Рішення

від 12.05.2009 по справі 7/567

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/567

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2009 р.Справа № 7/567

За позовом  Приватного підприємства „Інтер-Континент”, м. Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Інтеграл”, с. Вільбівне Острозького району Рівненської області

про стягнення 78 900,14 грн.

                                                                                                            Суддя Крамар С.І.

Представники сторін:

позивача: Конончук О.М. - директор

відповідача: не з`явився

Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача кошти на загальну суму 78 900,14 грн., з яких: 63 274,10 грн. основного боргу, 14 104,82 грн. за користування товарним кредитом, 829,76 грн. пені та 691,46 грн. річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, повноважного представника для участі у судових засіданнях 07.04.2009р., 22.04.2009р. та 12.05.2009р. не направив та не заперечив проти позовних вимог, що не перешкоджає розгляду справи у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

11.12.2008р. між сторонами укладено договір поставки № 11/12-08/01 (далі Договір) за умовами якого постачальник (ПП „Інтер-Континент”) зобов`язується поставити та передати зі складу покупцю (ТОВ „БК Інтеграл”) нафтопродукти (товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

П. 4.1 Договору передбачено, що поставка кожної партії товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлення покупця.

Згідно п. 5.1 Договору покупець здійснює оплату у розмірі 100% вартості отриманого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3 (трьох) календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладних.

П.п. 5.2, 5.4 Договору передбачено, що у випадку не оплати покупцем відвантаженої партії товару в строки вказані в п. 5.1 даного Договору, покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар, рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 днів, починаючи з першого дня після відвантаження товару з нарахуванням покупцю 1% за кожен день використання товарного кредиту.

Якщо після закінчення 30 днів користування товарним кредитом, покупець не внесе всіх передбачених Договором платежів,  - він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості, а також сплачувати пеню в розмірах, передбачених в п. 8.1 даного Договору.

П. 8.2 Договору передбачено, що покупець, у випадку прострочення виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від простроченої суми.

Згідно видаткових накладних № РН-0000791 від 11.12.2008р. та № 080109-01 від 08.01.2009р. позивач на підставі довіреності серії ЯМЧ № 923570 від 11.12.2008р. передав відповідачу дизельне паливо в кількості 15803л., вартістю 74 274,10 грн.

Згідно виписок банку відповідач перерахував на рахунок позивача 22.12.2008р. - 5000,00 грн., 25.12.2008р. - 5000,00 грн. та 28.01.2009р. –1000,00 грн. за отримане дизпаливо.

28.01.2009р. позивач пред`явив відповідачу вимогу про сплату заборгованості в сумі 79 900,14 грн.

Згідно п.п. 5.2, 8.1, 8.2 Договору позивач нарахував відповідачу 14 104,82 грн. за користування товарним кредитом за період з 12.12.2008р. по 28.01.2009р., 829,76 грн. пені за період з 14.12.2008р. по 28.01.2009р. та 691,46 грн. - 20% річних за період з 14.12.2008р. по 28.01.2009р.

Згідно довідки Головного управління статистики у Хмельницькій області № 03-03-291 від 15.04.2009р. ТОВ „Будівельна компанія „Інтеграл” 03.04.2009р. змінило юридичну адресу на: Рівненська область, Острозький район, с. Вільбівне, вул. Гагаріна, 71.

Аналізуючи надані по справі докази,  оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання за Договором та передав відповідачу товар на загальну суму  74 274,10 грн. Відповідач, в свою чергу прийняв товар,  та згідно виписок банку перерахував на рахунок позивача 22.12.2008р. - 5000,00 грн., 25.12.2008р. - 5000,00 грн. та 28.01.2009р. –1000,00 грн.

П.п. 5.2, 5.4 Договору передбачено, що у випадку не оплати покупцем відвантаженої партії товару в строки вказані в п. 5.1 даного Договору, покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар, рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 днів, починаючи з першого дня після відвантаження товару з нарахуванням покупцю 1% за кожен день використання товарного кредиту.

Якщо після закінчення 30 днів користування товарним кредитом, покупець не внесе всіх передбачених Договором платежів,  - він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості, а також сплачувати пеню в розмірах, передбачених в п. 8.1 даного Договору.

П. 8.2 Договору передбачено, що покупець, у випадку прострочення виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник   не   звільняється   від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.п. 5.2, 5.4, 8.1, 8.2 Договору позивач нарахував відповідачу 14 104,82 грн. за користування  товарним кредитом за період з 12.12.2008р. по 28.01.2009р., 829,76 грн. пені за період з 14.12.2008р. по 28.01.2009р. та 691,46 грн. - 20% річних за період з 14.12.2008р. по 28.01.2009р.

За таких обставин, суд прийшов до висновку що позов обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового  процесу покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

                                                    ВИРІШИВ:  

Позов Приватного підприємства „Інтер-Континент”, м. Луцьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Інтеграл”, с. Вільбівне Острозького району Рівненської області про стягнення 78 900,14 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Інтеграл”, (Рівненська область, Острозький район, с. Вільбівне, вул. Гагаріна, 71, код 33977904) на користь Приватного підприємства „Інтер-Континент”, (Волинська область, м. Луцьк, вул. Лідавська, 2, код 33680873) –63 274,10 грн. (шістдесят три тисячі двісті сімдесят чотири грн. 10 коп.) основного боргу, 14 104,82 грн. (чотирнадцять тисяч сто чотири грн. 82 коп.) за користування товарним кредитом, 829,76 грн. (вісімсот двадцять дев`ять грн. 76 коп.) пені, 691,46 грн. (шістсот дев`яносто одна грн. 46 коп.) 20% річних, 789,00 (сімсот вісімдесят дев`ять грн. 00 коп.) витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

                              Суддя                                                                      С.І. Крамар.