Рішення

від 21.04.2009 по справі 7/63-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/63-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 квітня 2009 р.                                                                                                     Справа 7/63-09

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укргідроенерго" в особі філії "Дністровська ГЕС" ВАТ "Укргідроенерго", м. Новодністровськ, Чернівецька область.   

до: Приватного сільськогосподарського підприємства "Покровське", с.Бернашівка, Могилів-Подільський район, Вінницька область.  

про стягнення 5 584,43 грн.

Головуючий суддя     Банасько О.О.     

Cекретар судового засідання Юрчак Л.C.

Представники

позивача :    Шайгородський В.Б. - начальник відділу, довіреність № 1/3050 від 01.12.2004 року.

відповідача :  Сафтюк М.І. - директор, паспорт серії АВ 090935 виданий 06.04.2000 року.

ВСТАНОВИВ :

Надійшла позовна заява за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укргідроенерго" в особі філії "Дністровська ГЕС" ВАТ "Укргідроенерго" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Покровське"  про стягнення грошових коштів за відшкодування збитків завданих втратою майна переданого на зберігання у розмірі 5584,43 грн.

Ухвалою від 23.03.2009 року порушено провадження у справі № 7/63-09 та призначено до розгляду на 21.04.2009 року.

У відзиві на позовну заяву від 16.04.2009 року відповідач позов визнає в повному обсязі.

За письмовим клопотанням представників позивача та відповідача справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні представник відповідача підтримує твердження викладене у відзиві на позовну заяву та визнає позов в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

26.12.2003 року між ДАЕК "Дністрогідроенерго" (Власник) та ПСП "Покровське" (Охоронець) було укладено договір відповідального зберігання № 210-С, згідно п. 1.1 якого Власник передає, а Охоронець зобов'язується прийняти на платне тимчасове відповідальне збереження окреме індивідуально визначене майно.

Умовами договору передбачено, що передача майна здійснюється по акту прийому-передачі (п.1.2).

Згідно акту прийому-передачі від 26.12.2003 року позивач передав відповідачу майно згідно вказаного в ньому переліку.

В доповнення до договору сторони 02.02.2004 року уклали додаткову угоду № 1 та відповідно додаток № 2 до додаткової угоди № 1 до договору (акт прийому-передачі) згідно яких змінили перелік майна, яке передається на відповідальне збереження та розмір оплати охоронцю.

В зв'язку з переєстрацією в органах державної влади власника майна, сторони  уклали додаткові угоди № 2 від 18.08.2004 року та № 3 від 01.06.2005 року.

На підтвердження перереєстрації суду надано наказ Міністерства палива та енергетики від 31.12.2003 року № 831, статут ВАТ "Укргідроенерго" тощо.

У зв'язку з тим що частина майна, яке перебувало на відповідальному збереженні було повернуто власнику, сторони 01.09.2006 року уклали додаткову угоду № 4, згідно якої змінили перелік майна яке перебуває на відповідальному збережені.

Відповідно до додаткової угоди № 5 від 28.12.2006 року сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2007 року.

Для підтвердження даних бухгалтерського обліку відповідності фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на відповідальному збережені у відповідача, 04.06.2007 року по підприємству видано наказ № 161 та проведено інвентаризацію наявності основних засобів та запасів.

Як вбачається із інвентаризаційної відомості станом на 11.06.2007 року встановлено,  що частина майна, яке знаходиться на відповідальному збережені у відповідача відсутнє.

03.09.2007 року позивач звернувся до відповідача з листом № 917/27 в якому вимагав прийняти міри по поверненню майна нестачу якого було виявлено під час проведення інвентаризації.

09.11.2007 року відповідачем надано відповідь листом № 15 в якому він підтвердив факт відсутності частини майна під час проведення інвентаризації та зобов'язувався відшкодувати його вартість.

Проте до часу подання позову до суду відповідач не відшкодував позивачу вартість відсутнього майна, що спонукало останнього звернутись з позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд прийшов до наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ч. 1 ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

При цьому в ч.1 ст.943 ЦК України зазначено, що  зберігач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто.

Частиною 1 ст.950 ЦК України передбачено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Згідно з ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості, а в разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Згідно ч.ч. 1 - 3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Стаття 610 ЦК України вказує, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до умов договору відповідального зберігання від 26.12.2003 року № 210-С (із змінами та доповненнями) відповідач несе повну майнову відповідальність у випадках втрати, нестачі або пошкодження прийнятого на відповідальне зберігання майна позивача (п.3.1).

Також позивачем надано довідку про балансову вартість втраченого майна, яка станом на 01.04.2008 року становить 5584,43 грн..

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

При цьому суд бере до уваги, що всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 23.03.2009 року відповідач не подав до суду доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення 5584,43 грн. в тому рахунку доказів проведення розрахунків чи доказів наявності такого майна (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову, а саме в розмірі 5584,43 грн. з урахуванням того, що відповідач позов визнає в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України

За письмовим клопотанням позивача та відповідача 21.04.2009 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.11, ч.ч.1-3 ст.22, ч.ч.1, 2 ст. 509, ст.ст. 525, 526, 527, ст.610, ч.1 ст. 936, ч.1 ст. 942, ч.1 ст.943, ч.1 ст.950, ст. 951 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193  ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 5 ст. 49, ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116  ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Покровське", с. Бернашівка, Могилів-Подільського району, Вінницької області, 24020 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 32643685, р/р № 26001146358 в Новодністровському відділенні ЧОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО - 380805) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укргідроенерго" в особі філії "Дністровська ГЕС" ВАТ "Укргідроенерго", м. Новодністровськ, Чернівецької область, 60236 - (інформація про реквізити - р/р - 26001060192254 в ЧФ ПриватБанк, МФО-356282, ідентифікаційний код - 00116889) - 5584 грн. 43 коп. збитків завданих втратою (нестачею) майна, 102 грн. 00 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 118 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.   

Суддя                                             Банасько О.О.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК

України  27 квітня 2009 р.

віддрук.3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - "Дністровська ГЕС", м. Новодністровськ, Чернівецька область, 60236.

3 - відповідачу - ПСП "Покровське", с. Бернашівка, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24020.