Постанова

від 10.12.2013 по справі 926/484/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Справа № 926/484/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М., суддів:Круглікової К.С., Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Центр Світлиця" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року у справі№926/484/13 господарського суду Чернівецької області за позовом доПриватного підприємця ОСОБА_4 Приватного підприємства "Центр Світлиця" простягнення 57 491,40 грн. За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_5,

відповідача: не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовом до Приватного підприємства "Центр Світлиця" про стягнення з останнього заборгованості у сумі 52 482 грн. , 4 723,37 грн. річних та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 04.07.2013р. у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року вказане рішення місцевого господарського суду скасовано, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 52 482 грн. боргу, 4 723,37 грн. річних, 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 860,25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ПП "Центр Світлиця" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова апеляційного господарського суду - скасуванню із залишенням в силі рішення господарського суду першої інстанції з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач не довів обставин щодо отримання відповідачем товару за наданими накладними та товарно-транспортними накладними; не надав суду актів приймання передачі по якості і кількості пиломатеріалів, довіреностей на отримання товару, доказів поставки товару за договором саме Товариству з обмеженою відповідальністю "Серін" с.м.т. Десятин Івано-Франківської області, специфікацій відповідача. При цьому місцевий суд зробив висновок про те, що не є належним доказом письмові пояснення гр. ОСОБА_6 щодо отримання товару, оскільки пояснення не підтверджені первинними документами, зокрема стосовно того, що гр. ОСОБА_6 працював на Приватному підприємстві "Центр Світлиця", йому надавалась довіреність на отримання пиломатеріалів від позивача або надання інших повноважень на отримання товару. Крім того, суд першої інстанції вказав, що інші товарно-транспортні накладні, що витребувані судом та додатково надані позивачем, які містяться в матеріалах справи не підтверджують отримання пиломатеріалів відповідачем від П.П. ОСОБА_4

Задовольняючи апеляційну скаргу відповідача та скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вказав, що надані позивачем докази (накладні, виписки по банківському рахунку відповідача про часткову оплату поставленого товару) в сукупності є належними та достатніми доказами в підтвердження поставки позивачем для відповідача пиломатеріалів обрізних хвойних порід за договором №18/01 від 18.01.2010 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, а висновки суду апеляційної інстанції вважає помилковими з огляду на наступне.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 18 січня 2010 року між Приватним підприємством "Центр Світлиця" та Приватним підприємцем ОСОБА_4 укладено договір № 18/01, згідно пункту 1.1. якого, позивач продає, а відповідач купує пиломатеріали - обрізні хвойних порід, згідно специфікацій відповідача, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 3.1. договору, позивач зобов'язаний передати покупцю товар та завантажити товар, оплатити транспортні витрати та поставити товар у с.м.т. Десятин Івано-Франківської області ТОВ "Серін".

Пунктом 3.3 договору передбачено, що передача та прийом товару здійснюється на складі продавця, при цьому оформляються наступні документи: акт приймання - передачі по якості і кількості, накладна на товар, товарно-транспортна накладна, оригінал накладної на відпуск лісоматеріалів від лісокористувача. Вказані у пункті 3.3 документи до даного договору є невід'ємною його частиною ( пункт 3.4 договору).

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що позивач зазначав, що він здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 123836,00 грн., за яку відповідач оплату належним чином не здійснив, в результаті чого в останнього виник борг у розмірі 52 482 грн., який позивач просив стягнути на його користь.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, між сторонами по даній справі дійсно був укладений договір №18/01. Відповідно до укладеного договору, обов'язком позивача було передати покупцю товар та завантажити товар, оплатити транспортні витрати та поставити товар у с.м.т. Десятин Івано-Франківська область ТОВ "Серін".

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні'' підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції або безпосередньо після її закінчення і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається із наданих позивачем накладних № 00001 від 20 січня 2010 року № 00002 від 30 січня 2010 року, № 00014 від 26 березня 2010 року, № 00013 від 25 березня 2010 року, товарно-транспортних накладних № 00001 від 20 січня 2010 року, № 00002 від 30 січня 2010 року, № 00007 від 25 березня 2010 року, № 00008 від 26 березня 2010 року, в графі "прийняв (одержав)" проставлено підпис особи без зазначення прізвища та інших реквізитів, що не підтверджує прийняття товару саме представником відповідача.

При цьому позивачем не надано суду інших беззаперечних доказів щодо отримання товару відповідачем, зокрема довіреностей, або актів приймання передачі по якості і кількості, що передбачено у пункті 3.3 договору.

Відповідач проти укладеного договору купівлі-продажу № 18/01 від 18 січня 2010 року не заперечував, при цьому вказував на те, що зобов'язання, передбачені зазначеним договором сторонами не виконувалися, товар для ПП "Центр Світлиця" по зазначених вище накладних не постачався.

Крім того, як зазначалось вище, у пункті 3.1. договору сторонами визначено, що поставка товару позивачем здійснюється Товариству з обмеженою відповідальністю "Серін" у с.м.т. Десятин Івано-Франківська область, однак у товарно-транспортних накладних, які були надані позивачем, пунктом розвантаження товару є село Комарівці Сторожинечького району Чернівецької області.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 (Інструкція), сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.

Інструкцією також передбачено, що бланки довіреностей видаються після їх реєстрації в Журналі реєстрації довіреностей. Довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві. Довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, позивач не довів обставин щодо отримання відповідачем товару за вищевказаними накладними та товарно-транспортними накладними, не надав суду актів приймання передачі по якості і кількості пиломатеріалів, довіреностей на отримання товару, доказів поставки товару за договором саме Товариству з обмеженою відповідальністю "Серін", с.м.т. Десятин Івано-Франківська область, специфікацій відповідача тощо.

При цьому колегія вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на часткову оплату відповідачем товару за накладними № 00001 від 20 січня 2010 року, № 00002 від 30 січня 2010 року, № 00014 від 26 березня 2010 року, № 00013 від 25 березня 2010 року, оскільки, як вбачається з банківської виписки оплата за пиломатеріали у сумі 44000,00 грн. та у сумі 15000,00 грн. здійснювалась згідно з накладною від 21 січня 2010 року, та у сумі 12354,00 грн. згідно з накладною від 22 березня 2010 року. Отже, означена сплата коштів відповідачем, не стосується вказаних накладних, про що зазначається позивачем у розрахунку позовних вимог.

Також, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що також не є належним доказом письмові пояснення гр. ОСОБА_6 щодо отримання товару, оскільки зазначені пояснення не підтверджені первинними документами, зокрема стосовно того, що гр. ОСОБА_6 працював на Приватному підприємстві "Центр Світлиця", йому надавалась довіреність на отримання пиломатеріалів від позивача, або надання інших повноважень на отримання товару.

Отже, місцевий господарський суд зробив обґрунтований висновок, що оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами факт поставки відповідачу товару, позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33 , 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає висновки місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову цілком правомірними та обґрунтованими.

Згідно зі статтею 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Приймаючи до уваги норми чинного законодавства та встановлені під час здійснення судового провадження фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови лише здійснив переоцінку доказів, наданих суду першої інстанції та зробив помилковий висновок, що позивач довів факт поставки відповідачу товару, тому постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню. Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне залишити його без змін.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Центр Світлиця" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року у справі №926/484/13 скасувати. Рішення господарського суду Чернівецької області від 04.07.2013р. залишити в силі.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_4 на користь Приватного підприємства "Центр Світлиця" витрати по сплаті судового збору при поданні касаційної скарги в сумі 1204,35 грн.

Доручити господарському суду Чернівецької області видати наказ.

ГоловуючийМ. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова