Ухвала

від 05.11.2013 по справі 820/4177/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р.Справа № 820/4177/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Бартош Н.С. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.

за участю: предстаника позивача - Голощапової О.Л.,

представника відповідача - Нартової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. по справі № 820/4177/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Скорпіон-РП"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Скорпіон-РП", звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000164700 від 15 травня 2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 р. позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Податкового кодексу України, та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 р. замінено неналежного відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби належним відповідачем Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Позивач зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради та перебуває на обліку як платник податків та зборів в Спеціалізованій ДПІ по роботі з ВПП.

19 квітня 2013 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Скорпіон-РП" з питань дотримання вимог податкового законодавства по правовим відносинам з ПП «Пластпромбізнес» по податку на додану вартість за період березень 2012 року, червень 2012 року, за наслідками якої складено Акт №245/47.0-13/23317544 від 23 квітня 2013 року.

Зазначеною перевіркою встановлені порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого ТОВ "Скорпіон-РП" зайво включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбанню у ПП «Пластпромбізнес» вищезазначених послуг на загальну суму 420 351 грн., у т.ч. по періодам: за березень 2012 року на суму ПДВ 167000 грн., за червень 2012 року на суму ПДВ 253351 грн.

На підставі вищезазначеного акту, Спеціалізованою ДПІ по роботі з ВПП було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000164700 від 15 травня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 630526 грн. 50 коп., у т.ч. за основних платежем - 420351 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 210175 грн.50 коп.

Фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання слугувала інформація щодо перевірок контрагентів, у т.ч. по ланцюгу постачання, за якими встановлено, що правочини, укладені між позивачем та контрагентом - ПП «Пластпромбізнес» є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення необґрунтоване та прийняте з порушенням діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

ТОВ "Скорпіон-РП" у перевіряємий період мало господарські відносини із ПП «Пластпромбізнес».

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно до ст. 3 Закону України №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Документальному підтвердженню підлягає одна із вище зазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону України №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судовим розглядом встановлено, що основним видом діяльності за КВЕД, яку здійснював позивач у перевіряємий період, була: 41.10 (Організація будівництва будівель), 41.20 (Будівництво житлових і нежитлових будівель), 46.90 (Неспеціалізована оптова торгівля), 49.41 (Вантажний автомобільний транспорт), 71.12 (Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах).

27 лютого 2012 року між ТОВ "Скорпіон-РП" (Замовник) та ПП «Пластпромбізнес» (Підрядник) було укладено Договір Підряду №27/02-2012, відповідно до умов якого, Підрядник зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по реконструкції комплексу будівель та споруд розташованих за адресою Ровенська обл., м. Радивілов, вул. Паркова, 28, а Замовник зобов'язується передати Підряднику фронт робіт, проектну документацію та сплатити роботи в порядку та на умовах передбачених Договором. Строк виконання робіт з 27 лютого2012 року по 13 квітня 2012 року (п. 3.1 Договору). Загальна вартість робіт за Договором складає 1002000 грн. (п. 4.1 Договору) (т. 1 а.с. 53-57).

Факт реальності виконаних робіт (послуг) підтверджується копіями первинних документів, які знаходяться в матеріалах справи, а саме: актами приймання виконаних будівельних робіт №ОУ-0327/04 та №ОУ-0328/06 за березень 2012 року, довідками про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат за березень 2012 року, підсумкова відомість ресурсів за березень 2012 року, договірна ціна, локальні кошториси (т. 1 а.с.59-63, 65-69, 71-77, 78-84).

Розрахунки за проведені роботи (надані послуги) були проведені в безготівковій формі, про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень №1151 від 19 квітня 2012 року, №1152 від 19 квітня 2012 року, №1231 від 20 квітня 2012 року, №1311 від 23 квітня 2012 року (т. 1 а.с.85-88).

На виконання умов вищезазначеного Договору, ПП «Пластпромбізнес» було виписано на адресу позивача податкові накладні №59 від 27 березня 2012 року на загальну суму 500000 грн., у т.ч. ПДВ 83333,33 грн., та №60 від 28 березня 2012 року на загальну суму 502000 грн., у т.ч. ПДВ 83666,67 грн., які були включені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (т. 1 а.с.58, 70, 89-94).

12 квітня 2012 року між ТОВ "Скорпіон-РП" (Замовник) та ПП «Пластпромбізнес» (Підрядник) було укладено Договір Підряду №12/04-2012, відповідно до умов якого, Підрядник зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по реконструкції комплексу будівель та споруд розташованих за адресою Ровенська обл., м. Радивілов, вул. Паркова, 28, а Замовник зобов'язується передати Підряднику фронт робіт, проектну документацію та сплатити роботи в порядку та на умовах передбачених Договором. Строк виконання робіт з 12 квітня 2012 року по 27 червня 2012 року (п. 3.1 Договору). Загальна вартість робіт за Договором складає 882756грн. (п. 4.1 Договору) (т. 1 а.с.95-97).

На підтвердження факту реальності виконаних робіт (послуг) позивачем було долучено до матеріалів справи копії відповідних первинних документів: Акти приймання виконаних будівельних робіт №№ 1,2,3 за червень 2012 року, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат за червень 2012 року, Підсумкова відомість ресурсів за червень 2012 року, Договірна ціна, Локальні кошториси (т. 1 а.с. 99-116, 118-133).

Розрахунки за проведені роботи (надані послуги) були проведені в безготівковій формі, про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень №2303 від 16 липня 2012 року, №3128 від 13 вересня 2012 року, №3287 від 04 жовтня 2012 року, №793 від 13 листопада 2012 року (т. 1 а.с.134-136).

На виконання умов вищезазначеного договору, ПП «Пластпромбізнес» було виписано на адресу позивача податкову накладну №42 від 26.06.2012 року на загальну суму 882756грн., у т.ч. ПДВ 147126 грн., яка була включена позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (т. 1 а.с.98, 205-208).

18 квітня 2012 року між ТОВ "Скорпіон-РП" (Замовник) та ПП «Пластпромбізнес» (Підрядник) було укладено Договір Підряду №18/04-2012, відповідно до умов якого, Підрядник зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по реконструкції комплексу будівель та споруд розташованих за адресою Ровенська обл., м. Радивілов, вул. Паркова, 28, а Замовник зобов'язується передати Підряднику фронт робіт, проектну документацію та сплатити роботи в порядку та на умовах передбачених Договором. Строк виконання робіт з 18 квітня 2012 року по 27 червня 2012 року (п. 3.1 Договору). Загальна вартість робіт за Договором складає 637350 грн. (п. 4.1 Договору) (т. 1 а.с.138-140).

На підтвердження факту реальності виконаних робіт (послуг) позивачем було долучено до матеріалів справи копії відповідних первинних документів: Акти приймання виконаних будівельних робіт №№ 1,2,3,4 за червень 2012 року, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат за червень 2012 року, Підсумкова відомість ресурсів за червень 2012 року, Договірна ціна, Локальні кошториси (т. 1 а.с.142-169, 173-202).

Розрахунки за проведені роботи (надані послуги) були проведені в безготівковій формі, про що свідчать надані позивачем копії платіжних доручень №3156 від 19 вересня 2012 року, №3288 від 04 жовтня 2012 року (т. 1 а.с.203-204).

На виконання умов вищезазначеного Договору, ПП «Пластпромбізнес» було виписано на адресу позивача податкову накладну №43 від 27 червня 2012 року на загальну суму 637350 грн., у т.ч. ПДВ 106225 грн., яка була включена позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (т. 1 а.с.141, 205-208).

Судовим розглядом встановлено, що будівельні матеріали, які використовувались Підрядником (ПП «Пластпромбізнес») при виконанні будівельних робіт за вищезазначеними договорами підряду, були передачі Замовником (ТОВ "Скорпіон-РП"), про що свідчать погоджені сторонами відповідні Акти приймання-передачі від 27 березня 2012 року (Договір №27/02-2012 від 27 лютого 2012 року), від 26 червня 2012 року (Договір №12/04-2012 від 12 квітня 2012 року), від 27 червня 2012 року (Договір №18/04-2012 від 18 квітня 2012 року) (т. 1 а.с. 64, 78, 116-117, 170-172).

Позивачем в якості доказу наявності на підприємстві необхідних будівельних матеріалів, які були в послідуючому передані підряднику та використані ним під час виконання будівельних робіт, було надано та долучено до матеріалів справи копії відповідних первинних документів, а саме: прибуткових ордерів, видаткових накладних, акти здачі-приймання металоконструкції (т. 1 а.с. 209-210, т. 3 а.с. 1-2, 5-6, 10-11, 14-15, 18-19, 30-31, 52-53, 56-57, 60-61, 64-65, 68-69, 72-73, 76-77, 80-81,84-85, 89-90, 93-94, 96-97, 100-101, т. 4 а.с. 1-2, 5-6, 45-52, 54- 55, 58-59, 62-63, 65-66, 68-69, 71-72, 75-76, 79-80, 73-84, 85-101, 103-104, 107-108, 110-111, 113-114, 121-122, 125-126, 128-135, 138-139, 142-143, 146-147, 150-153, 155-156, 159-160, 169-170, 173-174, 177-178, 181-182, 185-186, т. 5 а.с. 79-80, 91-92, 97-98, 102-103, 108-109, 113-114,119-120, 125-126, 168-169).

Відповідно ч. 2 статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Згідно п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі - Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

На підтвердження факту перевезення будівельних матеріалів на об'єкт будівництва, ТОВ "Скорпіон-РП" було надано копії відповідних товарно-транспортних накладних та подорожніх листів (т. 1 а.с. 211-220, т. 3 а.с. 3-4,7-9, 12-13, 16-17, 20-29, 32-51, 54-55, 58-59, 62-63, 66-67, 70-71, 74-75, 78-79, 82-83, 86-88, 91-92, 95, 98-99, 102-159, т. 4 а.с. 4, 7-44, 53, 56-57, 60-61, 64, 67, 70, 73-74, 77-78, 82, 95, 98, 102,105-106,109, 112, 115-120, 123-124, 127, 136-137, 140-141, 144-145, 148-149, 154, 157-158, 161-168, 171-172, 175-176, 179-180, 183-184, 187-194, т. 5 а.с.81-90, 93-96, 99-101, 104-107, 110-112, 115-118, 121-124, 127-167, 170-227).

Наявність на підприємстві необхідних транспортних засобів та кваліфікованого персоналу (водіїв) підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Договорів на оренду авто техніки від 03 січня 2012 року №7/01-11 та №7-01-12, укладених із ТОВ «Укрпромстрой», Актів надання послуг з оренди техніки, Наказів про прийняття на роботу та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (т. 2 а.с. 1-55).

Згідно із Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" від 16.05.96 р. № 99 (зареєстровано в Мін'юсті України 12.06.96 р. за № 293/1318, зі змінами та доповненнями, за текстом -Інструкція № 99) дія якої поширюється на підприємства, установи та організації, їх відділення, філії, інші відокремлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, регламентовано умови та порядок видачі довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 3 Інструкції № 99 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (далі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Видача бланків довіреностей здійснюється після їх реєстрації у журналі реєстрації довіреностей. Довіреність на одержання цінностей видається лише особам, які працюють на даному підприємстві.

Згідно з п. 6 Інструкції № 99 довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Відповідно до п. 10 Інструкції № 99 особа, якій видано довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, надати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (у комору) або матеріально відповідальній особі.

Згідно із вимогами п. 13 Інструкції № 99 довіреність незалежно від строку її дії залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) із зазначенням на ній номера довіреності та дати її видачі. У цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а інший - додається до залишеної у постачальника довіреності й використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно з довіреністю, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Після закінчення відпуску цінностей служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку.

Відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства-постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей (п. 15 Інструкції № 99).

Отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей (будівельні матеріали), які були в послідуючому передачі Підряднику для виконання будівельних робіт, підтверджується копією виписки із книги реєстрації довіреностей на отримання ТМЦ (т. 3 а.с. 160-204).

Необхідність укладання позивачем із ПП «Пластпромбізнес» вищезазначених Договорів підряду була зумовлена взятими на себе позивачем зобов'язаннями за Договором Генерального підряду №53 від 21 грудня 2011 року, укладеному із ТОВ «Радивілівський елеватор» з приводу виконання комплексу будівельно-монтажних робіт, пусконаладчих та інших робіт з реконструкції комплексу будівель та споруд за адресою Ровенська обл., м. Радивілов, вул. Паркова, 28.

Доказом виконання ТОВ "Скорпіон-РП" господарських зобов'язань перед ТОВ «Радивілівський елеватор», що в свою чергу підтверджує факт виконання ПП «Пластпромбізнес» відповідних робіт, є надані позивачем копії відповідних первинних документів: акти приймання виконаних будівельних робіт № 7 (за березень), № 3 (за червень), № 5 (за червень), довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат за березень 2012 року, підсумкова відомість ресурсів за березень 2012 року, договірна ціна, локальні кошториси, податкові накладні та реєстри виданих та отриманих податкових накладних (т. 2 а.с. 73-215). Факт сплати ТОВ «Радивілівський елеватор» вартості виконаних робіт підтверджується копією виписки по рахунку у банку (т. 2 а.с. 216-218).

Доказами на підтвердження виконання сторонами господарських зобов'язань, є наявні в матеріалах справи копії відповідного Дозволу Інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт від 20 лютого 2012 року № РВ11412026074, Дозволу на проведення земельних робіт №31, Ордеру на видалення земельних насаджень №11 від 22 грудня 2011 року, Декларації про початок виконання підготовчих робіт Інспекції ДАБК від 10 листопада 2011 року, Акт передачі фронту робіт (будівельного майданчику), Акту готовності об'єкту до експлуатації № 02 від 20 серпня 2012 року, Сертифікату Інспекції ДАБК про закінчення будівництва об'єкту серії РВ №16412154508 (т. 5 а.с. 63-78).

Надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ТОВ "Скорпіон-РП" витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

На час виконання умов договорів та видачі податкової накладної підприємства були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідно до положень п. 14.1.18 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.181 ст.14, п.198.3, п. 198.6. ст.19 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Наявність податкових накладних, платіжних доручень щодо сплати податку на додану вартість в ціні товару хоч і є обов'язковими підставами для визначення податкового кредиту та бюджетного відшкодування, але не вичерпними, оскільки предметом доказування у даній справі є обставини, що підтверджують обґрунтованість визначення суми бюджетного відшкодування

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Листом Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що господарські операції між позивачем та його контрагентом - ПП «Пластпромбізнес» мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки. Тобто, відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав укладені між позивачем та контрагентом угоди недійсними, до того ж, в акті перевірки відсутні дані, які б свідчили про порушення позивачем приписів ст.228 ЦК України. Зазначений договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, а також немає інших відомостей, які б свідчили, наприклад, про необґрунтоване завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Статтею 215 Цивільного кодексу Українивизначені підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України.

Висновки податкового органу про можливі порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача, не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства та про відсутність у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ з фактом оплати.

Відповідачем під час розгляду справи у судів першої та апеляційної фінстанції не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту поставки продукції.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. по справі № 820/4177/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В. Судді (підпис) (підпис) Бартош Н.С. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 11.11.2013 р.