Постанова

від 04.06.2009 по справі 29/113-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/113-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2009 р.                                                           Справа № 29/113-09  

Колегія суддів у складі:

Головуючого судді Погребняка В.Я., судді Гончар Т.В.,  судді Такмакова Ю.В.

                                               при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача –Філешевої А.В. – за довіреністю б/н від 02.03.2009р.

відповідача – не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1225Х/3-9 від 07.05.09 р.)      на рішення      господарського суду Харківської області від 14.04.2009р. у справі № 29/113-09     

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "СТ-2",                  м. Дніпропетровськ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат",            м. Вовчанськ

про стягнення 627100,99 грн.,

встановила:

Позивач - ТОВ Компанія "СТ-2", у березні 2009 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача –ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат", на свою користь 627100,99 грн., з яких: 551567,10 грн. боргу, 33849,97 грн. пені, 5077,44 грн. відсотків, 36606,48 грн. інфляційних, а також понесені ним судові витрати. Вимоги позовної заяви обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо оплати за отриманий товар.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14 квітня 2009 року у справі № 29/113-09  (суддя Тихий П.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "СТ-2" 551 567,10 грн. боргу, 33 849,97 грн. пені, 5077,44 грн.  відсотків, 36606,48 грн. інфляційних, 6271,01 грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Відповідач з даним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить  рішення господарського суду Харківської області від 14 квітня 2009 року у справі № 29/113-09  скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення. Зокрема, відповідач стверджує, що поставка товару була здійснена позивачем відповідачу не на підставі умов договору купівлі-продажу 08-07/8-01, а по іншим правовідносинам – усної домовленості сторін, при цьому строки оплати продукції сторонами не обговорювались. Стверджує, що будь-якої вимоги чи претензії від позивача ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" не отримувало, тому відсутні підстави вимагати сплати боргу відповідачем.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні його повноважний представник зазначає, що стягнуті за рішенням місцевого господарського суду суми: основного боргу та штрафні санкції і, як наслідок - судові витрати, підлягають залишенню без змін, як такі, що нараховані вірно, а  тому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

Повноважний представник відповідача – заявника апеляційної скарги, у судове засідання не прибув, хоча про  час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 08.05.2009р. №5342930.

25 травня 2005р. за вх.№ 3116 представником відповідача до канцелярії суду були надані письмові пояснення з проханням розглядати апеляційну скаргу без участі повноважного представника ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат", оскільки його доводи та обґрунтування містяться в апеляційній скарзі.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, а також клопотання відповідача, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат".

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню, зважаючи на таке.

Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом, 08 липня 2008 року між ТОВ Компанія "СТ-2" та ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат"  був укладений договір купівлі-продажу №08-07/8-01 (далі Договір), у відповідності до умов якого, продавець (позивач) зобов'язався передати у власність відповідача м'ясо свинини заморожене та м'ясо куряче в асортименті (далі товар) та за цінами, що вказані у накладних доданих до цього Договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець (відповідач) прийняти зазначений товар та сплатити його вартість (п.1.1. Договору).

На виконання умов Договору, позивач поставив на користь відповідача товар на загальну суму 1 255 686,35 грн. Поставка продукції позивачем відповідачу за вказаним Договором підтверджується накладними: РН-0000102 від 08.07.2008 на суму 344 000,00 грн.; РН-0000103 від 8.07.2008 на суму 86 000,00 грн.; РН-0000108 від 11.07.2008 на суму 138 170,77 грн.; РН-0000187 від 06.08.2008 на суму 105 948,48 грн.; РН-0000191 від 08.08.2008 на суму 437 520,00 грн.; РН-0000234 від 02.09.2008 на суму 144 047,10 грн., відповідач за вказаними накладними товар  отримав.

Проте ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат"  свої договірні зобов'язання виконав частково та несвоєчасно. Як свідчать матеріали справи, відповідачем сплачено за відвантажений товар всього 704 119,25 грн.: 150 000,00 грн. - платіжним  дорученням від 14.07.08; 50 000,00 грн. - платіжним  дорученням від 17.07.08; 100 000,00 грн. - платіжним  дорученням від 23.07.08; 50 000,00 грн. - платіжним  дорученням від 25.07.08; 50 000,00 грн. - платіжним  дорученням від 28.07.08; 20 000,00 грн. - платіжним  дорученням від 04.08.08; 48 900,00 грн. - платіжним  дорученням від 11.08.08; 30 000,00 грн. - платіжним  дорученням від 12.08.08; 60 000,00 грн. - платіжним  дорученням від 13.08.08; 50 000,00 грн. - платіжним  дорученням від 18.08.08; 65 219,25 грн. - платіжним  дорученням від 16.09.08; 30 000,00 грн. - платіжним  дорученням від 02.10.08.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передавши відповідачу у власність товар, проте відповідач розрахунки за отриманий товар повністю не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 551 567,10 грн.

Разом з цим  судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що поставка товару за вищепереліченими накладними здійснена позивачем та отримана відповідачем саме у межах укладеного між сторонами договору №08-07/8-01 від 08 липня 2008 року.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 692 ЦК України, покупець повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Продавець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Розділом 5 Договору передбачені порядок та умови оплати поставленого товару.

     Згідно з пунктом п.5.1. Договору, покупець повинен розрахуватися за переданий йому товар протягом 60 днів з дати відвантаження товару. Датою відвантаження товару, згідно з п. 3.2. Договору, вважається дата підписання видаткових накладних.

Як свідчать матеріали справи, заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 551 567,10 грн. підтверджена належними доказами, будь-яких доказів оплати цієї суми відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції надано не було, у зв‘язку з чим колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 551 567,10 грн. основного боргу є обґрунтованими та правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Таким чином, відповідач, не погасивши заборгованість перед своїм контрагентом  - ТОВ Компанія "СТ-2" у розмірі 551 567,10 грн.,  був правомірно визнаний місцевим господарським судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором №08-07/8-01 від 08 липня 2008 року.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З урахуванням приписів вищеназваних статей та досліджених матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати товару за договором купівлі-продажу №08-07/8-01 від 08 липня 2008 року, тому вважає, що, місцевим господарським судом також вірно та обґрунтовано задоволені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 36606,48 грн. - інфляційних та 5077,44 грн. - 3% річних.

Пунктом 8.1. Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань сторонами була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

З урахуванням приписів ст.ст. 549, 611 Цивільного кодексу України та положень пункту 8.1. Договору, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом також правомірно та обґрунтовано задоволені позовні вимоги в частині стягнення пені  в сумі 33849,97 грн.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх  обставин  справи  в   їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що відповідач звернувшись з апеляційною скаргою, не довів яким чином його права і ким порушені, більше того, враховуючи, що він фактично отримав від позивача товар, використав його на свої потреби, проте і до теперішнього часу не розрахувався у повному обсязі, а звернувся з апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції вважає, що  відповідач всупереч приписам п.6 статті 3 Цивільного кодексу України діє несправедливо та недобросовісно.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги у зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю і відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з‘ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях, що не підтверджені документально та спростовуються наявними у справі доказами.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 99,101,102, п.1 статті 103, статті 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

                                                   постановила:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14 квітня 2009р. у справі         № 29/113-09  залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                 Погребняк В.Я.

                                 суддя                                                Гончар Т.В.

                                 суддя                                               Такмаков Ю.В.