Ухвала

від 20.03.2014 по справі 812/5470/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 року м. Київ К/800/1003/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року

у справі № 812/5470/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Прогрес 2000»

до Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про визнання нечинним рішення

В С Т А Н О В И В :

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Прогрес 2000» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (з урахуванням уточнених позовних вимог) про визнання нечинним рішення Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.03.2013 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в частині, в якій встановлено обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Прогрес 2000» повернути кошти, витрачені на виплату соціальної допомоги ОСОБА_2 на суму 9 343,05 грн., а також нараховані на цю суму штрафні санкції на суму 4 671,53 грн., на загальну суму 14 014, 58 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.10.2013, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013, позов задоволено. Визнано нечинним рішення Алчевської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.03.2013 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в частині, в якій встановлено обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Прогрес 2000» повернути кошти, витрачені на виплату соціальної допомоги ОСОБА_2 на суму 9 343,05 грн., а також нараховані на цю суму штрафні санкції на суму 4 671,53 грн., на загальну суму 14 014, 58 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Прогрес 2000» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 143,10 грн.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Луганське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, у період з 01.03.2013 по 13.03.2013 Алчевською міською виконавчою дирекцією Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - виконавча дирекція) проведено планову перевірку виконання вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами зумовленими похованням, в частині правильності використання коштів Фонду Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Прогрес 2000» за період з 01.12.2011 по 01.01.2013.

За результатами перевірки виконавчою дирекцією складено акт від 13.03.2013, згідно з яким позивачем у порушення вимог пункту 5 частини першої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» здійснено виплату за лікарняними листами ОСОБА_2 на загальну суму 9 343,05 грн. через тимчасову непрацездатність у зв'язку з невиробничою травмою в стані алкогольного сп'яніння.

14.03.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Прогрес 2000» видано наказ № 29-к про утримання з заробітної плати ОСОБА_2 щомісячно 25% від посадового окладу суму у розмірі 9 343,05 грн., яка була виплачена останньому на підставі лікарняних листків № 397976, № 303715, № 730451, № 731170, № 731699, № 714457.

25.03.2013 виконавчою дирекцією прийнято рішення № 17 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Згідно з рішенням від 25.03.2013 № 17 відповідачем застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Прогрес 2000» фінансові санкції у розмірі 4 770,15 грн. - штраф 50% від неправомірно витрачених страхових коштів та зобов'язано позивача повернути до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 9 540, 29 грн. неправомірно витрачених коштів.

Судами попередніх інстанцій установлено, що у період з 25.03.2013 по 07.09.2013 ОСОБА_2, перебував на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності № 397976, № 303715, № 730451, № 731170, № 731699, № 714457.

Як установлено судами попередніх інстанцій, рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 15.04.2013 визнано недійсним наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Прогрес 2000» від 14.03.2013 № 29-к в частині, що визначає утримання із заробітної плати ОСОБА_2 суми 9 343,05 грн. отриманих за лікарняними листами.

У рішенні Алчевського міського суду Луганської області від 15.04.2013, з листа старшого слідчого СВ Алчевського МВ ГУМВС України в Луганській області Удовиченко Н.В. від 21.03.2013 № 1111 убачається, що отримане потерпілим ОСОБА_2 тілесне ушкодження спричинено внаслідок неправомірних дій стосовно нього групи невстановлених осіб, а не в зв'язку з алкогольним сп'янінням останнього.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження внаслідок неправомірних дій відносно нього групи невстановлених осіб, а не у зв'язку зі знаходження його у стані алкогольного сп'яніння.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та Застрахованих осіб (випрофспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб). Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг. Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, яке затверджується правлінням Фонду.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» допомога по тимчасовій непрацездатності не надається: 1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; 2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби; 3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; 4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; 5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням; 6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

Пункт п'ятий частини першої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» передбачає, що допомога по тимчасовій непрацездатності не надається у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням.

Згідно з частиною першої статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Обов'язкова наявність акта розслідування нещасного випадку невиробничого характеру при призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, чинним законодавством не передбачена.

У разі потреби, комісія із соціального страхування організації сама з'ясовує обставини та причини нещасного випадку, що стався з працівником і приймає рішення про призначення або відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності, що фіксується у протоколі засідання комісії. При цьому акт за формою НТ (невиробничий травматизм) комісія не складає, оскільки це не є її компетенцією.

Якщо на день призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розслідування вже було проведено відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 270 «Про затвердження порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру», і складено акт за формою НТ, то комісія із соціального страхування використовує його при вирішенні питання щодо призначення та виплати допомоги.

Згідно з пунктом п'ятим частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхувальник зобов'язаний допускати посадових осіб органів Фонду до перевірок правильності використання страхових коштів, надавати їм необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок.

Отже, у разі виникнення питань щодо призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з травмою, не пов'язаною з виконанням трудових обов'язків, за вимогою працівників Фонду, які здійснюють перевірку, комісією із соціального страхування надається протокол засідання комісії щодо прийняття даного рішення або ж акт за формою НТ у разі, якщо його було складено.

Виходячи зі змісту вказаних статей, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що у разі настання страхового випадку, передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», особі на підставі рішення комісії із соціального страхування на підприємстві виплачується допомога. При цьому у разі, коли в листку непрацездатності є позначка, що застрахована особа на момент отримання травми була у стані алкогольного сп'яніння, комісія із соціального страхування підприємства з'ясовує обставини травмування і встановлює причинний зв'язок отримання травми з вживанням алкоголю. Якщо такий зв'язок встановлено, комісія приймає рішення про відмову в наданні допомоги. У випадку, коли травма не пов'язана з вживанням алкоголю, допомога надається на загальних підставах.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження внаслідок неправомірних дій стосовно нього групи невстановлених осіб, а не у зв'язку з перебуванням його у стані алкогольного сп'яніння.

Згідно з частиною третьою статті 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року та Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.