Постанова

від 11.10.2011 по справі 2/58-57/134

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2011 № 2/58-57/134

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Скрипка І.М.

Іваненко Я.Л.

при секретарі: Боднар Н.З.

за участю представників сторін:

від позивача: Максак Т.Л. - довіреність № 01-83 від 27.01.2011 року;

від відповідача Петров О.В. - довіреність б/н від 01.06.2011 року;

Шевченко Ю.В. - довіреність б/н від 10.10.2011 року;

розглянувши апеляційну скаргу Українського молодіжного аерокосмічного об'єднання „Сузір'я" на рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2011 року

у справі № 2/58-57/134 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Управління комунального майна Чернігівської обласної, м. Чернігів,

до Українського молодіжного аерокосмічного об'єднання „Сузір'я", м. Київ,

про стягнення 33 505,89 грн. -

ВСТАНОВИВ :

У січні 2010 року Управління комунального майна Чернігівської обласної звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Українського молодіжного аерокосмічного об'єднання „Сузір'я" на свою користь (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 01-500 від 30.04.2010 року) 21100,17 грн. основної заборгованості, 52 436,32 грн. неустойки, 232,56 грн. 3% річних та 963,22 грн. інфляційних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2011 року, позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2011 року у справі № 2/58 касаційну скаргу Українського молодіжного аерокосмічного об'єднання "Сузір'я" задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2011 року скасовано в частині позовних вимог про стягнення 52 436,32 грн. неустойки, справу передано в цій частині на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.07.2011 року позов в частині стягнення неустойки задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 26 218,16 грн. неустойки. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення неустойки відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Українське молодіжне аерокосмічне об'єднання „Сузір'я" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2011 року в частині нарахування пені за періоди з 01.05.2009 року по 31.10.2009 року, з 01.11.2009 року по 28.02.2010 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2011 року (головуючий суддя Шипко В.В., судді Борисенко І.В. та Ільєнок Т.В.) апеляційну скаргу Українського молодіжного аерокосмічного об'єднання „Сузір'я" прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін на 06.09.2011 року.

Відповідно до розпорядження Керівника апарату суду від 12.09.2011 року № 01-24/570 у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді-доповідача Шипка В.В. призначено повторний автоматичний розподіл даної справи. Перегляд в апеляційному порядку рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2011 року здійснюється Київським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого судді Остапенка О.М., суддів Скрипка І.М., Іваненко Я.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2011 року вищезазначеною колегією суддів апеляційну скаргу Українського молодіжного аерокосмічного об'єднання „Сузір'я" прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Представники відповідача в судовому засіданні 11.10.2011 року вимоги апеляційної скарги підтримали, просили апеляційну скаргу задовольнити з підстав викладених вище.

Представник позивача в судовому засіданні 11.10.2011 року заперечував проти доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу Українського молодіжного аерокосмічного об'єднання „Сузір'я" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2011 року - без змін.

У судовому засіданні, яке відбулось 11.10.2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги Українського молодіжного аерокосмічного об'єднання „Сузір'я" слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2011 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи 29 грудня 2006 року між Управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна № 25, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (далі - Договір), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення, в будівлі, що перебуває на балансі Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації та знаходиться за адресою: Чернігівська область, Коропський район, с. Вишеньки (палац П.О.Румянцева-Задунайського) вул. Центральна, 45, у складі: приміщень, що знаходяться на 1 та 2 поверхах вищезазначеної будівлі, загальною площею 431,8 кв.м., що має окремий вхід.

Додатковою угодою № 1 від 01.01.2007 року до Договору сторони виклали Договір у новій редакції.

Додатковою угодою № 3 від 17.12.2007 року термін дії Договору продовжений до 01.05.2008 року, а додатковою угодою № 4 від 05.06.2008 року - до 30.04.2009 року.

Таким чином 30 квітня 2009 року договір оренди припинився у зв'язку із закінченням строку його дії.

Пунктом 10.6 Договору передбачено, що після закінчення строку дії Договору орендоване майно має бути звільнено і передано орендодавцю за актом приймання-передачі. За час фактичного користування майном після припинення дії даного договору до передачі майна за актом, орендар зобов'язаний внести плату за користування майном у розмірі орендної плати. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору. Майно вважається повернутим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п.п. 2.3, 2.4 Договору).

Пунктами 3.1 та 3.6 Договору передбачено, що орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар перераховує щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця, згідно виставлених рахунків орендодавцем до обласного бюджету м. Чернігова.

В зв'язку з тим, що відповідач майно з оренди не повернув та не вносив плату за час фактичного користування майном після припинення договору, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 21 100,17 грн. основної заборгованості, 52 436,32 грн. неустойки, 232,56 грн. 3% річних та 963,22 грн. інфляційних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2011 року, позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 21 100,17 грн. заборгованості по платі за фактичне користування майном після припинення договору оренди від 29.12.2006 року № 25, 52 436,32 грн. неустойки за прострочення повернення орендованого майна, 963,22 грн. інфляційних втрат та 232,56 грн. 3% річних, 746,32 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2011 року вищезазначені судові рішення скасовано в частині позовних вимог про стягнення 52 436,32 грн. неустойки, справу передано в цій частині на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Як вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 26.04.2011 року, підставою для скасування рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2010 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2011 року в частині позовних вимог про стягнення 52 436,32 грн. неустойки стало неповне з'ясування судами обставин справи в цій частині, а також неправильне застосування судами ч. 2 ст. 785 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідач в порушення умов Договору та приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 785 ЦК України, ст. 193 ГК України, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" майно з оренди не повернув, плату за час фактичного користування майном після припинення договору оренди не вносив.

Таким чином спростовуються твердження відповідача про відсутність у позивача правових підстав для стягнення в його дохід будь-яких коштів за Договором оренди з підстав того, що позивач неправомірно володів спірним майном (майно перебувало в державній власності) та не мав права передавати це майно в оренду.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну та розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Статтею 291 ГК визначено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно із статтею 283 ГК до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як вбачається з заяви про збільшення позовних вимог, відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення (за період з 01.05.2009 року по 28.02.2010 року) в розмірі 52 436,32 грн.

При цьому, відповідно до частини 6 статті 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто положення частини 6 статті 232 ГК щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин в разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Оскільки законодавством, що регулює орендні правовідносини, встановлено можливість стягнення неустойки за час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди після закінчення строку дії договору, то твердження відповідача про зменшення строку нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання до шести місяців є безпідставним.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 18.04.2011 року у справі № 30/190.

Таким чином спростовуються посилання відповідача, що термін нарахування неустойки за неповернення орендованого майна має повністю узгоджуватися з нормою ч. 6 ст. 232 ГК України, як з нормою спеціального закону, що регулює обмеження щодо періоду нарахування будь-яких різновидів штрафних санкцій та не може перевищувати 6-місячний граничний термін.

З огляду на наведене, зроблений позивачем розрахунок суми неустойки в розмірі 52 436,32 грн. є обґрунтованим та відповідає обставинам справи і чинному законодавству.

Однак, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, беручи до уваги те, що відповідач - Українське молодіжне аерокосмічне об'єднання "Сузір'я" являється громадською та неприбутковою організацією, фактично фінансується за рахунок бюджетних коштів у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року № 229, від 05.03.2009 року № 169, від 19.03.2008 року № 203, від 04.0.2007 року № 597 про порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки програм і заходів аерокосмічного профілю серед дітей та молоді вірним та обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду щодо зменшення розміру неустойки вдвічі - до 26 218,16 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення 52 436,32 грн. неустойки підлягають частковому задоволенню в розмірі 26 218,16 грн.

Відповідно до положень частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідачем, у відповідності до статей 33, 34, 36 ГПК України не надано суду належних доказів на підтвердження своїх доводів, викладених в апеляційній скарзі, обставини, які повідомлені відповідачем спростовуються матеріалами справи та чинним законодавством.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста від 05.07.2011 року у справі № 2/58-57/134 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Українського молодіжного аерокосмічного об'єднання „Сузір'я" на рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2011 року у справі № 2/58-57/134 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2011 року у справі № 2/58-57/134 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

4. Справу № 2/58-57/134 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя Остапенко О.М.

Судді Скрипка І.М.

Іваненко Я.Л.