Ухвала

від 03.12.2013 по справі 820/6601/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 р.Справа № 820/6601/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,

за участю: представника позивача - Волобік І.О.,

представника відповідача - Михайлової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2013р. по справі № 820/6601/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТ"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТ" до звернулося до суду з позовом до суду Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, у якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 26 квітня 2013 року №0000552201, №0000562201.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 р. задоволено вищезазначений позов.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ЛТ" зареєстровано Харківською районною державною адміністрацією Харківської області 21 травня 2002 року, про що зроблений запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 1 471 120 0000 000960, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №558109 (т. 1 а.с. 98) та знаходиться на податковому обліку у Харківській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з 18.06.2002 року за реєстраційним номером 2792, зареєстроване платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво № 200120130 (т. 1 а.с. 95-96).

Фахівцями Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена виїзна документальна позапланова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТ" з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за грудень 2011 року, липень - жовтень 2012 року по операціям з ТОВ ВК "ВІКОННІ СИСТЕМИ", за результатами зазначеної перевірки складений акт №540/220/31977284 від 14.03.2013 року, яким були зафіксовані наступні порушення: п.198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого суму податку на додану вартість занижено на 601722,0 грн., у т.ч. за грудень 2011 року на суму 169805,0 грн., за липень 2012 року на суму 61128,0 грн., за серпень 2012 року на суму 130200,0 грн., за вересень 2012 року на суму 57404,0 грн., за жовтень 2012 року на суму 183185,0 грн.; ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) встановлено заниження суми податку на прибуток в розмірі 648789,грн., у тому числі: за IV квартал 2011 року включено суму 195276,0 грн., за III квартал 2012 року включено суму 261169 грн., за квартал 2012 року включено суму 192344 грн. (т. 1 а.с. 32-52).

На підставі вищезазначеного акту перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення - рішення: №0000552201, №0000562201 від 26 квітня 2013 року (т. 1 а.с. 74, 76).

Позивачем у адміністративному порядку були подані заперечення на висновки зазначеного акту перевірки та оскаржені податкові повідомлення - рішення, проте заперечення були залишенні без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтовані та прийняті з порушенням діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що висновки акту перевірки відповідача були здійснені на підставі висновків ДПІ, на обліку в якому знаходиться контрагент позивача, якими встановлено, що у контрагента позивача відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Зазначені операції не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності контрагентів позивача є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Судовим розглядом встановлено, що в перевіряємому періоді контрагентами Позивача були ТОВ ВК "ВІКОННІ СИСТЕМИ" та ТОВ "РИВС".

Між товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТ" та ТОВ "РИВС" укладено договір поставки від 03 жовтня 2011 року №01-10 С/П (т. 4 а.с. 128-130), умовами якого встановлено, що постачальник (ТОВ "РИВС") зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "ЛТ) будівельні матеріали, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити їх вартість.

Реальність виконання Позивачем зобов'язань по укладеному договору поставки підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: видатковими накладними (т. 4 а.с. 131, 133, 135, 137), рахунком (т. 4 а.с. 132, 134, 136, 138), податковими накладними. (а.с. 139-143).

Оплата вищезазначеного правочину підтверджується шляхом списання коштів з рахунків Позивача, що підтверджується залученими до матеріалів справи виписками з банку (т. 4 а.с. 144-149).

Доставка товару здійснювалась самовивозом, про що свідчать подорожні листи та журнал реєстрації довіреностей (т. 4 а.с. 220-221, т. 5 а.с. 1-4, ).

Отриманий товар від постачальника позивач зберігав на складі, про що свідчить договір укладений між Директором ТОВ "ЛТ та ОСОБА_3 (працівником) про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, матеріальний звіт, акти прийому - передачі матеріальних цінностей (т. 5 а.с. 21-40).

Між Позивачем (Замовник) та ТОВ ВК "ВІКОННІ СИСТЕМИ" (Підрядник) було укладено ряд договорів підряду:№01/12 С/С (т. 1 а.с. 117- 119), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник виконує роботи по капітальному ремонту адміністративної будівлі Ізюмського міського районного центру зайнятості за адресою: м. Ізюм, вул. Соборна, 56; №7/12 С/С від 10 грудня 2011 року (т. 1 а.с. 204-206), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник виконує роботи по капітальному ремонту приміщення розрахункового центру поштампу ЦПС-1 за адресою: м. Харків, вул. Кірова, 6; №8/12 С/С від 20 грудня 2011 року (т. 2 а.с. 14-16), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник виконує роботи по реконструкції класних кімнат Чугуївської загальноосвітньої школи №6, розміщеної за адресою: м. Чугуїв, м-н Авіатор, 58-а; №18/06/12 від 20 червня 2012 року (т. 2 а.с. 154-156), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник виконує роботи по капітальному ремонту даху дошкільного учбового закладу №8 Чугуївської міської ради Харківської області, розміщеного за адресою: м. Чугуїв, вул. Карла Лібкнехта, 23-А; №19/07/12 від 20 липня 2012 року (т. 2 а.с. 237-239), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник виконує роботи по реконструкції класних кімнат Чугуївської загальноосвітньої школи №6, розміщеної за адресою: м. Чугуїв, м-н Авіатор, 58-а.

Виконання позивачем зобов'язань по укладеним договорам підряду підтверджується документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: договірною ціною (т. 1 а.с. 120, 207, т. 2 а.с. 17, 28, 157, 240, т. 3 а.с. 7, 23, 36), локальним кошторисом (т. 1 а.с. 121-125, 208-211, т.2 а.с. 18-21, 29-33, 158-159, 241-245, т. 3 а.с. 8-22, 24-35, 37-57), відомістю ресурсів (т. 1 а.с. 126-129, 143-150, 212-214, 227-231, т. 2 а.с. 22-25, 34-37, 51-58, 71-78, 160-161, 171-172, 183-184, 196-198, 246-250, т. 3 а.с. 70-81, 103-113, 133-139, 167-184), розрахунок (т. 1 а.с. 130-131, 151-154, 215-216, 232-234, т. 2 а.с. 26-27, 38-39, 59-61, 79-81, 162-165, 173-177, 185-189, 199-203, т. 3 а.с. 1-6, 82-88, 114-120, 140-146, 185-193), податковими накладними: (т. 1 а.с. 132, 217, т. 2 а.с. 40, 62, 166-167, 178, 190, т. 3 а.с. 58, 89-90, 121-122, 147), довідка про вартість виконаних робіт (т. 1 а.с. 133-134, 218-219, т. 2 а.с. 41-42, 63-64, 168, 179, 191, т. 3 а.с. 59, 91, 123, 148), актом прийому виконаних робіт (т. 1 а.с. 135-142, 220-226, т.2 а.с. 43-50, 65-70, 164-170, 180-182, 192-195, т. 3 а.с. 60-69, 92-102, 124-132, 149-166).

Оплата здійснена в повному обсязі шляхом списання коштів з рахунків Позивача, що підтверджується залученими до матеріалів справи виписками з банку (т.14 а.с. 113-116).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позивачем доведено придбання у своїх контрагентів послуг та використання їх в своїй господарській діяльності, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995року за №168/704), п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI та п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань і реєстр виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Таким сином, із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем правомірно включені витрати до складу валових витрат по операціям з ТОВ ВК "ВІКОННІ СИСТЕМИ" (код за ЄДРПОУ 33972398), ТОВ "РИВС" (код за ЄДРПОУ 34914473), оскільки ТОВ "ЛТ" було надано до суду документи первинного обліку (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі - приймання виконаних робіт), які містять всі необхідні реквізити передбачені приписами діючого податкового законодавства України.

В матеріалах справи знаходяться договори підряду: від 09 листопада 2010 року № 09/11/2010, №15/677 від 09 грудня 2011 року, №19/12 від 19 грудня 2011 року, №15/06 від 18 червня 2012 року, №17/07 від 19 липня 2012 року.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем надано до суду: договірну ціну, локальний кошторис, відомість ресурсів, розрахунок, податкову накладну, акт прийому виконаних робіт, виписку з банку, що відповідають умовам вище перелічених договорів та підтверджують факт виконання позивачем робіт для Замовників (т. 1 а.с. 155-203, 235-250, т. 2 а.с. 1-13, 82- 154, 204-236, т. 3 а.с. 194-245, т. 4 а.с. 1-123).

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, актам здачі-прийняття робіт (надання послуг), розрахунковим документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стсовно того, що реальність здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку підтверджуються матеріалами справи.

Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На час складення податкових накладних контрагенти Позивача ТОВ ВК "ВІКОННІ СИСТЕМИ" (код за ЄДРПОУ 33972398), ТОВ "РИВС" (код за ЄДРПОУ 34914473) рахувались в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, були зареєстровані за адресою, вказаною на виданих податкових накладних, мали відповідні ліцензії та дозволи на зайняття господарською діяльністю (т. 1 а.с. 104-112, т. 4 а.с. 124-127).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що позивачем були фактично здійснені господарські операції та належним чином складенні первинні документи.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2013р. по справі № 820/6601/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Курило Л.В. Бартош Н.С.

Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2013 р.