Постанова

від 12.12.2013 по справі 17/5025/365/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Справа № 17/5025/365/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.

суддів Грека Б.М., Палія В.В. (доповідач)

розглянувши у

відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Сімадекс-Термопласт"

на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.04.2013

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2013

у справі № 17/5025/365/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ПАК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Сімадекс-Термопласт"

про стягнення 63 945, 34грн. - боргу, 6 394, 55 грн. - штрафу

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: Коцюба С.А. -предст. (дов. від 16.01.2012)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ПАК" звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімадекс-Термопласт" про стягнення заборгованості в сумі 63 945,34грн. і штрафу в сумі 6394,55 грн., у зв'язку із неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Сімадекс-Термопласт" зобов'язання із внесення орендної плати в період з вересня 2011 року по лютий 2012 року за договором оренди нежитлового приміщення від 20.10.2008 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімадекс-Термопласт" подало зустрічний позов про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ПАК" прийняти приміщення з оренди та оформити (підписати) акт приймання-передачі приміщення. Зустрічний позов було мотивовано тим, що відповідач за зустрічним позовом безпідставно ухиляється від прийняття об'єкта з оренди та підписання акта приймання -передачі об'єкта оренди.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.06.2012 року (суддя Димбовський В.В.) у справі № 17/5025/365/12, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 року (судді Тимошенко О.М., Коломис В.В, Огороднік К.М.) у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2013 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ПАК" задоволено частково; рішення господарського суду Хмельницької області від 11.06.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 року у справі № 17/5025/365/12 скасовано в частині вирішення спору за первісним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімадекс-Термопласт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ПАК" заборгованості в сумі 63 945,34грн. та штрафу в сумі 6394,55 грн., а справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі. В іншій частині рішення господарського суду Хмельницької області від 11.06.2012 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 зі справи № 17/5025/365/12 залишено без змін.

За результатом нового розгляду справи № 17/5025/365/12 в частині вирішення спору за первісним позовом, рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.04.2013 (суддя Гладюк Ю.В.), яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 (судді Василишин А.Р., Юрчук М.І., Крейбух О.Г.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімадекс-Термопласт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ПАК" 62 094,47грн. боргу, 6 209,45грн. штрафу, а також 1 561,22грн. судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімадекс-Термопласт", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 20.10.2008 року між закритим акціонерним товариством "УКР-ПАК", правонаступником якого, відповідно до статуту, є товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ПАК" (орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сімадекс-Термопласт" (орендарем) укладено договір оренди нежитлового приміщення (далі-договір), згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення - будівлю цеху поліетиленових ящиків загальною площею 951,2 кв.м, що знаходиться на вулиці О. Маковея, 62 в м. Яворові, Львівської області (п. 1).

Відповідно до п. 5 договору сторони домовились, що даний договір оренди укладається на термін 35 місяців з дня укладення.

Як передбачено п. 6. даного договору, об'єкт оренди передається орендарю для використання його в комерційних цілях та організації виробництва з виготовлення пластмасових виробів.

Згідно з п. 7 договору, передача об'єкта оренди орендодавцем орендарю здійснюється протягом 5 календарних днів з дня укладення цього договору, що засвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами. В акті прийому-передачі сторони зазначають технічний стан наявних комунікацій та загалом об'єкта оренди.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що між сторонами спору було складено акт здачі-приймання нежитлового приміщення від 13.11.2008р., відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв згідно договору оренди нежитлового приміщення від 20.10.2008р. у користування нежитлові приміщення загальною площею 951,2 кв.м, що знаходяться по вул. О. Маковея, 62 в м. Яворові, Львівської області. Даний акт скріплений печатками та підписами сторін.

В пункті 9 договору визначені права та обов'язки сторін, зокрема, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату на умовах, визначених в даному договорі.

Згідно з п. 10 даного договору (з урахуванням змін, внесених на підставі договору про внесення змін від 01.02.2011р.) орендна плата за січень місяць 2011р. становить 10 000 грн. Орендна плата за поточний місяць перераховується у безготівковій формі щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця оренди на поточний рахунок орендодавця. Розмір орендної плати за даним договором підлягає щомісячній індексації шляхом коригування платежу за поточний місяць на індекс інфляції попереднього місяця. Розмір орендної плати може бути переглянутий за ініціативою орендодавця або орендаря шляхом підписання додаткової угоди до цього договору. Нарахування орендної плати починається з дня передачі орендарю об'єкта оренди за актом прийому-передачі і закінчується в день підписання акту про повернення об'єкту оренди.

Як передбачено п. 12. договору, орендна плата сплачується орендарем на поточний рахунок орендодавця в безготівковій формі на підставі наданих орендодавцем рахунків, виходячи з встановленого НБУ курсу євро на 01 число місяця, за який здійснюється платіж, до 10 числа місяця, за який здійснюється оплата.

Згідно з п. 13 договору у випадку закінчення дії цього договору орендна плата вноситься станом на день фактичної передачі об'єкта оренди орендодавцю за підписаним сторонами актом передачі-приймання.

Пунктом 16.3 передбачено, що у випадку затримки орендарем повернення приміщення з оренди, орендар виплачує орендодавцю штраф в розмірі 10% від суми місячної орендної плати за таку затримку.

Згідно п. 17 договору сторони можуть відмовитися від цього договору з підстав, передбачених Цивільним кодексом України.

Як передбачено п. 16.1 договору, якщо орендар прострочив сплату орендної плати більше ніж за два місяці підряд, орендодавець вправі відмовитися від договору оренди і цей договір буде розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

Факт припинення договору оренди нежитлового приміщення від 20.10.2008 року за ініціативою орендодавця, у зв'язку із заборгованістю орендаря, починаючи з 08.07.2011 року, прийнятий судами як такий, що не потребує повторного доказування та має для даної справи преюдиціальне значення (оскільки встановлений у судовому рішенні під час розгляду іншої справи за участю тих же сторін).

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості по орендній платі, яка складає 63 945,34грн. (за вересень місяць 2011 року -10 593,86 грн., за жовтень місяць 2011 року - 10 663,90 грн., за листопад місяць 2011 року -10 663,90 грн., за грудень місяць 2011 року - 10 674,56 грн., за січень місяць 2012 року -10 674,56 грн., за лютий місяць 2012 року - 10 674,56 грн.) та 6394,55грн. - штрафу у розмірі 10% від суми місячної орендної плати за затримку повернення приміщення з оренди за період з 01.09.2011 року по 29.02.2012 рік.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонам.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Частиною другою статті 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

З огляду на викладені норми законодавства та враховуючи те, що пунктом 13 Договору передбачено, що у випадку закінчення дії цього договору орендна плата вноситься станом на день фактичної передачі об'єкта оренди орендодавцю за підписаним сторонами актом передачі-приймання, який у спірний період (з вересня 2011 по лютий 2012) сторонами підписано не було, суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про те, що відсутність акту прийому-передачі об'єкта оренди орендодавцю, складеного в період, за який нарахована заборгованість та відсутність доказів сплати орендної плати за вказаний період свідчить про наявність невиконаного відповідачем обов'язку щодо сплати орендної плати за вказаний період.

При цьому, судами мотивовано відхилено доводи відповідача про те, що останній не мав доступу до приміщення після припинення дії договору, отже, звільняється від виконання зобов'язання за договором щодо внесення орендної плати. Так, суди дійшли до обґрунтованого висновку про те, що позивач не зобов'язаний був забезпечувати відповідачу доступ до приміщення після припинення дії договору.

Колегія суддів касаційної інстанції також зазначає про те, що у суд із позовом про спонукання позивача прийняти приміщення з оренди та оформити (підписати) акт приймання-передачі приміщення (зустрічний позов у даній справі) відповідач звернувся лише 11.04.2012 та не скористався правом на судовий захист раніше.

Іншим доводам та запереченням відповідача проти задоволення позову судами попередніх інстанцій надана належна правова оцінка, а суд касаційної інстанції тільки перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду ґрунтуються на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків попередньої судової інстанції, зводяться передусім до переоцінки доказів, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення та постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімадекс-Термопласт" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 11.04.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 у справі № 17/5025/365/12 залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій