Рішення

від 07.05.2009 по справі 4/79-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/79-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

07.05.2009                                                                Справа №  4/79-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Шевченко М.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом прокурора Суворовського району м.Херсона в інтересах держави в особі міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" м. Херсон

до дочірнього підприємства Житлово-експлуатаційної дільниці відкритого акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" м. Херсон  

про стягнення 4247 грн. 72 коп.

за участю прокурора Павленко  І. В.

та представників сторін:

від позивача - Баленко В.С. юрисконсульт представник дов. № 3902-15 від 12.12.2008 р.

від відповідача - не з'явився

Прокурор  в інтересах  держави, в особі  міського комунального  підприємства «Херсонтеплоенерго», звернувся з  позовом, яким, з  урахуванням  заяви  про збільшення позовних  вимог  від  07.05.2009року, просить стягнути з дочірнього підприємства Житлово-експлуатаційної дільниці відкритого акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів"   3751грн.56коп. основного боргу, 160грн.69коп.  –пені, 262грн.61коп. –штрафу, 341грн.51 коп.. –втрат від інфляції, 19грн.99 коп.. –3 % річних.,  посилаючись  на невиконання відповідачем своїх  обов'язків по  розрахунках  за надані послуги  по  постачанню  теплової  енергії  згідно з  договором від 28.11.2006року  №968.

В засіданні суду прокурор  та представник позивача позовні вимоги підтримали  в повному розмірі.

Відповідач  своїм правом на судовий захист не скористався,  в засідання суду вдруге не  з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те,  що  був повідомлений про  час розгляду справи належним чином.

          За таких  підстав, оскільки  клопотання про  відкладення розгляду справи від  відповідача не  надходило, справа відповідно до  статті 75 ГПК України розглядається без  участі представника відповідача, за наявними  в справі доказами, яких достатньо  для  вирішення спору по  суті, оскільки  подальше відкладення справи  спричинить  порушення строків вирішення спору.

          Розглянувши матеріали  справи, заслухавши прокурора та представника позивача, дослідивши надані до  справи  докази, суд –

                                                            Встановив:

          28 листопада 2006року  між  міським комунальним підприємством «Херсонтеплоенерго»(позивач по  справі) та дочірнім підприємством Житлово-експлуатаційна  дільниця відкритого акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів" (відповідач) укладено  договір  на постачання теплової  енергії №968.

          Строк дії  зазначеного  договору сторонами  узгоджено  пунктом 11.1 з 15.10.2006року по  15.10.2007року  та зазначено, що  договір  вважається щорічно  продовженим  на такий же термін і на тих  же умовах, які передбачені договором, якщо  за місяць  до  закінчення  строку договору не  надійде письмова мотивована заява  від  однієї  із  сторін про  розірвання договору. Суду не  надано  доказів  надіслання такої  заяви, тому договір на час вирішення спору  є  чинним.

          Відповідно до  пункту 1.1 договору від 28.11.2006року  позивач прийняв на себе обов'язки  виробити  та поставити  відповідачу, а відповідач –прийняти  і оплатити  теплову енергію в узгодженому   договором  порядку та обсягах.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок  суб'єктів господарювання  та інших  учасників господарських  відносин  виконувати  господарські зобов'язання  належним чином  відповідно до  закону, інших  правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних  вимог щодо  виконання зобов'язання  - відповідно до  вимог, що  звичайно ставляться.

          Аналогічні вимоги щодо  виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до  статті 629 ЦК України  укладений між сторонами  договір  від 21.11.2006року є  обов'язковим  для виконання обома сторонами і сторони  мають  дотримуватися взятих  на себе зобов'язань за договором.

Матеріалами  справи  підтверджується, що  на виконання умов договору від 28.11.2006року, позивач  поставив   відповідачу теплову  енергію  в узгоджених  сторонами обсягах  в  квітні, листопаді, грудні  2008року  та січні 2009 року.

Рахунки № 968/6170 від 18.04.2008року  за  споживання теплової  енергії в квітні 2008 року на суму 135грн.84коп.,  № 968/7145 від  05.12.2008року за послуги отримані в  листопаді 2008 року на суму 430грн.96коп.,  №968/7669 від 10.01.2009року за послуги надані в грудні 2008року на суму 1482грн.72коп. та №968/8234 від 05.02.2009року  за послуги отримані відповідачем  в січні 2009року на суму 1702грн.04коп.  були отримані  відповідачем своєчасно, про  що  свідчать  відмітки  на зазначених  рахунках  та підписи посадових  осіб  відповідача.

Відповідно до  пункту 6.7 договору від 28.11.2006року відповідач зобов'язаний був розрахуватися за теплову енергію, здійснивши попередню оплату  в розмірі 100% вартості місячного  споживання  не  пізніше 5 днів до  початку  місяця, а кінцеві розрахунки  здійснити  протягом 5 банківських  днів  після  отримання  рахунків (пункт 6.6 договору).

На день  звернення з  позовом борг  відповідача за надані послуги становив 3.751грн.56коп., що  підтверджується наданим позивачем розрахунком суми боргу. Документального  підтвердження перерахування цієї суми, або  заперечень  проти  позовних  вимог  відповідач суду не  надав, тому  вимоги про  стягнення 3.751грн.56корп. підлягають  задоволенню.

Розглядаючи  позовні вимоги в частині стягнення  пені та штрафу, а також  втрат  від  інфляції  та 3% річних, суд виходить  із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають   правові наслідки, встановлені  договором, або  законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої  відмови  від  зобов'язання, якщо  це  встановлено  договором або  законом або  розірвання договору; зміна умов зобов'язання;  сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Пункт 6 ст.231 Господарського  Кодексу  України визначає, що  штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань  встановлюються у відсотках,   розмір  яких  визначається  обліковою  ставкою  Національного  банку України за весь  час  користування чужими  коштами, якщо  інший  розмір  відсотків  не  передбачено  законом або  договором.

При  підписанні договору від 28.11.2006року, сторони пунктом  7.3.3 узгодили, що  за несвоєчасну оплату  за спожиту  теплову енергію у встановлений договором термін, згідно  ст.231 ГК України  нараховується пеня в розмірі 0,1% вартості наданих  послуг за кожний день  прострочення платежу, як  це  передбачено  статтею 1 Закону України  «Про  відповідальність  суб'єктів  підприємницької  діяльності за несвоєчасне внесення  плати  за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових  територій», а за прострочення  понад 30 днів, додатково  сплачується штраф в розмірі  7  відсотків  вказаної  вартості.

Відповідач  не  виконав своїх  обов'язків по  своєчасному перерахуванню  вартості отриманих  комунальних  послуг та допустив прострочку внесення грошових  коштів більш  ніж  на 30 днів, тому нарахована позивачем пеня  в сумі 160грн.69коп. станом на 28.02.2009року та штраф в сумі 262грн.61коп. судом стягуються з  відповідача на користь  позивача.

Крім  того, відповідно до  частини  2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового  зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити   суму боргу з  урахуванням  інфляції  за весь  час прострочення, а також  три  проценти  річних від  простроченої суми, якщо  інший розмір  процентів не  встановлений договором або  законом.

Аналогічний порядок  сплати  інфляції  та 3% річних  сторони  узгодили і пунктом 7.3.4 договору від 28.11.2006року.

З урахуванням зазначеної  норми  права та умов договору позовні вимоги про  стягнення з  відповідача 341грн.51коп. втрат  від  інфляції  та 19грн.99коп. 3 % річних, які нараховані позивачем станом на 28.02.2009 року, також  підлягають  задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з  урахуванням  заяви прокурора та позивача від 07.05.2009року про  збільшення суми  позову.

Судові витрати  відповідно до  ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача   з  урахуванням  того, що  спір  доведено  до  суду з  його  вини.

В засіданні суду за згодою прокурора та представника позивача оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

           На  підставі  вищезазначених  норм права, керуючись ст. 22, 44, 49,  82-85 ГПК України, суд-

в и р і ш и в:

          1. Позовні вимоги  задовольнити в повному  розмірі.

          2. Стягнути з дочірнього підприємства Житлово-експлуатаційної дільниці відкритого акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів", м. Херсон

вул. Димитрова,19  код ОКПО  21292113 (інші реквізити суду не відомі):

а)  на користь міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» м.Херсон  Острівське шосе,1 р/р  26003060153834  в ХФ «Приватбанк»МФО 352479 код  31653320  -   3751грн.56коп. основного боргу, 160грн.69коп.  –пені, 262грн.61коп. –штрафу, 341грн.51 коп. –втрат від інфляції, 19грн.99 коп.. –3 % річних;

б) в доход державного бюджету - одержувач управління Державного казначейства  у м.Херсоні р/р № 31119095700002 в Головному  управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095  –102 (сто  дві) грн. 00коп.   державного мита.           

Наказ надіслати   ДПІ у  м.Херсоні;

в) в доход державного бюджету  на рахунок  р/р 31212259700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230  отримувач платежу УДК м.Херсона, призначення платежу код 22090200 символ звітності банку 259 –118(сто вісімнадцять)грн.00коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази   видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                       З.І. Ємленінова

Рішення оформлено відповідно до  ст.84 ГПК України 08.05.2009року.