Ухвала

від 05.12.2013 по справі 2а-3906/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Справа № 30619/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Рак Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (правонаступник - Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Головного Управління Міндоходів у Львівській області) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства "Центр допомоги та співробітництва "Хосен" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

06 травня 2010 року позивач - Приватне підприємство "Центр допомоги та співробітництва "Хосен" звернулося в суд з позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, в якому просило (з врахуванням заяви про зміну позовних вимог від 25 червня 2010 року, а.с.19-20) визнати нечинним акт Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова №45 від 23 квітня 2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова внести зміни в реєстр платників податку на додану вартість, а саме: змінити дату анулювання свідоцтва з 23 квітня 2010 року на 27 травня 2010 року; змінити підставу анулювання свідоцтва зі "скасовано за ініціативою податкової" на "скасовано з ініціативи платника".

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2010 року позов задоволено повністю. Визнано нечинним акт Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова №45 від 23 квітня 2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова внести зміни в реєстр платників податку на додану вартість щодо приватного підприємства "Центр допомоги та співробітництва "Хосен", а саме: змінити дату анулювання свідоцтва з 23 квітня 2010 року на 27 травня 2010 року; змінено підставу анулювання свідоцтва зі "скасовано за ініціативою податкової" на "скасовано з ініціативи платника".

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що підставою для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість був п."ґ" ст.9.8. Закону України "Про податок на додану вартість", який передбачає таку підставу, як випадок, коли особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларацію з цього податку протягом дванадцяти послідовних місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), який (яка) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання. Позивач за період з березня 2008 року по січень 2009 року не задекларував податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 732740,79 грн. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтовними, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними в справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Довідкою №636029 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) стверджується, що ПП "Центр допомоги та співробітництва "Хосен" зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа 18 серпня 2005 року, ідентифікаційний код 32053205 (а.с.28-29). 14 серпня 2002 року ПП "Центр допомоги та співробітництва "Хосен" зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №17844480 (а.с.12). На момент виникнення спірних правовідносин ПП "Центр допомоги та співробітництва "Хосен" перебувало на податковому обліку у ДПІ в Галицькому районі м. Львова.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 квітня 2010 року ДПІ в Галицькому районі м. Львова складено Акт № 45 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідно до п. 9.8. "в" ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" (а.с.9-10). Підставою прийняття вказаного Акту стало те, що згідно з даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період з березня 2008 року по січень 2009 року станом на 22 квітня 2010 року встановлено факт заниження податкового зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 732740,79 грн.

ДПІ в Галицькому районі м. Львова зазначає, що у спірних правовідносинах підставою для анулювання свідоцтва про реєстрацію платником на додану вартість є п.9.8 «г» ст.9 . Закону України "Про податок на додану вартість" (а.с.32-33).

Станом на дату розгляду справи судом першої інстанції позивач з власної ініціативи повернув відповідачу свідоцтво №17844480 від 14 серпня 2002 року та зареєструвався повторно платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100285397 від 27 травня 2010 року (а.с.27).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний Акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість винесено безпідставно, дата скасування реєстрації ПП "Центр допомоги та співробітництва "Хосен" в Реєстрі платників податку на додану вартість є помилковою.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

П.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №79 від 01 березня 2000 року передбачено, що анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з реєстру.

Згідно з п.9.8. ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті "а" цього пункту, здійснюється за заявою платника податку. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Відповідно до абз.4 п.25.2.1 вказаного Положення органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у п.п. "б" - "ґ" п.25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за дванадцять послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність у таких деклараціях (податкових розрахунках) оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - п.п."ґ" п.9.8 ст.9 Закону). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до органу державної податкової служби, загальні обсяги оподатковуваних поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Таким чином, у ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" наведено вичерпний перелік підстав такого анулювання, який не підлягає розширеному тлумаченню.

У спірних правовідносинах, приймаючи рішення про анулювання реєстрації ПП "Центр допомоги та співробітництва "Хосен" платником ПДВ з посиланням на п.п.«в» п.9.8 ст.9 вказаного Закону, ДПІ фактично вийшла за межі цієї норми, надавши їй довільне тлумачення.

Так, п.п.«в» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою анулювання визначено випадки, за яких особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Правовий аналіз наведеного законодавчого припису не дає підстав для висновку про можливість анулювання реєстрації платника ПДВ з будь-яких причин взагалі, оскільки поняття «будь-які інші причини» у цій нормі Закону вжито саме стосовно звільнення особи від сплати податку з інших мотивів, ніж рішення суду, при цьому жодним чином не розширюючи закритий перелік підстав для анулювання реєстрації платника за цією нормою.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для анулювання реєстрації ПП "Центр допомоги та співробітництва "Хосен" платником ПДВ.

Ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, жодних доказів наявності підстав, передбачених в п."в" ст.9.8. Закону України "Про податок на додану вартість" суду не надано і відповідач не заперечував їх відсутності, наполягаючи на наявності підстав, зазначених в п."ґ" ст. 9.8. Закону України "Про податок на додану вартість", на який не має посилань в оскаржуваному акті. Водночас, доказів наявності передбачених таким пунктом підстав для скасування реєстрації позивача як платника податку на додану вартість суду також не надано, а саме посилання на часткове недекларування зобов'язань не передбачено законодавством як підстава для такої дії.

Таким чином, ДПІ в Галицькому районі не доведено правомірність прийняття оскаржуваного акту.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного Управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2010 року у справі № 2а-3906/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.Я. Качмар

А.Р. Курилець

Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2013 року.