Рішення

від 28.04.2009 по справі 14/68-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/68-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

28 квітня 2009 р.           Справа 14/68-09

Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Новожиловій Л.В., розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопак", вул. Братів Остроградських, 20/58, м. Львів, код ЄДРПОУ 23882480   

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинм"ясо", вул. Желюка,22, м. Тульчин, Тульчинський район, Вінницька область, 23600, код ЄДРПОУ 33125301   

про стягнення 45 432,57 грн.

За участю представників сторін:

позивача :   Гентош Р.Є., представник за дорученням

відповідача :  Хлопчик В.М., представник за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопак", посилаючись на факт прострочення виконання грошового зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю "Тульчинм"ясо" по договору поставки № 27/2008 від 23.04.2009 р., просить стягнути з останнього 45432,57 грн., з яких 13628,99 грн. інфляційних нарахувань, 15387,39 грн. пені та 16416,19 грн. витрат на послуги адвоката.

Ухвалою суду від 24.03.2009 р. було порушено провадження у даній справі з призначенням судового засіданні на 28.04.2009 р.

28.04.2009 р. позивачем були подані уточнення позовних вимог, відповідно до яких ТОВ "Технопак" просить розглядати заявлені до стягнення з відповідача витрати на послуги адвоката в розмірі 16416,19 грн. як збитки, які підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 623 ЦК України, мотивуючи останнє тим, що вартість юридичних адвокатських послуг була сплачена позивачем у зв'язку з розглядом господарським судом Вінницької області справи № 11/14-09 за позовом ТОВ "Технопак" до ТОВ "Тульчинм"ясо" про стягнення 164 161, 97 грн. заборгованості за поставлений товар по договору поставки № 27/2008 від 23.04.2008 р.

Дані уточнення прийняті судом до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив стягнути з ТОВ "Тульчинм"ясо" 13628,99 грн. інфляційних нарахувань, 15387,39 грн. пені та 16416,19 грн. збитків.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував.

Представниками сторін подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу (звукозапису), яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч. 7 ст. 81 -1 ГПК України.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.

23.04.2008 р. між сторонами укладено договір поставки за № 27/2008 відповідно до якого Постачальник (позивач) зобов‘язався виготовити, поставити та передати у власність Покупця (відповідач) товар згідно накладних, які є невід‘ємною частиною вказаного договору, а Покупець зобов‘язався прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату.

На виконання умов договору позивачем у відповідності до накладних № РН-0000287 від 24.04.2008 р., № РН-0000423 від 10.06.2008 р., № РН-0000463 від 24.06.2008 р., № РН-495 від 03.07.2008 р., № РН-0000537 від 15.07.2008 р., № РН-0000540 від 17.07.2008 р., № РН-0000581 від 28.07.2008 р., № РН-0000599 від 12.08.2008 р., № РН-0000724 від 29.08.2008 р., № РН-000748 від 05.09.2008 р., № РН-0000764 від 08.09.2008 р. було поставлено товар відповідачу на загальну суму 295 342,94 грн.

Відповідач в рахунок проведення розрахунків за вказаним договором в період з 06.06.2008 р. по 05.09.2008 р. перерахував на рахунок позивача 133 202,98 грн.

Таким чином, неоплаченим залишився товар на суму 162139,96 грн. в наслідок чого ТОВ "Технопак" було змушено звернутись за захистом своїх прав до суду.

Рішенням господарського суду Вінницької області у справі № 11/14-09 позов ТОВ "Технопак" було задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Тульчинм"ясо" 0,1 грн. боргу, оскільки як з'ясовано в процесі розгляду справи, відповідно до платіжних доручень № 536 від 09.01.2009 р., № 857 від 03.02.2009 р. та № 915 від 09.02.2009 р. відповідачем перераховано на рахунок позивача 164161,96 грн. в рахунок погашення існуючого боргу, в наслідок чого суд дійшов висновку, що між сторонами відсутній предмет спору в частині стягнення боргу в розмірі 164161,96 грн., а тому провадження у справі в цій частині було припинено по п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Пунктом 10.1 договору поставки № 27/2008 від 23.04.2008 р. передбачено, що у разі невиконання Покупцем обов'язку щодо сплати вартості товару протягом 30 календарних днів з дня отримання товару, останній сплачує за кожний день прострочення пеню, яка нараховується на суму заборгованості, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом терміну прострочення платежу.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення 13628,99 грн. інфляційних нарахувань підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що ж стосується позовних вимог в частині стягнення 15387,39 грн. пені суд, з огляду на положення ч.3 ст.551 ЦК України, п. 3 ст. 83 ГПК України, де визначено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, враховуючи факт добровільної сплати відповідачем суму основного боргу, майновий стан сторін, незначну тривалість порушення зобов”язання, дійшов висновку про можливість зменшення вказаної суми та стягнення з відповідача 1538,73 грн. пені. В частині ж стягненні 13848,66 грн. пені слід відмовити.

Окрім викладеного позивачем заявлено до стягнення 16416,19 грн. збитків - витрат, понесених позивачем на оплату послуг адвоката.

Під час розгляду справи встановлено, що 01.12.2008 р. між ТОВ "Технопак" та Фізичною особою - підприємцем, адвокатом Гентош Р.Є. укладено договір про надання адвокатських юридичних послуг, відповідно до умов якого Фізична особа - підприємець, адвокат Гентош Р.Є. зобов'язується надати позивачу юридичні послуги по справі про стягнення грошових коштів в сумі 164 161,97 грн. з ТОВ "Тульчинм"ясо" на користь ТОВ "Технопак" за поставку товару, що, як з'ясовано в судовому засіданні, було предметом розгляду справи № 11/14-09. Враховуючи предмет вказаного договору про надання адвокатських юридичних послуг, суд приходить до висновку, що вказані витрати в сумі 16416,19 грн. могли бути заялені  позивачем до відшкодування в якості судових витрат під час розгляду справи № 11/14-09. Стягнення судових витрат по одній справі під час розгляду іншої справи чинним законодавством не передбачено, оскільки вони не є і не можуть бути предметом окремого позову, а підлягають стягненню за наслідками розгляду справи, у якій вони понесені за правилами ст.49 ГПК України.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи № 11/14-09 представники позивача у даній справі, зокрема адвокат Гентош Р.Є., в жодне судове засідання не з'явились. Доказів надання правової допомоги з приводу стягнення грошових коштів в сумі 164 161,97 грн. з ТОВ "Тульчинм"ясо" на користь ТОВ "Технопак" та доказів участі адвоката Гентош Р.Є. в судовому процесі на разі суду не надали.

Водночас, на підтвердження оплати юридичних послуг надано платіжне доручення № 249 від 24.04.2009 р., відповідно до якого оплату здійснено на користь фізичної особи –підприємця Гентош Р.Є., відомостей же про те, що з перерахованих ТОВ "Технопак" коштів у сумі 16416,19 грн. Гентош Р.Є. сплачений податок як адвокатом за ставкою, визначеною Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" в матеріалах справи не міститься. Доказів про те, що останній є адвокатом також не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Гентош Р.Є. надавав позивачу юридичні послуги не як адвокат, а як суб'єкт підприємницької діяльності, тому оплата таких послуг не є судовими витратами в розумінні статей 44, 49 ГПК України.

До того ж, відповідно до ст.ст. 55, 59, 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право на правову допомогу, є вільним у виборі захисника своїх прав та має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Таким чином, отримання правової допомоги слід розуміти як право, а не обов'язок особи, яким вона може розпоряджатися на власний розсуд, а тому посилання позивача в позовній заяві на те, що вказані збитки завдані йому у зв'язку із стягненням заборгованості за поставлений товар, внаслідок чого позивачем були витрачені кошти у розмірі 16416,19 грн. на адвокатські послуги, судом не можуть бути взяті до уваги.

ТОВ "Технопак" також не вказано та не надано доказів, якими б підтверджувалась неможливість звернення до суду за захистом свого порушеного права безпосередньо позивачем.

Крім того, останнім не доведено, що понесені ним збитки у вигляді витрат на оплату юридичних послуг, перебувають у безпосередньому і необхідному причинному-наслідковому зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, оскільки їх розмір та умови сплати позивачем повністю залежав від волі останнього та надавача послуг.

Відповідно до умов договору про надання юридичних послуг, предмет договору стосувався лише стягнення суми боргу з відповідача, тоді коли предметом даного позову є стягнення втрат від інфляціїї та пеня.

За вказаних обставин суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення 16416,19 грн. збитків понесених в результаті оплати адвокатських послуг.

Відповідно до ст. 33  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача 45432,57 грн., підлягають частковому задоволенню в сумі 15167,72 грн., з яких 13628,99 грн. інфляційних втрат та 1538,73 грн. пені.

В частині стягнення з відповідача 30 264,85 грн., з яких 13848,66 грн. пені та 16 416,19 грн. збитків - витрат на оплату послуг адвоката, слід відмовити.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -  

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково в сумі 15167,72 грн., з яких 13628,99 грн. інфляційних втрат та 1538,73 грн. пені.

2. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 30 264,85 грн., з яких 13848,66 грн. пені та 16 416,19 грн. збитків - витрат на оплату послуг адвоката, відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинм"ясо" (вул. Желюка, 22, м. Тульчин, Тульчинський район, Вінницька область, 23600, код ЄДРПОУ 33125301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопак" (вул. Братів Остроградських, 20/58, м. Львів, код ЄДРПОУ 23882480, р/р 2600412071 в ВАТ СКБ "Дністер" м. Львів) 13628,99 грн. (тринадцять тисяч шістсот двадцять вісім грн. 99 коп.) інфляційних втрат, 1538,73 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять вісім грн. 73 коп. ) пені, 151,67 грн. (сто п'ятдесят одна грн. 67 коп.) витрат на державне мито, 39,39 грн. (тридцять дев'ять грн. 39 коп.) судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя                                              

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  05 травня 2009 р.

віддрук.3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - вул. Братів Остроградських, 20/58, м. Львів

3 - відповідачу -  вул. Желюка, 22, м. Тульчин, Тульчинський район, Вінницька область, 23600