24.06.2009р. (т.5 а.с.17-31).

Доводячи реальність проведених операцій з перевезення ФОП ОСОБА_3 сільгосппродукції позивача, останнім надані акти здачі-прийняття робіт, товарно-транспортні накладні, в яких автоперевізником зазначений ФОП ОСОБА_3 Згідно наданих первинних документів перевезення здійснювалось протягом серпня, вересня 2010р.(т.1 а.с.24-250, т.2 а.с.1-250, т.3 а.с.1-37). Позивачем за надані послуги здійснена оплата в безготівковій формі, що підтверджується випискою з рахунку (т.5 а.с.3-4).

Необхідність укладання договорів на перевозку товару, позивач пояснював тим, що основним видом його діяльності є вирощування сільгоспкультур та овочів, які він спрямовує до покупців.

Таким чином, операції з придбання паливно-мастильних матеріалів, а також отримання послуг з перевезення власної сільгосппродукції, здійснені в межах господарської діяльності позивача.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, судова колегія вважає, що позивачем надані належні докази, які підтверджують реальне вчинення господарської операції позивача з ТОВ «Компанія Тріадіс», ТОВ «Віртус Транс», ТОВ «Вариант Групп», ФОП ОСОБА_3

Судова колегія вважає, що оскільки ДПІ провела перевірку без витребування та дослідження первинних документів від позивача, її висновки про нереальність та нікчемність господарських операцій є передчасними, а сама перевірка проведена з порушенням п.75.2 ст.75 ПК України.

Підставою для зменшення позивачу податкового кредиту ДПІ вважала достатньою наявність податкової інформації про відсутність певних контрагентів позивача за місцем знаходження та наявність сумнівних контрагентів у другому ланцюгу постачання, про що докладно зазначено вище.

З урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товару та послуг від ТОВ «Компанія Тріадіс», ТОВ «Віртус Транс», ТОВ «Вариант Групп», ФОП ОСОБА_3 в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання від них товарів чи послуг. Але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками сторін по договорам таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Враховуючи дані перевірок контрагентів позивача, податковим органом не взято до уваги, що відсутність певних контрагентів позивача за місцем реєстрації встановлена після спливу значного проміжку часу з дня вчинення господарських операцій з позивачем, ПСП «Агрофірма «Роднічок» не мало взаємовідносин із контрагентами-постачальниками своїх контрагентів. Крім того, ДПІ не проведена ідентифікація товару, отриманого ТОВ «Компанія Тріадіс» та поставленого позивачу, а також не доведено, яким чином впливає безтоварність операцій ТОВ «Віртус Транс», ТОВ «Вариант Групп», ФОП ОСОБА_3 зі своїми контрагентами-постачальниками щодо отримання товару на можливість надання послуг позивачу з перевезення.

Крім посилань на акти ДПІ про здійснення перевірок ТОВ «Компанія Тріадіс», ТОВ «Віртус Транс», ТОВ «Вариант Групп», ФОП ОСОБА_3, відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з отримання товару та послуг у цих контрагентів. В той же час зазначені акти ДПІ не можуть бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний або мав реальну можливість бути обізнаним про обставини незаконної діяльності своїх контрагентів на момент проведення з ними господарських операцій, в матеріалах справи відсутні.

Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що позиція податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Компанія Тріадіс», ТОВ «Віртус Транс», ТОВ «Вариант Групп», ФОП ОСОБА_3 ґрунтуються на припущеннях, що є недостатнім для прийняття рішення про зменшення податкового кредиту за рахунок сум ПДВ по господарськім операціям позивача з цими контрагентами. Отже, винесене спірне податкове повідомлення-рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому правильно скасоване судом першої інстанції.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: К.В.Кравченко

Суддя: Ю.М.Градовський