Рішення

від 21.04.2009 по справі 2/58

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/58

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2/58

21.04.09

За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Київська обласна база

                      матеріально-технічного і сервісного забезпечення «Облагротехсервіс»

до                     Приватного підприємства «Науково-виробничого підприємства

                      «Валанд»

про                      стягнення 18660 грн. 21 коп.

          Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача         Корчак Я.А.

Від відповідача     не з'явився           

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київська обласна база матеріально-технічного і сервісного забезпечення «Облагротехсервіс»до Приватного підприємства «Науково-виробничого підприємства «Валанд»про стягнення заборгованості з орендної плати, з додаткових послуг, пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, всього в сумі 18660,21 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2009р. порушено провадження у справі.

Від позивача 07.04.09р. надійшло Доповнення до позовної заяви, відповідно до якого позивач зменшує заявлену до стягнення суму пені до 879,73 грн., в зв'язку з чим загальна сума позовних вимог зменшилась та становить 16 030,12 грн.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Позивач у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з врахуванням доповнення до позовної заяви.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Відзив на позов відповідач не подав.

За таких обставин рішення по справі виноситься на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд —

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Київська обласна база матеріально-технічного і сервісного забезпечення «Облагротехсервіс»(Позивач) та Приватним підприємством „Науково-виробничого підприємства «Валанд»(Відповідач) був укладений договір оренди приміщення № 172 (Договір), згідно якого Позивач передав в оренду приміщення загальною площею 33 метри квадратні, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська,8, а Відповідач зобов'язувався вчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до умов Договору.

Факт прийняття Відповідачем вищевказаного приміщення підтверджується Актом приймання-передачі приміщення від 01.06.2007 р.

У відповідності до п. 3.6. Договору передбачено, що орендна плата починає нараховуватися та підлягає сплаті з дня передачі Об'єкту оренди Орендарю та підписання Сторонами акту приймання-передачі Об'єкту оренди.

Відповідно до п. 3.5. Договору оренди визначено, що орендна плата сплачується Орендарем, незалежно від наслідків його господарської діяльності, щомісячно в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця, або готівкою через касу Орендодавця. Оплата здійснюється не пізніше 10 десятого числа звітного місяця.

Відповідач не скористався своїм правом з'явитися до суду та надати письмові документально та нормативно обґрунтовані заперечення проти обставин, викладених в позові.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач порушував умови Договору, та зокрема не сплатив орендну плату з червня по вересень місяць 2007 року.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим та арифметично вірним наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача по орендній платі за Договором з червня по вересень місяць 2007 року, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 9900 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної заборгованості, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача суми заборгованості з орендної  плати по Договору в розмірі 9900 грн.

Відповідно до умов Договору Орендар сплачує Орендодавцю плату за надання додаткових послуг (опалення, тощо) протягом 3х банківських днів з моменту виставлених до оплати рахунків.

В порушення п. 3.1. Договору Відповідач не сплатив за додаткові послуги з червня по серпень місяць 2007 року.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим та арифметично вірним наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача по додатковим послугам за Договором з червня по серпень місяць 2007 року, відповідно до якого заборгованість відповідача становить 536,02 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної заборгованості, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача суми заборгованості за додаткові послуги по Договору в розмірі 536,02 грн.

Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.  

У відповідності до п. 10.8 Договору передбачено, що у разі порушення строків (термінів) здійснення платежів, передбачених Договором, Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент сплати неустойки, за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 1 та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.  

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем пені за порушення умов Договору в частині сплати орендної плати та додаткових послуг, а тому суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені за порушення умов Договору в частині сплати орендної плати та додаткових послуг.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим та арифметично вірним наданий Позивачем розрахунок пені, доданий до «Доповнення до позовної заяви» від 07.04.09р., де пеня перерахована позивачем з врахуванням подвійної облікової ставки НБУ та п. 6 ст. 232 ГК України.

В даному розрахунку Позивач зменшив (по відношенню до попередньо заявленої в позові) суму пені, що підлягає стягненню з відповідача, і пеня становить - 879, 73грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок інфляційних, що становить -  4 213,68  грн., а також наданий позивачем розрахунок 3% річних, що становить 500,69 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної суми інфляційних та 3% річних.

Зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача інфляційних витрат та також 3% річних.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, відповідно до розрахунку позивача, наведеному в позові, в врахуванням зменшеного розміру пені відповідно до доповнення до позовної заяви.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пропорційно до суми задоволених позовних вимог; в іншій частині (в зв'язку зі зменшенням позовних вимог відповідно до Доповнення до позову) витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на Позивача та йому не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Науково-виробничого підприємства «ВАЛАНД»(м. Київ, вул. Драгомирова, 10/10, кв. 61; код 34728550) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київська обласна база матеріально-технічного і сервісного забезпечення «Облагротехсервіс»(Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 8; код ЄДРПОУ 00913545) 10 436 (десять тисяч чотириста тридцять шість) грн. 02 коп. основної заборгованості, 879 (вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 73 коп. пені,  500 (п'ятсот) грн. 69 коп. 3% річних, 4213 (чотири тисячі двісті тринадцять) грн. 68 коп. інфляційних, 160 (сто шістдесят) грн. 30 коп. державного мита та 101 (сто одна) грн. 37 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                               І.О.Домнічева

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –23.04.2009р.