Рішення

від 09.12.2013 по справі 913/2679/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

09 грудня 2013 року Справа № 913/2679/13

Провадження №8пд/913/2679/13

За позовом Прокурора міста Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ Луганської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Лисичанський гумово-технічний завод", м. Лисичанськ Луганської області,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Управління Держземагентства у м. Лисичанську Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області -

про внесення змін до договору оренди землі.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Скоковій К.Л.,

в присутності учасників розгляду спору:

від прокурора (заявника) - Голоденко К.О. - прокурор відділу прокуратури м. Луганська, - посвідчення №020155 від 03.09.2013;

від позивача - представник не з'явився;

від відповідача - Григорова Н.О. - представник, - довіреність №37 від 01.03.2013;

від 3-ї особи - представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

суть спору: прокурором в інтересах держави в особі позивача заявлено вимоги про внесення змін до договору оренди землі, укладеного між Лисичанською міською радою (далі - міськрада, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Лисичанський гумово-технічний завод" (далі - ТОВ НВП "ЛГТЗ", орендар) 15.03.2007, у простій письмовій формі, державна реєстрація від 03.04.2007 №040740600136, предметом якого є земельна ділянка площею 3,0413 га, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, 128, надана в оренду терміном на 10 років для розміщення та експлуатації будівлі цеху №6, а саме:

пункт 5 договору викласти у наступній редакції: "5.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 7355258,47 грн. (сім мільйонів триста п'ятдесят п'ять тисяч двісті п'ятдесят вісім грн. 47 коп.)";

пункт 9 договору викласти у наступній редакції: "9.Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку (3% від нормативної грошової оцінки), що становить 220657,75 грн. (двісті двадцять тисяч шістсот п'ятдесят сім грн. 75 коп.) за рік на р/р 33214812700051 в УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області, ГУДКСУ Луганської області, МФО 804013, код платежу 13050200, ід. код 24180679";

пункт 11 договору викласти у наступній редакції: "11.Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі 18388,15 грн. (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят вісім грн. 15 коп.)".

Датою внесення змін вважати дату набрання чинності рішенням суду.

Позов мотивовано ухиленням відповідача від приведення договору у відповідність до чинного законодавства.

У зв'язку з надходженням позову господарським судом Луганської області порушено провадження у справі №913/2679/13.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.10.2013 та з його ініціативи до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Управління Держземагентства у м. Сєвєродонецьку Луганської області.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 21.10.2013 до 25.11.2013 - у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням ним вимог суду щодо надання витребуваних документів та доказів.

04.11.2013, поштою, від Управління Держземагентства у м. Сєвєродонецьку Луганської області, яке було залучено до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, до суду надійшов лист від 29.10.2013 за вих. №1476-с, яким Управління довело до відома суду, що земельна ділянка, зазначена у вищезгаданому договорі, територіально підвідомча Управлінню Держземагентства у місті Лисичанську Луганської області, на адресу якого перше Управління спрямувало пакет документів про залучення до участі у справі, отриманий від господарського суду Луганської області (а.с.92-93).

З урахуванням викладеного суд ухвалою від 25.11.2013 вивів Управління Держземагентства у м. Сєвєродонецьку Луганської області з числа третіх осіб у справі, натомість залучивши до участі у ній у такій же якості Управління Держземагентства у місті Лисичанську Луганської області (а.с.113-114).

25.11.2013, через канцелярію суду, до початку судового засідання, прокурор подав заяву від 11.11.2013 за вих. №7273вих13 про уточнення позовних вимог (а.с.103), а також пояснення від 22.11.2013 за вих.№2689вих-13 (а.с.102), - з яких вбачається, що вона фактично є заявою про зміну предмету позову, згідно якій прокурор просить викласти пункт 11 договору у наступній редакції : "11.Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі 18388,15 грн. (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят вісім грн. 15 коп.) не пізніше 30 числа наступного за звітним місяця"; інші позовні вимоги залишено незмінними.

З урахуванням того, що станом на 25.11.2013 суд не розпочав розгляд справи по суті, він, керуючись ч.4 ст.22 ГПК України, прийняв цю заяву з метою урахування її при вирішенні спору по суті.

25.11.2013 суд перейшов до розгляду спору по суті.

Цього ж дня відповідач, посилаючись на частину 3 ст. 69 ГПК України, звернувся до суду з заявою про продовження строку розгляду справи на 15 днів (а.с.106), яке суд задовольнив, продовживши його до 19.12.2013 (а.с.113-114).

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 25.11.2013 до 09.12.2013 - з метою надання учасникам судового процесу можливості подати додаткові докази.

До початку судового засідання 09.12.2013 від учасників судового процесу надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні прокурор заявлені вимоги (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) підтримав повністю.

З урахуванням того, що у судовому засіданні, яке відбулося 25.11.2013, суд розпочав розгляд спору по суті, а у цифрових показниках пунктів договору, які він просить викласти у новій редакції, виявлено невідповідність наявним у справі документальним доказам, - прокурор, керуючись п.2 ст.83 ГПК України, також подав клопотання про вихід суду за межі позовних вимог (вих. №7901вих13 від 04.12.2013) з наступних підстав.

Своє клопотання прокурор обґрунтовує посиланням на те, що в ході судового розгляду цього спору було встановлено, що сума нормативної грошової оцінки, зазначена ним у позові, - тобто 7355258,47 грн. (а.с.15), є більшою, ніж ця ж оцінка, але визначена згідно даним витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 03.06.2013, - тобто 7355185,70 грн.

Зазначені розбіжності в оцінці прокурор пояснив тим, що вказана ним у позові оцінка землі була розрахована на підставі Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і населених пунктів - на основі базової вартості квадратного метра землі, з урахуванням корегуючих коефіцієнтів, що відображають зміни прибутковості землі, а також дії різних факторів на локальному рівні; крім того, при цьому підлягають застосуванню також величини, які мають тенденцію до змін, зокрема, - коефіцієнт індексації.

З огляду на викладене та враховуючи, що правильною нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, згаданої у договорі, є 7355185,70 грн., прокурор просить суд до запропонованої ним редакції пунктів 5,9 та 11 у їх цифровій частині внести наступні зміни та у такий спосіб привести їх у відповідність до фактичних обставин справи:

пункт 5 договору викласти у наступній редакції: "5.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 7355185,47 грн. (сім мільйонів триста п'ятдесят п'ять тисяч сто вісімдесят п'ять грн. 47 коп.)";

пункт 9 договору викласти у наступній редакції: "9.Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку (3% від нормативної грошової оцінки), що становить 220655,57 грн. (двісті двадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять грн. 57 коп.) за рік на р/р 33214812700051 в УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області, ГУДКСУ Луганської області, МФО 804013, код платежу 13050200, ід. код 24180679";

пункт 11 договору викласти у наступній редакції: "11.Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі 18387,96 грн. (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят сім грн. 96 коп.)".

Відповідач не заперечив проти задоволення цього клопотання.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.22 ГПК України, суд прийняв це клопотання та врахував його при вирішенні спору по суті.

Позивач до судового засідання не з'явився без пояснення причин, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.110;111-112;113-114).

Судом прийнято до уваги те, що станом на 09.12.2013 року від позивача не надійшла заява про зміну позову чи про відмову від нього.

Відповідач позов не визнав, пояснивши, що додаткова угода, яка надіслана позивачем на його адресу, про внесення змін у пункти 5, 9, 11 до договору оренди землі від 15.03.2007, державна реєстрація від 03.04.2007 №040740600136, датується 2013 року, але в зазначених пунктах додаткової угоди застосовані розрахунки на період експлуатації з 01.01.2008, 01.01.2009 та 01.01.2010, що на його думку, суперечить вимогам чинного законодавства, адже закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, тому він не погоджується на підписання представленої йому додаткової угоди у варіанті позивача; також повідомив, що заборгованість по сплаті орендної плати перед позивачем у нього відсутня (відзив на позовну заяву за вих.№27 від 04.11.2011) (а.с.96-97).

В той же час у судовому засіданні відповідач не заперечив проти позовних вимог в редакції прокурора, але висунув вимогу про вжиття судом заходів, спрямованих на встановлення правильної суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки у наданому до справи розрахунку на 01.02.2002 вона вказана у розмірі 7355258,47 грн., а Управління Держземагентства надало відповідачу документ (витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки), у якому ця сума є меншою і становить 7355185,70 грн.

Третя особа (Управління Держземагентства у м. Лисичанську Луганської області) до судового засідання не з'явилася, але поштою спрямувала до суду відзив на позовну заяву від 19.11.2013 за вих.№351, у якому, з доданням витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 03.06.2013, підтвердило, що названа оцінка становить 7355185,70 грн.

22.11.2013, через канцелярію суду, третя особа подала клопотання від 19.11.2013 за вих. №352 - про розгляд справи за відсутності її представника (а.с.100).

Прокурор та відповідач не заперечили проти розгляду справи за відсутності позивача та третьої особи.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.4 3 ,22,27,32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності позивача та третьої особи, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши прокурора та позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

15.03.2007 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) у простій письмовій формі укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Лисичанської міської ради №217 від 21.02.2007 (а.с.10) надає, а орендар приймає у строкове платне користування терміном на 10 років (п.8) земельну ділянку площею 3,0413 га (п.2), нормативною грошовою оцінкою 5864842,92 грн. (п.5) для розміщення та експлуатації будівлі цеху №6, яка знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, 128 (п.1).

На момент укладення договору річна орендна плата становить 87972,64 грн. (п.9), обчислення якої здійснюється з урахуванням індексу інфляції (п.10); вона підлягає внесенню щомісячно, безготівково, не пізніше 30 числа наступного за звітним місяця у сумі 7331,05 грн. (п.11).

Згідно абзацу 6 п.27 договору орендодавець має право вимагати від орендаря сплати збільшених розмірів орендної плати у разі збільшення відповідно до закону розмірів земельного податку та з інших мотивів, визначених цим договором.

У пункті 33 договору сторони визначили, що зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі її недосягнення спір розв'язується у судовому порядку.

Державна реєстрація договору здійснена 03.04.2007 за №040740600136 (а.с.6-8;9;68-69).

Земельна ділянка передана орендареві 03.04.2007, що підтверджується двостороннім актом приймання-передачі об'єкту оренди - земельної ділянки (а.с.9).

На час вирішення цього спору договір є чинним, зміни до нього не вносилися.

Цей спір виник з наступних підстав.

Позивачем - Лисичанською міською радою як власником землі в межах встановленої чинним законодавством компетенції було прийнято низку рішень щодо порядку розрахунку орендної плати за землю, у т.ч.: рішення від 22.09.2006 №113 "Про внесення змін до Порядку розрахунку орендної плати за землю на території міст Лисичанська, Новодружеська та Привілля" (а.с.30) та від 12.05.2010 №1425 "Про Порядок розрахунку орендної плати за землю на території міст Лисичанська, Новодружеська, Привілля" (а.с.31 -34).

Пунктом 1-м останнього рішення внесено зміни до рішення Лисичанської міськради від 16.01.2008 №498 "Про внесення змін до рішення від 11.09.2007 №394 "Про внесення змін до Порядку розрахунку орендної плати за землю на території міст Лисичанська. Новодружеська, Привілля" та затверджено новий Порядок розрахунку орендної плати на території названих міст, який, згідно п.2 рішення, введено у дію з 01.07.2010, при цьому усі інші вищезгадані рішення визнано такими, що втратили чинність (п.3).

Докази внесення змін до цього рішення, його скасування або визнання недійсним до справи не надано.

З метою виконання згаданих вище рішень міська рада у період з 17.01.2008 по 11.02.2013 внесла на адресу відповідача низку (10) письмових пропозицій про внесення змін до договору оренди землі від 15.03.2007, державна реєстрація від 03.04.2007 №040740600136 (а.с.16-25).

З наявних у справі доказів вбачається, що орендар їх отримав (а.с.26-27), але від вжиття заходів до внесення змін до договору оренди землі ухилився.

Останню таку пропозицію позивач спрямував на адресу відповідача 11.02.2013 за вих. №145-01/2, з доданням до неї 2-х примірників додаткової угоди, про результати розгляду якої відповідач позивача не повідомив, додаткову угоду не уклав.

Сукупність вищевикладених обставин стала підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду.

В ході судового розгляду спору відповідач фактично визнав позов.

ІІ.Заслухавши прокурора та відповідача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю (з урахуванням заяви про зміну предмету позову та клопотання про вихід суду за межі позовних вимог) з наступних підстав.

Згідно частинам 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини 1 та 2 ст. 202 ЦКУ).

Різновидністю правочину є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання (ст. 629 ЦКУ).

З обставин справи та наявних у ній доказів вбачається, що спірний договір належить до категорії господарських, оскільки укладений з метою забезпечення здійснення господарської (підприємницької) діяльності відповідача (ч.1 ст.179 Господарського кодексу України (далі - ГКУ).

В силу частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу (ст.180 ГКУ) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір, укладений між сторонами по цій справі, належить до категорії орендних.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) (ст.1 спеціального Закону України від 06.10.1998 № 161-ХІУ "Про оренду землі") право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону "Про оренду землі").

В силу ст.125 ЗКУ право оренди землі підлягає державній реєстрації.

Укладений сторонами договір відповідає приписам вищецитованого законодавства.

За загальним правилом (ст.651 ЦКУ) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наявних у справі доказів вбачається, що підставою для позову стала істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Такою істотною зміною прокурор та позивач вважають зміну встановленого чинним законодавством України рівня орендної плати за користування землею (ст.288 Податкового кодексу України).

У частинах 1 та 2 ст. 632 Цивільного кодексу України сказано, що ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, передбачена можливість застосування цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У абзаці 3 п.2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (далі - Постанова №6) наведена правова позиція, згідно якій судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Сторони договору передбачили можливість внесення змін до нього (п.33).

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, останній може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

При вирішенні цього спору суд керується приписами частини 2 названої статті Кодексу, відповідно до якої, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у

відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У даному випадку прокурором та позивачем належним чином доведена наявність сукупності передбачених даною нормою закону 4-х обставин.

Як зазначено у частині 4 ст. 652 Цивільного кодексу, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Враховуючи обставини даної справи, суд дійшов висновку, що заявлена прокурором та позивачем вимога повністю узгоджується з приписами ч.4 ст.652 названого Кодексу.

За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ "Про плату за землю" (був чинним на день укладення спірного договору) грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 01 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Як уже сказано вище у цьому рішенні, на день звернення прокурора з позовом до суду та вирішення даного спору по суті розмір орендної плати встановлено абзацом 3 підпункту 288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 (Закон "Про плату за землю" того ж дня втратив чинність), а саме: для земель інших категорій (крім сільськогосподарських) - на рівні 3-кратного розміру земельного податку, а відповідно до підпункту 288.5.2 п.288.5 цієї статті орендна плата не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки - залежно від її призначення.

Оцінивши дії позивача, спрямовані на врегулювання цього спору, суд дійшов висновку, що вони, крім вищевикладених підстав, відповідають приписам чинного законодавства України ще і з огляду на таке.

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Предметом вищезгаданого договору оренди є земельна ділянка комунальної форми власності.

Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад (п. "а" частини 1 ст.12 ЗКУ).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ), - тобто в даному випадку згадувана у рішенні земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Лисичанська, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками, є Лисичанська міська рада Луганської області.

Як сказано вище у цьому рішенні, правовідносини щодо оренди землі врегульовані низкою спеціальних нормативних актів, у тому числі - Законом України від 06.10.1998 №161-ХІУ "Про оренду землі", Земельним та Цивільним кодексами України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 34 частини 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення земельних питань віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Частиною 2 статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України та ст.ст.59 і 73 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

З огляду на викладене рішення Луганської міської ради від 22.09.2010 №113 "Про внесення змін до Порядку розрахунку орендної плати за землю на території міст Лисичанська, Новодружеська, Привілля" повністю відповідає приписам чинного законодавства.

Отже, суд факт законодавчої зміни розміру орендної плати за землю вважає належним чином доведеним, про що орендар був повідомлений, але ухилився від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренду землі.

Розглянувши клопотання прокурора від 04.12.2013 за вих. №7901вих13 - про вихід суду за межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дане клопотання прокурором заявлено з метою захисту у цій справі охоронюваних законом інтересів держави в особі територіальної громади міста Лисичанська.

Пунктом 2 ст.83 ГПК України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Отже, згадане клопотання прокурора відповідає приписам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

За таких обставин позов (з урахуванням заяви про зміну предмету позову та клопотання про вихід суду за межі позовних вимог) підлягає задоволенню повністю з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Згідно частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору у сумі 1147,00 грн. покладає на відповідача шляхом стягнення його на користь Державного бюджету України з урахуванням наступного.

Відповідно до приписів п.11 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-УІ "Про судовий збір" органи прокуратури звільнені від сплати судового збору на користь Державного бюджету України у разі звернення до суду з позовом в інтересах держави.

За приписами п/п 2 п.2 ч.2 ст. 4 цього Закону у разі звернення до господарського суду з позовом немайнового характеру (до їх категорії належить спір по цій справі) на користь Державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет на 2013 рік" на 1 січня 2013 року (1147,00 грн.).

На підставі викладеного, ст.ст.19,144 Конституції України, ст.ст.11,16,202,626,651-654 Цивільного кодексу України; ст.ст.93, 125 Земельного кодексу України; ст.ст.179-181,188 Господарського кодексу України; ст.ст.1,13,20,30 Закону України від 06.10.98 року № 161-ХІУ "Про оренду землі"; ст.ст. 26,59,73 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст.ст.4 3 ,4 7 ,22,27,32-34,43,44,49,75,82,п.2 ст.83, ст.ст.84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області -

В И Р І Ш И В :

1.Позов Прокурора міста Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Лисичанський гумово-технічний завод" - про внесення змін до договору оренди землі - задовольнити повністю.

2.Внести зміни до договору оренди землі, укладеного між Лисичанською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Лисичанський гумово-технічний завод" (орендар) 15 березня 2007 року, у простій письмовій формі, державна реєстрація від 03 квітня 2007 року №040740600136, - предметом якого є земельна ділянка площею 3,0413 га, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, 128, надана в оренду терміном на 10 років для розміщення та експлуатації будівлі цеху №6, а саме:

пункт 5 договору викласти у наступній редакції: "5.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 7355185,70 грн. (сім мільйонів триста п'ятдесят п'ять тисяч сто вісімдесят п'ять грн. 70 коп.)";

пункт 9 договору викласти у наступній редакції: "9.Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку (3% від нормативної грошової оцінки), що становить 220655,57 грн. (двісті двадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять грн. 57 коп.) за рік на р/р 33214812700051 в УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області, ГУДКСУ Луганської області, МФО 804013, код платежу 13050200, ід. код 24180679";

пункт 11 договору викласти у наступній редакції: "11.Орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі 18387,96 грн. (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят сім грн. 96 коп.)".

2.1.Відповідно до приписів ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України від 01.07.2004 №1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зміни щодо права оренди землі, про які йдеться у пункті 2 цього рішення, підлягають державній реєстрації.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Лисичанський гумово-технічний завод", ідентифікаційний код 31097964, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул.Совєтская, 62, - на користь Державного бюджету України на рахунок: №31214206783006, банк - ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013; одержувач коштів: УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, ККД - 22030001, символ звітності банку - 206, - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) у сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.; після набрання рішенням законної сили видати наказ Ленінській об'єднаній державній податковій інспекції у місті Луганську Головного управління Міндоходів України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 09.12.2013 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 13 грудня 2013 року.

Суддя А.П.Середа