Ухвала

від 11.12.2013 по справі 812/5470/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року справа №812/5470/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Геращенка І.В.

суддів апеляційного суду Арабей Т.Г., Губської Л.В.

секретар судового засідання Борисова А.А.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явились;

від відповідача - Божинов І.Б. - за довір. від 02.01.2013 року № 05-10-4,Сорока Є.Ф. - за довір. від 02.01.2013 року № 05-10-5;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у справі № 812/5470/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Прогрес 2000» до Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання нечинним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Прогрес 2000» (з урахуванням уточнених позовних вимог) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання нечинним рішення № 17 від 25.03.2013 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у справі № 812/5470/13-а (суддя Качуріна Л.С.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Визнано нечинним рішення Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.03.2013 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в частині, в якій встановлено обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Прогрес 2000» повернути кошти витрачені на виплату соціальної допомоги ОСОБА_4 на суму 9343, 05 грн., а також нараховані на цю суму штрафні санкції на суму 4671,53 грн., на загальну суму 14014, 58 грн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує на тому, що причина непрацездатності в усіх листах непрацездатності ОСОБА_4 зазначена невиробнича травма - 5 та зроблена відмітка «травма у стані алкогольного сп'яніння».

Зазначає, що відповідно до протоколів засідання комісії із соціального страхування позивачем 27.05.2012 року було прийняте рішення про призначення ОСОБА_4 допомоги по тимчасовій непрацездатності на підставі лише первинного листа непрацездатності серія АВР № 397976 з позначкою «травма у стані алкогольного сп'яніння», також комісією зазначено, що причиною непрацездатності ОСОБА_4 є загальне захворювання.

Також зазначає, що жодних інших дій по розгляду підстав і правильності видачі первинного листка непрацездатності ОСОБА_4 № 397976 комісією із соціального страхування позивача не було здійснено.

У судовому засіданні представники відповідача підтримати доводи апеляційної скарги.

Представник позивача, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про участь у розгляді справи не заявлено.

Заслухавши представників відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

Алчевською міською виконавчою дирекцією Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у період з 01.03.2013 року по 13.03.2013 року було проведено планову перевірку виконання вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами зумовленими похованням, в частині правильності використання коштів Фонду Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Прогрес 2000» за період з 01.12.2011 року по 01.01.2013 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено акт від 13.03.2013 року, згідно якого позивачем у порушення вимог п. 5 ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» - тимчасова непрацездатність у зв'язку з невиробничою травмою в стані алкогольного сп'яніння було здійснено виплату за лікарняними листами ОСОБА_4 на загальну суму 9343,05 грн.

14.03.2013 року ТОВ «Завод Прогрес 2000» було видано наказ № 29-к про утримання з заробітної плати ОСОБА_4 щомісячно 25% від посадового окладу суму у розмірі 9343,05 грн., яка була виплачена останньому за лікарняними листами № № 397976, 303715, 730451, 731170, 731699, 714457.

Рішенням відповідача від 25.03.2013 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Прогрес 2000» фінансові санкції у розмірі 4770,15 грн. - штраф 50% від неправомірно витрачених страхових коштів та зобов'язано позивача повернути до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 9540,29 грн. неправомірно витрачених коштів.

Рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 15.04.2013 року визнано наказ № 29-к від 14.03.2013 року по ТОВ «Завод Прогрес 2000» в частині, що визначає утримання із заробітної плати ОСОБА_4 суми 9343,05 грн. отриманих за лікарняними листами недійсним.

З рішення Алчевського міського суду Луганської області від 15.04.2013 року вбачається, що згідно листа старшого слідчого СВ Алчевського МВ ГУМВС України в Луганській області Удовиченко Н.В. за № 1111 від 21.03.2013 року, отримання потерпілим ОСОБА_4 тілесного ушкодження стали слідством неправомірних дій відносно нього групи невстановлених осіб, а не станом алкогольного сп'яніння останнього.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої та апеляційної інстанції, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Частиною 2 ст. 3 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передбачено, що завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є встановлення гарантій щодо захисту прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, смерті громадянина або члена його сім'ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Тобто, позивач у справі - орган владних повноважень, якому надані владні управлінські функції у сфері страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Особи, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням визначені у статті 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», відповідно до п. 1 ч. 1 якої, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

За приписами ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).

У разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступником, а в разі відсутності правонаступника - виконавчою дирекцією відділення Фонду за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.

Застрахованим особам, зазначеним у частинах другій та третій статті 6 цього Закону, призначення та виплата матеріального забезпечення, а також надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснюються виконавчою дирекцією відділення Фонду за місцем здійснення їх обліку як страхувальників.

Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, яке затверджується правлінням Фонду.

Відповідно до завдань, покладених на зазначений Фонд, останній здійснює контрольні функції за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно - курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.

Для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) застраховані особи, зазначені в абзаці п'ятому статті 37 цього Закону, додають копії відповідних посвідчень або інші документи, які підтверджують право на пільгу.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 року № 455 затверджено Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, яка розроблена відповідно до статті 51 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та визначає порядок і умови видачі, продовження та обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, здійснення контролю за правильністю їх видачі.

Відповідно до п.п. 8.1 Інструкції контроль за виконанням цієї Інструкції закладами охорони здоров'я усіх відомств здійснюють у межах своєї компетенції Міністерство охорони здоров'я України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об'єднання.

Пунктом 8.3 Інструкції передбачено, що за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, лікарі несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 року № 270 «Про затвердження порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру» затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

Згідно ст. 1 та ст. 2 зазначеного Порядку Цей Порядок визначає механізм розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру, які сталися з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України.

Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі - нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров'я або смерті потерпілих.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 15.04.2013 року встановлено, що згідно листа старшого слідчого СВ Алчевського МВ ГУМВС України в Луганській області Удовиченко Н.В. за № 1111 від 21.03.2013 року, отримання потерпілим ОСОБА_4 тілесного ушкодження стали слідством неправомірних дій відносно нього групи невстановлених осіб, а не станом алкогольного сп'яніння останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки, ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження внаслідок неправомірних дій відносно нього групи невстановлених осіб, а не у зв'язку зі знаходження його у стані алкогольного сп'яніння.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», ст. 2, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у справі № 812/5470/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у справі № 812/5470/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Прогрес 2000» до Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання нечинним рішення - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 11.12.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 16.12.2013 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська