cpg1251
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
09.12.2013 р. справа №908/2589/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін від позивача від відповідача не з'явився; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юженергомонтаж", м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 03.09.2013 р. (підписано 05.09.2013р.) у справі№ 908/2589/13 (суддя Топчій О.А.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-торгівельна компанія К енд К профі", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юженергомонтаж", м. Запоріжжя простягнення заборгованості за договором в сумі 386 078,03 грн.
В С Т А Н О В И В:
У липні 2013 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісно-торгівельна компанія К енд К профі", м. Донецьк (Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юженергомонтаж", м. Запоріжжя (Відповідач) про стягнення заборгованості за договором в сумі 386 078,03 грн., з них 265 807,75 грн. - основного боргу, 39 872,54 грн. - пені, 80 397,74 грн. - 30% річних.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.09.2013 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати в частині стягнення 30% річних в сумі 80 397,74 грн. та пені в сумі 19 872,00 грн. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача суму основної заборгованості в розмірі 265 807,00 грн. та пеню в сумі 10 000,00 грн., разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, яке судовою колегією задоволено.
В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права України та при неповному з'ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що умовами спірного договору передбачено подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем, що є порушенням норм чинного законодавства, а також на те, що розмір неустойки значно перевищує розміри збитків.
Представники сторін до судового засідання не з'явились, про причини неявки судову колегію не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін, що не скористались правом участі в судовому засіданні за наявними матеріалами справи.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.05.2012р. між сторонами укладений договір поставки №87/2012 (далі - Договір), за умовами п.п. 1.1, 1.2 якого позивач зобов'язався поставляти, а відповідач - приймати і оплачувати товар в кількості та асортименті, передбачених в Специфікаціях або накладних. Специфікації або накладні формуються на підставі замовлень покупця, підписуються обома сторонами і є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 9.2. Договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, укладений на період до 31.12.2012р. і діє до виконання сторонами зобов'язань або до розірвання договору.
Згідно п. п. 3.3, 3.4 Договору, відповідач здійснює оплату шляхом перерахування коштів на рахунок позивача у два етапи: перший етап - 15% від загальної суми товару, замовленого по специфікації, у вигляді передоплати протягом трьох банківських днів з моменту одержання рахунку; другий етап - 85% від загальної суми даного договору відповідач сплачує протягом 45 календарних днів з дати постачання товару відповідачу. Вартість кожної партії товару визначається згідно з накладними.
Сторонами було підписано специфікацію до Договору, згідно якої загальна вартість товару становить 312 715,00 грн.
Позивачем, на виконання умов Договору, було поставлено спірний товар на загальну суму 312 715,00грн., що підтверджується податковою накладною № №103 від 24.05.2012р., товарно-транспортною накладною № КК-2105004 від 24.05.2012р., видатковою накладною № КК-2405007 від 24.05.2012р. та рахунком-фактурою №КК - 2105004 від 21.05.2012р.
Поставлений за означеними накладними товар прийнято уповноваженою відповідачем особою на підставі довіреності від 24.05.2012 р. № 143 без жодних зауважень.
Відповідачем було частково здійснено оплату за поставлений товар у розмірі 46 907,25 грн.
Позивач звертався до відповідача з претензією №1 вих. №95 від 06.08.2012р. з вимогою про повернення заборгованості, сума якої з урахуванням штрафних санкцій складає 275 630,04 грн.
Відповідач листом № 218 від 11.09.2012 р. суму заборгованості визнав, зазначивши при цьому, що сплатити суму заборгованості за поставлений товар не може, у зв'язку з відсутністю грошових коштів.
Між сторонами підписаний та скріплений печатками підприємств акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.03.2013р. на суму 265 807,75 грн. Акт підписаний сторонами та скріплений печатками останніх без зауважень.
Позивач вдруге звернувся до відповідача з претензією №1 вих. №11 від 04.04.2013р. з вимогою про повернення суми заборгованості, яка отримана відповідачем 05.04.2013р. та залишена останнім без виконання та відповіді.
Через невиконання відповідачем своїх договірних обов'язків в повному обсязі позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 265 807,75 грн., доказів оплати якої суду не надано.
Факт отримання спірного товару та наявності заборгованості в розмірі 265 807,75 грн. відповідачем не оспорюється.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 ГК України).
За приписами ст. 265 ГК України, ст. 712 ЦК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Оскільки позивач довів факт порушення відповідачем свого права на отримання грошових коштів за Договором, висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в межах даної справи є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 6.1 Договору, в разі порушення терміну оплати товару, вказаного в п. 3.3 Договору відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі подвійного облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня налічується від суми простроченого платежу за кожен день впродовж всього періоду прострочення і не обмежується шестимісячним терміном згідно ч. 6 ст. 232 ГПК України.
Пунктом 6.2 Договору встановлено, що на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання відповідач на вимогу позивача зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30% річних від простроченої суми за весь період прострочення.
Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 30% річних у розмірі 80 397,74 грн. та пені в розмірі 39 872,54 грн., судова колегія також вважає його обґрунтованим.
Судова колегія вважає безпідставними доводи відповідача щодо ідентичності правової природи пені та 30% річних, оскільки порядок їх нарахування та правове обґрунтування є різними.
Зазначена правова позиція викладена в Постанові ВСУ від 06.11.2013р. по справі № 6-116цс13, дотримання якої при розгляді даної справи є обов'язковим в силу ст. 111-28 ГПК України.
Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 03.09.2013 року у справі № 908/2589/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юженергомонтаж", м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 03.09.2013 року у справі № 908/2589/13 залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.В. Стойка
Судді Г.І. Діброва
Л.Ф. Чернота
Надр. 5 прим
1 позивачу
2 відповідачу
3 до справи
4 ДАГС
5 ГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2013 |
Оприлюднено | 13.12.2013 |
Номер документу | 35970742 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Стойка О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні