Рішення

від 14.04.2009 по справі 29/113-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/113-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2009 р.                                                            Справа № 29/113-09

вх. № 1870/5-29

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Фишилева А.В. за довіреністю б/н від 02.03.2009р.;  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "СТ-2", м. Дніпропетровськ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ  

про стягнення 627100,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 551567,10 грн. боргу, 33849,97грн. пені, 5077,44грн. відсотків, 36606,48 грн. інфляційних, що виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором  купівлі-продажу №08-07/8-01 підписаного між позивачем та відповідачем 08.07.2008р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 6271,01 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 березня 2009 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її  розгляд на 02.04.2009р.

До початку судового засідання  позивач заявив клопотання про забезпечення позову, але оскільки суду не було надано доказів, що підтверджують наявність обставин, які  ускладнюють або роблять  неможливим виконання рішення, суд відмовив позивачеві у задоволенні вказаного клопотання.  

У судовому засіданні призначеному на 02.04.2009р. було оголошено перерву до 14.04.2009р., з метою надання сторонами додаткових доказів в обгрунтування своїх вимог та заперечень по суті спору.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання після перерви не з"явився, відзив на позов не надав, але надав 14.04.2009р. документи для залученнядо матеріалів справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір  купівлі-продажу №08-07/8-01 підписаного між позивачем та відповідачем 08.07.2008р., відповідно до умов якого, п.2.3., позивач прийняв на себе зобов"язання передати у власність відповідача м"ясо свинини заморожене та м"ясо куряче в асортименті та за цінами що вказані у накладних, а покупець зобов"язується прийняти товар та сплатити його вартість.

Відповідно до п.5.1. договору, покупець повинен розрахуватися за переданий йому товар протягом 60 днів з дати відвантаження товару. Датою відвантаження товару, згідно п. 3.2. договору вважається дата підписання видаткових накладних.

Позивач свої зобов"язання за договором виконав та поставив відповідачу товар на загальну суму 1255686,35грн., що підтверджується видатковими накладними ( період з 08.07.2008р. по 02.09.2008р.), копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач виконав свої зобов"язання за договором частково та сплатив вартість товару лише в сумі 704119,25грн.

Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 551567,10грн.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 551567,10 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 8.1. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 33849,97 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 5077,44 грн. та інфляційні у сумі 36606,48 грн.,  підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 6271,01 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м"ясокомбінат" (62503, Харківська область, м. Вовчанськ, вулиця Новоселівська, 1, код 32447115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "СТ-2" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, 1, код 21862881) 551567,10 грн. боргу, 33849,97грн. пені, 5077,44грн. відсотків, 36606,48 грн. інфляційних, 6271,01грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя